Римська тема

Ри́мська те́ма — тема в шаховій композиції логічної школи. Суть теми — для проведення головного плану, білі змушують чорних замінити один захист на інший захист однієї і тієї ж фігури, на перший погляд аналогічний першому захисту, що призводить до послаблення позиції чорних чи покращення позиції білих.

Історія

У 1905 році на дану ідею склали задачу німецькі шахові композитори — Карл Коккелькорн (26.11.1843 — 16.07.1914) і Йоханнес Котц (18.07.1843 — 05.10.1918).

Для досягнення мети у білих є певний головний план, який при спробі відразу втілити, спростовується ходом чорної фігури «a». Білі проводять попередню гру, змушуючи чорних відволікти свою фігуру «a» зі стратегічної лінії, а вже після цього проводять головний план, в якому чорні знову захищаються фігурою «a», причому, на перший погляд, захист є аналогічним, але призводить до послаблення позиції чорних, що й використовується білими.

Задача німецьких авторів була присвячена їхньому другу-проблемісту А. Гугліеметті, який проживав у Римі. Від цього задача дістала назву — римська, а згодом й ідея дістала назву — римська тема. З часом було встановлено, що задача з «римськими мотивами» була складена і раніше — в 1858 році, її автор Г. Кідсон.

При вираженні теми послаблення в позиції чорних може бути різноманітним — відволікання, притягування, блокування поля (навіть віддаленого від чорного короля), відкриття лінії, закриття лінії, утворення цугцвангу, тощо. Як правило в коментарях до задач на римську тему додається уточнення типу послаблення позиції чорних, наприклад — римська тема з перекриттям, або римська тема з блокуванням, чи римська тема з відволіканням.
Ця ідея започаткувала ряд подібних по змісту тем, які об'єднані в цілу групу, яка має назву Римська група тем і належить до новонімецької школи.

Карл Коккелькорн
Йоханнес Котц
«Deutsches Wochenschash»
1905

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

#4               (6+2)

1. De2? Lg5! 2.Ld3 ~ 3. Dc2#, 2. ... L:e3!
1. Sd6! L:d6 2. De2! Lf4! 3.ef K:d4 4. De5#
Римська тема з відволіканням слона.

Тема в етюдному жанрі

В етюді вперше римську тему виразив латиський гросмейстер Германіс Матісонс (28.12.1894 - 16.11.1932).

В. Тявловський
2 приз
«L'Italia Scacchistica»
1953

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Нічия               (3+3)

1. a5? S:e6  2. a6  Le3  3. Kb7 Sc5+
4. Kb6 Se4+ 5.Kb7 Sd6+ 6. Kc6 Sc8.
1. e7!  L:e7  2. a5   Se6  3. a6 Sd8 4. Kb8! Lc5
5. Kc7 Se6+ 6.Kb7! Sd8+ 7. Kc7 ... — позиційна нічия.
Римська тема з блокуванням поля «с5» чорним слоном.

Примітки

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розстановки фігур на шахівниці, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

1. Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь

Див. також

• Римська група тем

Джерела

• Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 335. — . (рос.)
• Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 175—177, 270. — . (рос.)

Література

• Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 121—122. (рос.)
• Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 69—70. (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шахматных этюдов. — М. : Астрель, АСТ, 2003. — С. 191, 370. — (Астрель). (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 110, 144, 345—346,377. — (Астрель). (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 182—183, 196—197. — (Астрель). (рос.)
• Владимиров Я. Г. 1000 приключений на шахматной доске. — М. : Астрель, АСТ, 2007. — С. 134. — (Астрель). (рос.)