Ресурси і запаси берилію (рос. ресурсы и запасы бериллия, англ. beryllium resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Beryllium) — світові прогнозні ресурси оксиду берилію на кінець XX ст. (1998) оцінюються в 2 млн т. Близько половини прогнозних ресурсів зосереджено в Америці, в тому числі 35 % у Бразилії і 10 % — в США; бл. 30 % — в Азії (15 % — в Індії, 12 % — в Китаї) і бл. 20 % — в Африці (в ПАР, Уганді, Руанді, Зімбабве та ін. країнах). За іншими даними, близько третини світових складають прогнозні ресурси Росії, причому велика їх частина сконцентрована в Східному Сибіру (Бурятія, Хабаровський край). Загальні світові запаси оксиду берилію в світі (без Росії) на 1998 р. становили понад 1 млн т. Майже третина їх (понад 34 %) зосереджена в Бразилії, 15,6 % — в Індії; в надрах США і Китаю знаходиться по 9 %.
Станом на 2004 р. за даними ГНПП «Аэрология» (РФ) загальні світові запаси оксиду берилію становлять 1,374 млн т, у тому числі: Бразилія — 360 тис. т., Росія — 350 тис. т., Індія — 160 тис. т, Аргентина — 70 тис. т, США — 65 тис. т. Близько половини світових загальних запасів зосереджено на американському континенті і пов'язано в основному з бертрандит-адуляр-аргілізированими метасоматитами і рідкісноземельними (берил-сподумен-танталіт-мусковітовими) пегматитами. Вік родовищ — від архею до третинного. Найпродуктивніші з них локалізовані у докембрійських щитах.
Розподіл підтверджених запасів оксиду берилію в світі істотно інший, ніж загальних: тут провідну позицію займають США (21 % світових запасів), а друге і третє місця ділять Бразилія і Китай (по 18 %). Світові запаси оксиду берилію навіть при двократному збільшенні видобутку можуть забезпечити потреби людства більш ніж на 200 років.
Головними геолого-промисловими типами власне берилієвих родовищ є бертрандит-адуляр-арґілізовані метасоматити, бертрандит-фенакіт-флюоритові метасоматити, берилієносні полевошпатові метасоматити, берил-слюдяні метасоматити і мінералізовані зони дроблення. З комплексних родовищ основне значення мають родовища у флюоритових метасоматитах; кварцовожильні зони і штокверки з рудами, що містять, крім берилію, вольфрам, молібден, олово, бісмут; берилієво-оловорудні скарни і рідкіснометалічні слюдоносні пегматитові жили.
В Україні промислові запаси берилієвих руд приурочені до Українського щита (Сущано-Пержанська тектонічна зона). Зруденіння представлене метасоматитами кварц-польовошпатового, польовошпатового та польовошпат-сидеритового складу. У межах Українського щита берилієва мінералізація, представлена хризоберилом, виявлена в пегматитах Петроострівсько-Полохівського рудного поля. Крім того, рудопрояви берилію виявлені у Приазов'ї — Шевченківське родовище літієвих пегматитів, родовище «Балка Крута», Єлисеївське пегматитове поле, рудопрояв Кам'яні Могили.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Resursi i zapasi beriliyu ros resursy i zapasy berilliya angl beryllium resources and reserves nim Ressourcen f pl und Vorrate m pl an Beryllium svitovi prognozni resursi oksidu beriliyu na kinec XX st 1998 ocinyuyutsya v 2 mln t Blizko polovini prognoznih resursiv zoseredzheno v Americi v tomu chisli 35 u Braziliyi i 10 v SShA bl 30 v Aziyi 15 v Indiyi 12 v Kitayi i bl 20 v Africi v PAR Ugandi Ruandi Zimbabve ta in krayinah Za inshimi danimi blizko tretini svitovih skladayut prognozni resursi Rosiyi prichomu velika yih chastina skoncentrovana v Shidnomu Sibiru Buryatiya Habarovskij kraj Zagalni svitovi zapasi oksidu beriliyu v sviti bez Rosiyi na 1998 r stanovili ponad 1 mln t Majzhe tretina yih ponad 34 zoseredzhena v Braziliyi 15 6 v Indiyi v nadrah SShA i Kitayu znahoditsya po 9 Stanom na 2004 r za danimi GNPP Aerologiya RF zagalni svitovi zapasi oksidu beriliyu stanovlyat 1 374 mln t u tomu chisli Braziliya 360 tis t Rosiya 350 tis t Indiya 160 tis t Argentina 70 tis t SShA 65 tis t Blizko polovini svitovih zagalnih zapasiv zoseredzheno na amerikanskomu kontinenti i pov yazano v osnovnomu z bertrandit adulyar argilizirovanimi metasomatitami i ridkisnozemelnimi beril spodumen tantalit muskovitovimi pegmatitami Vik rodovish vid arheyu do tretinnogo Najproduktivnishi z nih lokalizovani u dokembrijskih shitah Rozpodil pidtverdzhenih zapasiv oksidu beriliyu v sviti istotno inshij nizh zagalnih tut providnu poziciyu zajmayut SShA 21 svitovih zapasiv a druge i tretye miscya dilyat Braziliya i Kitaj po 18 Svitovi zapasi oksidu beriliyu navit pri dvokratnomu zbilshenni vidobutku mozhut zabezpechiti potrebi lyudstva bilsh nizh na 200 rokiv Golovnimi geologo promislovimi tipami vlasne beriliyevih rodovish ye bertrandit adulyar argilizovani metasomatiti bertrandit fenakit flyuoritovi metasomatiti beriliyenosni polevoshpatovi metasomatiti beril slyudyani metasomatiti i mineralizovani zoni droblennya Z kompleksnih rodovish osnovne znachennya mayut rodovisha u flyuoritovih metasomatitah kvarcovozhilni zoni i shtokverki z rudami sho mistyat krim beriliyu volfram molibden olovo bismut beriliyevo olovorudni skarni i ridkisnometalichni slyudonosni pegmatitovi zhili V Ukrayini promislovi zapasi beriliyevih rud priurocheni do Ukrayinskogo shita Sushano Perzhanska tektonichna zona Zrudeninnya predstavlene metasomatitami kvarc polovoshpatovogo polovoshpatovogo ta polovoshpat sideritovogo skladu U mezhah Ukrayinskogo shita beriliyeva mineralizaciya predstavlena hrizoberilom viyavlena v pegmatitah Petroostrivsko Polohivskogo rudnogo polya Krim togo rudoproyavi beriliyu viyavleni u Priazov yi Shevchenkivske rodovishe litiyevih pegmatitiv rodovishe Balka Kruta Yeliseyivske pegmatitove pole rudoproyav Kam yani Mogili Div takozhBerilijLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2