Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ройзман Зиновій Олександр (11 вересня 1941, Одеса — 6 червня 2022, Москва) — радянський і російський кінорежисер, сценарист. Відомий також як письменник, драматург та публіцист. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (2018), Член Спілки кінематографістів Росії, член Гільдії кінорежисерів Росії.
| Ройзман Зиновій Олександрович | |
|---|---|
| рос. Зиновий Александрович Ройзман | |
 | |
| Дата народження | 11 вересня 1941 |
| Місце народження | Одеса, Румунське королівство |
| Дата смерті | 6 червня 2022 (80 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Alma mater | Державний інститут мистецтв Узбекистану |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0737728 |
Біографія
Народився 11 вересня 1941 року в Одесі, обложеній союзними з нацистською Німеччиною румунськими військами, що вторглися на територію СРСР. Незадовго до повної румунської окупації Одеси морським шляхом разом із родичами було вивезено з міста та евакуйовано до Середньої Азії. В евакуації мати Ройзмана захворіла на висипний тиф, і він 9 місяців перебував в узбецькій сім'ї, де його вигодувала грудьми узбечка.
Після кількох переїздів З. Ройзман влаштувався Ташкенті. Працював зварювальником на заводі пластмасових виробів. Закінчив режисерський факультет Ташкентського театрально-художнього інституту імені О. М. Островського (вечірнє відділення, майстерня А. І. Гінзбурга, 1964).
З 1963 року — режисер та актор республіканського театру ляльок у Ташкенті, з 1964 року — режисер кіностудії «Узбекфільм». Поставив понад десять мультиплікаційних фільмів. Автор сценаріїв низки мультиплікаційних фільмів, автор та режисер кількох сюжетів сатиричного кіножурналу «Наштар».
Автор п'єси «Золота сірка», книг для дітей (серед них «Про Ведмедика, якого не чекали», «Вірні друзі»), опублікованих у ташкентських видавництвах. У 1990-го багато писав про кіно і телебаченні в журналі «Таллін» (Естонія).
Із середини 1960-х працював у ігровому кіно. У художніх картинах «26-го не стріляти» (режисер Р. Батиров), «Подвиг Фархада» (режисер А. Хачатуров), «Чінара» (трьохсерійний телевізійний фільм режисера 3. Сабітова) був другим режисером. У 1977 році поставив свою першу художню кінокартину «Дім під спекотним сонцем», відзначену премією Ленінського комсомолу та чотирма призами (приз за головну жіночу роль — Д. Камбарова, приз за образотворче рішення — Е. Калантаров, приз за музику до фільму — Р. А.). Вільданов, приз за розкриття робочої теми на Всесоюзному кінофестивалі в Єревані).
На початку 1990-х років Ройзман як творець фільму «Кодекс мовчання» (1990) став об'єктом різкої критики з боку нової республіканської влади, і в 1992 вирішив залишити Узбекистан. Залишивши на деякий час роботу в кіно, він оселився в московській малогабаритній квартирі, подарованої матір'ю, що поїхала за кордон. Протягом двох років Ройзман працював вантажником на Північному ринку Москви та, за словами режисера, «думати забув про кіно».
Декілька років працював режисером озвучування на НТВ. Поверненню З. Ройзмана у професію сприяли головний редактор об'єднання «Екран» Герман Грошев, продюсер Владилен Арсеньєв, режисер та продюсер Джанік Файзієв, продюсери Андрій Разбаш та Іван Демидов. Після постановки 1998 року разом із Дмитром Бруснікіним багатосерійного телефільму «Чехов і Ко» (у якому зайняті всі зірки МХАТу, зокрема зіграли свої останні ролі у кіно Олег Єфремов і Олена Майорова), Ройзман успішно продовжив кар'єру режисера і сценарист ігрового кіно.
З. Ройзман любив знімати гостросюжетне кіно: детектив, пригоди, історичні, гостросюжетні драми. Останніми роками режисер працював у серіальному кіно.
Зі всіх поставлених фільмів режисер особливо виділяє два: першу самостійну роботу «Будинок під спекотним сонцем» (1977) і телесеріал «У кожного своя війна» (2010), можливості зняти який З. Ройзман чекав сім років. Проте, телесеріал «У кожного своя війна» довго лежав «на полиці» і з'явився російських телевізійних каналах лише кілька років після завершення.
Помер 6 червня 2022 на 81-му році життя.
Примітки
Посилання
- Інтерв'ю З. Ройзмана Тиграну Манасяну (Hayasa News)
- Элеонора Шафранська про З. Ройзмана (сайт «Листи про Ташкент»)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rojzman Rojzman Zinovij Oleksandr 11 veresnya 1941 Odesa 6 chervnya 2022 Moskva radyanskij i rosijskij kinorezhiser scenarist Vidomij takozh yak pismennik dramaturg ta publicist Zasluzhenij diyach mistectv Rosijskoyi Federaciyi 2018 Chlen Spilki kinematografistiv Rosiyi chlen Gildiyi kinorezhiseriv Rosiyi Rojzman Zinovij Oleksandrovichros Zinovij Aleksandrovich RojzmanData narodzhennya 11 veresnya 1941 1941 09 11 Misce narodzhennya Odesa Rumunske korolivstvoData smerti 6 chervnya 2022 2022 06 06 80 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Vostryakovskij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaAlma mater Derzhavnij institut mistectv UzbekistanuProfesiya kinorezhiser scenaristNagorodiIMDb ID 0737728BiografiyaNarodivsya 11 veresnya 1941 roku v Odesi oblozhenij soyuznimi z nacistskoyu Nimechchinoyu rumunskimi vijskami sho vtorglisya na teritoriyu SRSR Nezadovgo do povnoyi rumunskoyi okupaciyi Odesi morskim shlyahom razom iz rodichami bulo vivezeno z mista ta evakujovano do Serednoyi Aziyi V evakuaciyi mati Rojzmana zahvorila na visipnij tif i vin 9 misyaciv perebuvav v uzbeckij sim yi de jogo vigoduvala grudmi uzbechka Pislya kilkoh pereyizdiv Z Rojzman vlashtuvavsya Tashkenti Pracyuvav zvaryuvalnikom na zavodi plastmasovih virobiv Zakinchiv rezhiserskij fakultet Tashkentskogo teatralno hudozhnogo institutu imeni O M Ostrovskogo vechirnye viddilennya majsternya A I Ginzburga 1964 Z 1963 roku rezhiser ta aktor respublikanskogo teatru lyalok u Tashkenti z 1964 roku rezhiser kinostudiyi Uzbekfilm Postaviv ponad desyat multiplikacijnih filmiv Avtor scenariyiv nizki multiplikacijnih filmiv avtor ta rezhiser kilkoh syuzhetiv satirichnogo kinozhurnalu Nashtar Avtor p yesi Zolota sirka knig dlya ditej sered nih Pro Vedmedika yakogo ne chekali Virni druzi opublikovanih u tashkentskih vidavnictvah U 1990 go bagato pisav pro kino i telebachenni v zhurnali Tallin Estoniya Iz seredini 1960 h pracyuvav u igrovomu kino U hudozhnih kartinah 26 go ne strilyati rezhiser R Batirov Podvig Farhada rezhiser A Hachaturov Chinara trohserijnij televizijnij film rezhisera 3 Sabitova buv drugim rezhiserom U 1977 roci postaviv svoyu pershu hudozhnyu kinokartinu Dim pid spekotnim soncem vidznachenu premiyeyu Leninskogo komsomolu ta chotirma prizami priz za golovnu zhinochu rol D Kambarova priz za obrazotvorche rishennya E Kalantarov priz za muziku do filmu R A Vildanov priz za rozkrittya robochoyi temi na Vsesoyuznomu kinofestivali v Yerevani Na pochatku 1990 h rokiv Rojzman yak tvorec filmu Kodeks movchannya 1990 stav ob yektom rizkoyi kritiki z boku novoyi respublikanskoyi vladi i v 1992 virishiv zalishiti Uzbekistan Zalishivshi na deyakij chas robotu v kino vin oselivsya v moskovskij malogabaritnij kvartiri podarovanoyi matir yu sho poyihala za kordon Protyagom dvoh rokiv Rojzman pracyuvav vantazhnikom na Pivnichnomu rinku Moskvi ta za slovami rezhisera dumati zabuv pro kino Dekilka rokiv pracyuvav rezhiserom ozvuchuvannya na NTV Povernennyu Z Rojzmana u profesiyu spriyali golovnij redaktor ob yednannya Ekran German Groshev prodyuser Vladilen Arsenyev rezhiser ta prodyuser Dzhanik Fajziyev prodyuseri Andrij Razbash ta Ivan Demidov Pislya postanovki 1998 roku razom iz Dmitrom Brusnikinim bagatoserijnogo telefilmu Chehov i Ko u yakomu zajnyati vsi zirki MHATu zokrema zigrali svoyi ostanni roli u kino Oleg Yefremov i Olena Majorova Rojzman uspishno prodovzhiv kar yeru rezhisera i scenarist igrovogo kino Z Rojzman lyubiv znimati gostrosyuzhetne kino detektiv prigodi istorichni gostrosyuzhetni drami Ostannimi rokami rezhiser pracyuvav u serialnomu kino Zi vsih postavlenih filmiv rezhiser osoblivo vidilyaye dva pershu samostijnu robotu Budinok pid spekotnim soncem 1977 i teleserial U kozhnogo svoya vijna 2010 mozhlivosti znyati yakij Z Rojzman chekav sim rokiv Prote teleserial U kozhnogo svoya vijna dovgo lezhav na polici i z yavivsya rosijskih televizijnih kanalah lishe kilka rokiv pislya zavershennya Pomer 6 chervnya 2022 na 81 mu roci zhittya PrimitkiPosilannyaInterv yu Z Rojzmana Tigranu Manasyanu Hayasa News Eleonora Shafranska pro Z Rojzmana sajt Listi pro Tashkent