Роберт Елізабет Штольц (нім. Robert Elisabeth Stolz; 25 серпня 1880, Грац — 27 червня 1975, Західний Берлін) — австрійський композитор, диригент, за оцінками сучасників, «останній з королів вальса». Відомий також захопленням філателією.
Роберт Штольц | |
---|---|
нім. Robert Elisabeth Stolz | |
Ім'я при народженні | нім. Robert Elisabeth Stolz |
Народився | 25 серпня 1880[1][2][…] Грац, Австро-Угорщина[1][4] |
Помер | 27 червня 1975[1][2][…] (94 роки) Берлін, НДР[1][4] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія |
Діяльність | диригент, композитор, кінокомпозитор |
Галузь | композитор |
Вчителі | d і Енгельберт Гумпердінк |
Знання мов | німецька[5] |
Жанр | опера |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0006305 |
|
Біографія
Роберт Штольц був дванадцятою дитиною в сім'ї композитор а і диригент а Якоба Штольца і його дружини Іди (уродж. Бонді), піаністки і вчительки музики. Близьким другом батька був Йоганн Брамс, який, почувши гру маленького Роберта на фортепіано, передбачив того блискучу музичну кар'єру. Роберт вивчав музику в Грації, Берліні і Відні. В 1896 у, у віці 16 років, він закінчив Віденську консерваторію. В 1897 він був оперним концертмейстер ом в Міському театрі Граца, в 1899 у капельмейстером в Марбурзі, потім у Драве і в 1902 рік у в міському театрі Зальцбурга.
Під час Першої світової війни з 1914 по 1918 Штольц служив в австрійській імператорської армії, в тому числі як капельмейстер четвертого піхотного полку.
На початку 1920-х років Роберт Штольц став власником театру вар'єте «Max und Moritz». Великі витрати на утримання театру практично розорили Штольца. До того ж у театру не було ліцензії. Згодом затію з театром Штольц назвав «найбільшим фіаско у всій моїй кар'єрі». Рятуючись від кредиторів, Штольц переїхав в 1924 у в Берлін. Через два роки, в 1926 у він повернувся до Відня.
Після приходу до влади націонал-соціалістів в 1933 у, Р. Штольц за передніми сидіннями свого лімузина вивіз потайки кілька євреїв і політично переслідуваних у Австрію. Всього він здійснив 21 поїздку. В 1938 у, після аншлюс а Штольц поїхав з Австрії через неприйняття ідеології націонал-соціалізму. Через Цюрих він прибув в Париж. 30 листопада 1939 року Штольц був заарештований французькою поліцією і інтернований в табір «Colombe», як «ворожий іноземець». Це сталося через те, що четверта дружина Роберта Штольца, якась Ліллі, залишивши його, викрала всі коштовності, його документи і вид на проживання. У таборі 59-річний Штольц захворів пневмонією. Він був врятований завдяки випадковому знайомству з дев'ятнадцятирічної дочкою французького банкіра Івонной Луїзою Ульріх, яка вчилася в Парижі на юрист а. Дізнавшись, що Штольц був інтернований, вона зібрала кілька тисяч франків на хабар для звільнення композитора. Згодом вона стала його п'ятою дружиною. Паризькі емігранти дали їй прізвисько «Айнці» «Einzi», оскільки вона була єдиною (einzige), хто запропонував Штольцу допомогу.
В 1940 у Штольц емігрував до Нью-Йорк, де прожив всі воєнні роки. 28 серпня 1941 а Штольца позбавили німецького громадянства, його майно було вилучено.
30 жовтня 1946 а Роберт і Айнці Штольц повернулися до Відня. Вони стали першими цивільними особами, яким дозволили переліт із США до Австрії. У них були візи за номером 1 і 2. У Віденському міжнародному аеропорту в їх честь був влаштований урочистий прийом, на якому був присутній мер Відня Теодор Кернер. В 1947 у австрійський уряд присвоїло Штольцу звання професора Honoris causa.
Роберт Штольц помер 27 червня 1975, охований на Віденському центральному кладовищі.
Сім'я
Роберт Штольц перебував у шлюбі п'ять разів. Його першою дружиною була актриса Грета Хольм, другий — співачка кабаре Франци Рессель. В 1923 у він одружився зі своєю третьою дружиною Джозефін Церніц. Цей шлюб розпався через рік. Його четверта дружина Ліллі залишила його в 1939 у в Парижі. П'ятої дружиною композитора стала Івонна Луїза Ульріх («Айнці», Einzi Stolz; розум. 18 січня 2004).
Премія Роберта Штольца
В 1979 у за пропозицією вдови композитора Айнці Штольц PMC заснувала щорічну премію імені Роберта Штольца, яка присуджувалася художнику за найкращу марку музичної тематики. Перше нагородження відбулося в 1980-му, в рік сторіччя композитора. Премія присуджувалася до 1997.
Нагороди
Почесні звання
9 липня 1970 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118618652 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- CONOR.Sl
- Роберт Штольц. Радіопередача циклу М.Малькова «Історія, озвучена в опереті» (рос.)
Література
- Ростовская А. // Вечерний Петербург. — 2008. — 28 ноября. (Перевірено 1 лютого 2009)
- Чехов И.Автору «Филателистического вальса» посвящается // Филателия СССР. — 1987. — № 2. — С. 27.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtolc Robert Elizabet Shtolc nim Robert Elisabeth Stolz 25 serpnya 1880 Grac 27 chervnya 1975 Zahidnij Berlin avstrijskij kompozitor dirigent za ocinkami suchasnikiv ostannij z koroliv valsa Vidomij takozh zahoplennyam filateliyeyu Robert Shtolcnim Robert Elisabeth StolzIm ya pri narodzhenni nim Robert Elisabeth StolzNarodivsya 25 serpnya 1880 1880 08 25 1 2 Grac Avstro Ugorshina 1 4 Pomer 27 chervnya 1975 1975 06 27 1 2 94 roki Berlin NDR 1 4 Pohovannya Videnskij centralnij cvintarKrayina AvstriyaDiyalnist dirigent kompozitor kinokompozitorGaluz kompozitorVchiteli d i Engelbert GumperdinkZnannya mov nimecka 5 Zhanr operaU shlyubi z dNagorodi d d 1970 d 1993 IMDb ID 0006305 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRobert Shtolc buv dvanadcyatoyu ditinoyu v sim yi kompozitor a i dirigent a Yakoba Shtolca i jogo druzhini Idi urodzh Bondi pianistki i vchitelki muziki Blizkim drugom batka buv Jogann Brams yakij pochuvshi gru malenkogo Roberta na fortepiano peredbachiv togo bliskuchu muzichnu kar yeru Robert vivchav muziku v Graciyi Berlini i Vidni V 1896 u u vici 16 rokiv vin zakinchiv Vidensku konservatoriyu V 1897 vin buv opernim koncertmejster om v Miskomu teatri Graca v 1899 u kapelmejsterom v Marburzi potim u Drave i v 1902 rik u v miskomu teatri Zalcburga Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 1914 po 1918 Shtolc sluzhiv v avstrijskij imperatorskoyi armiyi v tomu chisli yak kapelmejster chetvertogo pihotnogo polku Na pochatku 1920 h rokiv Robert Shtolc stav vlasnikom teatru var yete Max und Moritz Veliki vitrati na utrimannya teatru praktichno rozorili Shtolca Do togo zh u teatru ne bulo licenziyi Zgodom zatiyu z teatrom Shtolc nazvav najbilshim fiasko u vsij moyij kar yeri Ryatuyuchis vid kreditoriv Shtolc pereyihav v 1924 u v Berlin Cherez dva roki v 1926 u vin povernuvsya do Vidnya Pislya prihodu do vladi nacional socialistiv v 1933 u R Shtolc za perednimi sidinnyami svogo limuzina viviz potajki kilka yevreyiv i politichno peresliduvanih u Avstriyu Vsogo vin zdijsniv 21 poyizdku V 1938 u pislya anshlyus a Shtolc poyihav z Avstriyi cherez neprijnyattya ideologiyi nacional socializmu Cherez Cyurih vin pribuv v Parizh 30 listopada 1939 roku Shtolc buv zaareshtovanij francuzkoyu policiyeyu i internovanij v tabir Colombe yak vorozhij inozemec Ce stalosya cherez te sho chetverta druzhina Roberta Shtolca yakas Lilli zalishivshi jogo vikrala vsi koshtovnosti jogo dokumenti i vid na prozhivannya U tabori 59 richnij Shtolc zahvoriv pnevmoniyeyu Vin buv vryatovanij zavdyaki vipadkovomu znajomstvu z dev yatnadcyatirichnoyi dochkoyu francuzkogo bankira Ivonnoj Luyizoyu Ulrih yaka vchilasya v Parizhi na yurist a Diznavshis sho Shtolc buv internovanij vona zibrala kilka tisyach frankiv na habar dlya zvilnennya kompozitora Zgodom vona stala jogo p yatoyu druzhinoyu Parizki emigranti dali yij prizvisko Ajnci Einzi oskilki vona bula yedinoyu einzige hto zaproponuvav Shtolcu dopomogu V 1940 u Shtolc emigruvav do Nyu Jork de prozhiv vsi voyenni roki 28 serpnya 1941 a Shtolca pozbavili nimeckogo gromadyanstva jogo majno bulo vilucheno 30 zhovtnya 1946 a Robert i Ajnci Shtolc povernulisya do Vidnya Voni stali pershimi civilnimi osobami yakim dozvolili perelit iz SShA do Avstriyi U nih buli vizi za nomerom 1 i 2 U Videnskomu mizhnarodnomu aeroportu v yih chest buv vlashtovanij urochistij prijom na yakomu buv prisutnij mer Vidnya Teodor Kerner V 1947 u avstrijskij uryad prisvoyilo Shtolcu zvannya profesora Honoris causa Pam yatnik Robertu Shtolcu u Videnskomu miskomu parku Robert Shtolc pomer 27 chervnya 1975 ohovanij na Videnskomu centralnomu kladovishi Sim ya Robert Shtolc perebuvav u shlyubi p yat raziv Jogo pershoyu druzhinoyu bula aktrisa Greta Holm drugij spivachka kabare Franci Ressel V 1923 u vin odruzhivsya zi svoyeyu tretoyu druzhinoyu Dzhozefin Cernic Cej shlyub rozpavsya cherez rik Jogo chetverta druzhina Lilli zalishila jogo v 1939 u v Parizhi P yatoyi druzhinoyu kompozitora stala Ivonna Luyiza Ulrih Ajnci Einzi Stolz rozum 18 sichnya 2004 Premiya Roberta Shtolca V 1979 u za propoziciyeyu vdovi kompozitora Ajnci ShtolcPMC zasnuvala shorichnu premiyu imeni Roberta Shtolca yaka prisudzhuvalasya hudozhniku za najkrashu marku muzichnoyi tematiki Pershe nagorodzhennya vidbulosya v 1980 mu v rik storichchya kompozitora Premiya prisudzhuvalasya do 1997 NagorodiPochesni zvannya9 lipnya 1970 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Vidnya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118618652 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 CONOR Sl d Track Q16744133 Robert Shtolc Radioperedacha cikluM Malkova Istoriya ozvuchena v opereti ros LiteraturaRostovskaya A Vechernij Peterburg 2008 28 noyabrya Perevireno 1 lyutogo 2009 Chehov I Avtoru Filatelisticheskogo valsa posvyashaetsya Filateliya SSSR 1987 2 S 27