Родцевич-Плотницький Леонтій Леонтійович (23 червня 1877, Холмщина — 6 липня 1959, Медон, Франція) — український військовий діяч, генерал-майор.
Леонтій Леонтійович Родцевич-Плотницький | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор Генеральний хорунжий | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 23 червня 1877 Холмщина | ||||||||
Смерть | 6 липня 1959 (82 роки) м. Медон, Франція | ||||||||
Alma Mater | Костянтинівське артилерійське училище | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | УНР | ||||||||
Вид ЗС | Армія УНР | ||||||||
Війни / битви | Російсько-японська війна, Перша світова війна і Українська революція (1917—1921) | ||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Життєпис
Народився 23 червня 1877 року на Холмщині. Батько Леонтія, Леонтій Іванович Родцевич-Плотницький — лікар, колезький радник, брав участь у штурмі Плевни (1877), будучи старшим лікарем артилерійської бригади.
Загальну освіту здобув у Царськосельській гімназії (1895). З 1 жовтня 1896 — на військовій службі. У 1899 році закінчив Костянтинівське артилерійське училище зі зміною звання з портупей-юнкера до підпоручника (09.08.1899) та зарахуванням до польової пішої артилерії, з прикомандируванням до гвардійської запасної пішої батареї. Станом на 1902 рік був поручником гвардії.
Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 років. У 1905 році закінчив Миколаївську академію генерального штабу.
Перша світова війна та революційні події 1918—1920 років
У 1914—1918 роки, під час Першої світової війни, обіймав низку військових посад в армії Російської імперії. З 7 грудня 1915 року був командиром [ru], на чолі якого, під час Брусиловського прориву, взяв Броди.
З квітня 1917 року — начальник штабу [ru]. Отримавши звання генерал-майора, служив начальником 1-го гвардійського корпусу. У липні-вересні 1917 року був командиром 5-ї Заамурської прикордонної піхотної дивізії. Служив начальником штабу 7-ї армії. З жовтня 1917 — у резерві [ru].
З травня 1918 року перебував на службі в українській армії у званні генерального хорунжого. Після зречення влади гетьмана Павла Скоропадського Родцевич-Плотницький призначений урядом УНР до складу українського консульства у Батумі, ставши таким чином співробітником посольства УНР у Туреччині.
25 липня 1919 року в Харкові військово-польовий суд Генерального штабу Білої армії засудив Родцевича-Плотницького до 9 років каторги за статтею 100 кримінального уложення Російської імперії від 1903 року з позбавленням майна та дворянства.
Еміграція
У березні 1921 року через наступ Червоної армії виїхав до Константинополя, де став працівником посольства УНР у Туреччині.
Пізніше емігрував до Франції. Помер у місті Медон.
Особисте життя
Православного віросповідання. Був одружений та мав дітей.
Звання
- Портупей-юнкер
- Підпоручник (09.08.1899)
- Поручник (09.08.1903)
- Штабскапітан (28.05.1905, за успіхи в навчанні)
- Підполковник (06.12.1911)
- Полковник (06.12.1914)
- Генерал-майор (14.07.1916)
- Генеральний хорунжий
Нагороди
- Орден Святої Анни IV ступеня (05.10.1906)
- Орден Святого Станіслава III ступеня (1908)
- Мечі і бант до ордену Святого Станіслава III ступеня (08.12.1915)
- Орден Святої Анни III ступеня (06.12.1911)
- Орден Святого Станіслава II ступеня (06.12.1913)
- Мечі до ордену Святого Станіслава II ступеня (28.01.1915)
- Орден Святої Анни II ступеня з мечами (21.12.1914)
- Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами і бантом (15.03.1915)
- Орден Святого Володимира III ступеня з мечами (27.01.1917)
- Орден Святого Георгія IV ступеня (04.04.1917)
Примітки
- Коментарі
- Цитата ст. 100:
«100. Виновный въ насильственномъ посягательствѣ на измѣненіе въ Россіи или въ какой либо ея части установленныхъ Законами Основными образа правленія или порядка наслѣдія Престола или на отторженіе отъ Россіи какой либо ея части наказывается:
смертною казнью.
Если, однако, такое посягательство обнаружено въ самомъ началѣ и не вызвало особыхъ мѣръ къ его подавленію, то виновный наказывается:
срочною каторгою.
Посягательствомъ признается какъ совешеніе сего тяжкаго преступленія, такъ и покушеніе на оное.» — Новое уголовное уложение, Высочайше утвержденное 22 марта 1903 года. СПб.: Изд. В. П. Анисимова, 1903—250 с.
- Виноски
- . https://tsarselo.ru/. Энциклопедия Царского Села. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 16 листопада 2018. (рос.)
- Литвин К., Науменко К. Родцевич-Плотницький Леонтій Леонтійович [ 12 квітень 2018 у Wayback Machine.] // Довідник з історії України. — Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка. — К. : Генеза, 1993.
- Родцевич-Плотницкий Леонтий Леонтиевич. http://www.grwar.ru. Русская армия в Первой мировой войне. оригіналу за 5 січень 2019. Процитовано 16 листопада 2018. (рос.)
- Керсновский А. А. История русской армии в 4-х томах. Т. 4.— М.: Голос. 1994.— С. 186. — . — .
- Олександер Колянчук. І вони будували українську державність // Над Бугом і Нарвою. — 2007. — № 1 (89) (січень-лютий). — С. 21. — ISSN 1230-2759. з джерела 11 січня 2019. Процитовано 2018-11-16.
Посилання
- Родцевич-Плотницкий Леонтий Леонтиевич (1877-1959). https://tsarselo.ru/. Энциклопедия Царского Села. Процитовано 16 листопада 2018. (рос.)
- Родцевич-Плотницкий Леонтий Леонтиевич. http://www.grwar.ru. Русская армия в Первой мировой войне. Процитовано 16 листопада 2018. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Plotnickij Rodcevich Plotnickij Leontij Leontijovich 23 chervnya 1877 Holmshina 6 lipnya 1959 Medon Franciya ukrayinskij vijskovij diyach general major Leontij Leontijovich Rodcevich Plotnickij General major Generalnij horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya23 chervnya 1877 1877 06 23 HolmshinaSmert6 lipnya 1959 1959 07 06 82 roki m Medon FranciyaAlma MaterKostyantinivske artilerijske uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviRosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna i Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaOrden Svyatogo GeorgiyaZhittyepisNarodivsya 23 chervnya 1877 roku na Holmshini Batko Leontiya Leontij Ivanovich Rodcevich Plotnickij likar kolezkij radnik brav uchast u shturmi Plevni 1877 buduchi starshim likarem artilerijskoyi brigadi Zagalnu osvitu zdobuv u Carskoselskij gimnaziyi 1895 Z 1 zhovtnya 1896 na vijskovij sluzhbi U 1899 roci zakinchiv Kostyantinivske artilerijske uchilishe zi zminoyu zvannya z portupej yunkera do pidporuchnika 09 08 1899 ta zarahuvannyam do polovoyi pishoyi artileriyi z prikomandiruvannyam do gvardijskoyi zapasnoyi pishoyi batareyi Stanom na 1902 rik buv poruchnikom gvardiyi Brav uchast u rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 rokiv U 1905 roci zakinchiv Mikolayivsku akademiyu generalnogo shtabu Persha svitova vijna ta revolyucijni podiyi 1918 1920 rokiv U 1914 1918 roki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni obijmav nizku vijskovih posad v armiyi Rosijskoyi imperiyi Z 7 grudnya 1915 roku buv komandirom ru na choli yakogo pid chas Brusilovskogo prorivu vzyav Brodi Z kvitnya 1917 roku nachalnik shtabu ru Otrimavshi zvannya general majora sluzhiv nachalnikom 1 go gvardijskogo korpusu U lipni veresni 1917 roku buv komandirom 5 yi Zaamurskoyi prikordonnoyi pihotnoyi diviziyi Sluzhiv nachalnikom shtabu 7 yi armiyi Z zhovtnya 1917 u rezervi ru Z travnya 1918 roku perebuvav na sluzhbi v ukrayinskij armiyi u zvanni generalnogo horunzhogo Pislya zrechennya vladi getmana Pavla Skoropadskogo Rodcevich Plotnickij priznachenij uryadom UNR do skladu ukrayinskogo konsulstva u Batumi stavshi takim chinom spivrobitnikom posolstva UNR u Turechchini 25 lipnya 1919 roku v Harkovi vijskovo polovij sud Generalnogo shtabu Biloyi armiyi zasudiv Rodcevicha Plotnickogo do 9 rokiv katorgi za statteyu 100 kriminalnogo ulozhennya Rosijskoyi imperiyi vid 1903 roku z pozbavlennyam majna ta dvoryanstva Emigraciya U berezni 1921 roku cherez nastup Chervonoyi armiyi viyihav do Konstantinopolya de stav pracivnikom posolstva UNR u Turechchini Piznishe emigruvav do Franciyi Pomer u misti Medon Osobiste zhittyaPravoslavnogo virospovidannya Buv odruzhenij ta mav ditej ZvannyaPortupej yunker Pidporuchnik 09 08 1899 Poruchnik 09 08 1903 Shtabskapitan 28 05 1905 za uspihi v navchanni Pidpolkovnik 06 12 1911 Polkovnik 06 12 1914 General major 14 07 1916 Generalnij horunzhijNagorodiOrden Svyatoyi Anni IV stupenya 05 10 1906 Orden Svyatogo Stanislava III stupenya 1908 Mechi i bant do ordenu Svyatogo Stanislava III stupenya 08 12 1915 Orden Svyatoyi Anni III stupenya 06 12 1911 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 06 12 1913 Mechi do ordenu Svyatogo Stanislava II stupenya 28 01 1915 Orden Svyatoyi Anni II stupenya z mechami 21 12 1914 Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami i bantom 15 03 1915 Orden Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami 27 01 1917 Orden Svyatogo Georgiya IV stupenya 04 04 1917 PrimitkiKomentariCitata st 100 100 Vinovnyj v nasilstvennom posyagatelstvѣ na izmѣnenie v Rossii ili v kakoj libo eya chasti ustanovlennyh Zakonami Osnovnymi obraza pravleniya ili poryadka naslѣdiya Prestola ili na ottorzhenie ot Rossii kakoj libo eya chasti nakazyvaetsya smertnoyu kaznyu Esli odnako takoe posyagatelstvo obnaruzheno v samom nachalѣ i ne vyzvalo osobyh mѣr k ego podavleniyu to vinovnyj nakazyvaetsya srochnoyu katorgoyu Posyagatelstvom priznaetsya kak soveshenie sego tyazhkago prestupleniya tak i pokushenie na onoe Novoe ugolovnoe ulozhenie Vysochajshe utverzhdennoe 22 marta 1903 goda SPb Izd V P Anisimova 1903 250 s Vinoski https tsarselo ru Enciklopediya Carskogo Sela Arhiv originalu za 23 sichnya 2019 Procitovano 16 listopada 2018 ros Litvin K Naumenko K Rodcevich Plotnickij Leontij Leontijovich 12 kviten 2018 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo derzh un tu im Ivana Franka K Geneza 1993 Rodcevich Plotnickij Leontij Leontievich http www grwar ru Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne originalu za 5 sichen 2019 Procitovano 16 listopada 2018 ros Kersnovskij A A Istoriya russkoj armii v 4 h tomah T 4 M Golos 1994 S 186 ISBN 5 7117 0014 6 ISBN 5 7117 0059 6 Oleksander Kolyanchuk I voni buduvali ukrayinsku derzhavnist Nad Bugom i Narvoyu 2007 1 89 sichen lyutij S 21 ISSN 1230 2759 z dzherela 11 sichnya 2019 Procitovano 2018 11 16 PosilannyaRodcevich Plotnickij Leontij Leontievich 1877 1959 https tsarselo ru Enciklopediya Carskogo Sela Procitovano 16 listopada 2018 ros Rodcevich Plotnickij Leontij Leontievich http www grwar ru Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Procitovano 16 listopada 2018 ros