Роберто Феррейро

Роберто Феррейро (ісп. Roberto Ferreiro, 25 квітня 1935, Авельянеда — 20 квітня 2017) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Роберто Феррейро
Роберто Феррейро
Роберто Феррейро у 1972 році
Особисті дані
Народження	25 квітня 1935(1935-04-25)
	Авельянеда, Аргентина
Смерть	20 квітня 2017(2017-04-20) (81 рік)
Зріст	176 см
Вага	71 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1958–1967 «Індепендьєнте» 221 (0) 1968–1970 «Рівер Плейт» 75 (0) 1971 «Мільйонаріос» 10 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1962–1966 Аргентина 20 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1973–1975 «Індепендьєнте» 1975–1976 1976 «Атланта» 1977 «Уніон» 1978 «Депортіво Арменіо» 1979 «Кільмес» 1980 «Атлетіко Тукуман» 1981–1982 «Нуева Чикаго» 1983–1984 1985 «Індепендьєнте» 1986 «Ланус» 1987–1989 «Вілла Дальміне» 1989–1990 «Нуева Чикаго» 1991 «Депортіво Арменіо» 1992 «Сарм'єнто» 1992–1993 1993–1994 «Депортіво Лаферрере» 1994–1995 «Чакаріта Хуніорс» 1995–1996 1997–1998 «Арсенал» (Саранді)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Найбільших досягнень здобув із «Індепендьєнте» (Авельянеда), з яким спочатку був триразовим чемпіоном Аргентини та дворазовим володарем Кубка Лібертадорес як гравець, а потім і володарем Кубка Лібертадорес та Міжконтинентального кубка як головний тренер. Також виступав за національну збірну Аргентини, з якою був учасником чемпіонату світу та Південної Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Індепендьєнте» (Авельянеда), в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 221 матчі у аргентинській Прімері. За цей час гри він тричі виграв національний чемпіонат. У 1960 році він святкував перше чемпіонство, тоді лідерами команди були Рауль Бернао і Давід Асеведо, в гонитві за титулом команда обійшла «Рівер Плейт». Другий чемпіонат з «Індепендьєнте» Феррейро виграв три роки по тому, в 1963 році, коли після фінального туру команда посіла перше місце в таблиці з перевагою в два очки над «Рівер Плейт», як і три роки раніше.

Роберто Феррейро під час виступів за «Індепендьєнте». 1963 рік.

На міжнародній арені «Індепендьєнте» з Феррейро показували високі результати. Команда тренера перемогла в . «Індепендьєнте» виявився першим у груповому раунді, обійшовши перуанський «Альянса Ліма» і колумбійський «Мільонаріос», у півфіналі він здолав минулорічного переможця «Сантос» з Пеле у складі. У фіналі «Індепендьєнте» зустрівся з уругвайським «Насьйоналем». Перший матч закінчився нульовою нічиєю, матч-відповідь з мінімальним рахунком виграв «Індепендьєнте», єдиний гол забив Маріо Родрігес, ця перемога стала першою для клубу в Кубку Лібертадорес. Роберто Феррейро виходив на поле в двох останніх іграх і зробив свій внесок — його гра дозволила «Індепендьєнте» залишити ворота сухими в обох матчах фіналу. У наступному 1965 році «Індепендьєнте» виграв трофей вдруге поспіль. У фіналі його знову очікував уругвайський клуб, цього разу «Пеньяроль». Після першої перемоги з мінімальним рахунком «Індепендьєнте» зазнало поразки 3:1 у другому матчі, але за тогочасним регламентом за такого результату призначався третій матч, який аргентинська команда виграла з рахунком 4:1. Роберто Феррейро грав у всіх трьох матчах фіналу. З двома перемогами в Кубку Лібертадорес «Індепендьєнте» також мав право на участь в Міжконтинентальному кубку, але обидва рази програв переможцю Кубка європейських чемпіонів, міланському «Інтернаціонале».

Після введення в аргентинському чемпіонаті формату Апертури і Клаусури, «Індепендьєнте» завоював чемпіонство в 1967 році, також з перевагою в два очки вже над «Естудіантесом». Це була остання перемога Роберто Феррейро в чемпіонаті, оскільки по завершенні сезону він покинув клуб і приєднався до «Рівер Плейта», де грав до 1970 року. За три роки він зіграв 86 матчів за столичний клуб.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Мільйонаріос» з Боготи, Колумбія, за яку виступав протягом сезону 1971 року, зігравши всього десять матчів.

Виступи за збірну

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Наступного року брав участь у чемпіонаті Південної Америки 1963 року у Болівії, в якому Аргентина посіла третє місце після господарів Болівії та Парагваю. Феррейро зіграв у двох матчах — проти Еквадору та Болівії.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у всіх чотирьох матчах з: Іспанією, Західною Німеччиною і Швейцарією у групі та у чвертьфіналі з Англією, який команда програла 0:1 і покинула турнір. Цей матч став останнім для Роберто за збірну.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 20 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1973 року, очоливши тренерський штаб клубу «Індепендьєнте» (Авельянеда), з яким того ж року виграв Міжконтинентальний кубок, а наступного і Кубок Лібертадорес.

В подальшому очолював низку посередніх аргентинських клубів, але серйозних результатів не здобував. Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Арсенал» (Саранді), головним тренером команди якого Роберто Феррейро був з 1997 по 1998 рік.

Помер 20 квітня 2017 року на 82-му році життя.

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Аргентини (3):

«Індепендьєнте»: , ,

• Володар Кубка Лібертадорес (2):

«Індепендьєнте»: ,

• Бронзовий призер Чемпіонату Південної Америки: 1963

Як тренера

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Індепендьєнте»:

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Індепендьєнте»: 1973

Примітки

1. Роберто Феррейро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
2. BDFA profile
3. Intercontinental Cup winning managers — rsssf
4. Copa Libertadores winning coaches — rsssf
5. Murió Roberto "Pipo" Ferreiro, una gloria de Independiente. www.clarin.com (ісп.). Процитовано 26 серпня 2020.

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Роберто Феррейро на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Роберто Феррейро на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)