Політична криза в Росії 1992—1993 років — протистояння між двома політичними силами: з одного боку — Президент Росії Б. М. Єльцин, Рада міністрів РРФСР на чолі з головою Віктором Черномирдіним, мер Москви Юрій Лужков і ряд регіональних керівників, частина депутатів Парламенту — прихильники Єльцина, з другого боку — керівництво і велика частина депутатів Парламенту та З'їзду народних депутатів на чолі з Р. І. Хасбулатовим, а також віце-президент Росії О. В. Руцькой і деякі інші представники законодавчої влади. Кульмінацією конституційної кризи стало збройне кровопролитне зіткнення 3–4 жовтня 1993 року в центрі Москви і біля телецентру «Останкіно» та подальший штурм військами, вірними президенту Єльцину, Будинку Рад Росії, що, в сукупності, призвело до великої кількості жертв, в тому числі й серед представників цивільного населення.
Конституційна криза у Росії 1993 | |
Країна | Росія |
---|---|
Місце розташування | Москва |
Документ започаткування | Q19228851? |
Дата й час | 1993 |
Час/дата початку | 21 вересня 1993 і 1992 |
Час/дата закінчення | 4 жовтня 1993 і 1993 |
Учасник(и) | Єльцин Борис Миколайович, Руцькой Олександр Володимирович і Хасбулатов Руслан Імранович |
Є безпосередньою причиною | Конституція Російської Федерації |
Регуляторний документ | Q19192370? |
Конституційна криза у Росії 1993 у Вікісховищі |
Хронологія політичної кризи
Початком політичної кризи можна вважати грудень 1992 року, коли на VII З'їзді народних депутатів прихований конфлікт гілок влади перейшов у відкриту фазу, а закінченням — грудень 1993 року, коли була прийнята і набула чинності нова Конституція РФ.
Відставка Уряду Гайдара, виступ Єльцина та призначення Черномирдіна
- 1 грудня 1992 року в Москві відкрився сьомий З'їзд народних депутатів, протягом всієї його роботи депутати і керівництво Верховної Ради критикували Уряд Є. Т. Гайдара
- 9 грудня 1992 року З'їзд народних депутатів не затвердив представлену Б. М. Єльциним кандидатуру Є. Т. Гайдара на пост Голови Ради Міністрів
- 10 грудня 1992 року Президент Б. М. Єльцин виступив на з'їзді, піддав різкій критиці роботу з'їзду, запропонував до обговорення ідею всеросійського референдуму і спробував зірвати його засідання, повівши із засідання своїх прихильників з числа депутатів
- 11 грудня 1992 року з ініціативи Голови Конституційного Суду В. Д. Зорькіна пройшли переговори Президента Б. М. Єльцина та Голови Верховної Ради Р. І. Хасбулатова
- 12 грудня 1992 року З'їзд народних депутатів прийняв постанову про стабілізацію конституційного ладу, в якому намітив на 11 квітня 1993 року референдум щодо основних положень Конституції
- 14 грудня 1992 року за підсумками багатоступеневого голосування Головою Ради Міністрів — Уряду призначено В. С. Черномирдіна
Спроба імпічменту, квітневий референдум і Конституційна Нарада
- 12 березня 1993 — З'їзд народних депутатів скасував постанову «про стабілізацію конституційного ладу»
- 20 березня 1993 року Президент Б. М. Єльцин виступив з телевізійним зверненням до народу, в якому оголосив про припинення дії Конституції і запровадження «особливого порядку управління», однак, як з'ясувалося лише через кілька днів, реально підписаний був зовсім інший указ
- 23 березня 1993 року Конституційний суд Російської Федерації, ще не маючи підписаного указу Президента, визнав його дії, пов'язані з телезверненням, неконституційними, і угледів наявність підстав для його відмови від посади «або приведення в дію інших спеціальних механізмів його відповідальності в порядку статті 12110 або 1216 Конституції РФ»
- 26 березня 1993 року в Москві зібрався дев'ятий надзвичайний з'їзд народних депутатів
- 28 березня 1993 року З'їзд народних депутатів відхилив проєкт постанови про призначення дострокових виборів Президента і народних депутатів і провів голосування з питання про відмову Б. М. Єльцина від посади Президента (одночасно проводилося голосування з питання про звільнення з посади голови ВС Р. І. Хасбулатова). Спроба імпічменту провалилася, оскільки до цього моменту з'явився справжній текст указу, не містить грубих порушень Конституції. За імпічмент проголосувало 617 депутатів при необхідних 689 (тобто, 2 / 3 з 1033 зареєстрованих депутатів), проти — 268.
- 29 березня 1993 року після провалу спроби імпічменту Єльцину З'їзд народних депутатів призначив на 25 квітня всеросійський референдум
- 21 квітня 1993 року Конституційний суд прийняв постанову з питання про порядок підрахунку голосів на референдумі
- 25 квітня 1993 року відбувся Всеросійський референдум, який запам'ятався багатьом людям за рекламним слоганом «так-так-ні-так». Він включав 4 питання:
- Чи довіряєте Ви Президенту Російської Федерації Б. М. Єльцину? (58,7 % за)
- Чи схвалюєте Ви соціально-економічну політику, здійснювану Президентом Російської Федерації і Урядом Російської Федерації з 1992? (53,0 % за)
- Чи вважаєте Ви за необхідне проведення дострокових виборів Президента Російської Федерації? (49,5 % за)
- Чи вважаєте Ви за необхідне проведення дострокових виборів народних депутатів Російської Федерації? (67,2 % за)
У референдумі взяли участь 64,05 % виборців. 5 травня 1993 року Центральна комісія всеросійського референдуму встановила його правомірність на підставі протоколів окружних комісій і відповідно до ст. 35 Закону «Про референдум РРФСР» всеросійський референдум 25 квітня 1993 року визнаний таким, що відбувся. Офіційні його підсумки були такі: З першого і другого питань рішення прийняті, бо за них проголосувало більше половини громадян, які взяли участь у референдумі. Щодо третього і четвертого питань рішення не прийняті, тому що за них проголосувало менше половини громадян, які мають право брати участь у референдумі (згідно з чинним законодавством, для прийняття рішення з двох останніх питань, необхідно було набрати більшість голосів від загального числа виборців).
Слід зазначити, що результати референдуму були вельми суперечливими. Наприклад, в списки для голосування було внесено 107 310 174 учасника, а бюлетенів для голосування видано майже вдвічі менше — 69 222 858. Конкретні результати квітневого референдуму 1993 року також не зовсім зрозумілі: голоси, віддані Б. М. Єльциним, не додали виконавчої влади повноважень або ясності цілей у проведенні економічної програми. Однак, суперечливі результати референдуму були витлумачені Єльциним і його оточенням у свою користь. Втім, незважаючи на юридичну невизначеність третього і четвертого питань, перемога Єльцинської команди у боротьбі за розуми громадян прямо випливала з результатів голосування.
- 30 квітня 1993 року в «Известиях» опубліковано президентський проєкт нової Конституції Російської Федерації (істотно відрізнявся від реально прийнятої в грудні версії)
- 1 травня 1993 року в Москві відбулася демонстрація супротивників Президента, розігнана ОМОНом. Були жертви, в тому числі один ОМОНівець (Володимир Толокнєєв)
- 20 травня 1993 року Президент оголошує про скликання Конституційної Наради в Москві
- 5 червня 1993 року Конституційна Нарада розпочала роботу
- 1 вересня 1993 року Президент указом № 1328 тимчасово відсторонив від виконання обов'язків віце-президента О. В. Руцького, який останнім часом неодноразово виступав з жорсткою критикою Президента та Уряду, «в зв'язку з розслідуванням, а також у зв'язку з відсутністю доручень віце-президента». Діяла Конституція і законодавство норми про можливість відсторонення віце-президента президентом не містили. Звинувачення у корупції пізніше не підтвердилися (підпис Руцького на компрометуючих його документах виявився підробленим).
- 3 вересня ВС ухвалив рішення направити до Конституційного Суду клопотання з проханням перевірити відповідність Основному Закону положень указу президента від 1 вересня в частині, що стосується тимчасового відсторонення від виконання обов'язків віце-президента А. Руцького. На думку парламентаріїв, видавши цей указ, Борис Єльцин вторгся в сферу повноважень судових органів державної влади. До вирішення справи в Конституційному Суді дію указу припиняється.
Розгін Верховної Ради
- 21 вересня 1993 року Президент підписав указ № 1400 «Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації», який наказував Верховній Раді Російської Федерації і З'їзду народних депутатів припинити свою діяльність, вводилася в дію тимчасова система органів влади, на 11–12 грудня призначено вибори до Державної Думи
«Стаття 1216 Конституції (Основного закону) Російської Федерації — Росії 1978 року (у редакції від 10 грудня 1992) і ст. 6 закону «Про Президента РРФСР»: Повноваження Президента Російської Федерації (РРФСР) не можуть бути використані для зміни національно-державного устрою Російської Федерації (РРФСР), розпуску або призупинення діяльності будь-яких законно обраних органів державної влади, в іншому випадку вони припиняються негайно.»
- 21–22 вересня 1993 року Конституційний Суд Російської Федерації виносить висновок про неконституційність дій Президента, Верховна Рада приймає рішення про припинення повноважень Президента Єльцина і перехід їх, згідно з Конституцією, до віце-президента А. В. Руцькой, оголошує скликання X (Надзвичайного) З'їзду народних депутатів. До Білому дому стягуються прихильники Верховної Ради та З'їзду.
- 23 вересня 1993 — Президент Б. М. Єльцин оголошує про дострокові вибори Президента в червні 1994 (пізніше це рішення було скасовано). Стався напад прихильників Хасбулатова і Руцького на штаб об'єднаних збройних сил СНД, двоє загиблих. ЗМІ і прихильники президента звинувачують в події депутатів Верховної Ради. Відкривається X (Надзвичайний) З'їзд народних депутатів, який, за наявності необхідного кворуму, стверджує постанови ВС про припинення президентських повноважень Єльцина і перехід їх до віце-президента Руцькой, а дії Єльцина кваліфікує як спробу «державного перевороту».
- 30 вересня 1993 року Президент формує Центральну виборчу комісію з виборів до Державної Думи і призначає її головою М. Т. Рябова.
- 3–4 жовтня 1993 року після захоплення прихильниками Верховної Ради будівлі мерії Москви на Новому Арбаті, спроби збройного захоплення ними телецентру в Останкіно, Президент запроваджує надзвичайний стан у Москві, Білий Дім штурмують із застосуванням бронетехніки, що, в сукупності з неузгодженістю дій військ, призводить до численних (офіційно близько 150) жертвам, у тому числі серед випадкових осіб. Хасбулатова, Руцького і ряд інших лідерів антиєльцинських сил затримали і помістили в СІЗО «Лефортово».
Поетапна конституційна реформа
- 5 жовтня 1993 року розпущена Мосрада та райради (кілька депутатів арештовані), знятий з посади генпрор В. Степанков, на його місце призначено в порушенні конституції О. Казаннік, зняті з посад глави адміністрацій, що висловлювалися проти указу № 1400: Віктор Берестовий (Білгородська область), Юрій Лодкін (Брянська область, знятий ще 25 вересня), Віталій Муха (Новосибірська область), Петро Сумін (Челябінська область), Олександр Сурат (Амурська область).
- 7 жовтня 1993 року Президент приймає указ «Про правове регулювання в період поетапної конституційної реформи», яким фактично бере на себе повноваження законодавця. Голова Конституційного суду В. Зорькін під загрозою кримінального переслідування за обвинуваченням «в правовому забезпеченні конституційного перевороту» йде у відставку (зберігши повноваження судді). Судді були змушені скласти з себе повноваження з розгляду нормативних актів представників влади та міжнародних договорів. (У нову Конституцію було включене положення про повну заміну суддів КС, однак, в останній момент, за деякими даними помилково, це положення з опублікованого проекту випало)
- 9 жовтня 1993 року Президент припиняє повноваження Рад усіх рівнів.
- 11 жовтня 1993 року Президент відмовляється від ідеї формування Ради Федерації і призначає вибори до Ради Федерації
- 15 жовтня 1993 року Президент призначає всенародне голосування за Конституцією на 12 грудня
- 22 жовтня 1993 року Президент приймає указ про основні засади організації державної влади в регіонах
- 26 жовтня 1993 року Президент приймає указ про реформу місцевого самоврядування
- 10 листопада 1993 року в Російських Вестях опублікований проєкт Конституції, що виноситься на всенародне голосування
- 12 грудня 1993 року відбулося всенародне голосування щодо Конституції Росії, в ході якого за Конституцію проголосували 58 відсотків учасників референдуму, а також вибори до Ради Федерації і Державної думи першого скликання
- 24 грудня 1993 року Президент підписав низку указів, спрямованих на приведення законів Російської Федерації у відповідність з новою Конституцією
- 25 грудня 1993 року Нова Конституція Російської Федерації опублікована в «Российской газете» і набрала чинності на всій території Росії
- 11 січня 1994 року в Москві почали роботу Рада Федерації і Державна дума, обрані 12 грудня 1993 року
- 23 лютого 1994 року Державна дума прийняла постанову про амністію учасників жовтневих подій 1993 року (хоча суд так і не відбувся). Учасники подій погодилися на амністію, хоча і не визнали себе винними. Всі слідчі дії щодо подій вересня — жовтня були припинені.
Примітки
- Белкин А. Справа про Президентське звернення до народу 20 березня 1993 [ 23 липня 2011 у Wayback Machine.] // Правовведення. — 1994. — № 3. — С. 48-63. (рос.)
- Заключение Конституционного Суда РФ от 21.09.1993 № З-2 [Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Октябрь 1993. Хроника переворота.
- Борко Д. Белый дом — 1993: фотогалерея.
- Икона 1993 года // Хождение в огонь. — Редакция газеты «Завтра».
- Сайт «Октябрьское восстание 1993 года» [ 23 лютого 2008 у Wayback Machine.] — материалы (фотографии, листовки, документы, книги, газеты, песни,…) по истории октябрьских событий 1993 года.
- . Портал «Русское Воскресение». Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 30 вересня 2007.
- События сентября — октября 1993 года в фотографиях РИА Новости [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- КоммерсантЪ — Спецпроекты — 1993 [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- 1993-2013 [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт, посвящённый 20-летию событий сентября-октября 1993 года
- Архив выпусков новостей за 1993-й год
- Відео
- Хроника октябрьских событий 1993 года в выпусках новостей CBS News [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Обращение Б. Н. Ельцина от 21.09.1993 [ 22 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Трансляция CNN 4 октября 1993 в оригинале [ 16 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichna kriza v Rosiyi 1992 1993 rokiv protistoyannya mizh dvoma politichnimi silami z odnogo boku Prezident Rosiyi B M Yelcin Rada ministriv RRFSR na choli z golovoyu Viktorom Chernomirdinim mer Moskvi Yurij Luzhkov i ryad regionalnih kerivnikiv chastina deputativ Parlamentu prihilniki Yelcina z drugogo boku kerivnictvo i velika chastina deputativ Parlamentu ta Z yizdu narodnih deputativ na choli z R I Hasbulatovim a takozh vice prezident Rosiyi O V Ruckoj i deyaki inshi predstavniki zakonodavchoyi vladi Kulminaciyeyu konstitucijnoyi krizi stalo zbrojne krovoprolitne zitknennya 3 4 zhovtnya 1993 roku v centri Moskvi i bilya telecentru Ostankino ta podalshij shturm vijskami virnimi prezidentu Yelcinu Budinku Rad Rosiyi sho v sukupnosti prizvelo do velikoyi kilkosti zhertv v tomu chisli j sered predstavnikiv civilnogo naselennya Konstitucijna kriza u Rosiyi 1993 Krayina Rosiya Misce roztashuvannyaMoskva Dokument zapochatkuvannyaQ19228851 Data j chas1993 Chas data pochatku21 veresnya 1993 i 1992 Chas data zakinchennya4 zhovtnya 1993 i 1993 Uchasnik i Yelcin Boris Mikolajovich Ruckoj Oleksandr Volodimirovich i Hasbulatov Ruslan Imranovich Ye bezposerednoyu prichinoyuKonstituciya Rosijskoyi Federaciyi Regulyatornij dokumentQ19192370 Konstitucijna kriza u Rosiyi 1993 u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Derzhavnij perevorot u Rosiyi Hronologiya politichnoyi kriziPochatkom politichnoyi krizi mozhna vvazhati gruden 1992 roku koli na VII Z yizdi narodnih deputativ prihovanij konflikt gilok vladi perejshov u vidkritu fazu a zakinchennyam gruden 1993 roku koli bula prijnyata i nabula chinnosti nova Konstituciya RF Vidstavka Uryadu Gajdara vistup Yelcina ta priznachennya Chernomirdina 1 grudnya 1992 roku v Moskvi vidkrivsya somij Z yizd narodnih deputativ protyagom vsiyeyi jogo roboti deputati i kerivnictvo Verhovnoyi Radi kritikuvali Uryad Ye T Gajdara 9 grudnya 1992 roku Z yizd narodnih deputativ ne zatverdiv predstavlenu B M Yelcinim kandidaturu Ye T Gajdara na post Golovi Radi Ministriv 10 grudnya 1992 roku Prezident B M Yelcin vistupiv na z yizdi piddav rizkij kritici robotu z yizdu zaproponuvav do obgovorennya ideyu vserosijskogo referendumu i sprobuvav zirvati jogo zasidannya povivshi iz zasidannya svoyih prihilnikiv z chisla deputativ 11 grudnya 1992 roku z iniciativi Golovi Konstitucijnogo Sudu V D Zorkina projshli peregovori Prezidenta B M Yelcina ta Golovi Verhovnoyi Radi R I Hasbulatova 12 grudnya 1992 roku Z yizd narodnih deputativ prijnyav postanovu pro stabilizaciyu konstitucijnogo ladu v yakomu namitiv na 11 kvitnya 1993 roku referendum shodo osnovnih polozhen Konstituciyi 14 grudnya 1992 roku za pidsumkami bagatostupenevogo golosuvannya Golovoyu Radi Ministriv Uryadu priznacheno V S Chernomirdina Sproba impichmentu kvitnevij referendum i Konstitucijna Narada 12 bereznya 1993 Z yizd narodnih deputativ skasuvav postanovu pro stabilizaciyu konstitucijnogo ladu 20 bereznya 1993 roku Prezident B M Yelcin vistupiv z televizijnim zvernennyam do narodu v yakomu ogolosiv pro pripinennya diyi Konstituciyi i zaprovadzhennya osoblivogo poryadku upravlinnya odnak yak z yasuvalosya lishe cherez kilka dniv realno pidpisanij buv zovsim inshij ukaz 23 bereznya 1993 roku Konstitucijnij sud Rosijskoyi Federaciyi she ne mayuchi pidpisanogo ukazu Prezidenta viznav jogo diyi pov yazani z telezvernennyam nekonstitucijnimi i uglediv nayavnist pidstav dlya jogo vidmovi vid posadi abo privedennya v diyu inshih specialnih mehanizmiv jogo vidpovidalnosti v poryadku statti 12110 abo 1216 Konstituciyi RF 26 bereznya 1993 roku v Moskvi zibravsya dev yatij nadzvichajnij z yizd narodnih deputativ 28 bereznya 1993 roku Z yizd narodnih deputativ vidhiliv proyekt postanovi pro priznachennya dostrokovih viboriv Prezidenta i narodnih deputativ i proviv golosuvannya z pitannya pro vidmovu B M Yelcina vid posadi Prezidenta odnochasno provodilosya golosuvannya z pitannya pro zvilnennya z posadi golovi VS R I Hasbulatova Sproba impichmentu provalilasya oskilki do cogo momentu z yavivsya spravzhnij tekst ukazu ne mistit grubih porushen Konstituciyi Za impichment progolosuvalo 617 deputativ pri neobhidnih 689 tobto 2 3 z 1033 zareyestrovanih deputativ proti 268 29 bereznya 1993 roku pislya provalu sprobi impichmentu Yelcinu Z yizd narodnih deputativ priznachiv na 25 kvitnya vserosijskij referendum 21 kvitnya 1993 roku Konstitucijnij sud prijnyav postanovu z pitannya pro poryadok pidrahunku golosiv na referendumi 25 kvitnya 1993 roku vidbuvsya Vserosijskij referendum yakij zapam yatavsya bagatom lyudyam za reklamnim sloganom tak tak ni tak Vin vklyuchav 4 pitannya Chi doviryayete Vi Prezidentu Rosijskoyi Federaciyi B M Yelcinu 58 7 za Chi shvalyuyete Vi socialno ekonomichnu politiku zdijsnyuvanu Prezidentom Rosijskoyi Federaciyi i Uryadom Rosijskoyi Federaciyi z 1992 53 0 za Chi vvazhayete Vi za neobhidne provedennya dostrokovih viboriv Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 49 5 za Chi vvazhayete Vi za neobhidne provedennya dostrokovih viboriv narodnih deputativ Rosijskoyi Federaciyi 67 2 za U referendumi vzyali uchast 64 05 viborciv 5 travnya 1993 roku Centralna komisiya vserosijskogo referendumu vstanovila jogo pravomirnist na pidstavi protokoliv okruzhnih komisij i vidpovidno do st 35 Zakonu Pro referendum RRFSR vserosijskij referendum 25 kvitnya 1993 roku viznanij takim sho vidbuvsya Oficijni jogo pidsumki buli taki Z pershogo i drugogo pitan rishennya prijnyati bo za nih progolosuvalo bilshe polovini gromadyan yaki vzyali uchast u referendumi Shodo tretogo i chetvertogo pitan rishennya ne prijnyati tomu sho za nih progolosuvalo menshe polovini gromadyan yaki mayut pravo brati uchast u referendumi zgidno z chinnim zakonodavstvom dlya prijnyattya rishennya z dvoh ostannih pitan neobhidno bulo nabrati bilshist golosiv vid zagalnogo chisla viborciv Slid zaznachiti sho rezultati referendumu buli velmi superechlivimi Napriklad v spiski dlya golosuvannya bulo vneseno 107 310 174 uchasnika a byuleteniv dlya golosuvannya vidano majzhe vdvichi menshe 69 222 858 Konkretni rezultati kvitnevogo referendumu 1993 roku takozh ne zovsim zrozumili golosi viddani B M Yelcinim ne dodali vikonavchoyi vladi povnovazhen abo yasnosti cilej u provedenni ekonomichnoyi programi Odnak superechlivi rezultati referendumu buli vitlumacheni Yelcinim i jogo otochennyam u svoyu korist Vtim nezvazhayuchi na yuridichnu neviznachenist tretogo i chetvertogo pitan peremoga Yelcinskoyi komandi u borotbi za rozumi gromadyan pryamo viplivala z rezultativ golosuvannya 30 kvitnya 1993 roku v Izvestiyah opublikovano prezidentskij proyekt novoyi Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi istotno vidriznyavsya vid realno prijnyatoyi v grudni versiyi 1 travnya 1993 roku v Moskvi vidbulasya demonstraciya suprotivnikiv Prezidenta rozignana OMONom Buli zhertvi v tomu chisli odin OMONivec Volodimir Toloknyeyev 20 travnya 1993 roku Prezident ogoloshuye pro sklikannya Konstitucijnoyi Naradi v Moskvi 5 chervnya 1993 roku Konstitucijna Narada rozpochala robotu 1 veresnya 1993 roku Prezident ukazom 1328 timchasovo vidstoroniv vid vikonannya obov yazkiv vice prezidenta O V Ruckogo yakij ostannim chasom neodnorazovo vistupav z zhorstkoyu kritikoyu Prezidenta ta Uryadu v zv yazku z rozsliduvannyam a takozh u zv yazku z vidsutnistyu doruchen vice prezidenta Diyala Konstituciya i zakonodavstvo normi pro mozhlivist vidstoronennya vice prezidenta prezidentom ne mistili Zvinuvachennya u korupciyi piznishe ne pidtverdilisya pidpis Ruckogo na komprometuyuchih jogo dokumentah viyavivsya pidroblenim 3 veresnya VS uhvaliv rishennya napraviti do Konstitucijnogo Sudu klopotannya z prohannyam pereviriti vidpovidnist Osnovnomu Zakonu polozhen ukazu prezidenta vid 1 veresnya v chastini sho stosuyetsya timchasovogo vidstoronennya vid vikonannya obov yazkiv vice prezidenta A Ruckogo Na dumku parlamentariyiv vidavshi cej ukaz Boris Yelcin vtorgsya v sferu povnovazhen sudovih organiv derzhavnoyi vladi Do virishennya spravi v Konstitucijnomu Sudi diyu ukazu pripinyayetsya Rozgin Verhovnoyi Radi 21 veresnya 1993 roku Prezident pidpisav ukaz 1400 Pro poetapnu konstitucijnu reformu v Rosijskij Federaciyi yakij nakazuvav Verhovnij Radi Rosijskoyi Federaciyi i Z yizdu narodnih deputativ pripiniti svoyu diyalnist vvodilasya v diyu timchasova sistema organiv vladi na 11 12 grudnya priznacheno vibori do Derzhavnoyi Dumi Stattya 1216 Konstituciyi Osnovnogo zakonu Rosijskoyi Federaciyi Rosiyi 1978 roku u redakciyi vid 10 grudnya 1992 i st 6 zakonu Pro Prezidenta RRFSR Povnovazhennya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi RRFSR ne mozhut buti vikoristani dlya zmini nacionalno derzhavnogo ustroyu Rosijskoyi Federaciyi RRFSR rozpusku abo prizupinennya diyalnosti bud yakih zakonno obranih organiv derzhavnoyi vladi v inshomu vipadku voni pripinyayutsya negajno 21 22 veresnya 1993 roku Konstitucijnij Sud Rosijskoyi Federaciyi vinosit visnovok pro nekonstitucijnist dij Prezidenta Verhovna Rada prijmaye rishennya pro pripinennya povnovazhen Prezidenta Yelcina i perehid yih zgidno z Konstituciyeyu do vice prezidenta A V Ruckoj ogoloshuye sklikannya X Nadzvichajnogo Z yizdu narodnih deputativ Do Bilomu domu styaguyutsya prihilniki Verhovnoyi Radi ta Z yizdu 23 veresnya 1993 Prezident B M Yelcin ogoloshuye pro dostrokovi vibori Prezidenta v chervni 1994 piznishe ce rishennya bulo skasovano Stavsya napad prihilnikiv Hasbulatova i Ruckogo na shtab ob yednanih zbrojnih sil SND dvoye zagiblih ZMI i prihilniki prezidenta zvinuvachuyut v podiyi deputativ Verhovnoyi Radi Vidkrivayetsya X Nadzvichajnij Z yizd narodnih deputativ yakij za nayavnosti neobhidnogo kvorumu stverdzhuye postanovi VS pro pripinennya prezidentskih povnovazhen Yelcina i perehid yih do vice prezidenta Ruckoj a diyi Yelcina kvalifikuye yak sprobu derzhavnogo perevorotu 30 veresnya 1993 roku Prezident formuye Centralnu viborchu komisiyu z viboriv do Derzhavnoyi Dumi i priznachaye yiyi golovoyu M T Ryabova 3 4 zhovtnya 1993 roku pislya zahoplennya prihilnikami Verhovnoyi Radi budivli meriyi Moskvi na Novomu Arbati sprobi zbrojnogo zahoplennya nimi telecentru v Ostankino Prezident zaprovadzhuye nadzvichajnij stan u Moskvi Bilij Dim shturmuyut iz zastosuvannyam bronetehniki sho v sukupnosti z neuzgodzhenistyu dij vijsk prizvodit do chislennih oficijno blizko 150 zhertvam u tomu chisli sered vipadkovih osib Hasbulatova Ruckogo i ryad inshih lideriv antiyelcinskih sil zatrimali i pomistili v SIZO Lefortovo Poetapna konstitucijna reforma 5 zhovtnya 1993 roku rozpushena Mosrada ta rajradi kilka deputativ areshtovani znyatij z posadi genpror V Stepankov na jogo misce priznacheno v porushenni konstituciyi O Kazannik znyati z posad glavi administracij sho vislovlyuvalisya proti ukazu 1400 Viktor Berestovij Bilgorodska oblast Yurij Lodkin Bryanska oblast znyatij she 25 veresnya Vitalij Muha Novosibirska oblast Petro Sumin Chelyabinska oblast Oleksandr Surat Amurska oblast 7 zhovtnya 1993 roku Prezident prijmaye ukaz Pro pravove regulyuvannya v period poetapnoyi konstitucijnoyi reformi yakim faktichno bere na sebe povnovazhennya zakonodavcya Golova Konstitucijnogo sudu V Zorkin pid zagrozoyu kriminalnogo peresliduvannya za obvinuvachennyam v pravovomu zabezpechenni konstitucijnogo perevorotu jde u vidstavku zberigshi povnovazhennya suddi Suddi buli zmusheni sklasti z sebe povnovazhennya z rozglyadu normativnih aktiv predstavnikiv vladi ta mizhnarodnih dogovoriv U novu Konstituciyu bulo vklyuchene polozhennya pro povnu zaminu suddiv KS odnak v ostannij moment za deyakimi danimi pomilkovo ce polozhennya z opublikovanogo proektu vipalo 9 zhovtnya 1993 roku Prezident pripinyaye povnovazhennya Rad usih rivniv 11 zhovtnya 1993 roku Prezident vidmovlyayetsya vid ideyi formuvannya Radi Federaciyi i priznachaye vibori do Radi Federaciyi 15 zhovtnya 1993 roku Prezident priznachaye vsenarodne golosuvannya za Konstituciyeyu na 12 grudnya 22 zhovtnya 1993 roku Prezident prijmaye ukaz pro osnovni zasadi organizaciyi derzhavnoyi vladi v regionah 26 zhovtnya 1993 roku Prezident prijmaye ukaz pro reformu miscevogo samovryaduvannya 10 listopada 1993 roku v Rosijskih Vestyah opublikovanij proyekt Konstituciyi sho vinositsya na vsenarodne golosuvannya 12 grudnya 1993 roku vidbulosya vsenarodne golosuvannya shodo Konstituciyi Rosiyi v hodi yakogo za Konstituciyu progolosuvali 58 vidsotkiv uchasnikiv referendumu a takozh vibori do Radi Federaciyi i Derzhavnoyi dumi pershogo sklikannya 24 grudnya 1993 roku Prezident pidpisav nizku ukaziv spryamovanih na privedennya zakoniv Rosijskoyi Federaciyi u vidpovidnist z novoyu Konstituciyeyu 25 grudnya 1993 roku Nova Konstituciya Rosijskoyi Federaciyi opublikovana v Rossijskoj gazete i nabrala chinnosti na vsij teritoriyi Rosiyi 11 sichnya 1994 roku v Moskvi pochali robotu Rada Federaciyi i Derzhavna duma obrani 12 grudnya 1993 roku 23 lyutogo 1994 roku Derzhavna duma prijnyala postanovu pro amnistiyu uchasnikiv zhovtnevih podij 1993 roku hocha sud tak i ne vidbuvsya Uchasniki podij pogodilisya na amnistiyu hocha i ne viznali sebe vinnimi Vsi slidchi diyi shodo podij veresnya zhovtnya buli pripineni PrimitkiBelkin A Sprava pro Prezidentske zvernennya do narodu 20 bereznya 1993 23 lipnya 2011 u Wayback Machine Pravovvedennya 1994 3 S 48 63 ros Zaklyuchenie Konstitucionnogo Suda RF ot 21 09 1993 Z 2 Arhivovano 11 chervnya 2020 u Wayback Machine ros PosilannyaKonstitucijna kriza u Rosiyi 1993 u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Oktyabr 1993 Hronika perevorota Borko D Belyj dom 1993 fotogalereya Ikona 1993 goda Hozhdenie v ogon Redakciya gazety Zavtra Sajt Oktyabrskoe vosstanie 1993 goda 23 lyutogo 2008 u Wayback Machine materialy fotografii listovki dokumenty knigi gazety pesni po istorii oktyabrskih sobytij 1993 goda Portal Russkoe Voskresenie Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2007 Sobytiya sentyabrya oktyabrya 1993 goda v fotografiyah RIA Novosti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Kommersant Specproekty 1993 17 serpnya 2021 u Wayback Machine 1993 2013 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Sajt posvyashyonnyj 20 letiyu sobytij sentyabrya oktyabrya 1993 goda Arhiv vypuskov novostej za 1993 j god Video Hronika oktyabrskih sobytij 1993 goda v vypuskah novostej CBS News 5 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Obrashenie B N Elcina ot 21 09 1993 22 veresnya 2021 u Wayback Machine Translyaciya CNN 4 oktyabrya 1993 v originale 16 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl