Деві Прасад Рой Чоудхурі (*देवी प्रसाद राय चौधरी, 1899 —1975) — індійський художник-реаліст, скульптор, графік.
Рой Чоудхурі | |
---|---|
Псевдо | Деві Прасад |
Народився | 1899 Рангпур |
Помер | 1975 |
Діяльність | художник |
Alma mater | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився у серпні 1899 року у м. Рангпур. Після закінчення школи переїздить до Калькутти, де навчається малюванню у Абаніндранатха Тагора. Згодом переїздить до Лондону, де знайомиться з технікою європейського живопису.
Після поверненню до Індії у 1928 році призначається заступником директора державної школи мистецтв та ремесел у Мадрасі, а у 1929 році — першим директором-індусом. На цій посаді він перебував до 1958 року. У 1954–1960 роках очолює Національну академію мистецтв (Лаліт Кала Академі).
Творчість
Рой Чоудхурі належав до Бенгальському Відродження. Художник з рівним успіхом працював в живописі, і скульптурі. Наприкінці 1920-х років, відійшовши від «позачасових» тем майстрів бенгальської школи, Чоудхурі звертається до дійсності, створюючи твори соціально-критичного характеру.
У своїй творчості він широко використовував також особливості китайського живопису та японської гравюри, сміливо застосував багато прийомів європейського реалістичного мистецтва. Найбільше художника приваблює зображення подій і явищ, наповнених драматизмом і рухом. Контраст насиченою кольором палітри, смілива динамічність композиційної побудови, романтична схвильованість образотворчого мови відрізняють найкращі твори Чоудхурі. Прикладом можуть служити два варіанти картини «Будівельники доріг», де виразно показаний момент напруженої праці. Худі, майже оголені під палючим сонцем фігурки людей з неймовірним зусиллям довгими дерев'яними жердинами намагаються зрушити з місця важкі кам'яні брили.
Відомою є його робота «Коли починаються дощі» (1953 рік). Виключно тонка за настроєм і з живопису картина Чоудхурі написана в зеленувато-перлинних тонах, насичена живлющою свіжістю грозовою зливи, що звіщає нову Індію.
Низка картин Чоудхурі присвячені життю індійських селян. Деякі з них мовби об'єднані тематичним єдністю, зокрема цикл «Сільська дівчина», «Туман», «Мати». Тут він виявляє себе як чудовий пейзажист, саме в пейзажі художник знаходить мальовничий стиль, найбільш національний за характером.
У скульптурі Чоудхурі значно менш різнобічний і зазвичай прагне передати своє безпосереднє враження від реального явища. У багатофігурної рельєфною композиції «Біля входу в Траванкорський храм» головний інтерес представляє не релігійна тема «благословення жебраків» і не композиційне рішення, зрозуміле скоріше «живописно», ніж скульптурно. Найбільшу цінність цього твору складають окремі образи: бідняків, калік, забитих простих людей, що прийшли до храму і сповнені надії на краще.
Справжньої соціальної значущості, позбавленої наявного в рельєфі нальоту ілюстративності, Рой Чоудхурі досягає в трагічній фігурі матері над тілом своєї померлого дитини («Біженці»). У цьому творі немає нічого зайвого, рішення його підказано самою дійсністю.
У 1950 році Чоудхурі створює велику скульптурну композицію «Тріумф праці». Ця скульптура не була призначена для закритих приміщень, але її не можна назвати і парковою: виконана у натуральну величину група індійців, що налягають на важіль, щоб зрушити кам'яну брилу, виглядає органічно і переконливо тільки в гущі міста, серед людей будуєш, людей праці.
Успішно звертається Чоудхурі і до теми героїчної, як, наприклад, в пам'ятнику семи індійським юнакам, які віддали своє життя за свободу і незалежність Індії, в місті Патна (штат Біхар) (1955–1957).
Джерела
- Тюляев С. И., Искусство Индии, М., 1968, с. 163—64, 177
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Devi Prasad Roj Choudhuri द व प रस द र य च धर 1899 1975 indijskij hudozhnik realist skulptor grafik Roj ChoudhuriPsevdoDevi PrasadNarodivsya1899 1899 RangpurPomer1975 1975 DiyalnisthudozhnikAlma materdNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u serpni 1899 roku u m Rangpur Pislya zakinchennya shkoli pereyizdit do Kalkutti de navchayetsya malyuvannyu u Abanindranatha Tagora Zgodom pereyizdit do Londonu de znajomitsya z tehnikoyu yevropejskogo zhivopisu Pislya povernennyu do Indiyi u 1928 roci priznachayetsya zastupnikom direktora derzhavnoyi shkoli mistectv ta remesel u Madrasi a u 1929 roci pershim direktorom indusom Na cij posadi vin perebuvav do 1958 roku U 1954 1960 rokah ocholyuye Nacionalnu akademiyu mistectv Lalit Kala Akademi TvorchistRoj Choudhuri nalezhav do Bengalskomu Vidrodzhennya Hudozhnik z rivnim uspihom pracyuvav v zhivopisi i skulpturi Naprikinci 1920 h rokiv vidijshovshi vid pozachasovih tem majstriv bengalskoyi shkoli Choudhuri zvertayetsya do dijsnosti stvoryuyuchi tvori socialno kritichnogo harakteru U svoyij tvorchosti vin shiroko vikoristovuvav takozh osoblivosti kitajskogo zhivopisu ta yaponskoyi gravyuri smilivo zastosuvav bagato prijomiv yevropejskogo realistichnogo mistectva Najbilshe hudozhnika privablyuye zobrazhennya podij i yavish napovnenih dramatizmom i ruhom Kontrast nasichenoyu kolorom palitri smiliva dinamichnist kompozicijnoyi pobudovi romantichna shvilovanist obrazotvorchogo movi vidriznyayut najkrashi tvori Choudhuri Prikladom mozhut sluzhiti dva varianti kartini Budivelniki dorig de virazno pokazanij moment napruzhenoyi praci Hudi majzhe ogoleni pid palyuchim soncem figurki lyudej z nejmovirnim zusillyam dovgimi derev yanimi zherdinami namagayutsya zrushiti z miscya vazhki kam yani brili Vidomoyu ye jogo robota Koli pochinayutsya doshi 1953 rik Viklyuchno tonka za nastroyem i z zhivopisu kartina Choudhuri napisana v zelenuvato perlinnih tonah nasichena zhivlyushoyu svizhistyu grozovoyu zlivi sho zvishaye novu Indiyu Nizka kartin Choudhuri prisvyacheni zhittyu indijskih selyan Deyaki z nih movbi ob yednani tematichnim yednistyu zokrema cikl Silska divchina Tuman Mati Tut vin viyavlyaye sebe yak chudovij pejzazhist same v pejzazhi hudozhnik znahodit malovnichij stil najbilsh nacionalnij za harakterom U skulpturi Choudhuri znachno mensh riznobichnij i zazvichaj pragne peredati svoye bezposerednye vrazhennya vid realnogo yavisha U bagatofigurnoyi relyefnoyu kompoziciyi Bilya vhodu v Travankorskij hram golovnij interes predstavlyaye ne religijna tema blagoslovennya zhebrakiv i ne kompozicijne rishennya zrozumile skorishe zhivopisno nizh skulpturno Najbilshu cinnist cogo tvoru skladayut okremi obrazi bidnyakiv kalik zabitih prostih lyudej sho prijshli do hramu i spovneni nadiyi na krashe Spravzhnoyi socialnoyi znachushosti pozbavlenoyi nayavnogo v relyefi nalotu ilyustrativnosti Roj Choudhuri dosyagaye v tragichnij figuri materi nad tilom svoyeyi pomerlogo ditini Bizhenci U comu tvori nemaye nichogo zajvogo rishennya jogo pidkazano samoyu dijsnistyu U 1950 roci Choudhuri stvoryuye veliku skulpturnu kompoziciyu Triumf praci Cya skulptura ne bula priznachena dlya zakritih primishen ale yiyi ne mozhna nazvati i parkovoyu vikonana u naturalnu velichinu grupa indijciv sho nalyagayut na vazhil shob zrushiti kam yanu brilu viglyadaye organichno i perekonlivo tilki v gushi mista sered lyudej buduyesh lyudej praci Uspishno zvertayetsya Choudhuri i do temi geroyichnoyi yak napriklad v pam yatniku semi indijskim yunakam yaki viddali svoye zhittya za svobodu i nezalezhnist Indiyi v misti Patna shtat Bihar 1955 1957 DzherelaTyulyaev S I Iskusstvo Indii M 1968 s 163 64 177PosilannyaPortal Indiya