Реформатська церква — пам'ятка середньовічної архітектури на території Закарпаття, яка розташовується у селі Паладь-Комарівці Ужгородського району Закарпатської області. Охоронний номер — 1130. Відноситься до переліку пам'яток на території Закарпатської області, які не підлягають процесу приватизації. Стан споруди задовільний.
Реформатська церква | |
---|---|
48°31′35″ пн. ш. 22°10′32″ сх. д. / 48.526639° пн. ш. 22.175667° сх. д. | |
Країна | Україна |
Село | Паладь-Комарівці |
Конфесія | протестанти |
Тип | церква |
Тип будівлі | базиліка |
Стиль | бароко, готика |
Перша згадка | XIV ст. |
Дата заснування | 1729 |
Статус | пам’ятка архітектури національного значення |
Стан | задовільний |
Реформатська церква Реформатська церква (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Виникнення храму
Найперші згадки щодо парафії у селі Паладь стосуються 1334 року. Тоді місцевим священиком було сплачено 4 грошових одиниці, а у 1335 році вже 5 грошів. Ці відомості відносяться до періоду, коли були складені реєстри папської десятини. У 1462 році в документах як покровитель церкви вказується Святий Михаїл. В той час напроти церкви розташовувався будинок Міхая Паладі. Сучасні історики схиляються до версії, що засновниками реформатської церкви були представники родини Паладі, які стали володіти поселенням наприкінці 13 століття. Відомості щодо року, коли церква стала реформатською, різняться. В одних джерелах зазначається, що це відбулось у 1573 році, в інших вказано, що ця подія сталась у другій половині 17 століття. Ремонтні роботи, які здійснювались на території будівлі у 17 та 18 столітті, керувались вже представниками реформатської церкви. Споруда перебудовувалась кілька разів. У 1729 році була завершена чергова відбудова, саме ця дата в офіційних документах значиться роком виникнення храму. У цьому ж році була добудована дзвіниця, яка мала дерев'яне завершення в готичному стилі . Про здійснену перебудову церкви зберігся надпис на стіні.
Церква у кінці 19 століття — на початку 21 століття
У 1880-х роках відбулись ремонтні роботи, які були незначними. Громада вирішила, що необхідно після цього здійснити реставрацію будівлі і розширити приміщення церкви. Для виконання таких робіт потрібен був дозвіл міністра з питань релігії та освіти, проте документа та дозволу на розширення приміщення не було. У 1892 році Іштваном Мьоллером були здійснені заміри будівлі. Дослідження споруди здійснювались інженером Берталаном Кеменем, який працював в Угорському Королівському Управлінні державної архітектури в Ужанському комітаті. Іштван Мьоллер передав справи та документи по питанню реформатської церкви досліднику Отто Стегло — саме таке прохання висловив Національний комітет охорони пам'яток старовини і культури. 3 серпня 1894 року Отто Стегло відвідав село Паладь і оглянув церковну споруду. Згідно зі звітом, який був ним складений, комітет не заперечував проти робіт, які проводились по заміні покрівлі. Проте ці роботи мали здійснюватись без додаткового фінансування — грошові кошти на цю справу не були виділенні. Отто Стегло врахував поправки Фрідєша Шулека та підготував проект на основі всіх зроблених досліджень, який був втілений у життя. Згідно положень цього документу, значні зміни торкнулись вигляду дзвіниці. Цю споруду було вирішено відреставрувати згідно її первинного стану. Заново відтворили шпиль та його ґанок, які б мали форму, максимально подібну до первинного стану. У церкві з'явились зубчастий карниз та орнамент. Ступінчастий карниз розміщався на фасаді притвору, віконні прорізи стали розширеними. Північний фасад зазнав змін. До проведення реставраційних робіт у центрі стіни знаходилось вікно. У 1895 році роботи, які були передбачені проектом Отто Стекло, були виконані. Ще одна перебудова споруди була здійснена у 1971 році. Знайдені у 2006 році церковні фрески на частинах споруди дозволяють історикам точніше визначити дату побудови церкви. Вони можуть відповідати початку 14 століття. Поява записів про реформатську церкву у реєстрах папської десятини, відбулась коли церква вже була споруджена та розпис її стін був виконаний.
Архітектура
Стиль побудови
Реформатський храм займає центральне розташування по відношенню до інших споруд у селі і знаходиться на пагорбі. Він створений поєднанням двох архітектурних стилів: бароко і готики. Споруда цегляна, а фундамент, підлога та крипта виготовлені з каменю. Крипта збереглась з періоду заснування костелу, як і фундамент будівлі . В основі плану побудови церкви знаходиться прямокутник. Споруда однонефна. Апсида має три грані і укріплена за допомогою контрфорсів. Зведена церква тримається завдяки підстінкам декількох типів. Армовані опори розміщуються на рогах апсиди. Західна стіна будівлі підпирається двома невеликим за розмірами контрфорсами. У південній стіні міститься оформлення ніші. Ерне Фьорк, який здійснював класифікацію типів церков, вважав її пам'яткою архітектури, в якої створений єдиний внутрішній простір. Це означало, що неф та апсида мають однакову ширину. Розмір притвору, який знаходиться перед західним фасадом церкви, становить 3х3,5 метри. Вікна у церкві дводільні, великі за розміром. Завдяки цьому приміщення має природне освітлення. На південній та західній стінах розташовуються вікна з півциркулярним завершенням. У південній стіні видніється обрамлення порталу, який колись був замурований. Цоколь з розкосом оточує церкву. Він має триступінчатий карниз. Складовими частинами карнизу є викружка і циліндричне членування. У центральній частині західного фасаду розташовується дзвіниця. Вона має закінчення у вигляді шпиля, завершенням якого слугує ганк з чотирма фіалами. Віконні ніші знаходяться поряд з карнизом, який прикрашений зубчастим орнаментом. Завершенням віконних ніш слугує не побілений карниз. З одного боку дзвіниця оточена західною стіною. З другого боку — стовпами, які побудовані у формі призми. Стовпи мають двоступінчасте закінчення. На них розташовуються західні хори, по нижньому ярусі вони перекриваються бочарним склепінням. Арки починаються у стінах без консолів. Другий поверх дзвіниці приєднується до нефу отвором, який має арку з параболоїдною формою. На ньому відсутні склепіння. Довжина внутрішнього приміщення церкви сягає 16 метрів, а ширина — 6 метрів. Товщина стін — 0,8 метрів. Місцезнаходження тріумфальної арки не визначено через відсутність сліду. На відстані майже 5 метрів від хорів на північній стіні знаходиться вертикальна тріщина.Стародавні рисунки, які збереглись, є свідченням того, вхід на територію храму знаходився з південної сторони, проте на початку 20 століття його розташування було змінено.
Інтер'єр та реставрація
Дерев'яні перекриття мають плоску форму. На другому ярусі дзвіниці є стрільчасті перемички віконних отворів. Збереглись різьблені дерев'яні меблі. З правої сторони від контрфорсу розташований ліпний барковий декор, на якому наполовину зберігся надпис на латинській мові. Територія пам'ятки огороджена. Огорожа виготовлена з каменю і має металеву решітку. Дату її встановлення відносять до початку 20 століття. У 1650 році у храмі обрушилось склепіння. У 1719 році відбулось розширення хорів. Східна частина будівлі містить згадку щодо робіт по реконструкції 1729 року. Первинні оригінальні форми готичного стилю зберегли капельники контрфорсів. У 1819 році був зведений північний контрфорс. Найбільш ранньою частиною церковної споруди називають західну. Це неф, дзвіниця та західні хори. Кам'яне обрамлення південного порталу відноситься до 13 століття чи початку 14 століття. З 2006 року проведення реставраційних робіт стає поступовим та традиційним явищем. У цей же період знайшли фрески та була відновлена дзвіниця. У 2007 — південна стіна будівлі, у 2008 році — покрівля, яка була виготовлену з гонту. Через рік провели дослідження церковних розписів, а в 2010 році для церкви був виготовлений новий дзвін. Змінились опори на рогах апсиди та висота контрфорсу південної стіни. Розчистка продовжувалась у 2009 та 2012 роках. Розписи знаходились на північній та південній сторонах нефу. На північній стіні нефу виявили фрагменти, які зображають крилатого ангела. Балюстраду хорів прикрашає фрагмент, який демонструє легенду Святого Ласло. Після розкриття фрагментів стало зрозуміло, що сцена з легенди зображена з правої сторони в ліву сторону Розписи храму виконувались на товстому шарі вапняку чи на штукатурці, максимальна товщина шару якої становила 0,5 сантиметра. Також був виявлений фрагмент з німбом поблизу хорів.
Примітки
- Закарпатський район, Ужгородська область, село Комарівці
- Реформаторський костел (с. Паладь-Комарівці, Закарпатська обл.): карта
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- Бела Жолт Сакач. Лоранд Кішш. «Паладь Комарівці — Реформатська церква. Шляхами середньовічних церков». Видання було підготовлено за сприяння Європейського Союзу
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
- Реформаторский костел с. Паладь-Комаровцы
Джерела
- Бела Жолт Сакач. Лоранд Кішш. «Паладь Комарівці — Реформатська церква. Шляхами середньовічних церков». Видання було підготовлено за сприяння Європейського Союзу
- Закарпатська обласна рада, Десята сесія IV скликання. Рішення від 18.03.2004 року N 352 про Перелік пам'яток архітектури Закарпатської області, що не підлягають приватизації
Посилання
- Реформатський костел, 14 століття, Паладь-Комарівці[недоступне посилання з липня 2019]
- Список мурованих споруд готичного стилю на теренах України
- Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Закарпатська область)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reformatska cerkva pam yatka serednovichnoyi arhitekturi na teritoriyi Zakarpattya yaka roztashovuyetsya u seli Palad Komarivci Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ohoronnij nomer 1130 Vidnositsya do pereliku pam yatok na teritoriyi Zakarpatskoyi oblasti yaki ne pidlyagayut procesu privatizaciyi Stan sporudi zadovilnij lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Reformatska cerkva48 31 35 pn sh 22 10 32 sh d 48 526639 pn sh 22 175667 sh d 48 526639 22 175667KrayinaUkrayinaSeloPalad KomarivciKonfesiyaprotestantiTipcerkvaTip budivlibazilikaStilbaroko gotikaPersha zgadkaXIV st Data zasnuvannya1729Status pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStanzadovilnijReformatska cerkvaReformatska cerkva Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaViniknennya hramu Najpershi zgadki shodo parafiyi u seli Palad stosuyutsya 1334 roku Todi miscevim svyashenikom bulo splacheno 4 groshovih odinici a u 1335 roci vzhe 5 groshiv Ci vidomosti vidnosyatsya do periodu koli buli skladeni reyestri papskoyi desyatini U 1462 roci v dokumentah yak pokrovitel cerkvi vkazuyetsya Svyatij Mihayil V toj chas naproti cerkvi roztashovuvavsya budinok Mihaya Paladi Suchasni istoriki shilyayutsya do versiyi sho zasnovnikami reformatskoyi cerkvi buli predstavniki rodini Paladi yaki stali voloditi poselennyam naprikinci 13 stolittya Vidomosti shodo roku koli cerkva stala reformatskoyu riznyatsya V odnih dzherelah zaznachayetsya sho ce vidbulos u 1573 roci v inshih vkazano sho cya podiya stalas u drugij polovini 17 stolittya Remontni roboti yaki zdijsnyuvalis na teritoriyi budivli u 17 ta 18 stolitti keruvalis vzhe predstavnikami reformatskoyi cerkvi Sporuda perebudovuvalas kilka raziv U 1729 roci bula zavershena chergova vidbudova same cya data v oficijnih dokumentah znachitsya rokom viniknennya hramu U comu zh roci bula dobudovana dzvinicya yaka mala derev yane zavershennya v gotichnomu stili Pro zdijsnenu perebudovu cerkvi zberigsya nadpis na stini Cerkva u kinci 19 stolittya na pochatku 21 stolittya U 1880 h rokah vidbulis remontni roboti yaki buli neznachnimi Gromada virishila sho neobhidno pislya cogo zdijsniti restavraciyu budivli i rozshiriti primishennya cerkvi Dlya vikonannya takih robit potriben buv dozvil ministra z pitan religiyi ta osviti prote dokumenta ta dozvolu na rozshirennya primishennya ne bulo U 1892 roci Ishtvanom Mollerom buli zdijsneni zamiri budivli Doslidzhennya sporudi zdijsnyuvalis inzhenerom Bertalanom Kemenem yakij pracyuvav v Ugorskomu Korolivskomu Upravlinni derzhavnoyi arhitekturi v Uzhanskomu komitati Ishtvan Moller peredav spravi ta dokumenti po pitannyu reformatskoyi cerkvi doslidniku Otto Steglo same take prohannya visloviv Nacionalnij komitet ohoroni pam yatok starovini i kulturi 3 serpnya 1894 roku Otto Steglo vidvidav selo Palad i oglyanuv cerkovnu sporudu Zgidno zi zvitom yakij buv nim skladenij komitet ne zaperechuvav proti robit yaki provodilis po zamini pokrivli Prote ci roboti mali zdijsnyuvatis bez dodatkovogo finansuvannya groshovi koshti na cyu spravu ne buli vidilenni Otto Steglo vrahuvav popravki Fridyesha Shuleka ta pidgotuvav proekt na osnovi vsih zroblenih doslidzhen yakij buv vtilenij u zhittya Zgidno polozhen cogo dokumentu znachni zmini torknulis viglyadu dzvinici Cyu sporudu bulo virisheno vidrestavruvati zgidno yiyi pervinnogo stanu Zanovo vidtvorili shpil ta jogo ganok yaki b mali formu maksimalno podibnu do pervinnogo stanu U cerkvi z yavilis zubchastij karniz ta ornament Stupinchastij karniz rozmishavsya na fasadi pritvoru vikonni prorizi stali rozshirenimi Pivnichnij fasad zaznav zmin Do provedennya restavracijnih robit u centri stini znahodilos vikno U 1895 roci roboti yaki buli peredbacheni proektom Otto Steklo buli vikonani She odna perebudova sporudi bula zdijsnena u 1971 roci Znajdeni u 2006 roci cerkovni freski na chastinah sporudi dozvolyayut istorikam tochnishe viznachiti datu pobudovi cerkvi Voni mozhut vidpovidati pochatku 14 stolittya Poyava zapisiv pro reformatsku cerkvu u reyestrah papskoyi desyatini vidbulas koli cerkva vzhe bula sporudzhena ta rozpis yiyi stin buv vikonanij ArhitekturaStil pobudovi Reformatskij hram zajmaye centralne roztashuvannya po vidnoshennyu do inshih sporud u seli i znahoditsya na pagorbi Vin stvorenij poyednannyam dvoh arhitekturnih stiliv baroko i gotiki Sporuda ceglyana a fundament pidloga ta kripta vigotovleni z kamenyu Kripta zbereglas z periodu zasnuvannya kostelu yak i fundament budivli V osnovi planu pobudovi cerkvi znahoditsya pryamokutnik Sporuda odnonefna Apsida maye tri grani i ukriplena za dopomogoyu kontrforsiv Zvedena cerkva trimayetsya zavdyaki pidstinkam dekilkoh tipiv Armovani opori rozmishuyutsya na rogah apsidi Zahidna stina budivli pidpirayetsya dvoma nevelikim za rozmirami kontrforsami U pivdennij stini mistitsya oformlennya nishi Erne Fork yakij zdijsnyuvav klasifikaciyu tipiv cerkov vvazhav yiyi pam yatkoyu arhitekturi v yakoyi stvorenij yedinij vnutrishnij prostir Ce oznachalo sho nef ta apsida mayut odnakovu shirinu Rozmir pritvoru yakij znahoditsya pered zahidnim fasadom cerkvi stanovit 3h3 5 metri Vikna u cerkvi dvodilni veliki za rozmirom Zavdyaki comu primishennya maye prirodne osvitlennya Na pivdennij ta zahidnij stinah roztashovuyutsya vikna z pivcirkulyarnim zavershennyam U pivdennij stini vidniyetsya obramlennya portalu yakij kolis buv zamurovanij Cokol z rozkosom otochuye cerkvu Vin maye tristupinchatij karniz Skladovimi chastinami karnizu ye vikruzhka i cilindrichne chlenuvannya U centralnij chastini zahidnogo fasadu roztashovuyetsya dzvinicya Vona maye zakinchennya u viglyadi shpilya zavershennyam yakogo sluguye gank z chotirma fialami Vikonni nishi znahodyatsya poryad z karnizom yakij prikrashenij zubchastim ornamentom Zavershennyam vikonnih nish sluguye ne pobilenij karniz Z odnogo boku dzvinicya otochena zahidnoyu stinoyu Z drugogo boku stovpami yaki pobudovani u formi prizmi Stovpi mayut dvostupinchaste zakinchennya Na nih roztashovuyutsya zahidni hori po nizhnomu yarusi voni perekrivayutsya bocharnim sklepinnyam Arki pochinayutsya u stinah bez konsoliv Drugij poverh dzvinici priyednuyetsya do nefu otvorom yakij maye arku z paraboloyidnoyu formoyu Na nomu vidsutni sklepinnya Dovzhina vnutrishnogo primishennya cerkvi syagaye 16 metriv a shirina 6 metriv Tovshina stin 0 8 metriv Misceznahodzhennya triumfalnoyi arki ne viznacheno cherez vidsutnist slidu Na vidstani majzhe 5 metriv vid horiv na pivnichnij stini znahoditsya vertikalna trishina Starodavni risunki yaki zbereglis ye svidchennyam togo vhid na teritoriyu hramu znahodivsya z pivdennoyi storoni prote na pochatku 20 stolittya jogo roztashuvannya bulo zmineno Inter yer ta restavraciya Derev yani perekrittya mayut plosku formu Na drugomu yarusi dzvinici ye strilchasti peremichki vikonnih otvoriv Zbereglis rizbleni derev yani mebli Z pravoyi storoni vid kontrforsu roztashovanij lipnij barkovij dekor na yakomu napolovinu zberigsya nadpis na latinskij movi Teritoriya pam yatki ogorodzhena Ogorozha vigotovlena z kamenyu i maye metalevu reshitku Datu yiyi vstanovlennya vidnosyat do pochatku 20 stolittya U 1650 roci u hrami obrushilos sklepinnya U 1719 roci vidbulos rozshirennya horiv Shidna chastina budivli mistit zgadku shodo robit po rekonstrukciyi 1729 roku Pervinni originalni formi gotichnogo stilyu zberegli kapelniki kontrforsiv U 1819 roci buv zvedenij pivnichnij kontrfors Najbilsh rannoyu chastinoyu cerkovnoyi sporudi nazivayut zahidnu Ce nef dzvinicya ta zahidni hori Kam yane obramlennya pivdennogo portalu vidnositsya do 13 stolittya chi pochatku 14 stolittya Z 2006 roku provedennya restavracijnih robit staye postupovim ta tradicijnim yavishem U cej zhe period znajshli freski ta bula vidnovlena dzvinicya U 2007 pivdenna stina budivli u 2008 roci pokrivlya yaka bula vigotovlenu z gontu Cherez rik proveli doslidzhennya cerkovnih rozpisiv a v 2010 roci dlya cerkvi buv vigotovlenij novij dzvin Zminilis opori na rogah apsidi ta visota kontrforsu pivdennoyi stini Rozchistka prodovzhuvalas u 2009 ta 2012 rokah Rozpisi znahodilis na pivnichnij ta pivdennij storonah nefu Na pivnichnij stini nefu viyavili fragmenti yaki zobrazhayut krilatogo angela Balyustradu horiv prikrashaye fragment yakij demonstruye legendu Svyatogo Laslo Pislya rozkrittya fragmentiv stalo zrozumilo sho scena z legendi zobrazhena z pravoyi storoni v livu storonu Rozpisi hramu vikonuvalis na tovstomu shari vapnyaku chi na shtukaturci maksimalna tovshina sharu yakoyi stanovila 0 5 santimetra Takozh buv viyavlenij fragment z nimbom poblizu horiv PrimitkiZakarpatskij rajon Uzhgorodska oblast selo Komarivci Reformatorskij kostel s Palad Komarivci Zakarpatska obl karta Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Bela Zholt Sakach Lorand Kishsh Palad Komarivci Reformatska cerkva Shlyahami serednovichnih cerkov Vidannya bulo pidgotovleno za spriyannya Yevropejskogo Soyuzu Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 29 bereznya 2015 Reformatorskij kostel s Palad KomarovcyDzherelaBela Zholt Sakach Lorand Kishsh Palad Komarivci Reformatska cerkva Shlyahami serednovichnih cerkov Vidannya bulo pidgotovleno za spriyannya Yevropejskogo Soyuzu Zakarpatska oblasna rada Desyata sesiya IV sklikannya Rishennya vid 18 03 2004 roku N 352 pro Perelik pam yatok arhitekturi Zakarpatskoyi oblasti sho ne pidlyagayut privatizaciyiPosilannyaReformatskij kostel 14 stolittya Palad Komarivci nedostupne posilannya z lipnya 2019 Spisok pam yatok Uzhgorodskogo rajonu Spisok murovanih sporud gotichnogo stilyu na terenah Ukrayini Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Zakarpatska oblast