Роберт Нокс (англ. Robert Knox; 4 вересня 1791, Единбург — 20 грудня 1862, Лондон) — шотландський хірург, анатом і зоолог. Був одним з найпопулярніших викладачів анатомії в Единбурзі до розкриття його співробітництва з анатомічними убивцями Берком і Геєром, у яких він купував трупи людей для використання у навчанні (не маючи в умовах тогочасного законодавства отримувати наочний матеріал для занять іншим шляхом). Також сумно відомий як антрополог-расист, оскільки в своїх статтях проповідував вищість і винятковість «англосаксонської раси».
Роберт Нокс | |
---|---|
Воскова фігура доктора Роберта Нокса в музеї Королівського коледжу хірургів Единбурга | |
Народився | 4 вересня 1791[1][2][…] Единбург, Шотландія, Королівство Велика Британія |
Помер | 20 грудня 1862[1][3][…] (71 рік) Лондон, Сполучене Королівство |
Поховання | d |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | військовий лікар, хірург, анатом, зоолог |
Alma mater | Единбурзький університет Паризький університет d |
Членство | Королівське товариство Единбурга Паризька медична академія |
Війна | Наполеонівські війни |
Нагороди | d d |
Роберт Нокс у Вікісховищі |
Біографія
Роберт Нокс був восьмою дитиною в единбурзькій родині Марії Шерер і Роберта Нокса (старшого), який викладав у Гаретському шпиталі (медичний навчальний заклад) математику і натурфілософію. Після закінчення Королівської середньої школи в Единбурзі він у 1810 році вступив до Медичної школи. Єдиною відомою нині згадкою про нього в документах цього закладу було те, що він не зміг здати екзамен з анатомії. Тим не менш, Нокс вступив на заочний анатомічний клас Джона Барклая, одного з найвідоміших британських лікарів і анатомів того часу, і цього разу зумів успішно здати екзамени.
Після закінчення медичного університету Единбурга у 1814 році, Роберт Нокс став асистентом військового хірурга і перший рік пропрацював у лондонському шпиталі Святого Бартоломея. У 1815 році, на завершальному етапі Наполеонівських війн, він працював у військовому шпиталі Брюсселя і саме тоді загорівся ідеєю розвитку комплексного вивчення анатомії, з метою вдалішого проведення хірургічних операцій. У той час його згадували як дуже енергійну і розумну людину, однак він був вкрай дратівливий й критикував методи хірургів, що оперували солдатів, поранених у битві при Ватерлоо. У квітні 1817 року він вступив до лав 72-го полку шотландських горців і одразу ж вирушив разом з ними до Південної Африки, й повернувся до Лондона лише до Різдва 1820 року. Незабаром, у жовтні 1821 року він вирушив до Парижу, де вивчав анатомію до кінця 1822 року. У Парижі він познайомився з Жоржем Кюв'є і Етьєном Жоффруа Сент-Ілером, двома науковцями, що стали для нього прикладом для наслідування і кумирами на все життя.
Кар'єра в Единбурзі
Нокс повернувся до Единбургу на Різдво 1822 року. У 1823 році він став членом единбурзького Королівського товариства. Протягом цього часу він написав певну кількість статей на зоологічні теми для декількох британських наукових товариств. Невдовзі після свого обрання членом Королівського товариства він представив Королівському коледжу хірургів Единбурга план створення Музею порівняльної анатомії, який був прийнятий, й за вісім місяців Нокс був призначений директором новоствореного музею.
З 1826 до 1840 року Роберт Нокс викладав в анатомічній школі Барклая в Единбурзі, яка зібрала велику кількість студентів і за якістю викладання перевершувала інші школи. Але багато викладачів, що отримували невелику платню від міської ради за свою роботу, вели заняття нудно і суворо відносили до слухачів, на відміну від Нокса, лекції якого, згідно з описами, були зовсім іншими. Цим він створив попит на приватні уроки і давав їх більше, ніж всі інші викладачі разом узяті. На своїх лекціях, які називалися «континентальними», Нокс часто шокував студентів деталізацією анатомічних описів і своєю поведінкою загалом, нерідко висміюючи духовенство і релігію. Джон Джеймс Одюбон, який перебував у той час в Единбурзі в пошуках покупців для своїх «Птахів Америки», відвідав одну з лекцій Нокса і описував його як людину «в халаті і з пальцями, що вимазані кров'ю». Він також записав, що «подробиці [розтину, яке він демонстрував] були жахливими, деякі шокували більше ніж все, що я міг тільки уявити. Я був радий покинути цей склеп і вдихнути цілюще повітря вулиці».
Купівля трупів
У 1815 році в програми медичних закладів Великої Британії анатомія була введена у значно більшому і серйознішому об'ємі ніж раніше. Однак, до прийняття «Анатомічного акту» 1832 року єдиним легальним джерелом отримання трупів для медичних закладів була передача тіл страчених злочинців. Але у зв'язку з тим, що на початку XIX століття з відміною «Кривавого кодексу» кількість страт скорочувалася, виник гострий дефіцит трупів і стало неможливим нормальне навчання студентів-медиків. Нелегальна купівля трупів, що передбачала купівлю лікарями трупів померлих на вулиці чи навіть вже похованих волоцюг, до того часу вже була поширеним явищем, але потреби школи Нокса вона вже не могла вдовольнити: Нокс звик викладати за так званою «французькою моделлю», коли кожному студенту відводиться один труп. У листопаді 1827 року у чоловіка на ім'я Вільям Геєр, що задав помешкання внайми, несподівано помер квартирант, і Нокс придбав у нього тіло за 7 фунтів і 10 шилінгів. Після цього випадку Геєр і його спільник Берк, більш відомі як вест-портські вбивці, почали вбивати волоцюг і п'яниць, перед цим заманюючи до свого будинку, з метою наступного продажу їхніх тіл Ноксу. Вони здійснили щонайменше 16 вбивств перед тим, як були впіймані 2 листопада 1828 року.
Зв'язок Нокса зі злочинцями був одразу ж викритий, хоча вони присягнулися, що купуючи трупи Нокс не знав про те, що людей вбивали спеціально. Через цю історію місто було охоплене жахом, який тільки збільшувався від численних публікацій у газетах про ці події. Хоча Ноксу не було висунуто ніяких звинувачень, його репутація була безнадійно підірвана. Люди почали побоюватися його, на його будинок був вчинений напад, а співробітники единбурзького Королівського коледжу хірургів, де Нокс тоді працював, почали докладати великих зусиль, щоб вигнати його. Врешті він був змушений у червні 1831 року залишити посаду куратора Музею порівняльної анатомії, який раніше сам заснував. Тим не менш, Нокс надалі нелегально купував трупи і давав приватні уроки, які вже не збирали такої великої кількості слухачів, але після прийняття у 1832 році Анатомічного акту, що робив обов'язковими заняття з практичної анатомії у всіх медичних університетах і давав цим закладам ширші легальні можливості для отримання трупів, його кар'єра виявилася зруйнованою остаточно.
Переїзд до Лондона
У 1841 році померла дружина Нокса, Мері Рассел, з якою він дружився у 1823 році, і їхня одна дитина. Це, а також переслідування з боку міських чиновників змусило його у 1842 році переїхати до Лондона (решта його дітей залишились з його племінником). Однак у Лондоні про його минуло було добре відомо, тому знайти роботу хірурга він не зміг. До 1856 року він заробляв на життя медичною журналістикою, написанням книг і статей з цієї тематики і поодинокими публічними лекціями з анатомії; всі його основні роботи були написані в період до 1857 року включно, причому найкраще продавалися його статті з риболовлі, якою він захоплювався все життя. У 1956 році він влаштувався на роботу патологоанатомом в онкологічну лікарню Лондона, де пропрацював до смерті. Помер 20 грудня 1862 року, похований на цвинтарі Бруквуд, що біля Вокінга, графство Суррей.
Праці
У своїх творах Нокс синтезував погляди на природу трьох найвпливовіших натуралістів того часу. З робіт Кюв'є він взяв уявлення про великі епохи у природничій історії, про вимирання і неадекватність біблійних розповідей. З робіт Етьєна Жофруа Сент-Ілера і Анрі Бленвіля він запозичив просторовий і тематичний погляд на живих істот. Він вважав, що за належних зусиль, всі живі істоти можуть бути вірно класифіковані та правильно розподілені в умовній таблиці, і можна побачити внутрішні та зовнішні зміни їх органів і анатомії згідно з принципом зв'язку, єдності композиції і компенсації.
Погляди Гете були ще одним важливим доповненням до поглядів Нокса на природу. Гете вважав, що в світі живої природи існували певні трансцендентні архетипи, які могли бути створені вищою силою. Якщо, на його думку, натураліст у достатньому ступені проникливо розглядатиме історію розвитку істот в цьому правильному порядку, він матиме змогу сприйняти — естетично — той самий архетип, який був іманентним у сукупності гілки розвитку, хоча в теперішній час саме такої істоти вже не існує. Нокс писав, що для нього дуже важливо довести існування «універсальних тварин», «чи, іншими словами, довести, що спадкове походження пов'язане передусім з конкретним родом чи родиною». Таким чином, він міг би претендувати на відкриття схеми класифікації живої природи на рівні роду, але в ній було дуже туманним поняття виду. Людина, на його думку, також являла собою рід, а не вид. Видами він вбачав раси, оскільки визначення виду для нього не існувало. Нокс розглядав свою роботу як основу для формування базових расових законів. Як доповнення до класифікації рас як видів Нокс вважав, що існують відмінності всередині рас в залежності від типів походження конкретної нації. Він вважав, що англійці-англосаксонці перевершують всіх інших.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Base biographique
- Waterston, Charles D; Macmillan Shearer, A (July 2006). (PDF). Т. II. Edinburgh: The Royal Society of Edinburgh. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2006. Процитовано 8 лютого 2011.
- . The Resurrectionists. New York Academy of Medicine. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 27 квітня 2008.
- Richardson R. 1987. Death, dissection and the destitute. Routledge, London. [includes a reassessment of Knox's culpability in the Burke and Hare case]
- Richards E. 1988. The 'moral anatomy' of Robert Knox: a case study of the interplay between biological and social thought in the context of Victorian scientific naturalism. J. Hist. Biol.
- The Anatomy Murders Corpse of the Day—Dr. Robert Knox. Penn Press Log, October 2009. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2009.
- Rosner, Lisa (2009). All That Remains. The Anatomy Murders: Being the True and Spectacular History of Edinburgh's Notorious Burke and Hare and of the Man of Science Who Abetted Them in the Commission of Their Most Heinous Crimes. University of Pennsylvania Press. ISBN .
- Dr Robert Knox. Necropolis Notables. The Brookwood Cemetery Society. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 23 лютого 2007.
- Knox R. 1850. The races of man. Renshaw, London.
Література
- Richardson, Ruth (1987), Death, Dissection and the Destitute, London: Routledge & Kegan Paul, ISBN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert Noks angl Robert Knox 4 veresnya 1791 Edinburg 20 grudnya 1862 London shotlandskij hirurg anatom i zoolog Buv odnim z najpopulyarnishih vikladachiv anatomiyi v Edinburzi do rozkrittya jogo spivrobitnictva z anatomichnimi ubivcyami Berkom i Geyerom u yakih vin kupuvav trupi lyudej dlya vikoristannya u navchanni ne mayuchi v umovah togochasnogo zakonodavstva otrimuvati naochnij material dlya zanyat inshim shlyahom Takozh sumno vidomij yak antropolog rasist oskilki v svoyih stattyah propoviduvav vishist i vinyatkovist anglosaksonskoyi rasi Robert NoksVoskova figura doktora Roberta Noksa v muzeyi Korolivskogo koledzhu hirurgiv Edinburga Voskova figura doktora Roberta Noksa v muzeyi Korolivskogo koledzhu hirurgiv EdinburgaNarodivsya 4 veresnya 1791 1791 09 04 1 2 Edinburg Shotlandiya Korolivstvo Velika BritaniyaPomer 20 grudnya 1862 1862 12 20 1 3 71 rik London Spoluchene KorolivstvoPohovannya dKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist vijskovij likar hirurg anatom zoologAlma mater Edinburzkij universitet Parizkij universitet dChlenstvo Korolivske tovaristvo Edinburga Parizka medichna akademiyaVijna Napoleonivski vijniNagorodi d d Robert Noks u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Noks BiografiyaRobert Noks buv vosmoyu ditinoyu v edinburzkij rodini Mariyi Sherer i Roberta Noksa starshogo yakij vikladav u Garetskomu shpitali medichnij navchalnij zaklad matematiku i naturfilosofiyu Pislya zakinchennya Korolivskoyi serednoyi shkoli v Edinburzi vin u 1810 roci vstupiv do Medichnoyi shkoli Yedinoyu vidomoyu nini zgadkoyu pro nogo v dokumentah cogo zakladu bulo te sho vin ne zmig zdati ekzamen z anatomiyi Tim ne mensh Noks vstupiv na zaochnij anatomichnij klas Dzhona Barklaya odnogo z najvidomishih britanskih likariv i anatomiv togo chasu i cogo razu zumiv uspishno zdati ekzameni Pislya zakinchennya medichnogo universitetu Edinburga u 1814 roci Robert Noks stav asistentom vijskovogo hirurga i pershij rik propracyuvav u londonskomu shpitali Svyatogo Bartolomeya U 1815 roci na zavershalnomu etapi Napoleonivskih vijn vin pracyuvav u vijskovomu shpitali Bryusselya i same todi zagorivsya ideyeyu rozvitku kompleksnogo vivchennya anatomiyi z metoyu vdalishogo provedennya hirurgichnih operacij U toj chas jogo zgaduvali yak duzhe energijnu i rozumnu lyudinu odnak vin buv vkraj drativlivij j kritikuvav metodi hirurgiv sho operuvali soldativ poranenih u bitvi pri Vaterloo U kvitni 1817 roku vin vstupiv do lav 72 go polku shotlandskih gorciv i odrazu zh virushiv razom z nimi do Pivdennoyi Afriki j povernuvsya do Londona lishe do Rizdva 1820 roku Nezabarom u zhovtni 1821 roku vin virushiv do Parizhu de vivchav anatomiyu do kincya 1822 roku U Parizhi vin poznajomivsya z Zhorzhem Kyuv ye i Etyenom Zhoffrua Sent Ilerom dvoma naukovcyami sho stali dlya nogo prikladom dlya nasliduvannya i kumirami na vse zhittya Kar yera v Edinburzi Noks povernuvsya do Edinburgu na Rizdvo 1822 roku U 1823 roci vin stav chlenom edinburzkogo Korolivskogo tovaristva Protyagom cogo chasu vin napisav pevnu kilkist statej na zoologichni temi dlya dekilkoh britanskih naukovih tovaristv Nevdovzi pislya svogo obrannya chlenom Korolivskogo tovaristva vin predstaviv Korolivskomu koledzhu hirurgiv Edinburga plan stvorennya Muzeyu porivnyalnoyi anatomiyi yakij buv prijnyatij j za visim misyaciv Noks buv priznachenij direktorom novostvorenogo muzeyu Z 1826 do 1840 roku Robert Noks vikladav v anatomichnij shkoli Barklaya v Edinburzi yaka zibrala veliku kilkist studentiv i za yakistyu vikladannya perevershuvala inshi shkoli Ale bagato vikladachiv sho otrimuvali neveliku platnyu vid miskoyi radi za svoyu robotu veli zanyattya nudno i suvoro vidnosili do sluhachiv na vidminu vid Noksa lekciyi yakogo zgidno z opisami buli zovsim inshimi Cim vin stvoriv popit na privatni uroki i davav yih bilshe nizh vsi inshi vikladachi razom uzyati Na svoyih lekciyah yaki nazivalisya kontinentalnimi Noks chasto shokuvav studentiv detalizaciyeyu anatomichnih opisiv i svoyeyu povedinkoyu zagalom neridko vismiyuyuchi duhovenstvo i religiyu Dzhon Dzhejms Odyubon yakij perebuvav u toj chas v Edinburzi v poshukah pokupciv dlya svoyih Ptahiv Ameriki vidvidav odnu z lekcij Noksa i opisuvav jogo yak lyudinu v halati i z palcyami sho vimazani krov yu Vin takozh zapisav sho podrobici roztinu yake vin demonstruvav buli zhahlivimi deyaki shokuvali bilshe nizh vse sho ya mig tilki uyaviti Ya buv radij pokinuti cej sklep i vdihnuti cilyushe povitrya vulici Kupivlya trupiv Div takozh Vest portski vbivstva U 1815 roci v programi medichnih zakladiv Velikoyi Britaniyi anatomiya bula vvedena u znachno bilshomu i serjoznishomu ob yemi nizh ranishe Odnak do prijnyattya Anatomichnogo aktu 1832 roku yedinim legalnim dzherelom otrimannya trupiv dlya medichnih zakladiv bula peredacha til strachenih zlochinciv Ale u zv yazku z tim sho na pochatku XIX stolittya z vidminoyu Krivavogo kodeksu kilkist strat skorochuvalasya vinik gostrij deficit trupiv i stalo nemozhlivim normalne navchannya studentiv medikiv Nelegalna kupivlya trupiv sho peredbachala kupivlyu likaryami trupiv pomerlih na vulici chi navit vzhe pohovanih volocyug do togo chasu vzhe bula poshirenim yavishem ale potrebi shkoli Noksa vona vzhe ne mogla vdovolniti Noks zvik vikladati za tak zvanoyu francuzkoyu modellyu koli kozhnomu studentu vidvoditsya odin trup U listopadi 1827 roku u cholovika na im ya Vilyam Geyer sho zadav pomeshkannya vnajmi nespodivano pomer kvartirant i Noks pridbav u nogo tilo za 7 funtiv i 10 shilingiv Pislya cogo vipadku Geyer i jogo spilnik Berk bilsh vidomi yak vest portski vbivci pochali vbivati volocyug i p yanic pered cim zamanyuyuchi do svogo budinku z metoyu nastupnogo prodazhu yihnih til Noksu Voni zdijsnili shonajmenshe 16 vbivstv pered tim yak buli vpijmani 2 listopada 1828 roku Zv yazok Noksa zi zlochincyami buv odrazu zh vikritij hocha voni prisyagnulisya sho kupuyuchi trupi Noks ne znav pro te sho lyudej vbivali specialno Cherez cyu istoriyu misto bulo ohoplene zhahom yakij tilki zbilshuvavsya vid chislennih publikacij u gazetah pro ci podiyi Hocha Noksu ne bulo visunuto niyakih zvinuvachen jogo reputaciya bula beznadijno pidirvana Lyudi pochali poboyuvatisya jogo na jogo budinok buv vchinenij napad a spivrobitniki edinburzkogo Korolivskogo koledzhu hirurgiv de Noks todi pracyuvav pochali dokladati velikih zusil shob vignati jogo Vreshti vin buv zmushenij u chervni 1831 roku zalishiti posadu kuratora Muzeyu porivnyalnoyi anatomiyi yakij ranishe sam zasnuvav Tim ne mensh Noks nadali nelegalno kupuvav trupi i davav privatni uroki yaki vzhe ne zbirali takoyi velikoyi kilkosti sluhachiv ale pislya prijnyattya u 1832 roci Anatomichnogo aktu sho robiv obov yazkovimi zanyattya z praktichnoyi anatomiyi u vsih medichnih universitetah i davav cim zakladam shirshi legalni mozhlivosti dlya otrimannya trupiv jogo kar yera viyavilasya zrujnovanoyu ostatochno Pereyizd do Londona U 1841 roci pomerla druzhina Noksa Meri Rassel z yakoyu vin druzhivsya u 1823 roci i yihnya odna ditina Ce a takozh peresliduvannya z boku miskih chinovnikiv zmusilo jogo u 1842 roci pereyihati do Londona reshta jogo ditej zalishilis z jogo pleminnikom Odnak u Londoni pro jogo minulo bulo dobre vidomo tomu znajti robotu hirurga vin ne zmig Do 1856 roku vin zaroblyav na zhittya medichnoyu zhurnalistikoyu napisannyam knig i statej z ciyeyi tematiki i poodinokimi publichnimi lekciyami z anatomiyi vsi jogo osnovni roboti buli napisani v period do 1857 roku vklyuchno prichomu najkrashe prodavalisya jogo statti z ribolovli yakoyu vin zahoplyuvavsya vse zhittya U 1956 roci vin vlashtuvavsya na robotu patologoanatomom v onkologichnu likarnyu Londona de propracyuvav do smerti Pomer 20 grudnya 1862 roku pohovanij na cvintari Brukvud sho bilya Vokinga grafstvo Surrej PraciRobert Noks malyunok bl 1830 roku U svoyih tvorah Noks sintezuvav poglyadi na prirodu troh najvplivovishih naturalistiv togo chasu Z robit Kyuv ye vin vzyav uyavlennya pro veliki epohi u prirodnichij istoriyi pro vimirannya i neadekvatnist biblijnih rozpovidej Z robit Etyena Zhofrua Sent Ilera i Anri Blenvilya vin zapozichiv prostorovij i tematichnij poglyad na zhivih istot Vin vvazhav sho za nalezhnih zusil vsi zhivi istoti mozhut buti virno klasifikovani ta pravilno rozpodileni v umovnij tablici i mozhna pobachiti vnutrishni ta zovnishni zmini yih organiv i anatomiyi zgidno z principom zv yazku yednosti kompoziciyi i kompensaciyi Poglyadi Gete buli she odnim vazhlivim dopovnennyam do poglyadiv Noksa na prirodu Gete vvazhav sho v sviti zhivoyi prirodi isnuvali pevni transcendentni arhetipi yaki mogli buti stvoreni vishoyu siloyu Yaksho na jogo dumku naturalist u dostatnomu stupeni proniklivo rozglyadatime istoriyu rozvitku istot v comu pravilnomu poryadku vin matime zmogu sprijnyati estetichno toj samij arhetip yakij buv imanentnim u sukupnosti gilki rozvitku hocha v teperishnij chas same takoyi istoti vzhe ne isnuye Noks pisav sho dlya nogo duzhe vazhlivo dovesti isnuvannya universalnih tvarin chi inshimi slovami dovesti sho spadkove pohodzhennya pov yazane peredusim z konkretnim rodom chi rodinoyu Takim chinom vin mig bi pretenduvati na vidkrittya shemi klasifikaciyi zhivoyi prirodi na rivni rodu ale v nij bulo duzhe tumannim ponyattya vidu Lyudina na jogo dumku takozh yavlyala soboyu rid a ne vid Vidami vin vbachav rasi oskilki viznachennya vidu dlya nogo ne isnuvalo Noks rozglyadav svoyu robotu yak osnovu dlya formuvannya bazovih rasovih zakoniv Yak dopovnennya do klasifikaciyi ras yak vidiv Noks vvazhav sho isnuyut vidminnosti vseredini ras v zalezhnosti vid tipiv pohodzhennya konkretnoyi naciyi Vin vvazhav sho anglijci anglosaksonci perevershuyut vsih inshih PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Base biographique d Track Q105958830 Waterston Charles D Macmillan Shearer A July 2006 PDF T II Edinburgh The Royal Society of Edinburgh ISBN 978 0 902198 84 5 Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2006 Procitovano 8 lyutogo 2011 The Resurrectionists New York Academy of Medicine Arhiv originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 27 kvitnya 2008 Richardson R 1987 Death dissection and the destitute Routledge London includes a reassessment of Knox s culpability in the Burke and Hare case Richards E 1988 The moral anatomy of Robert Knox a case study of the interplay between biological and social thought in the context of Victorian scientific naturalism J Hist Biol The Anatomy Murders Corpse of the Day Dr Robert Knox Penn Press Log October 2009 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2012 Procitovano 5 listopada 2009 Rosner Lisa 2009 All That Remains The Anatomy Murders Being the True and Spectacular History of Edinburgh s Notorious Burke and Hare and of the Man of Science Who Abetted Them in the Commission of Their Most Heinous Crimes University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 4191 4 Dr Robert Knox Necropolis Notables The Brookwood Cemetery Society Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2007 Knox R 1850 The races of man Renshaw London LiteraturaRichardson Ruth 1987 Death Dissection and the Destitute London Routledge amp Kegan Paul ISBN 0 7102 0919 3