Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рене Фельбер (фр. René Felber; 14 березня 1933, Біль, кантон Берн, Швейцарія — 18 жовтня 2020) — швейцарський соціал-демократичний політик, колишній президент.
| Рене Фельбер | |
|---|---|
| фр. René Felber | |
 | |
| Народився | 14 березня 1933[2][3][…] Біль, Швейцарія |
| Помер | 18 жовтня 2020 (87 років) |
| Країна |  Швейцарія[4] |
| Діяльність | політик, викладач університету |
| Знання мов | французька |
| Посада | d, d і президент Швейцарії |
| Партія | Соціал-демократична партія Швейцарії |
| |
Життєпис
Родина Фельберів родом з кантону Люцерн. Його батько Йозеф Джост Фельбер, його матір — Марія Іда Діболд. Рене Фельбер провів більшу частину дитинства та юності у місті Невшатель з двома побратимами. Там він закінчив середню школу, а потім закінчив семінар вчителів кантоналу. З 1955 року він працював початковим учителем, спочатку в Домбрессоні, згодом у Льо Локле. Також у 1955 році він одружився з Лючетт Евелін Монньє з , з якою мав двох дочок та сина. Після приєднання до Соціал-демократичної партії Фельбер розпочав свою політичну кар'єру в 1960 році, обравшись до Генеральної ради, місцевого парламенту Льо Локла. У 1964 р. його обрали до міської ради і одночасно міського голови. Як результат, він спочатку відповідав за комунальне підприємство, потім до відставки у 1980 році за фінансове управління.
Кантональний і федеральний політик
З 1965 по 1976 рр. Фельбер належав до кантонального парламенту кантону Невшатель. У 1967 році його обрали до Національної ради. У 1980/81 рр. Очолив групу соціалістів Федеральних зборів. У 1981 році він пішов у відставку з Національної ради після обрання до Державної ради Невшателя. Потім він очолив відділ фінансів та культури в уряді кантону. Він уже обговорювався як можливий федеральний радник у 1977 році, але парламентська група також призначила П'єра Ауберта, члена Ради штатів від Новшателя, офіційним кандидатом. Тим не менш, Фельбер отримав дванадцять голосів на той час.
У 1987 році Фельбер отримав другий шанс після того, як наприкінці 1987 року Оберт оголосив про вихід на пенсію. Фелікіен Морель спочатку був фаворитом, щоб перемогти його у Федеральній раді, але внутрішні сварки в СП кантону Фрібур зменшили його шанси. У той час як керівник партії СП призначив радника штату Женеви Крістіана Гробета, який належав до лівого крила, офіційним кандидатом, фракція віддавала перевагу Фельберу, який вважався поміркованим і прагматичним, хоча він не був у Національній раді шість років. На федеральних виборах 9 грудня 1987 року Фельбер був обраний у першому голосуванні з 152 із 228 дійсних голосів; Гробет отримав 36 голосів, Морель — 27 голосів. З обранням Фельбера чотири католики були представлені у Федеральній раді вперше.
У Федеральній раді
Фельбер перейшов до управління управлінням закордонними справами 1 січня 1988 року. У перший рік, як міністр закордонних справ, він в основному займався реорганізацією свого відомства. Він створив генеральний секретаріат, який вже вирішив його попередник Ауберт; в Політичному управлінні також був новий відділ, який займався питаннями миру, роззброєння та безпеки. З 1989 року, з огляду на епохальні потрясіння в Центральній та Східній Європі (падіння Залізної завіси, крах Радянського Союзу), він переосмислив зовнішню політику Швейцарії. Фельбер не бачив нейтралітет Швейцарії як пасивну сторону. Швидше, країна повинна відігравати більш активну та гнучку роль, ніж у роки холодної війни. У 1989 році він взяв участь у саміті про франкофонію та через рік у конференції на вищому рівні ОБСЄ. Під його керівництвом у 1992 році відбулася Женевська конференція з роззброєння, на якій була прийнята Конвенція про хімічну зброю. З листопада 1991 р. по травень 1992 р. він був головою Комітету міністрів Ради Європи.
У результаті відкриття курсу Фельбера Швейцарія вперше долучилася до економічних санкцій ООН в 1990/91 рр. Під час Другої війни в Перській затоці, а через два роки також прийняла невійськові санкції Ради Безпеки ООН проти Федеральної Республіки Югославії та Лівії. Ще до того, як ООН прийняла відповідні рішення, вона видала ембарго на озброєння проти Ліберії та Сомалі в 1992 році. Швейцарія також активно брала участь у мирних місіях ООН в Лівані та на Кіпрі. Для підтримки синіх шоломів вона направляла медичні підрозділи до Намібії та Західної Сахари. Фельбер прагнув створити міцну правову базу для швейцарських операцій із синім шоломом. Однак «Федеральний закон про швейцарські війська для миротворчих операцій», який він запропонував, провалився на референдумі 12 червня 1994 року.
Європейська інтеграція, очевидно, була в центрі зовнішньої політики Фельбера, особливо коли він обіймав посаду федерального президента в 1992 році. Хоча перший звіт про інтеграцію у серпні 1988 року явно перешкоджав вступу Швейцарії до Європейського співтовариства (ЄК), другий звіт у листопаді 1990 р. рекомендував розпочати переговори щодо Європейського економічного простору (ЄЕП). Вони були укладені в листопаді 1991 року і відповідна угода була підписана в Порто 2 травня 1992 року. Третій звіт про інтеграцію, опублікований через два тижні 18 квітня, вже згадував про початок переговорів про вступ до ЄС. Того ж дня Фельбер переконав більшість радників федерації подати офіційну заяву про членство. У розпал боротьби за голосування за договір про ЄЕП це сприяло подальшій емоційності контр-кампанії, яку очолив Крістоф Блохер. На референдумі 6 грудня 1992 р. вузька більшість у 50,3 % проголосувала проти Договору про ЄЕП. З цим Фелбер провалився з найважливішою зовнішньополітичною метою свого перебування на посаді.
Відставка та інша діяльність
З грудня 1991 року Фельбер страждав від проблем зі здоров'ям і проходив лікування в Інсельспіталі в Берні, оскільки у нього був рак сечового міхура. Наприкінці травня 1992 року йому довелося перенести операцію, а потім взяли три місяці лікарняних листків. Після поразки ЄЕП з'явилися спекуляції, що його відставка неминуча. Однак Фельбер обрав час і, нарешті, на першому засіданні Федеральної ради у 1993 році оголосив, що піде у відставку 31 березня. Рут Дрейфус була обрана його наступницею.
Фельбер переїхав до Сен-Обен-Сож і став одним із засновників асоціації археологічного музею Laténium в Hauterive. На прохання Федеральної ради та урядів кантонів Берн і Юра він очолював новостворену Міжурасійську асамблею з 1994 по 1997 рік. Він також залишався присутнім на міжнародному рівні і в 1990-х рр. Приймав різні доручення ООН, в тому числі на Палестинських територіях. Він також був членом почесної ради заснованої в 1993 році природоохоронної організації «Зелений хрест». З 1998 по 2000 рік він був членом правління Міжнародного центру гуманітарного розмінування в Женеві. Він не брав участі у внутрішніх дебатах. Він живе в Сьєррі з 2008 року.
Примітки
- L’ancien conseiller fédéral René Felber est décédé // Le Temps — 1998. — ISSN 1423-3967; 1663-3997
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128919213 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
Посилання
- Бібліографія. Рене Фельбер // Німецька національна бібліотека
- Felber, René німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rene Felber fr Rene Felber 14 bereznya 1933 Bil kanton Bern Shvejcariya 18 zhovtnya 2020 shvejcarskij social demokratichnij politik kolishnij prezident Rene Felberfr Rene FelberNarodivsya14 bereznya 1933 1933 03 14 2 3 Bil ShvejcariyaPomer18 zhovtnya 2020 2020 10 18 87 rokiv Krayina Shvejcariya 4 Diyalnistpolitik vikladach universitetuZnannya movfrancuzkaPosadad d i prezident ShvejcariyiPartiyaSocial demokratichna partiya Shvejcariyi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRodina Felberiv rodom z kantonu Lyucern Jogo batko Jozef Dzhost Felber jogo matir Mariya Ida Dibold Rene Felber proviv bilshu chastinu ditinstva ta yunosti u misti Nevshatel z dvoma pobratimami Tam vin zakinchiv serednyu shkolu a potim zakinchiv seminar vchiteliv kantonalu Z 1955 roku vin pracyuvav pochatkovim uchitelem spochatku v Dombressoni zgodom u Lo Lokle Takozh u 1955 roci vin odruzhivsya z Lyuchett Evelin Monnye z z yakoyu mav dvoh dochok ta sina Pislya priyednannya do Social demokratichnoyi partiyi Felber rozpochav svoyu politichnu kar yeru v 1960 roci obravshis do Generalnoyi radi miscevogo parlamentu Lo Lokla U 1964 r jogo obrali do miskoyi radi i odnochasno miskogo golovi Yak rezultat vin spochatku vidpovidav za komunalne pidpriyemstvo potim do vidstavki u 1980 roci za finansove upravlinnya Kantonalnij i federalnij politikZ 1965 po 1976 rr Felber nalezhav do kantonalnogo parlamentu kantonu Nevshatel U 1967 roci jogo obrali do Nacionalnoyi radi U 1980 81 rr Ocholiv grupu socialistiv Federalnih zboriv U 1981 roci vin pishov u vidstavku z Nacionalnoyi radi pislya obrannya do Derzhavnoyi radi Nevshatelya Potim vin ocholiv viddil finansiv ta kulturi v uryadi kantonu Vin uzhe obgovoryuvavsya yak mozhlivij federalnij radnik u 1977 roci ale parlamentska grupa takozh priznachila P yera Auberta chlena Radi shtativ vid Novshatelya oficijnim kandidatom Tim ne mensh Felber otrimav dvanadcyat golosiv na toj chas U 1987 roci Felber otrimav drugij shans pislya togo yak naprikinci 1987 roku Obert ogolosiv pro vihid na pensiyu Felikien Morel spochatku buv favoritom shob peremogti jogo u Federalnij radi ale vnutrishni svarki v SP kantonu Fribur zmenshili jogo shansi U toj chas yak kerivnik partiyi SP priznachiv radnika shtatu Zhenevi Kristiana Grobeta yakij nalezhav do livogo krila oficijnim kandidatom frakciya viddavala perevagu Felberu yakij vvazhavsya pomirkovanim i pragmatichnim hocha vin ne buv u Nacionalnij radi shist rokiv Na federalnih viborah 9 grudnya 1987 roku Felber buv obranij u pershomu golosuvanni z 152 iz 228 dijsnih golosiv Grobet otrimav 36 golosiv Morel 27 golosiv Z obrannyam Felbera chotiri katoliki buli predstavleni u Federalnij radi vpershe U Federalnij radiFelber perejshov do upravlinnya upravlinnyam zakordonnimi spravami 1 sichnya 1988 roku U pershij rik yak ministr zakordonnih sprav vin v osnovnomu zajmavsya reorganizaciyeyu svogo vidomstva Vin stvoriv generalnij sekretariat yakij vzhe virishiv jogo poperednik Aubert v Politichnomu upravlinni takozh buv novij viddil yakij zajmavsya pitannyami miru rozzbroyennya ta bezpeki Z 1989 roku z oglyadu na epohalni potryasinnya v Centralnij ta Shidnij Yevropi padinnya Zaliznoyi zavisi krah Radyanskogo Soyuzu vin pereosmisliv zovnishnyu politiku Shvejcariyi Felber ne bachiv nejtralitet Shvejcariyi yak pasivnu storonu Shvidshe krayina povinna vidigravati bilsh aktivnu ta gnuchku rol nizh u roki holodnoyi vijni U 1989 roci vin vzyav uchast u samiti pro frankofoniyu ta cherez rik u konferenciyi na vishomu rivni OBSYe Pid jogo kerivnictvom u 1992 roci vidbulasya Zhenevska konferenciya z rozzbroyennya na yakij bula prijnyata Konvenciya pro himichnu zbroyu Z listopada 1991 r po traven 1992 r vin buv golovoyu Komitetu ministriv Radi Yevropi U rezultati vidkrittya kursu Felbera Shvejcariya vpershe doluchilasya do ekonomichnih sankcij OON v 1990 91 rr Pid chas Drugoyi vijni v Perskij zatoci a cherez dva roki takozh prijnyala nevijskovi sankciyi Radi Bezpeki OON proti Federalnoyi Respubliki Yugoslaviyi ta Liviyi She do togo yak OON prijnyala vidpovidni rishennya vona vidala embargo na ozbroyennya proti Liberiyi ta Somali v 1992 roci Shvejcariya takozh aktivno brala uchast u mirnih misiyah OON v Livani ta na Kipri Dlya pidtrimki sinih sholomiv vona napravlyala medichni pidrozdili do Namibiyi ta Zahidnoyi Sahari Felber pragnuv stvoriti micnu pravovu bazu dlya shvejcarskih operacij iz sinim sholomom Odnak Federalnij zakon pro shvejcarski vijska dlya mirotvorchih operacij yakij vin zaproponuvav provalivsya na referendumi 12 chervnya 1994 roku Yevropejska integraciya ochevidno bula v centri zovnishnoyi politiki Felbera osoblivo koli vin obijmav posadu federalnogo prezidenta v 1992 roci Hocha pershij zvit pro integraciyu u serpni 1988 roku yavno pereshkodzhav vstupu Shvejcariyi do Yevropejskogo spivtovaristva YeK drugij zvit u listopadi 1990 r rekomenduvav rozpochati peregovori shodo Yevropejskogo ekonomichnogo prostoru YeEP Voni buli ukladeni v listopadi 1991 roku i vidpovidna ugoda bula pidpisana v Porto 2 travnya 1992 roku Tretij zvit pro integraciyu opublikovanij cherez dva tizhni 18 kvitnya vzhe zgaduvav pro pochatok peregovoriv pro vstup do YeS Togo zh dnya Felber perekonav bilshist radnikiv federaciyi podati oficijnu zayavu pro chlenstvo U rozpal borotbi za golosuvannya za dogovir pro YeEP ce spriyalo podalshij emocijnosti kontr kampaniyi yaku ocholiv Kristof Bloher Na referendumi 6 grudnya 1992 r vuzka bilshist u 50 3 progolosuvala proti Dogovoru pro YeEP Z cim Felber provalivsya z najvazhlivishoyu zovnishnopolitichnoyu metoyu svogo perebuvannya na posadi Vidstavka ta insha diyalnistZ grudnya 1991 roku Felber strazhdav vid problem zi zdorov yam i prohodiv likuvannya v Inselspitali v Berni oskilki u nogo buv rak sechovogo mihura Naprikinci travnya 1992 roku jomu dovelosya perenesti operaciyu a potim vzyali tri misyaci likarnyanih listkiv Pislya porazki YeEP z yavilisya spekulyaciyi sho jogo vidstavka neminucha Odnak Felber obrav chas i nareshti na pershomu zasidanni Federalnoyi radi u 1993 roci ogolosiv sho pide u vidstavku 31 bereznya Rut Drejfus bula obrana jogo nastupniceyu Felber pereyihav do Sen Oben Sozh i stav odnim iz zasnovnikiv asociaciyi arheologichnogo muzeyu Latenium v Hauterive Na prohannya Federalnoyi radi ta uryadiv kantoniv Bern i Yura vin ocholyuvav novostvorenu Mizhurasijsku asambleyu z 1994 po 1997 rik Vin takozh zalishavsya prisutnim na mizhnarodnomu rivni i v 1990 h rr Prijmav rizni doruchennya OON v tomu chisli na Palestinskih teritoriyah Vin takozh buv chlenom pochesnoyi radi zasnovanoyi v 1993 roci prirodoohoronnoyi organizaciyi Zelenij hrest Z 1998 po 2000 rik vin buv chlenom pravlinnya Mizhnarodnogo centru gumanitarnogo rozminuvannya v Zhenevi Vin ne brav uchasti u vnutrishnih debatah Vin zhive v Syerri z 2008 roku PrimitkiL ancien conseiller federal Rene Felber est decede Le Temps 1998 ISSN 1423 3967 1663 3997 d Track Q673324 Deutsche Nationalbibliothek Record 128919213 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074PosilannyaBibliografiya Rene Felber Nimecka nacionalna biblioteka Felber Rene nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi