Робітничий рух у Швеції бере свій початок наприкінці 1850-х років, коли робочі почали організовувати спочатку стихійні продовольчі бунти в страйки і таким чином почав діяти як автономні групи. Профспілки в сучасному розумінні цього слова з'явилися в 1870-х роках. Подія, яка зазвичай вважається центральною в перші дні шведського робітничого руху є лекція «Що хочуть соціал-демократи?» (швед. «Hvad vil Social-Demokraterna?»), яку прочитав Август Палм в готелі «Стокгольм» в Мальме 6 листопада 1881 року. П'ять років потому, в 1886 році, заснована перша шведська профспілка, шведська типографська ліга , і в тому ж році, шведська поштова спілка .
1898 року було прийнято закон, який захищав штрейкбрехерів і надавав право придушувати страйки. Закон діяв до 1938 року .
Робітничий рух незабаром ділиться на дві частини, політичну і профспілкову. Профспілковий рух було організовано в одній центральній організації, Центральне об'єднання профспілок Швеції (ЦОПШ), засноване в 1898, з метою організації всіх національних профспілок в одній центральній організації. Паралельно, але тісно пов'язана з цим рухом Шведська соціал-демократична робітнича партія (СДРПШ), заснована в 1889. Ці дві організації з тих пір домінують не тільки у шведському робочому русі, а й політичному житті в цілому. Одним із прикладів їх тісного зв'язку є той факт, що всі члени ЦОПШ спочатку автоматично стають членами СДРПШ. Прикладом впливу цих організацій на шведське суспільство є такі явища, як шведська модель, держава загального благоденства. На ранньому етапу їх робота була зосереджена на критиці монархії і капіталізму. СДРПШ організувала переважну більшість всіх профспілок, хоча Центральна організація робітників Швеції, заснована 25-27 червня 1910 року на конгресі в Стокгольмі представниками з 22 спілок, періодично могла кинути виклик домінуючій позиції організації.
1909 року розпочинається загальний страйк у якому беруть участь 300 000 робітників.
Правий уряд Екмана призначив комісію в 1926 році, яка з метою знайти спосіб дисципліни працівників. Комісія прийшла з пропозицією дозволити заключати працедавцями угоди колективного характер, які повинні були поставити крапку у трудових спорах, і суд буде засуджувати працівників до відшкодування збитків чи тюремне ув'язнення, коли вони порушать свої зобов'язання. 25 травня 1928 року парламент приймає закон про колективні договори. Роком раніше, в 1927 році, за ініціативою 2000 місцевих профспілок у ЦОПШ подало заяву на право трудових відносин. Для тисячі мітингів і демонстрацій закликали до загального страйку. 22 травня 1928, за три дні до прийняття закону парламентом, сотні тисяч робочих оголосили страйк і в загальній складності 365 000 взяли участь у демонстраціях по всій країні. У Стокгольмі, 70 000 працівників прийшли до парламенту.
Зараз хоча ЦОПШ домінує у трудових відносинах у Швеції, дві інших великі конфедерації профспілок, Шведська конфедерація професійних службовців, (TCO), і Шведська конфедерація професійних асоціацій, (SACO), сьогодні майже так само впливові, як і ЦОПШ.
Див. також
Примітки
- http://www.arbark.se/2004/05/sveriges-forsta-fackforeningsprotokoll/
- https://runeberg.org/nfcg/0555.html
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 22 листопада 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://www.sac.se/Om-SAC/Historik/Arbetarrörelsens-historia/1909-Storstrejken[недоступне посилання]
- https://www.sac.se/Om-SAC/Historik/Arbetarrörelsens-historia/1928-Arbetsfredslagstiftningen-antas-av-riksdagen[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robitnichij ruh u Shveciyi bere svij pochatok naprikinci 1850 h rokiv koli robochi pochali organizovuvati spochatku stihijni prodovolchi bunti v strajki i takim chinom pochav diyati yak avtonomni grupi Profspilki v suchasnomu rozuminni cogo slova z yavilisya v 1870 h rokah Podiya yaka zazvichaj vvazhayetsya centralnoyu v pershi dni shvedskogo robitnichogo ruhu ye lekciya Sho hochut social demokrati shved Hvad vil Social Demokraterna yaku prochitav Avgust Palm v goteli Stokgolm v Malme 6 listopada 1881 roku P yat rokiv potomu v 1886 roci zasnovana persha shvedska profspilka shvedska tipografska liga i v tomu zh roci shvedska poshtova spilka Pershe travnya 1890 roku v Sundsvalli Na plakati napis 8 godin praci 8 godin svobodi 8 godin vidpochinku 1898 roku bulo prijnyato zakon yakij zahishav shtrejkbreheriv i nadavav pravo pridushuvati strajki Zakon diyav do 1938 roku Robitnichij ruh nezabarom dilitsya na dvi chastini politichnu i profspilkovu Profspilkovij ruh bulo organizovano v odnij centralnij organizaciyi Centralne ob yednannya profspilok Shveciyi COPSh zasnovane v 1898 z metoyu organizaciyi vsih nacionalnih profspilok v odnij centralnij organizaciyi Paralelno ale tisno pov yazana z cim ruhom Shvedska social demokratichna robitnicha partiya SDRPSh zasnovana v 1889 Ci dvi organizaciyi z tih pir dominuyut ne tilki u shvedskomu robochomu rusi a j politichnomu zhitti v cilomu Odnim iz prikladiv yih tisnogo zv yazku ye toj fakt sho vsi chleni COPSh spochatku avtomatichno stayut chlenami SDRPSh Prikladom vplivu cih organizacij na shvedske suspilstvo ye taki yavisha yak shvedska model derzhava zagalnogo blagodenstva Na rannomu etapu yih robota bula zoseredzhena na kritici monarhiyi i kapitalizmu SDRPSh organizuvala perevazhnu bilshist vsih profspilok hocha Centralna organizaciya robitnikiv Shveciyi zasnovana 25 27 chervnya 1910 roku na kongresi v Stokgolmi predstavnikami z 22 spilok periodichno mogla kinuti viklik dominuyuchij poziciyi organizaciyi 1909 roku rozpochinayetsya zagalnij strajk u yakomu berut uchast 300 000 robitnikiv Pravij uryad Ekmana priznachiv komisiyu v 1926 roci yaka z metoyu znajti sposib disciplini pracivnikiv Komisiya prijshla z propoziciyeyu dozvoliti zaklyuchati pracedavcyami ugodi kolektivnogo harakter yaki povinni buli postaviti krapku u trudovih sporah i sud bude zasudzhuvati pracivnikiv do vidshkoduvannya zbitkiv chi tyuremne uv yaznennya koli voni porushat svoyi zobov yazannya 25 travnya 1928 roku parlament prijmaye zakon pro kolektivni dogovori Rokom ranishe v 1927 roci za iniciativoyu 2000 miscevih profspilok u COPSh podalo zayavu na pravo trudovih vidnosin Dlya tisyachi mitingiv i demonstracij zaklikali do zagalnogo strajku 22 travnya 1928 za tri dni do prijnyattya zakonu parlamentom sotni tisyach robochih ogolosili strajk i v zagalnij skladnosti 365 000 vzyali uchast u demonstraciyah po vsij krayini U Stokgolmi 70 000 pracivnikiv prijshli do parlamentu Zaraz hocha COPSh dominuye u trudovih vidnosinah u Shveciyi dvi inshih veliki konfederaciyi profspilok Shvedska konfederaciya profesijnih sluzhbovciv TCO i Shvedska konfederaciya profesijnih asociacij SACO sogodni majzhe tak samo vplivovi yak i COPSh Div takozhProfspilki Shveciyi Spisok politichnih partij Shveciyi Amsterdamskij internacional profspilok Vsesvitnya federaciya profspilokPortal Shveciya Primitkihttp www arbark se 2004 05 sveriges forsta fackforeningsprotokoll https runeberg org nfcg 0555 html Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 22 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 22 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https www sac se Om SAC Historik Arbetarrorelsens historia 1909 Storstrejken nedostupne posilannya https www sac se Om SAC Historik Arbetarrorelsens historia 1928 Arbetsfredslagstiftningen antas av riksdagen nedostupne posilannya