Ритуал Бакабів — рукопис мая магічно-лікувального характеру. Створено у XVIII ст. юкатекською мовою мая. Автор його невідомий. Автентична назва не відома. Отримав теперішнє найменування від імені — божеств, що відповідали 4 сторонам світу.
Історія
Точна причина створення цього твору невідомо. Також існують різні гіпотези стосовно авторства цього рукопису: одні дослідники вважають, що це був нащадок лікарів-шаманів, інші — розглядають як компіляції за авторства декількох осіб. Створено у XVIII ст. (коли саме розпочата немає достеменних відомостей). Остання сторінка позначена 1779 роком. Втім Ральф Ройс вважає, що вона відноситься до кінця XVII ст., або до ще більш раннього часу. Про доіспанський характер змісту «Ритуалу Бакабів» свідчить також згадування стародавніх богів. Деякі з заклинань цієї збірки, судячи з мови і архаїчних ритуально-міфологічних формул, сягають дуже віддаленого періоду. На думку дослідників, є безсумнівним його ієрогліфічне першоджерело.
Рукопис виявлено взимку 1914—1915 років Фредеріком Смітом. Незабаром після цього рукопис було придбано Вільямом Гейтсом, який дав цій збірці теперішню назву. У 1921 році перший опис склав Альфред Тоззер. У 1930 році новим власником став Роберт Гарретт. Останній у 1942 році передав рукопис Інституту перспективних досліджень при Принстонському університеті (США). У 1965 році переклад англійською мовою здійснив Ральф Ройс.
Опис і зміст
Загалом складається із 237 аркушів, з яких на 20, 21, 62, 63, 70 присутні записи з обох сторін. З 24 останніх сторінок, 18 представляють рецепти (215—227, 229—230, 236—237), 3 — приклад шаманства і чаклунства (231, 233 і 235), сторінки 228, 232, і 234 є порожніми.
Твір є яскравим прикладом двоїстого уявлення стародавніх мая про захворювання і спосіб їх лікування. У тексті змішані магічні формули і медичні приписи, які утворюють при цьому емпіричну і магічну терапевтики. Є важливим джерелом з медицини та міфології мая.
Являє собою збірку 42 заклинань, головним чином проти різних хвороб. Хоча спорадично в них зустрічаються імена Бога (Діос), Богоматері, Ісуса, Адама, разом з тим зустрічаються численні божества мая (Іцамна, декілька Чааків, Ах-Пуч, Іш-К'ан-Ле-Ош, чотири Іш-Чель, Хун-Пік-ті-ку, Ек'-Ч'ууах).
Мова заклинань дуже важка, назви лікарських засобів (рослин і тварин) табуйовані, і їх важко ототожнити. Так, заклинання від нападу астми звучить наступним чином: "Пласке каміня треба нагріти, закутати його в рослину іш-коч дуже гаряче, (покласти) на живіт хворого, на його шкіру. Ось слова, які слід вимовляти при цьому: «Чорний вугілля — ось мій символ! Я ламаю його на спині Іцам-Каба через важку астму! Моїм помічником є Сухуй-Як, коли я перериваю важку астму! Хто зв'язує його чагарник? Біла рослина муцкок, ось хто зв'язує його чагарник! Хун-Ахау! Кан-Ахау!».
Джерела
- Alberto Ruz, EL PUEBLO MAYA, Mexico 1981
- Thompson, J. Eric S., Maya History and Religion, University of Oklahoma Press. 1954. — P.103, 206—208, 247
- Кинжалов Р. В. Орел, кецаль и крест: Очерки по культуре Месоамерики — СПб.: Наука, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ritual Bakabiv rukopis maya magichno likuvalnogo harakteru Stvoreno u XVIII st yukatekskoyu movoyu maya Avtor jogo nevidomij Avtentichna nazva ne vidoma Otrimav teperishnye najmenuvannya vid imeni bozhestv sho vidpovidali 4 storonam svitu IstoriyaTochna prichina stvorennya cogo tvoru nevidomo Takozh isnuyut rizni gipotezi stosovno avtorstva cogo rukopisu odni doslidniki vvazhayut sho ce buv nashadok likariv shamaniv inshi rozglyadayut yak kompilyaciyi za avtorstva dekilkoh osib Stvoreno u XVIII st koli same rozpochata nemaye dostemennih vidomostej Ostannya storinka poznachena 1779 rokom Vtim Ralf Rojs vvazhaye sho vona vidnositsya do kincya XVII st abo do she bilsh rannogo chasu Pro doispanskij harakter zmistu Ritualu Bakabiv svidchit takozh zgaduvannya starodavnih bogiv Deyaki z zaklinan ciyeyi zbirki sudyachi z movi i arhayichnih ritualno mifologichnih formul syagayut duzhe viddalenogo periodu Na dumku doslidnikiv ye bezsumnivnim jogo iyeroglifichne pershodzherelo Rukopis viyavleno vzimku 1914 1915 rokiv Frederikom Smitom Nezabarom pislya cogo rukopis bulo pridbano Vilyamom Gejtsom yakij dav cij zbirci teperishnyu nazvu U 1921 roci pershij opis sklav Alfred Tozzer U 1930 roci novim vlasnikom stav Robert Garrett Ostannij u 1942 roci peredav rukopis Institutu perspektivnih doslidzhen pri Prinstonskomu universiteti SShA U 1965 roci pereklad anglijskoyu movoyu zdijsniv Ralf Rojs Opis i zmistZagalom skladayetsya iz 237 arkushiv z yakih na 20 21 62 63 70 prisutni zapisi z oboh storin Z 24 ostannih storinok 18 predstavlyayut recepti 215 227 229 230 236 237 3 priklad shamanstva i chaklunstva 231 233 i 235 storinki 228 232 i 234 ye porozhnimi Tvir ye yaskravim prikladom dvoyistogo uyavlennya starodavnih maya pro zahvoryuvannya i sposib yih likuvannya U teksti zmishani magichni formuli i medichni pripisi yaki utvoryuyut pri comu empirichnu i magichnu terapevtiki Ye vazhlivim dzherelom z medicini ta mifologiyi maya Yavlyaye soboyu zbirku 42 zaklinan golovnim chinom proti riznih hvorob Hocha sporadichno v nih zustrichayutsya imena Boga Dios Bogomateri Isusa Adama razom z tim zustrichayutsya chislenni bozhestva maya Icamna dekilka Chaakiv Ah Puch Ish K an Le Osh chotiri Ish Chel Hun Pik ti ku Ek Ch uuah Mova zaklinan duzhe vazhka nazvi likarskih zasobiv roslin i tvarin tabujovani i yih vazhko ototozhniti Tak zaklinannya vid napadu astmi zvuchit nastupnim chinom Plaske kaminya treba nagriti zakutati jogo v roslinu ish koch duzhe garyache poklasti na zhivit hvorogo na jogo shkiru Os slova yaki slid vimovlyati pri comu Chornij vugillya os mij simvol Ya lamayu jogo na spini Icam Kaba cherez vazhku astmu Moyim pomichnikom ye Suhuj Yak koli ya pererivayu vazhku astmu Hto zv yazuye jogo chagarnik Bila roslina muckok os hto zv yazuye jogo chagarnik Hun Ahau Kan Ahau DzherelaAlberto Ruz EL PUEBLO MAYA Mexico 1981 Thompson J Eric S Maya History and Religion University of Oklahoma Press 1954 P 103 206 208 247 Kinzhalov R V Orel kecal i krest Ocherki po kulture Mesoameriki SPb Nauka 1991