Роздо́льне (до 1944 року — Акше́йх; крим. Aqşeyh) — селище в Україні, у Перекопському районі Автономної Республіки Крим. Колишній адміністративний центр Роздольненського району.
селище Роздольне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Перекопський район |
Рада | Роздольненська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA01140370010073159 |
Облікова картка | Роздольне |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 4.574 км² |
Населення | ▼7291 (на 2014 рік) |
Густота | 1594.01 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 96200 |
Телефонний код | +380 6553 |
Географічні координати | 45°46′12″ пн. ш. 33°29′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 33.48806° сх. д.Координати: 45°46′12″ пн. ш. 33°29′17″ сх. д. / 45.77000° пн. ш. 33.48806° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 12 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Воїнка |
До станції: | 43 км |
Селищна влада | |
Адреса | 96200, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Леніна, буд.14 |
Карта | |
Роздольне | |
Роздольне | |
Роздольне у Вікісховищі |
Знаходиться в північно-західній частині Криму, на , за 7 км від морського узбережжя, та за 134 км від Сімферополя, за 40 км від найближчої залізничної станції. Автостанція забезпечує автобусне сполучення з містами Сімферополь, Євпаторія, Херсон, Миколаїв та Джанкой.
Населення
Станом на 1 лютого 2001 року в смт проживало 9,6 тис. осіб. У національному складі переважають українці та росіяни, проживають також кримські татари, німці, білоруси, вірмени та євреї.
Історія
Територія сучасного селища була заселена в III—І тисячолітті до н. е. Про це свідчать виявлені тут і частково вивчені залишки поселень епох ранньої і пізньої бронзи та кургани. Поблизу Роздольного відкрито також скіфське поселення і ранньосередньовічний могильник (кінець І тисячоліття н. е.).
Вперше Акшейх згадується у Камеральному описі Криму 1784 року, проведеному після включення Криму до складу Російської Імперії. Після другої хвилі еміграції кримських татар у 1850-х та 1860-х років село було заселене німецькими колоністами. Село знаходилося на перетині доріг, що зв'язували Перекоп і Євпаторію, Ак-Мечеть (нині Чорноморське) і пристань Сари-Болат, що приймала торгові судна зі Скадовська і Хорлів. Основним заняттям населення було хліборобство та вівчарство.
У 1914 році в селі проживало всього 50 осіб, діяв паровий млин, початкова школа. У квітні 1917 року був утворений волосний суспільний комітет, в лютому 1918 року встановлена радянська влада. У 1926 році населення Акшейха становило вже 214 осіб, село стало центром сільради. У 1921—1923 роках село входило до складу , в 1924—1934 — Євпаторійського району, а з 1935 року Акшейх стає райцентр однойменного району.
У 1933 році в селі створена МТС, в парку якої налічувалися 24 трактори. У 1935 році в Акшейху проживало вже 11,7 тис. осіб, в тому числі 4240 кримських татар, 3109 росіян, 1966 німців, 1790 українців та 683 євреїв. З 30 жовтня 1941 до 13 квітня 1944 років продовжувалася німецька окупація села. У місті діяв партизанський загін, підпільні організації. Збитки війни склали 36,2 млн карбованців.
З 1944 року у зв'язку з депортацією кримських татар з Криму село було перейменовано та одержало сучасну назву. У 1950 році в ньому споруджений водопровід, в 1957 — районна лікарня, в 1959 — середня школа, в 1960 — готель, кінотеатр, 430 житлових будинків, до села прокладене шосе з Євпаторії. З 1960 року Роздольне — селище. У період з 1963 по 1964 роки селище знаходилося у складі Чорноморського району, з січня 1965 — знову райцентр. До 1969 року населення Роздольного збільшилося в 4 рази, кількість будинків — в 12 разів, медперсоналу — в 17, вчителів — в 15 разів порівняно з 1940 роком.
Економіка
На території селища діють хлібозавод, маслозавод, Управління зрошувальних систем, Коопзаготпром, Райагробуд, ВУЖКГ, СПМК-73 та ВКБ.
Соціальна сфера
Зараз в селищі діють 2 загальноосвітні школи, дитячий садок на 350 місць; центральна районна лікарня, дитяча консультація, стоматологічний кабінет, відділення швидкої допомоги, хірургічне відділення, станція переливання крові; районний Будинок культури, музична школа, краєзнавчий музей; торговий комплекс, податкова інспекція, Будинок побуту; Парк культури і відпочинку.
Пам'ятки
У селищі встановлені пам'ятники Леніну та воїнам-визволителям.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Прогноз погоди в смт. Роздольне
- У деяких історичних документах вживається також форма Ак-Шейх, Ак-Шеїх, Акшеїк
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- стаття Роздольне — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rozdo lne do 1944 roku Akshe jh krim Aqseyh selishe v Ukrayini u Perekopskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Kolishnij administrativnij centr Rozdolnenskogo rajonu selishe Rozdolne Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Perekopskij rajon Rada Rozdolnenska selishna rada Kod KATOTTG UA01140370010073159 Oblikova kartka Rozdolne Osnovni dani Status iz 2024 roku Plosha 4 574 km Naselennya 7291 na 2014 rik Gustota 1594 01 osib km Poshtovij indeks 96200 Telefonnij kod 380 6553 Geografichni koordinati 45 46 12 pn sh 33 29 17 sh d 45 77000 pn sh 33 48806 sh d 45 77000 33 48806 Koordinati 45 46 12 pn sh 33 29 17 sh d 45 77000 pn sh 33 48806 sh d 45 77000 33 48806 Visota nad rivnem morya 12 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Voyinka Do stanciyi 43 km Selishna vlada Adresa 96200 AR Krim smt Rozdolne vul Lenina bud 14 Karta Rozdolne Rozdolne Rozdolne u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Rozdolne Znahoditsya v pivnichno zahidnij chastini Krimu na za 7 km vid morskogo uzberezhzhya ta za 134 km vid Simferopolya za 40 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Avtostanciya zabezpechuye avtobusne spoluchennya z mistami Simferopol Yevpatoriya Herson Mikolayiv ta Dzhankoj NaselennyaStanom na 1 lyutogo 2001 roku v smt prozhivalo 9 6 tis osib U nacionalnomu skladi perevazhayut ukrayinci ta rosiyani prozhivayut takozh krimski tatari nimci bilorusi virmeni ta yevreyi IstoriyaMechet Akshejh Merkez Dzhami Bratska mogila radyanskih voyiniv Teritoriya suchasnogo selisha bula zaselena v III I tisyacholitti do n e Pro ce svidchat viyavleni tut i chastkovo vivcheni zalishki poselen epoh rannoyi i piznoyi bronzi ta kurgani Poblizu Rozdolnogo vidkrito takozh skifske poselennya i rannoserednovichnij mogilnik kinec I tisyacholittya n e Vpershe Akshejh zgaduyetsya u Kameralnomu opisi Krimu 1784 roku provedenomu pislya vklyuchennya Krimu do skladu Rosijskoyi Imperiyi Pislya drugoyi hvili emigraciyi krimskih tatar u 1850 h ta 1860 h rokiv selo bulo zaselene nimeckimi kolonistami Selo znahodilosya na peretini dorig sho zv yazuvali Perekop i Yevpatoriyu Ak Mechet nini Chornomorske i pristan Sari Bolat sho prijmala torgovi sudna zi Skadovska i Horliv Osnovnim zanyattyam naselennya bulo hliborobstvo ta vivcharstvo U 1914 roci v seli prozhivalo vsogo 50 osib diyav parovij mlin pochatkova shkola U kvitni 1917 roku buv utvorenij volosnij suspilnij komitet v lyutomu 1918 roku vstanovlena radyanska vlada U 1926 roci naselennya Akshejha stanovilo vzhe 214 osib selo stalo centrom silradi U 1921 1923 rokah selo vhodilo do skladu v 1924 1934 Yevpatorijskogo rajonu a z 1935 roku Akshejh staye rajcentr odnojmennogo rajonu U 1933 roci v seli stvorena MTS v parku yakoyi nalichuvalisya 24 traktori U 1935 roci v Akshejhu prozhivalo vzhe 11 7 tis osib v tomu chisli 4240 krimskih tatar 3109 rosiyan 1966 nimciv 1790 ukrayinciv ta 683 yevreyiv Z 30 zhovtnya 1941 do 13 kvitnya 1944 rokiv prodovzhuvalasya nimecka okupaciya sela U misti diyav partizanskij zagin pidpilni organizaciyi Zbitki vijni sklali 36 2 mln karbovanciv Z 1944 roku u zv yazku z deportaciyeyu krimskih tatar z Krimu selo bulo perejmenovano ta oderzhalo suchasnu nazvu U 1950 roci v nomu sporudzhenij vodoprovid v 1957 rajonna likarnya v 1959 serednya shkola v 1960 gotel kinoteatr 430 zhitlovih budinkiv do sela prokladene shose z Yevpatoriyi Z 1960 roku Rozdolne selishe U period z 1963 po 1964 roki selishe znahodilosya u skladi Chornomorskogo rajonu z sichnya 1965 znovu rajcentr Do 1969 roku naselennya Rozdolnogo zbilshilosya v 4 razi kilkist budinkiv v 12 raziv medpersonalu v 17 vchiteliv v 15 raziv porivnyano z 1940 rokom EkonomikaNa teritoriyi selisha diyut hlibozavod maslozavod Upravlinnya zroshuvalnih sistem Koopzagotprom Rajagrobud VUZhKG SPMK 73 ta VKB Socialna sferaZaraz v selishi diyut 2 zagalnoosvitni shkoli dityachij sadok na 350 misc centralna rajonna likarnya dityacha konsultaciya stomatologichnij kabinet viddilennya shvidkoyi dopomogi hirurgichne viddilennya stanciya perelivannya krovi rajonnij Budinok kulturi muzichna shkola krayeznavchij muzej torgovij kompleks podatkova inspekciya Budinok pobutu Park kulturi i vidpochinku Pam yatkiU selishi vstanovleni pam yatniki Leninu ta voyinam vizvolitelyam PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Prognoz pogodi v smt Rozdolne U deyakih istorichnih dokumentah vzhivayetsya takozh forma Ak Shejh Ak Sheyih AksheyikLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Posilannyastattya Rozdolne Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s