Рестинга паранайська Паранайська рестинга підвид F a paludicola Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біоло

Рестинга паранайська

Паранайська рестинга (підвид F. a. paludicola)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	Рестинга (Formicivora)
Вид:	Рестинга паранайська

Біноміальна назва

Formicivora acutirostris
Bornschein, Reinert & Teixeira, 1995

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Stymphalornis acutirostris

Посилання

Вікісховище:	Formicivora acutirostris
Віківиди:	Formicivora acutirostris
МСОП:	22724477

Рести́нга паранайська (Formicivora acutirostris) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Ендемік Бразилії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Паранайська рестинга (Stymphalornis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження був переведений до роду Рестинга (Formicivora).

Опис

Довжина птаха становить 13,5 см. У самців верхня частина тіла темно-шоколадно-коричнева, нижня частина тіла темно-сіра. Підборіддя і щоки легко поцятковані білими плямками, крила темні, покривні пера крил чорні з білими краями. Хвіст чорнуватий, кінчики стернових пер білі. Білі смуги на боках відсутні. У самиць верхня частина тіла блідо-коричнева, обличчя більш сіре і плямисте. Нижня частина тіла білувата, поцяткована чорнуватими смугами. Крила і хвіст більш коричневі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

F. a. acutirostris (Bornschein, Reinert & Teixeira, 1995) — південно-східне узбережжя (Парана, Санта-Катарини, Ріу-Гранді-ду-Сул);
F. a. paludicola Buzzetti, Belmonte-Lopes, Reinert, Silveira & Bornschein, 2014 — верхів'я річок Тіете і Параїба-ду-Сул на сході Сан-Паулу.

Деякі дослідники класифікують підвид F. a. paludicola як окремий вид Formicivora paludicola.

Поширення і екологія

Паранайські рестинги живуть на болотах, в заростях Typha domingensis, Fuirena robusta, Heleocharis elata, Cladium mariscus і Scirpus californicus, на заплавних луках та на перехідних ділянках до мангрових заросей і вологих тропічних лісів. Живляться безхребетними.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція паранайських рестинг становить від 5000 до 10000 дорослих птахів. Підвид F. a. paludicola, який класифікуєцься МСОП як окремий вид Formicivora paludicola, перебуває під загрозою зникнення, популяція цього підвиду становить від 150 до 700 птахів. Паранайським рестингам загрожує знищення природного сереовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Formicivora acutirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022
Bornschein, M.R.; Reinert, B.L.; Teixeira, D.M. (1995). Um novo Formicariidae do Sul do Brasil (Aves, Passeriformes). Publicação Técnico-Científica do Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental (порт.). Т. 1. Rio de Janeiro, Brasil: Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental. с. 1—18.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gonzaga, L.P. 2001. «Análise filogenética do gênero Formicivora Swainson, 1825 (Aves: Passeriformes: Thamnophilidae) baseada em caracteres morfológicos e vocais». Resumo de tese. Atualidades ornitológicas 102:2. En portugués.
Bravo, G.A.; Remsen, Jr., J.V.; Brumfield, R.T. Adaptive processes drive ecomorphological convergent evolution in antwrens (Thamnophilidae). // Evolution. International Journal of Organic Evolution. — 2014. — Вип. 68: 2757–2774. — ISSN 0014-3820. — DOI:10.1111/evo.12506.
Schulenberg, T. Merge Stymphalornis into Formicivora; Propuesta (893) // South American Classification Committee. — 2020.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 липня 2022.
Buzzetti, D.R.C.; Belmonte-Lopes, R.; Reinert, B.L.; Silveira, L.F.; Bornschein, L.R. (2013). . Revista Brasileira de Ornitologia. 21 (4): 269—291. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2018.
BirdLife International (2016). Formicivora paludicola: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Formicivora acutirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022

[2] Bornschein, M.R.; Reinert, B.L.; Teixeira, D.M. (1995). Um novo Formicariidae do Sul do Brasil (Aves, Passeriformes). Publicação Técnico-Científica do Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental (порт.). Т. 1. Rio de Janeiro, Brasil: Instituto Iguaçu de Pesquisa e Preservação Ambiental. с. 1—18.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Gonzaga2001-4] Gonzaga, L.P. 2001. «Análise filogenética do gênero Formicivora Swainson, 1825 (Aves: Passeriformes: Thamnophilidae) baseada em caracteres morfológicos e vocais». Resumo de tese. Atualidades ornitológicas 102:2. En portugués.

[Bravo2014-5] Bravo, G.A.; Remsen, Jr., J.V.; Brumfield, R.T. Adaptive processes drive ecomorphological convergent evolution in antwrens (Thamnophilidae). // Evolution. International Journal of Organic Evolution. — 2014. — Вип. 68: 2757–2774. — ISSN 0014-3820. — DOI:10.1111/evo.12506.

[SACC893-6] Schulenberg, T. Merge Stymphalornis into Formicivora; Propuesta (893) // South American Classification Committee. — 2020.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 липня 2022.

[buzzetti-8] Buzzetti, D.R.C.; Belmonte-Lopes, R.; Reinert, B.L.; Silveira, L.F.; Bornschein, L.R. (2013). . Revista Brasileira de Ornitologia. 21 (4): 269—291. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2018.

[iucn1-9] BirdLife International (2016). Formicivora paludicola: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 05 липня 2022