Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розроблення морських родовищ нафти і газу (рос. разработка морских месторождений нефти и газа, англ. off-shore mining, sea mining of petroleum and gas; нім. Abbau m der maritimen Erdöl- und Erdgaslagerstätten) — система організаційно-технічних заходів, що забезпечують раціональне вилучення рідких і газоподібних вуглеводнів з родовищ, розташованих під дном морів і океанів. Ці заходи пов'язані з виконанням пошуково-розвідувальних робіт, бурінням свердловин, будівництвом надводних і підводних споруд для видобутку, збору і транспортування нафти і газу споживачам. Роботами на нафту і газ охоплені величезні акваторії Світового ок., в осадовій товщі дна якого відкрито бл. 1000 родовищ. Осн. запаси нафти і газу припадають на континентальний шельф, в ряді р-нів Світового ок. вважаються нафтогазоносними також континентальний схил і ложе океану. Родов. нафти і газу виявлені на шельфах 60 країн. Понад 500 покладів розробляється на узбережжі США, бл. 100 — в Північному м., понад 40 — в Перській затоці. Нафта виявлена і добувається на шельфах Північної і Південної Америки, Європи, Сх. Азії, Африки, Австралії, Нової Зеландії і ряду ін. акваторій. В Україні морське розроблення родовищ нафти та газу передбачається в Причорноморській нафтогазоносній провінції.
Вплив природних факторів на освоєння морських нафтогазових родовищ
Освоєння нафтових і газових родовищ на морі значно відрізняється від їх розвідки і розробки на суші. Велика складність і специфічні особливості на морі обумовлені навколишнім середовищем, інженерно-геологічними пошуками, унікальністю технічних засобів і їх великою вартістю, технологією і організацією будівництва і експлуатації об'єктів на морі, обслуговуванням робіт, а також медико-біологічними проблемами, які викликані необхідністю робіт під водою.
Навколишнє середовище характеризується гідрометеорологічними факторами, які визначають умови проведення робіт в морі, можливості будівництва і експлуатації нафтопромислових об'єктів і технічних засобів. Основні з них льодові умови, температурні умови, вітер, хвилювання, течії, рівень води і її хімічний склад і інші. Врахування цих факторів дає можливість оцінити рентабельність освоєння морських родовищ нафти і газу. Будівництво нафтопромислових споруд вимагає проведення інженерно-геологічних пошуків морського дна. Достовірність і повнота даних в значній мірі визначають безпеку експлуатації споруди і економічність проекту.
Найбільші проблеми в морських акваторіях Арктики пов'язані з льодом і глибинами моря. Залежно від напряму і сили вітру, глибини моря і морських течій, рельєфу місцевості і властивостей льоду обстановка постійно змінюється і її трудно прогнозувати. Із збільшенням глибини моря різко зростає вартість розробки родовища. Розвідка і розробка морських нафтових і газових родовищ — складні в технічному відношенні операції, дуже дорогі і пов'язані з значним риском. Вони проводяться в два етапи. На першому проводять геологорозвідувальні роботи в міжльодовий період. На другому етапі, при розробці родовищ (видобуток, підготовка і транспортування нафти і газу, внаслідок безперервного виробничого циклу, при якому процес повинен проводитись цілий рік, у тому числі зимою, коли море покрите льодом), вимагає унікальної і надійної техніки, технічні і технологічні параметри, які обумовлені вимогами високої надійності і довговічності, забезпечується безпека робіт в кожному конкретному районі.
На різних етапах проектування розробки нафтових і газових родовищ необхідні різні об'єми гідрометеорологічної інформації такої як: — максимальна висота хвилі і відповідний їм період; — максимальне значення швидкості вітру і течії; — екстремальні зміни рівня води з врахуванням припливів і штормових нагонів; — льодові умови; — режимне розподілення висот, періодів і параметрів хвилі, швидкості та напрямку вітрів і течій; — хід швидкості вітру і параметри хвиль в типових та найбільш жорстких штормах.
Динаміка світового морського видобутку нафти і газу
Початок помітного промислового зростання морського видобутку нафти і газу відноситься до 1960-х рр. Ще більше прискорення цей процес отримав у другій половині 1970-х рр. у наслідок світової нафтової кризи. Про це свідчить кількість країн, які видобувають нафту і природний газ в межах континентального шельфу. У 1970 р. таких країн було всього близько 20, а на початку 1990-х рр. — вже більше 50. Зростання світового морського видобутку нафти наведено в табл. Незважаючи на значну кількість видобувних країн у 2016 р. лише п'ять з них забезпечували 43 % усього морського нафтовидобутку: США, Норвегія, Мексика, Бразилія та Саудівська Аравія. Примітно, що за останнє десятиріччя видобуток тримається на майже одному рівні — близько 27 млн барелів на добу.
Морський видобуток нафти і газу став яскравим прикладом політики розширення ресурсних рубежів і став можливим завдяки цілому ряду технічних інновацій, в першу чергу — застосування бурових платформ.
З таких платформ в світі ще до кінця 1990-х рр. були пробурені понад 40 тис. морських свердловин, причому глибина буріння і глибина морів увесь час збільшувалася. Ще на початку 1980-х рр. 85 % морської нафти отримували при глибинах від поверхні моря до 100 м, а буріння на глибинах понад 200 м мало промислово-експериментальний характер. В середині 1990-х рр. видобуток нафти на морських глибинах від 200 до 400 м перестав бути рідкістю, а максимальна глибина зросла з 300 м в 1984 р. до 1000 м в 1994 р. і 1800 м в 1998 р. По мірі збільшення глибини морського дна морські нафтові промисли стали все більше віддалятися від берегової лінії суші. Спочатку таке віддалення зазвичай не перевищувало 10-15 км, потім — 50-100 км, тепер же в окремих випадках воно досягає 400—500 км. Фактично це означає, що в багатьох випадках воно вже вийшло за межі континентального шельфу.
При розгляді динаміки світового морського видобутку нафти звертає на себе увагу той факт, що останнім часом темпи його приросту явно сповільнилися. Справа в тому, що після подолання енергетичної кризи і вступу світової енергетики в нову досить тривалу стадію дешевої нафти, продовжувати розробку багатьох шельфових родовищ, особливо в високих широтах, стало нерентабельно через більш високу, ніж на суші, собівартість видобутку.
В цілому буріння свердловин в морських акваторіях обходиться значно дорожче, ніж на суші, причому вартість його прогресивно зростає в міру збільшення глибини. Витрати на буріння навіть при глибині моря в 20-30 м приблизно вдвічі перевищують аналогічні витрати на суші. Вартість буріння на глибині 50 м зростає в три-чотири рази, на глибині 200 м — в шість разів. Однак величина витрат на буріння залежить не тільки від глибини моря, але і від інших природних факторів. Значною мірою на ці показники впливає вартість морських платформ, яка сягає від $100 до $ 500 млн, а для платформ-рекордсменів — значно більше (приміром, морська бурова платформа «Беркут» для нафтогазового проекту «Сахалін-1», збудована корейською компанією Daewoo, обійшлася в $12 млрд.).
В умовах Арктики витрати на видобуток перевищують відповідні показники для району субтропіків або тропіків в 15-16 разів. Розрахунки показують, що навіть при ціні 130 дол. за 1 т нафти видобуток її на північ від 60-ї паралелі стає нерентабельним. Це стосується також природного газу. Російська платформа «Прирозломна» на арктичному шельфі (Тимано-Печорська нафтогазова провінція) підтверджує ці укрупнені економічні оцінки. Ось чому останнім часом були переглянуті в бік зниження колишні прогнози зростання світового морського видобутку нафти (згідно з деякими з них, вже в 2005 р. морська нафта повинна була забезпечувати не менше 35-40 % усього видобутку). Те саме можна сказати і щодо природного газу, морський видобуток якого в 2000 р. склав 760 млрд м3 (31 %).
Ще в 1970 р. приблизно 2/3 морського видобутку давали Північна і Південна Америка і 1/3 — Південно-Західна Азія. До 1980 р. частка Америки зменшилася, а частка Азії, Африки та Європи зросла. У Європейському Союзі морські родовища забезпечують 9/10 усього видобутку нафти і газу.
В Азії основним районом морського видобутку нафти і газу залишається Перська затока (Саудівська Аравія, Іран, ОАЕ, Кувейт, Катар). У 1990-ті рр. помітно виріс видобуток на континентальному шельфі морів Південно-Східної Азії — в Малайзії, Індонезії, Брунеї, Таїланді, В'єтнамі. Пошуково-розвідувальні роботи ведуть також на узбережжі деяких інших країн, зокрема, Китаю. З країн Південної Азії значний видобуток на глибоководному шельфі досягнуто Індією. В Африці число країн, що добувають нафту і газ в межах континентального шельфу постійно збільшується. Сьогодні це Нігерія, Ангола, Єгипет, Камерун, Конго, Габон.
У Північній Америці головний продуцент морської нафти і газу — США, де 15 % загального видобутку нафти і 25 % видобутку природного газу припадає на морські промисли. В експлуатацію залучено понад сто шельфових покладів, більшість з яких знаходиться в акваторії Мексиканської затоки, а інші — узбережжя Атлантичного і Тихоокеанського океанів та в околиці Аляски. Наприкінці XX ст. видобуток морської нафти в прилеглих до Ньюфаундленду районах Атлантики розпочала і Канада.
У Латинській Америці Венесуела почала видобувати морську нафту однією з перших (в лагуні Маракайбо), та й нині ці гігантські промисли забезпечують в країні приблизно 4/5 її загального видобутку. Проте наприкінці 1990-х рр. Венесуелу перегнала Мексика, яка освоїла великий нафтогазоносний басейн в акваторії затоки Кампече Карибського моря. Нафту на морі видобувають також Бразилія та Тринідад і Тобаго. При цьому Бразилія — один з лідерів глибоководного буріння, ще наприкінці 1980-х рр. пробурила експлуатаційні свердловини в Атлантиці на водних глибинах понад 400 м. Основне пошуково-розвідувальне буріння на нафту і газ ведеться також поблизу берегів Аргентини, Чилі, Перу.
В Австралії добувати нафту і газ на континентальному шельфі почали ще в 1960-х рр. — у Бассовій протоці на півдні країни (протока між Австралією і Тасманією). Освоєно шельфові родовища поблизу західного узбережжя країни і на півночі, в Тиморському морі та поблизу берегів Папуа — Нової Гвінеї.
У 2016 р. морський видобуток нафти в Росії склав 19,4 млн т (3,8 % від загального видобутку). Морські нафтові проекти РФ пов'язані з промисловим освоєнням головним чином морських акваторій Охотського, Баренцового, Карського та Каспійського (північна частина) морів. Очікується, що тільки на шельфі Сахаліну в перспективі видобуток нафти може сягати до 20-30 млн т, а газу — до 15-20 млрд м3 на рік (міжнародні проекти «Сахалін-1» і «Сахалін-2» забезпечували 75 % усього морського видобутку РФ). Крім того, перспективною є шельфова зона інших далекосхідних морів. Програмою освоєння нафтогазових ресурсів арктичного шельфу Росії планувалося ввести в експлуатацію 11 морських нафтових і газових родовищ з виходом на річний рівень видобутку 20 млн т нафти і не менше 50 млрд м3 газу. Міжнародний проект освоєння гігантського Штокманівського газоконденсатного родовища в Баренцовому морі, як і інші міжнародні проекти освоєння морських родовищ були згорнені з економічних і політичних причин.
Подальші перспективи морського видобування нафти та газу пов'язані з розробкою родовищ на значних океанічних глибинах, що передбачає освоєння надр поза зоною шельфу. Окремий напрямок пов'язаний з розробкою багатих і майже недоторканих родовищ Арктики. Географічний розподіл запасів вуглеводнів в Арктиці виглядає наступним чином: 41 % родовищ належить Росії, 28 % — США, 9 % — Канаді та 4 % — Данії. На сьогодні практичні дії на арктичному континентальному шельфі ведуть лише США, видобуваючи нафту в Морі Бофорта шляхом буріння горизонтальних свердловин з берега або вертикального буріння зі штучних островів. Морські платформи зараз в Морі Бофорта не використовуються. Найбільшу кількість ділянок орендує компанія «Shell». Поодинокі проекти готують Норвегія та Росія. За оцінками експертів, до 2030 р. на арктичному шельфі будуть проводитися головним чином геологорозвідувальні роботи та підготовка родовищ для подальшого швидкого освоєння.
В умовах Арктики витрати на видобуток перевищують відповідні показники для району субтропіків або тропіків в 15–16 разів. Розрахунки показують, що навіть при ціні 130 дол. за 1 т нафти видобуток її на північ від 60-ї паралелі стає нерентабельним. Це стосується також природного газу. Російська платформа «Прирозломна» на арктичному шельфі (Тимано-Печорська нафтогазова провінція) підтверджує такі економічні оцінки. Ось чому останнім часом були переглянуті в бік зниження колишні прогнози зростання світового морського видобутку нафти (згідно з деякими з них, вже в 2005 р. морська нафта повинна була забезпечувати не менше 35–40 % усього видобутку). Те саме стосується і природного газу, морський видобуток якого в 2000 р. склав 760 млрд м3 (31 %).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2018. 416 с.
- Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Технологія видобування нафти. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ – 2000», 2022. – 308 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozroblennya morskih rodovish nafti i gazu ros razrabotka morskih mestorozhdenij nefti i gaza angl off shore mining sea mining of petroleum and gas nim Abbau m der maritimen Erdol und Erdgaslagerstatten sistema organizacijno tehnichnih zahodiv sho zabezpechuyut racionalne viluchennya ridkih i gazopodibnih vuglevodniv z rodovish roztashovanih pid dnom moriv i okeaniv Ci zahodi pov yazani z vikonannyam poshukovo rozviduvalnih robit burinnyam sverdlovin budivnictvom nadvodnih i pidvodnih sporud dlya vidobutku zboru i transportuvannya nafti i gazu spozhivacham Robotami na naftu i gaz ohopleni velichezni akvatoriyi Svitovogo ok v osadovij tovshi dna yakogo vidkrito bl 1000 rodovish Osn zapasi nafti i gazu pripadayut na kontinentalnij shelf v ryadi r niv Svitovogo ok vvazhayutsya naftogazonosnimi takozh kontinentalnij shil i lozhe okeanu Rodov nafti i gazu viyavleni na shelfah 60 krayin Ponad 500 pokladiv rozroblyayetsya na uzberezhzhi SShA bl 100 v Pivnichnomu m ponad 40 v Perskij zatoci Nafta viyavlena i dobuvayetsya na shelfah Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Yevropi Sh Aziyi Afriki Avstraliyi Novoyi Zelandiyi i ryadu in akvatorij V Ukrayini morske rozroblennya rodovish nafti ta gazu peredbachayetsya v Prichornomorskij naftogazonosnij provinciyi Morske burinnya odno i bagatosverdlovinne kush sverdlovin Vpliv prirodnih faktoriv na osvoyennya morskih naftogazovih rodovishOsvoyennya naftovih i gazovih rodovish na mori znachno vidriznyayetsya vid yih rozvidki i rozrobki na sushi Velika skladnist i specifichni osoblivosti na mori obumovleni navkolishnim seredovishem inzhenerno geologichnimi poshukami unikalnistyu tehnichnih zasobiv i yih velikoyu vartistyu tehnologiyeyu i organizaciyeyu budivnictva i ekspluataciyi ob yektiv na mori obslugovuvannyam robit a takozh mediko biologichnimi problemami yaki viklikani neobhidnistyu robit pid vodoyu Navkolishnye seredovishe harakterizuyetsya gidrometeorologichnimi faktorami yaki viznachayut umovi provedennya robit v mori mozhlivosti budivnictva i ekspluataciyi naftopromislovih ob yektiv i tehnichnih zasobiv Osnovni z nih lodovi umovi temperaturni umovi viter hvilyuvannya techiyi riven vodi i yiyi himichnij sklad i inshi Vrahuvannya cih faktoriv daye mozhlivist ociniti rentabelnist osvoyennya morskih rodovish nafti i gazu Budivnictvo naftopromislovih sporud vimagaye provedennya inzhenerno geologichnih poshukiv morskogo dna Dostovirnist i povnota danih v znachnij miri viznachayut bezpeku ekspluataciyi sporudi i ekonomichnist proektu Najbilshi problemi v morskih akvatoriyah Arktiki pov yazani z lodom i glibinami morya Zalezhno vid napryamu i sili vitru glibini morya i morskih techij relyefu miscevosti i vlastivostej lodu obstanovka postijno zminyuyetsya i yiyi trudno prognozuvati Iz zbilshennyam glibini morya rizko zrostaye vartist rozrobki rodovisha Rozvidka i rozrobka morskih naftovih i gazovih rodovish skladni v tehnichnomu vidnoshenni operaciyi duzhe dorogi i pov yazani z znachnim riskom Voni provodyatsya v dva etapi Na pershomu provodyat geologorozviduvalni roboti v mizhlodovij period Na drugomu etapi pri rozrobci rodovish vidobutok pidgotovka i transportuvannya nafti i gazu vnaslidok bezperervnogo virobnichogo ciklu pri yakomu proces povinen provoditis cilij rik u tomu chisli zimoyu koli more pokrite lodom vimagaye unikalnoyi i nadijnoyi tehniki tehnichni i tehnologichni parametri yaki obumovleni vimogami visokoyi nadijnosti i dovgovichnosti zabezpechuyetsya bezpeka robit v kozhnomu konkretnomu rajoni Na riznih etapah proektuvannya rozrobki naftovih i gazovih rodovish neobhidni rizni ob yemi gidrometeorologichnoyi informaciyi takoyi yak maksimalna visota hvili i vidpovidnij yim period maksimalne znachennya shvidkosti vitru i techiyi ekstremalni zmini rivnya vodi z vrahuvannyam pripliviv i shtormovih nagoniv lodovi umovi rezhimne rozpodilennya visot periodiv i parametriv hvili shvidkosti ta napryamku vitriv i techij hid shvidkosti vitru i parametri hvil v tipovih ta najbilsh zhorstkih shtormah Dinamika svitovogo morskogo vidobutku nafti i gazuSvitovij vidobutok nafti j gazu na mori u 1960 2005 rr Pochatok pomitnogo promislovogo zrostannya morskogo vidobutku nafti i gazu vidnositsya do 1960 h rr She bilshe priskorennya cej proces otrimav u drugij polovini 1970 h rr u naslidok svitovoyi naftovoyi krizi Pro ce svidchit kilkist krayin yaki vidobuvayut naftu i prirodnij gaz v mezhah kontinentalnogo shelfu U 1970 r takih krayin bulo vsogo blizko 20 a na pochatku 1990 h rr vzhe bilshe 50 Zrostannya svitovogo morskogo vidobutku nafti navedeno v tabl Nezvazhayuchi na znachnu kilkist vidobuvnih krayin u 2016 r lishe p yat z nih zabezpechuvali 43 usogo morskogo naftovidobutku SShA Norvegiya Meksika Braziliya ta Saudivska Araviya Primitno sho za ostannye desyatirichchya vidobutok trimayetsya na majzhe odnomu rivni blizko 27 mln bareliv na dobu Morskij vidobutok nafti i gazu stav yaskravim prikladom politiki rozshirennya resursnih rubezhiv i stav mozhlivim zavdyaki cilomu ryadu tehnichnih innovacij v pershu chergu zastosuvannya burovih platform Z takih platform v sviti she do kincya 1990 h rr buli probureni ponad 40 tis morskih sverdlovin prichomu glibina burinnya i glibina moriv uves chas zbilshuvalasya She na pochatku 1980 h rr 85 morskoyi nafti otrimuvali pri glibinah vid poverhni morya do 100 m a burinnya na glibinah ponad 200 m malo promislovo eksperimentalnij harakter V seredini 1990 h rr vidobutok nafti na morskih glibinah vid 200 do 400 m perestav buti ridkistyu a maksimalna glibina zrosla z 300 m v 1984 r do 1000 m v 1994 r i 1800 m v 1998 r Po miri zbilshennya glibini morskogo dna morski naftovi promisli stali vse bilshe viddalyatisya vid beregovoyi liniyi sushi Spochatku take viddalennya zazvichaj ne perevishuvalo 10 15 km potim 50 100 km teper zhe v okremih vipadkah vono dosyagaye 400 500 km Faktichno ce oznachaye sho v bagatoh vipadkah vono vzhe vijshlo za mezhi kontinentalnogo shelfu Pri rozglyadi dinamiki svitovogo morskogo vidobutku nafti zvertaye na sebe uvagu toj fakt sho ostannim chasom tempi jogo prirostu yavno spovilnilisya Sprava v tomu sho pislya podolannya energetichnoyi krizi i vstupu svitovoyi energetiki v novu dosit trivalu stadiyu deshevoyi nafti prodovzhuvati rozrobku bagatoh shelfovih rodovish osoblivo v visokih shirotah stalo nerentabelno cherez bilsh visoku nizh na sushi sobivartist vidobutku V cilomu burinnya sverdlovin v morskih akvatoriyah obhoditsya znachno dorozhche nizh na sushi prichomu vartist jogo progresivno zrostaye v miru zbilshennya glibini Vitrati na burinnya navit pri glibini morya v 20 30 m priblizno vdvichi perevishuyut analogichni vitrati na sushi Vartist burinnya na glibini 50 m zrostaye v tri chotiri razi na glibini 200 m v shist raziv Odnak velichina vitrat na burinnya zalezhit ne tilki vid glibini morya ale i vid inshih prirodnih faktoriv Znachnoyu miroyu na ci pokazniki vplivaye vartist morskih platform yaka syagaye vid 100 do 500 mln a dlya platform rekordsmeniv znachno bilshe primirom morska burova platforma Berkut dlya naftogazovogo proektu Sahalin 1 zbudovana korejskoyu kompaniyeyu Daewoo obijshlasya v 12 mlrd V umovah Arktiki vitrati na vidobutok perevishuyut vidpovidni pokazniki dlya rajonu subtropikiv abo tropikiv v 15 16 raziv Rozrahunki pokazuyut sho navit pri cini 130 dol za 1 t nafti vidobutok yiyi na pivnich vid 60 yi paraleli staye nerentabelnim Ce stosuyetsya takozh prirodnogo gazu Rosijska platforma Prirozlomna na arktichnomu shelfi Timano Pechorska naftogazova provinciya pidtverdzhuye ci ukrupneni ekonomichni ocinki Os chomu ostannim chasom buli pereglyanuti v bik znizhennya kolishni prognozi zrostannya svitovogo morskogo vidobutku nafti zgidno z deyakimi z nih vzhe v 2005 r morska nafta povinna bula zabezpechuvati ne menshe 35 40 usogo vidobutku Te same mozhna skazati i shodo prirodnogo gazu morskij vidobutok yakogo v 2000 r sklav 760 mlrd m3 31 She v 1970 r priblizno 2 3 morskogo vidobutku davali Pivnichna i Pivdenna Amerika i 1 3 Pivdenno Zahidna Aziya Do 1980 r chastka Ameriki zmenshilasya a chastka Aziyi Afriki ta Yevropi zrosla U Yevropejskomu Soyuzi morski rodovisha zabezpechuyut 9 10 usogo vidobutku nafti i gazu V Aziyi osnovnim rajonom morskogo vidobutku nafti i gazu zalishayetsya Perska zatoka Saudivska Araviya Iran OAE Kuvejt Katar U 1990 ti rr pomitno viris vidobutok na kontinentalnomu shelfi moriv Pivdenno Shidnoyi Aziyi v Malajziyi Indoneziyi Bruneyi Tayilandi V yetnami Poshukovo rozviduvalni roboti vedut takozh na uzberezhzhi deyakih inshih krayin zokrema Kitayu Z krayin Pivdennoyi Aziyi znachnij vidobutok na glibokovodnomu shelfi dosyagnuto Indiyeyu V Africi chislo krayin sho dobuvayut naftu i gaz v mezhah kontinentalnogo shelfu postijno zbilshuyetsya Sogodni ce Nigeriya Angola Yegipet Kamerun Kongo Gabon U Pivnichnij Americi golovnij producent morskoyi nafti i gazu SShA de 15 zagalnogo vidobutku nafti i 25 vidobutku prirodnogo gazu pripadaye na morski promisli V ekspluataciyu zalucheno ponad sto shelfovih pokladiv bilshist z yakih znahoditsya v akvatoriyi Meksikanskoyi zatoki a inshi uzberezhzhya Atlantichnogo i Tihookeanskogo okeaniv ta v okolici Alyaski Naprikinci XX st vidobutok morskoyi nafti v prileglih do Nyufaundlendu rajonah Atlantiki rozpochala i Kanada U Latinskij Americi Venesuela pochala vidobuvati morsku naftu odniyeyu z pershih v laguni Marakajbo ta j nini ci gigantski promisli zabezpechuyut v krayini priblizno 4 5 yiyi zagalnogo vidobutku Prote naprikinci 1990 h rr Venesuelu peregnala Meksika yaka osvoyila velikij naftogazonosnij basejn v akvatoriyi zatoki Kampeche Karibskogo morya Naftu na mori vidobuvayut takozh Braziliya ta Trinidad i Tobago Pri comu Braziliya odin z lideriv glibokovodnogo burinnya she naprikinci 1980 h rr proburila ekspluatacijni sverdlovini v Atlantici na vodnih glibinah ponad 400 m Osnovne poshukovo rozviduvalne burinnya na naftu i gaz vedetsya takozh poblizu beregiv Argentini Chili Peru V Avstraliyi dobuvati naftu i gaz na kontinentalnomu shelfi pochali she v 1960 h rr u Bassovij protoci na pivdni krayini protoka mizh Avstraliyeyu i Tasmaniyeyu Osvoyeno shelfovi rodovisha poblizu zahidnogo uzberezhzhya krayini i na pivnochi v Timorskomu mori ta poblizu beregiv Papua Novoyi Gvineyi U 2016 r morskij vidobutok nafti v Rosiyi sklav 19 4 mln t 3 8 vid zagalnogo vidobutku Morski naftovi proekti RF pov yazani z promislovim osvoyennyam golovnim chinom morskih akvatorij Ohotskogo Barencovogo Karskogo ta Kaspijskogo pivnichna chastina moriv Ochikuyetsya sho tilki na shelfi Sahalinu v perspektivi vidobutok nafti mozhe syagati do 20 30 mln t a gazu do 15 20 mlrd m3 na rik mizhnarodni proekti Sahalin 1 i Sahalin 2 zabezpechuvali 75 usogo morskogo vidobutku RF Krim togo perspektivnoyu ye shelfova zona inshih dalekoshidnih moriv Programoyu osvoyennya naftogazovih resursiv arktichnogo shelfu Rosiyi planuvalosya vvesti v ekspluataciyu 11 morskih naftovih i gazovih rodovish z vihodom na richnij riven vidobutku 20 mln t nafti i ne menshe 50 mlrd m3 gazu Mizhnarodnij proekt osvoyennya gigantskogo Shtokmanivskogo gazokondensatnogo rodovisha v Barencovomu mori yak i inshi mizhnarodni proekti osvoyennya morskih rodovish buli zgorneni z ekonomichnih i politichnih prichin Podalshi perspektivi morskogo vidobuvannya nafti ta gazu pov yazani z rozrobkoyu rodovish na znachnih okeanichnih glibinah sho peredbachaye osvoyennya nadr poza zonoyu shelfu Okremij napryamok pov yazanij z rozrobkoyu bagatih i majzhe nedotorkanih rodovish Arktiki Geografichnij rozpodil zapasiv vuglevodniv v Arktici viglyadaye nastupnim chinom 41 rodovish nalezhit Rosiyi 28 SShA 9 Kanadi ta 4 Daniyi Na sogodni praktichni diyi na arktichnomu kontinentalnomu shelfi vedut lishe SShA vidobuvayuchi naftu v Mori Boforta shlyahom burinnya gorizontalnih sverdlovin z berega abo vertikalnogo burinnya zi shtuchnih ostroviv Morski platformi zaraz v Mori Boforta ne vikoristovuyutsya Najbilshu kilkist dilyanok orenduye kompaniya Shell Poodinoki proekti gotuyut Norvegiya ta Rosiya Za ocinkami ekspertiv do 2030 r na arktichnomu shelfi budut provoditisya golovnim chinom geologorozviduvalni roboti ta pidgotovka rodovish dlya podalshogo shvidkogo osvoyennya V umovah Arktiki vitrati na vidobutok perevishuyut vidpovidni pokazniki dlya rajonu subtropikiv abo tropikiv v 15 16 raziv Rozrahunki pokazuyut sho navit pri cini 130 dol za 1 t nafti vidobutok yiyi na pivnich vid 60 yi paraleli staye nerentabelnim Ce stosuyetsya takozh prirodnogo gazu Rosijska platforma Prirozlomna na arktichnomu shelfi Timano Pechorska naftogazova provinciya pidtverdzhuye taki ekonomichni ocinki Os chomu ostannim chasom buli pereglyanuti v bik znizhennya kolishni prognozi zrostannya svitovogo morskogo vidobutku nafti zgidno z deyakimi z nih vzhe v 2005 r morska nafta povinna bula zabezpechuvati ne menshe 35 40 usogo vidobutku Te same stosuyetsya i prirodnogo gazu morskij vidobutok yakogo v 2000 r sklav 760 mlrd m3 31 Div takozhRozroblennya rodovish korisnih kopalin Rozroblennya rodovish nafti i gazu Rozroblennya naftovih rodovish Rozroblennya gazovih rodovish Rozroblennya gazokondensatnih rodovish Rozroblennya morskih marginalnih rodovish nafti i gazuLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bileckij V S Orlovskij V M Vitrik V G Osnovi naftogazovoyi inzheneriyi Harkiv NTU HPI Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova Kiyiv FOP Halikov R H 2018 416 s Orlovskij V M Bileckij V S Vitrik V G Sirenko V I Tehnologiya vidobuvannya nafti Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova NTU HPI TOV NTP Burova tehnika Lviv Vidavnictvo Novij Svit 2000 2022 308 s