Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Римська сільська вілла (італ. villa rustica) — заміський аграрний будинок в Італії, починаючи з пізнього республіканського періоду.
| Римська сільська вілла | |
 | |
 Римська сільська вілла у Вікісховищі |
Загальна історія вілл
| Villa rustica | |
| Інформація | |
|---|---|
| Розташування | Територія колишньої Римської імперії, переважно Італія, Галлія та Германія |
| Статус | Не експлуатуються за призначенням. Більшість зруйновані |
| Стиль | Варіювався. Мав значний грецький та етруський вплив |
| Початок будівництва | Приблизно 3-4 ст до нашої ери |
| Зруйновано | 4-5 ст нашої ери |
| Використання | Аграрне або для відпочинку |
| Висота | |
| Дах | Висота варіюється, індивідуальна.Тип даху - односхилий, двосхилий |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | Переважно 1 |
| Довж. головного фасаду | Індивідуально. Варіюється. |
| Довж. бічного фасаду | Індивідуально. Варіюється. |
| Загальна площа | Індивідуально. Варіюється. |
| Вартість | Залежала від багатства власника |
| Інше | |
| Архітектор | Різні, невідомі |
| Інженер-будівельник | Різні, невідомі |
| Власник | Римські громадяни, фермери, аристократи |
Пліній Старший поділяв вілли на два типи: перший - villa rustica, господарський маєток націлений на фермерство та працю, де працювало багато слуг. Другий тип - villa urbana, маєток
розташований поруч з містом, який слугував в першу чергу для відпочинку.
У період імперії вілл було дуже багато, вони прикрашались мозаїками та фресками, і їх призначення могло змінюватись, на приклад деякі, як віллу Адріана в Тіволі, використовували переважно для розваг. Деякі слугували просто як заміські будинки або дачі, інші символізували владу місцевого можновладця, як палац у Фішборні, що в Сассексі.
Пізня Римська республіка стала свідком значного зростання будівництва вілл в Італії, особливо в роки після диктатури Сулли. В Етрурії вілла в Сеттефінестре була центром однієї з латифундій, які займалися великим сільськогосподарським виробництвом.
Деякі пізньоримські вілли мали такі предмети розкоші, як кімнати з підігрівом гіпокаусту та мозаїчною підлогою; мозаїка відома ще з римської Британії. Багаті римляни іноді володіли кількома віллами. Зокрема, у Плінія Молодшого — племінника Плінія Старшого, було три або чотири заміські будинки, з яких розташований поблизу Laurentium був найвідомішим. Вілла вважалася показником престижу і благополуччя найбагатших римлян, місцем для вибудовування особистих відносин. Згодом заміські вілли розширювалися, поступово стаючи схожими на міські резиденції. Вони були обладнані всіма зручностями і нерідко були більшими міського будинку; часто були оточені доглянутими парками і садами. У деяких були бібліотеки і читальні зали, лазні та відкриті басейни.
У IV столітті
«вілла» могла означати просто сільськогосподарське господарство: Єронім переклав у Євангелії від Марка Хоріон , описуючи оливковий гай у Гетсиманії, словом «вілла», не роблячи висновку, що там взагалі були якісь житла.
Сільські вілли
Вілли в сільській місцевості працювали як самостійні, самозабезпечувані одиниці з оливковими садами, виноградниками та полями.
Римські письменники часто згадували про самодостатність своїх сільських вілл, де пили вино власного виробництва та споживали свої продукти.
Говорячи про це, варто зазначити, що ідеальним римським громадянином, був саме фермер, оскільки Рим – в першу чергу аграрна цивілізація, тому людина, яка мала свою землю і вміло нею керувала і збирала гарні врожаї – дуже поважалась.
Існували також орієнтовані виключно на прибуток – рабські вілли, латифундії. Також вони вирощували достатньо продуктів не лише на продаж, а і для харчування рабів.
в сільському господарстві переважали вілли долинах річок, на приклад багато розташовувалось біля річки По, також в Кампанії та Сицилії, а ще діяли в Галлії. Вілли були центрами різноманітної діяльності, як видобуток корисних копалин, гончарні фабрики або розведення тварин, на приклад коней. У північно-західній Галлії. Вілли, які спеціалізувалися на морському експорті оливкової олії для римських легіонів у Германії, стали характерною рисою південної Піренейської провінції Hispania Baetica. Деякі розкішні вілли були розкопані в Північній Африці в провінціях Африка і Нумідія.
Після розвалу Римської імперії, більшість сільських вілл занепало, але деякі згодом або відбудовані, або перебудовані в абатства чи просто розкішні особняки.
Розташування і влаштування сільської вілли
Сільська вілла розташовувалась за Катоном – на південному підніжжі гори у захищеному від бурі місці, поруч з водоймою і дорогою до міста, що б комфортно вирощувати виноград, оливки та інші рослини, розводити тварин(волів, овець, свиней, курей, гусей та ін), після чого продавати або обмінювати на необхідні для вілли й власника речі.
Також на території вілли розташовували преси для винограду, давильні для олії та млини для очищення оливок від кісточок. Саме на віллах виготовляли основну масу вин та олій. Найбільше інформації про сільську віллу ми маємо саме від Катона, який поділяв їх на такі типи:
1). Виноградний двір в 100 югерів з шістнадцятьма робочими
2). Оливковий(або ж олійний) сад в 250 югерів з тринадцятьма працівниками
Відповідно до врожайності на віллі, кількість пресів, млинів та давилень могла змінюватись
З розширенням Імперії, вілли поширилися на західні провінції. Ясно, що вілла мала сільськогосподарську та політичну роль. У Римській Галлії термін вілла застосовувався до різних будівель. Вілли в Римській Галлії залежали від регіональних відмінностей, наприклад, у північній і центральній Галлії поширені були фасади з колонами та павільйони, тоді як у Південній Галлії популярними стали перистильні. Дизайн вілл, розташування, номери кімнат і близькість до озера чи океану були способами демонстрації багатства.
Галло-римська вілла, була тісно пов’язана з виноробством. Власниками, ймовірно, були представники місцевої галльської еліти, які швидко романізувалися після завоювання, а також римляни та італійці, які хотіли використовувати багаті місцеві ресурси.
Архітектура комплексу вілл
«Класична вілла» мала багато форм своєї архітектури. Часто використовували перистиль, або ж як його ще називають – артіум, для просторів, що були замкнуті, відкриті для світла й повітря.
Багаті громадяни будували комплекси вілл, поруч з містами. Комплекси складались з таких частин:
Pars urbana, де жив власник і його родина. Він був схожий на будинок заможної людини в місті і мав розписані стіни.
Pars rustica, де працював і жив господар та раби вілли. Це також було житло для тварин на фермі. Зазвичай тут були й інші приміщення, які могли використовуватися як комори, лікарня і навіть в'язниця.
Villa fructuaria були коморами. Тут зберігалася продукція ферми, готова до транспортування покупцям. Комори тут використовувалися для зберігання олії, вина, зерна, винограду та будь-якої іншої продукції вілли. Інші приміщення вілли могли включати кабінет, храм для поклоніння, кілька спалень, їдальню та кухню.
Управління віллою
Належала вілла її власнику, а от керував вже господар вілли, який був відповідальний за влаштування праці, стежив за рабами, тваринами, птицею, працівниками, полями, садами і загалом контролював всю працю на господарстві, працюючи і сам.
Господарю вілли допомагала ключниця(часто це була жінка господаря), яка була відповідальна за готування і запасання їжі, прибирання та різні дрібниці.
Основну роботу ж виконували наймані працівники або раби, чия кількість залежала переважно від врожайності окремо взятої вілли
Відомі приклади вілл
- Вілла Адріана в Тіволі, Італія
- Вілла Квінтиліїв, Рим, Італія
- Вілла Таємниць, Помпеї
- Вілла Борг, Німеччина
- Вілла Луллінгстоун, графство Кент, Англія
Джерела
- De Agri Cultura - Катон
- RERVM RVSTICARVM DE AGRI CVLTURA – Варрон
- DE RE RUSTICA – Колумелла
Література
- John P. The Roman villa: An historical introduction. London : Batsford, 1976. 230 p
- Shuter J. Life in a Roman Villa (Picture the Past). Heinemann, 2004. 32 p.
- Brehaut, E. 1933. Cato the Censor, on Farming. New York: Columbia University Press.
- Dalby, Andrew (1998), Cato: On Farming.Buck, Robert J. Agriculture and Agricultural Practice In Roman Law. Wiesbaden: F. Steiner, 1983.
- Hollander, D. B., "Farmers and Agriculture in the Roman Economy", Routledge, 2019
- Hooper, William Davis, and Ash, Harrison Boyd, trans. On agriculture. Loeb Classical Library. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1935
- William Davis Hooper, translator. Marcus Porcius Cato, "On Agriculture"; Marcus Terentius Varro, "On Agriculture". Harvard: Loeb Classical Library, 1934
- Farm Equipment of the Roman World. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1975
- White, K. D. Roman Farming. Ithaca, NY: Cornell University Press, 1970
- Spurr, M. S. "Arable cultivation in Roman Italy: c. 200 B.C.–c. A.D. 100." Journal of Roman Studies Monographs 3. London: Society for the Promotion of Roman Studies, 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimska silska villa ital villa rustica zamiskij agrarnij budinok v Italiyi pochinayuchi z piznogo respublikanskogo periodu Rimska silska villa Rimska silska villa u VikishovishiZagalna istoriya villModel villa rusticaVilla rusticaInformaciyaRoztashuvannya Teritoriya kolishnoyi Rimskoyi imperiyi perevazhno Italiya Galliya ta GermaniyaStatus Ne ekspluatuyutsya za priznachennyam Bilshist zrujnovaniStil Variyuvavsya Mav znachnij greckij ta etruskij vplivPochatok budivnictva Priblizno 3 4 st do nashoyi eriZrujnovano 4 5 st nashoyi eriVikoristannya Agrarne abo dlya vidpochinkuVisotaDah Visota variyuyetsya individualna Tip dahu odnoshilij dvoshilijTehnichni detaliKilkist poverhiv Perevazhno 1Dovzh golovnogo fasadu Individualno Variyuyetsya Dovzh bichnogo fasadu Individualno Variyuyetsya Zagalna plosha Individualno Variyuyetsya Vartist Zalezhala vid bagatstva vlasnikaInsheArhitektor Rizni nevidomiInzhener budivelnik Rizni nevidomiVlasnik Rimski gromadyani fermeri aristokrati Plinij Starshij podilyav villi na dva tipi pershij villa rustica gospodarskij mayetok nacilenij na fermerstvo ta pracyu de pracyuvalo bagato slug Drugij tip villa urbana mayetok roztashovanij poruch z mistom yakij sluguvav v pershu chergu dlya vidpochinku U period imperiyi vill bulo duzhe bagato voni prikrashalis mozayikami ta freskami i yih priznachennya moglo zminyuvatis na priklad deyaki yak villu Adriana v Tivoli vikoristovuvali perevazhno dlya rozvag Deyaki sluguvali prosto yak zamiski budinki abo dachi inshi simvolizuvali vladu miscevogo mozhnovladcya yak palac u Fishborni sho v Sasseksi Piznya Rimska respublika stala svidkom znachnogo zrostannya budivnictva vill v Italiyi osoblivo v roki pislya diktaturi Sulli V Etruriyi villa v Settefinestre bula centrom odniyeyi z latifundij yaki zajmalisya velikim silskogospodarskim virobnictvom Deyaki piznorimski villi mali taki predmeti rozkoshi yak kimnati z pidigrivom gipokaustu ta mozayichnoyu pidlogoyu mozayika vidoma she z rimskoyi Britaniyi Bagati rimlyani inodi volodili kilkoma villami Zokrema u Pliniya Molodshogo pleminnika Pliniya Starshogo bulo tri abo chotiri zamiski budinki z yakih roztashovanij poblizu Laurentium buv najvidomishim Villa vvazhalasya pokaznikom prestizhu i blagopoluchchya najbagatshih rimlyan miscem dlya vibudovuvannya osobistih vidnosin Zgodom zamiski villi rozshiryuvalisya postupovo stayuchi shozhimi na miski rezidenciyi Voni buli obladnani vsima zruchnostyami i neridko buli bilshimi miskogo budinku chasto buli otocheni doglyanutimi parkami i sadami U deyakih buli biblioteki i chitalni zali lazni ta vidkriti basejni U IV stolitti villa mogla oznachati prosto silskogospodarske gospodarstvo Yeronim pereklav u Yevangeliyi vid Marka Horion opisuyuchi olivkovij gaj u Getsimaniyi slovom villa ne roblyachi visnovku sho tam vzagali buli yakis zhitla Silski villiVilli v silskij miscevosti pracyuvali yak samostijni samozabezpechuvani odinici z olivkovimi sadami vinogradnikami ta polyami Rimski pismenniki chasto zgaduvali pro samodostatnist svoyih silskih vill de pili vino vlasnogo virobnictva ta spozhivali svoyi produkti Govoryachi pro ce varto zaznachiti sho idealnim rimskim gromadyaninom buv same fermer oskilki Rim v pershu chergu agrarna civilizaciya tomu lyudina yaka mala svoyu zemlyu i vmilo neyu keruvala i zbirala garni vrozhayi duzhe povazhalas Isnuvali takozh oriyentovani viklyuchno na pributok rabski villi latifundiyi Takozh voni viroshuvali dostatno produktiv ne lishe na prodazh a i dlya harchuvannya rabiv v silskomu gospodarstvi perevazhali villi dolinah richok na priklad bagato roztashovuvalos bilya richki Po takozh v Kampaniyi ta Siciliyi a she diyali v Galliyi Villi buli centrami riznomanitnoyi diyalnosti yak vidobutok korisnih kopalin goncharni fabriki abo rozvedennya tvarin na priklad konej U pivnichno zahidnij Galliyi Villi yaki specializuvalisya na morskomu eksporti olivkovoyi oliyi dlya rimskih legioniv u Germaniyi stali harakternoyu risoyu pivdennoyi Pirenejskoyi provinciyi Hispania Baetica Deyaki rozkishni villi buli rozkopani v Pivnichnij Africi v provinciyah Afrika i Numidiya Pislya rozvalu Rimskoyi imperiyi bilshist silskih vill zanepalo ale deyaki zgodom abo vidbudovani abo perebudovani v abatstva chi prosto rozkishni osobnyaki Roztashuvannya i vlashtuvannya silskoyi villiMark Porcij Katon Starshij Silska villa roztashovuvalas za Katonom na pivdennomu pidnizhzhi gori u zahishenomu vid buri misci poruch z vodojmoyu i dorogoyu do mista sho b komfortno viroshuvati vinograd olivki ta inshi roslini rozvoditi tvarin voliv ovec svinej kurej gusej ta in pislya chogo prodavati abo obminyuvati na neobhidni dlya villi j vlasnika rechi Takozh na teritoriyi villi roztashovuvali presi dlya vinogradu davilni dlya oliyi ta mlini dlya ochishennya olivok vid kistochok Same na villah vigotovlyali osnovnu masu vin ta olij Najbilshe informaciyi pro silsku villu mi mayemo same vid Katona yakij podilyav yih na taki tipi 1 Vinogradnij dvir v 100 yugeriv z shistnadcyatma robochimi 2 Olivkovij abo zh olijnij sad v 250 yugeriv z trinadcyatma pracivnikami Vidpovidno do vrozhajnosti na villi kilkist presiv mliniv ta davilen mogla zminyuvatis Z rozshirennyam Imperiyi villi poshirilisya na zahidni provinciyi Yasno sho villa mala silskogospodarsku ta politichnu rol U Rimskij Galliyi termin villa zastosovuvavsya do riznih budivel Villi v Rimskij Galliyi zalezhali vid regionalnih vidminnostej napriklad u pivnichnij i centralnij Galliyi poshireni buli fasadi z kolonami ta paviljoni todi yak u Pivdennij Galliyi populyarnimi stali peristilni Dizajn vill roztashuvannya nomeri kimnat i blizkist do ozera chi okeanu buli sposobami demonstraciyi bagatstva Gallo rimska villa bula tisno pov yazana z vinorobstvom Vlasnikami jmovirno buli predstavniki miscevoyi gallskoyi eliti yaki shvidko romanizuvalisya pislya zavoyuvannya a takozh rimlyani ta italijci yaki hotili vikoristovuvati bagati miscevi resursi Arhitektura kompleksu vill Klasichna villa mala bagato form svoyeyi arhitekturi Chasto vikoristovuvali peristil abo zh yak jogo she nazivayut artium dlya prostoriv sho buli zamknuti vidkriti dlya svitla j povitrya Bagati gromadyani buduvali kompleksi vill poruch z mistami Kompleksi skladalis z takih chastin Pars urbana de zhiv vlasnik i jogo rodina Vin buv shozhij na budinok zamozhnoyi lyudini v misti i mav rozpisani stini Pars rustica de pracyuvav i zhiv gospodar ta rabi villi Ce takozh bulo zhitlo dlya tvarin na fermi Zazvichaj tut buli j inshi primishennya yaki mogli vikoristovuvatisya yak komori likarnya i navit v yaznicya Villa fructuaria buli komorami Tut zberigalasya produkciya fermi gotova do transportuvannya pokupcyam Komori tut vikoristovuvalisya dlya zberigannya oliyi vina zerna vinogradu ta bud yakoyi inshoyi produkciyi villi Inshi primishennya villi mogli vklyuchati kabinet hram dlya pokloninnya kilka spalen yidalnyu ta kuhnyu Upravlinnya villoyuNalezhala villa yiyi vlasniku a ot keruvav vzhe gospodar villi yakij buv vidpovidalnij za vlashtuvannya praci stezhiv za rabami tvarinami pticeyu pracivnikami polyami sadami i zagalom kontrolyuvav vsyu pracyu na gospodarstvi pracyuyuchi i sam Gospodaryu villi dopomagala klyuchnicya chasto ce bula zhinka gospodarya yaka bula vidpovidalna za gotuvannya i zapasannya yizhi pribirannya ta rizni dribnici Osnovnu robotu zh vikonuvali najmani pracivniki abo rabi chiya kilkist zalezhala perevazhno vid vrozhajnosti okremo vzyatoyi villiVidomi prikladi villVilla Adriana v Tivoli Italiya Villa Kvintiliyiv Rim Italiya Villa Tayemnic Pompeyi Villa Borg Nimechchina Villa Lullingstoun grafstvo Kent AngliyaDzherelaDe Agri Cultura Katon RERVM RVSTICARVM DE AGRI CVLTURA Varron DE RE RUSTICA KolumellaLiteraturaJohn P The Roman villa An historical introduction London Batsford 1976 230 p Shuter J Life in a Roman Villa Picture the Past Heinemann 2004 32 p Shuter Jane 2004 06 angl Capstone Classroom ISBN 978 1 4034 5838 4 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 18 grudnya 2020 Brehaut E 1933 Cato the Censor on Farming New York Columbia University Press Dalby Andrew 1998 Cato On Farming Buck Robert J Agriculture and Agricultural Practice In Roman Law Wiesbaden F Steiner 1983 Hollander D B Farmers and Agriculture in the Roman Economy Routledge 2019 Hooper William Davis and Ash Harrison Boyd trans On agriculture Loeb Classical Library Cambridge MA Harvard University Press 1935 William Davis Hooper translator Marcus Porcius Cato On Agriculture Marcus Terentius Varro On Agriculture Harvard Loeb Classical Library 1934 Farm Equipment of the Roman World Cambridge UK Cambridge University Press 1975 White K D Roman Farming Ithaca NY Cornell University Press 1970 Spurr M S Arable cultivation in Roman Italy c 200 B C c A D 100 Journal of Roman Studies Monographs 3 London Society for the Promotion of Roman Studies 1986