Римникська битва

Римни́цька (Римни́кська) би́тва відбулася 11 (22) вересня 1789 над річкою Римник. В ній російська армія під керівництвом О. В. Суворова розбила вчетверо більшу турецьку армію.

Римницька битва
Російсько-турецька війна (1787—1792), Австро-турецька війна (1787—1791)
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель
Координати: 45°23′30″ пн. ш. 27°03′40″ сх. д. / 45.39166666669477479° пн. ш. 27.061111111138779° сх. д. / 45.39166666669477479; 27.061111111138779
Дата: 11 (22) вересня 1789 року Місце: Поблизу ріки Римник (зараз Румунія) Результат: Перемога російсько-австрійської армії
Сторони
Російська імперія,  Австрійська імперія	Османська імперія
Командувачі
О. В. Суворов,	Юсуф-паша
Військові формування
18 тисяч австрійців, 7 тисяч росіян, 103 гармати	100 тисяч
Втрати
500—700 вбитих	15-20 тисяч вбитих, 80 гармат, 100 знамен

Турецький головнокомандувач великий візир , скувавши демонстративними діями головні сили російської армії в районі Ізмаїла, направив свої основні сили (близько 100 тис. вояків, головним чином кіннота) проти союзного Росії 18-тис. австрійського корпусу принца Кобурзького, що розташовувався в районі Фокшан. Отримавши звістку про рух турків, О. В. Суворов, загін якого розташовувався в районі Берлада, в ніч на 8 (19) вересня виступив з 7 тис. воїнами на допомогу союзникам. Пройшовши за 2,5 діб близько 100 км, російські війська прибули у Фокшани раніше турків; встановивши, що турки не чекають нападу і розташувалися в чотирьох таборах між річками і Римник, Суворов, який взяв командування над російський-австрійськими військами, вирішив перейти у наступ. Зробивши 14-км нічний марш, російсько-австрійські війська раптово атакували перший турецький табір. Відбиваючи вогнем каре контратаки численної турецької кінноти, російсько-австрійські війська рішучими ударами послідовно опанували трьома турецькими таборами, після чого супротивник розпочав панічно тікати. Втрати союзників склали близько 700 людей, турки втратили, за різними даними, від 6 до 20 тис. убитими і пораненими, всю артилерію і обоз. Суворов за перемогу при Римнику отримав титул графа Римницького.

Посилання

• Велика радянська енциклопедія [ 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Реляція Суворова про поразку при Римнику^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

• Широкорад А. Б. Русско-Турецкие войны /под общ. ред Тараса А. Е. — М.: ХАРВЕСТ ТОО. — 752 с. (рос.)
• Шефов Н. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002. (рос.)