Романовська порода — овець продуктивності.
Історія
Виведена в XVIII столітті (перша згадка — 1802) в селянських господарствах приволзьких районів Ярославської губернії найкращих за шубних якостям місцевих північних . Названа за місцем первинного поширення — . У радянський час була поширена в північних і північно — східних областях Європейської частини РРФСР і в БРСР. На 1 січня 1985 було 456 тисяч романівських овець.
Характеристика
Міцний добре розвинений кістяк. Невелика суха довгаста горбоноса голова. Стоячі вуха. Округлий бочкоподібний тулуб, лінія холки, спини і крижів пряма. Короткий хвіст (8-10 см). Міцні прямі широко розставлені ноги. І самці і самки бувають рогаті і комолі. Маса баранів — 65-75 (до 100) кг., маток — 45-55 (до 90) кг.
Романівські вівці бажаного типу мають міцну конституцію, середній зріст, міцний кістяк, добре розвинену мускулатуру, широкі і глибокі груди, короткий хвіст, комолу голову. Барани крупніші за маток. Мають більш грубий і потужний кістяк, широко поставлені ноги і значну горбоносість голови.
Романовська порода овець дає хороші за теплоізоляційними властивостями і досить міцні шубні овчини, що вважаються найкращими у світі; найцінніші виходять від 6-8 місячних ягнят. Шерсть містить багато пуху, який за довжиною переростає ость, утворюючи косиця з красивими дрібними кільцеподібними завитками у верхньому ярусі. Співвідношення ості і пуху 1:4 — 1:10. Шерсть густа — 2600—2800 волокон на 1 см² площі шкіри. Товщина ості — 60-90 мкм, пуху — 20-27 мкм. У новонароджених волосяний покрив чорний, з 2-4 тижнів він починає світлішати до 3-5 місяців волокна пуху остаточно депігментуючих. Чорна ость і білий пух дає у дорослих сірий (сталевий) колір з блакитним відтінком. На морді і вухах, як правило, білі відмітини. Шерсть при носінні шуб та не звалюється, тонка. Стрижка проводиться 3 рази на рік (приблизно в березні, червні та жовтні), що обумовлено сезонної линькою. Річний з баранів — 2,5-3,5 кг, з маток — 1,4-1,8 кг. Шерсть використовується в основному в .
Висока плодючість — 230—270 %: по одному ягняті — 6-8 % маток, по два — 38-40 %, по три — 44-46 %, від чотирьох до восьми — 8-10 %. Матки , завдяки чому можуть ягнитися 2 рази на рік або 3 рази на два роки. За 100 днів вони можуть дати 100—110 л молока жирністю 7-8 %, в найкращих стадах — 120—150 л і більше. Скоростиглість задовільна — у 100-денному віці ягнята важать 20-22 кг, в 8-9 місячному — 35-40 кг. Статева зрілість настає рано, в хороших умовах в 10-12 місяців.
Незважаючи на особливе місце за овчинно-шубної продуктивності, основне господарське та економічне значення романовських овець — продуктивність м'яса.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romanovska poroda ovec produktivnosti IstoriyaVivedena v XVIII stolitti persha zgadka 1802 v selyanskih gospodarstvah privolzkih rajoniv Yaroslavskoyi guberniyi najkrashih za shubnih yakostyam miscevih pivnichnih Nazvana za miscem pervinnogo poshirennya U radyanskij chas bula poshirena v pivnichnih i pivnichno shidnih oblastyah Yevropejskoyi chastini RRFSR i v BRSR Na 1 sichnya 1985 bulo 456 tisyach romanivskih ovec HarakteristikaMicnij dobre rozvinenij kistyak Nevelika suha dovgasta gorbonosa golova Stoyachi vuha Okruglij bochkopodibnij tulub liniya holki spini i krizhiv pryama Korotkij hvist 8 10 sm Micni pryami shiroko rozstavleni nogi I samci i samki buvayut rogati i komoli Masa baraniv 65 75 do 100 kg matok 45 55 do 90 kg Romanivski vivci bazhanogo tipu mayut micnu konstituciyu serednij zrist micnij kistyak dobre rozvinenu muskulaturu shiroki i gliboki grudi korotkij hvist komolu golovu Barani krupnishi za matok Mayut bilsh grubij i potuzhnij kistyak shiroko postavleni nogi i znachnu gorbonosist golovi Romanovska poroda ovec daye horoshi za teploizolyacijnimi vlastivostyami i dosit micni shubni ovchini sho vvazhayutsya najkrashimi u sviti najcinnishi vihodyat vid 6 8 misyachnih yagnyat Sherst mistit bagato puhu yakij za dovzhinoyu pererostaye ost utvoryuyuchi kosicya z krasivimi dribnimi kilcepodibnimi zavitkami u verhnomu yarusi Spivvidnoshennya osti i puhu 1 4 1 10 Sherst gusta 2600 2800 volokon na 1 sm ploshi shkiri Tovshina osti 60 90 mkm puhu 20 27 mkm U novonarodzhenih volosyanij pokriv chornij z 2 4 tizhniv vin pochinaye svitlishati do 3 5 misyaciv volokna puhu ostatochno depigmentuyuchih Chorna ost i bilij puh daye u doroslih sirij stalevij kolir z blakitnim vidtinkom Na mordi i vuhah yak pravilo bili vidmitini Sherst pri nosinni shub ta ne zvalyuyetsya tonka Strizhka provoditsya 3 razi na rik priblizno v berezni chervni ta zhovtni sho obumovleno sezonnoyi linkoyu Richnij z baraniv 2 5 3 5 kg z matok 1 4 1 8 kg Sherst vikoristovuyetsya v osnovnomu v Visoka plodyuchist 230 270 po odnomu yagnyati 6 8 matok po dva 38 40 po tri 44 46 vid chotiroh do vosmi 8 10 Matki zavdyaki chomu mozhut yagnitisya 2 razi na rik abo 3 razi na dva roki Za 100 dniv voni mozhut dati 100 110 l moloka zhirnistyu 7 8 v najkrashih stadah 120 150 l i bilshe Skorostiglist zadovilna u 100 dennomu vici yagnyata vazhat 20 22 kg v 8 9 misyachnomu 35 40 kg Stateva zrilist nastaye rano v horoshih umovah v 10 12 misyaciv Nezvazhayuchi na osoblive misce za ovchinno shubnoyi produktivnosti osnovne gospodarske ta ekonomichne znachennya romanovskih ovec produktivnist m yasa Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij