Сер Крі́стофер Рен (англ. Sir Christopher Wren; 20 (30) жовтня 1632 — 25 лютого (8 березня) 1723) — англійський архітектор, представник англійського класицизму, математик і астроном. Архітектор собору Святого Павла в Лондоні у 1675—1710 роках, а також багатьох лондонських церков (всього 53), включаючи Сент Брайд, Фліт Стріт і Сент Мері-ле-Боу, Чіпсайд; Королівської біржі, будинку Мальборо, театру Шелдоніан (Оксфорд). Його наукові праці високо цінували Ісаак Ньютон і Блез Паскаль. Рен став одним із засновників Лондонського королівського товариства і в 1680—1682 роках був його президентом.
Крістофер Рен Sir Christopher Wren | |
---|---|
англ. Christopher Wren | |
Портрет роботи Годфрі Неллера | |
Народився | 20 (30) жовтня 1632[1][2][…] d, Вілтшир[d], Вілтшир, Велика Британія[4] |
Помер | 25 лютого (8 березня) 1723[2][3](90 років) Лондон, Королівство Велика Британія[4] |
Поховання | собор Святого Павла |
Місце проживання | Оксфорд |
Країна | Королівство Англія Королівство Велика Британія |
Національність | англієць |
Діяльність | архітектор, астроном, математик, фізик, анатом, викладач університету, політик, містобудівник |
Alma mater | , Оксфордський університет |
Галузь | архітектура, фізика, астрономія та математика |
Заклад | Коледж Всіх Душ |
Посада | d, d, d, d, d і Президент Лондонського королівського товариства[d] |
Вчене звання | d |
Членство | Лондонське королівське товариство[5] |
Відомий завдяки: | 54 церкви в Лондоні включно з Собором св. Павла, чимало інших будинків після Великої пожежі |
Батько | d[6] |
У шлюбі з | d d |
Діти | d d[6] d[6] |
Нагороди | |
Крістофер Рен у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в містечку Іст-Нойл у Вілтширі в родині настоятеля Віндзорського абатства. Вчився в школі святого Павла в Лондоні, а потім між 1649 та 1653 роками вивчав математику в Уодем-коледжі в Оксфорді. У 1652 році поступив на посаду викладача астрономії в Грешем-коледж, 1657 року став там професором, у 1659 році перейшов викладачем до Оксфорда, а 1661 року став професором і там. З 1660 року член, а в 1680—1682 роках — президент Лондонського королівського товариства.
У молодості Рен був вченим який займався багатьма науками — анатомією, фізикою, астрономією та математикою, до якої проявляв неабиякі здібності. Архітектурою зацікавився лише в 1660-ті роки.
У 1665–1666 роках з освітньою метою здійснив єдину в житті мандрівку за кордон до Франції, де вивчав місцеву архітектуру. У Франції познайомився з італійським архітектором Лоренцо Джованні Берніні, що бажав отримати замовлення на добудову палацу Лувр. Особливо Рена зацікавили купольні церкви Парижа та околиць, адже на той час в Англії не було жодної церкви з куполом. Враження від цих мандрів та знайомства справили сильний вплив на його творчість. Також на нього вплинули малюнки, дереворити та архітектурні трактати Ініго Джонса. Деякі принципи, на які Рен спирався, він описав і їх можна відновити за збереженими записами.
Перші замовлення Рен отримав завдяки зв'язкам в університетських та церковних колах — театр Шелдона в Лондоні, капела Пемброк-коледжу в Кембриджі (1663—1665) та декілька будівель для Еммнанюел-коледжу. Будівельний бум у Лондоні відбувся після величезної пожежі 1666 року. Тоді згоріло 87 церков, в тому числі й старий собор святого Павла, та тринадцять тисяч будинків. Спочатку Рена запросили як консультанта для перебудови собору святого Павла в Лондоні. Він розробив власний план реконструкції міста, який однак було здійснено лише частково, через протидію приватних осіб власників окремих ділянок. Утім, згідно з планом деякі вулиці таки були розширені, було побудовано частину із запланованих Реном кам'яних та цегляних будинків, а сам архітектор отримав замовлення на відбудову 52 місцевих церков. При цьому Рен для різних церков використовував різні архітектурні рішення, тобто його роботи були індивідуальними. Зазначимо, що на той час не існувало канонічного, традиційного типу англіканської церкви. Бо старі церкви Лондона були ще середньовічні католицькі храми. Тож Рен мав і міг творити наново. Більшість ділянок для церков були неправильної форми, тож кожну з них мали будувати за спеціальним планом. Деякі з церков відрізнялися бароковою пишністю: наприклад Сент-Стефан в Урлбруці, церква Христа на Ньюґейт-стріт, Сент-Брайд на Фліт-стріт, Сент-Джеймс на Гарлі-Хілл, Сент-Ведаст на Фостер-лейн. За вимогами обставини Рен використовував і пізньоготичні елементи, хоч і не любив відхилятися від уподобаного ним бароко, прикладами є Сент-Мері Олдермері чи Крайст-Чьоч-коледж в Оксфорді (Башта Тома).
Для перебудови собору святого Павла, яка тривала з 1675 по 1711 роки, Рен зробив кілька проектів, за одним з яких зробили великий дерев'яний макет. Остаточний план дуже нагадував структуру старого середньовічного собору, але у внутрішньому інтер'єрі архітектору вдалося досягти просторової єдності головного нефу з середохрестям. Величезний купол висотою 111 метрів має своєрідну конструкцію та складається з трьох оболонок. При цьому він дуже гармонійний та узгоджується з іншими частинами будівлі. Загальна вартість будівництва склала 739 тисяч фунтів — величезна сума для того часу.
Окрім спорудження церков Рен виконував приватні замовлення, одним з яких було створення нової бібліотеки Триніті-коледжу (1676—1684) в Кембриджі.
У 1669 році Рена було призначено головним наглядачем королівських будівель. На цій посаді він отримав кілька важливих державних замовлень, наприклад будівництво шпиталів в районах Челсі та Гринвіч та кількох будівель, що увійшли в палацові комплекси Кенсінгтонського та Гемптон-Корт палаців.
Рен встиг побувати на службі в п'яти королів і залишив державну службу лише 1718 року.
Помер 26 лютого 1723 року в Хемпто-Корті. Був похований у крипті собору Святого Павла. Над його могилою розташований латинський напис: «Якщо шукаєш пам'ятник, озирнись навколо». Хоча у Другу світову війну багато пам'ятників та приміщень було зруйновано, але собор Святого Павла не постраждав при бомбардуваннях. Ідеї Рена розвивали архітектори наступного покоління, наприклад Н. Хоксмор та Дж. Гіббс. Доробок майстра справив помітний вплив на розвиток церковної архітектури в Європі та США.
Крістофера Рена зобразили на британській банкноті номіналом 50 фунтів.
Галерея архітектурних робіт
- Бібліотека Триніті-коледжу Кембриджського університету
- Театр Шелдоніан (Оксфордський університет)
- Башта Тома, Крайст Черч, Оксфорд
- Південний фасад будинку Мальборо, Лондон
- Гемптон Корт, південний фасад палацу
-
- Королівський шпиталь у Челсі (південний фасад)
- Шпиталь у Гринвічі (північний фасад)
- Монумент в пам'ять про Велику лондонську пожежу
- Церква Сент-Мері-ле-Боу
- Інтер'єр церкви Сент-Мері-ле-Боу
- Інтер'єр Собору Святого Павла
Див. також
- Англійське бароко
- 3062 Рен — астероїд, який було названо на честь архітектора.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11880796X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Past Fellows database
- Lundy D. R. The Peerage
- За іншими даними в 1681—1683 роках.
- Банкнота номіналом 50 фунтів із зображенням королеви Єлизавети та Крістофера Рена[1] [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.].
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ren Ser Kri stofer Ren angl Sir Christopher Wren 20 30 zhovtnya 1632 16321030 25 lyutogo 8 bereznya 1723 anglijskij arhitektor predstavnik anglijskogo klasicizmu matematik i astronom Arhitektor soboru Svyatogo Pavla v Londoni u 1675 1710 rokah a takozh bagatoh londonskih cerkov vsogo 53 vklyuchayuchi Sent Brajd Flit Strit i Sent Meri le Bou Chipsajd Korolivskoyi birzhi budinku Malboro teatru Sheldonian Oksford Jogo naukovi praci visoko cinuvali Isaak Nyuton i Blez Paskal Ren stav odnim iz zasnovnikiv Londonskogo korolivskogo tovaristva i v 1680 1682 rokah buv jogo prezidentom Kristofer Ren Sir Christopher Wrenangl Christopher WrenPortret roboti Godfri Nellera Portret roboti Godfri NelleraNarodivsya20 30 zhovtnya 1632 1 2 d Viltshir d Viltshir Velika Britaniya 4 Pomer25 lyutogo 8 bereznya 1723 2 3 90 rokiv London Korolivstvo Velika Britaniya 4 Pohovannyasobor Svyatogo PavlaMisce prozhivannyaOksfordKrayina Korolivstvo Angliya Korolivstvo Velika BritaniyaNacionalnistangliyecDiyalnistarhitektor astronom matematik fizik anatom vikladach universitetu politik mistobudivnikAlma mater Oksfordskij universitetGaluzarhitektura fizika astronomiya ta matematikaZakladKoledzh Vsih DushPosadad d d d d i Prezident Londonskogo korolivskogo tovaristva d Vchene zvannyadChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 5 Vidomij zavdyaki 54 cerkvi v Londoni vklyuchno z Soborom sv Pavla chimalo inshih budinkiv pislya Velikoyi pozhezhiBatkod 6 U shlyubi zd dDitid d 6 d 6 Nagorodi Kristofer Ren u VikishovishiSobor Svyatogo Pavla u Londoni 1675 1711 ZhittyepisNarodivsya v mistechku Ist Nojl u Viltshiri v rodini nastoyatelya Vindzorskogo abatstva Vchivsya v shkoli svyatogo Pavla v Londoni a potim mizh 1649 ta 1653 rokami vivchav matematiku v Uodem koledzhi v Oksfordi U 1652 roci postupiv na posadu vikladacha astronomiyi v Greshem koledzh 1657 roku stav tam profesorom u 1659 roci perejshov vikladachem do Oksforda a 1661 roku stav profesorom i tam Z 1660 roku chlen a v 1680 1682 rokah prezident Londonskogo korolivskogo tovaristva U molodosti Ren buv vchenim yakij zajmavsya bagatma naukami anatomiyeyu fizikoyu astronomiyeyu ta matematikoyu do yakoyi proyavlyav neabiyaki zdibnosti Arhitekturoyu zacikavivsya lishe v 1660 ti roki U 1665 1666 rokah z osvitnoyu metoyu zdijsniv yedinu v zhitti mandrivku za kordon do Franciyi de vivchav miscevu arhitekturu U Franciyi poznajomivsya z italijskim arhitektorom Lorenco Dzhovanni Bernini sho bazhav otrimati zamovlennya na dobudovu palacu Luvr Osoblivo Rena zacikavili kupolni cerkvi Parizha ta okolic adzhe na toj chas v Angliyi ne bulo zhodnoyi cerkvi z kupolom Vrazhennya vid cih mandriv ta znajomstva spravili silnij vpliv na jogo tvorchist Takozh na nogo vplinuli malyunki derevoriti ta arhitekturni traktati Inigo Dzhonsa Deyaki principi na yaki Ren spiravsya vin opisav i yih mozhna vidnoviti za zberezhenimi zapisami Pershi zamovlennya Ren otrimav zavdyaki zv yazkam v universitetskih ta cerkovnih kolah teatr Sheldona v Londoni kapela Pembrok koledzhu v Kembridzhi 1663 1665 ta dekilka budivel dlya Emmnanyuel koledzhu Budivelnij bum u Londoni vidbuvsya pislya velicheznoyi pozhezhi 1666 roku Todi zgorilo 87 cerkov v tomu chisli j starij sobor svyatogo Pavla ta trinadcyat tisyach budinkiv Spochatku Rena zaprosili yak konsultanta dlya perebudovi soboru svyatogo Pavla v Londoni Vin rozrobiv vlasnij plan rekonstrukciyi mista yakij odnak bulo zdijsneno lishe chastkovo cherez protidiyu privatnih osib vlasnikiv okremih dilyanok Utim zgidno z planom deyaki vulici taki buli rozshireni bulo pobudovano chastinu iz zaplanovanih Renom kam yanih ta ceglyanih budinkiv a sam arhitektor otrimav zamovlennya na vidbudovu 52 miscevih cerkov Pri comu Ren dlya riznih cerkov vikoristovuvav rizni arhitekturni rishennya tobto jogo roboti buli individualnimi Zaznachimo sho na toj chas ne isnuvalo kanonichnogo tradicijnogo tipu anglikanskoyi cerkvi Bo stari cerkvi Londona buli she serednovichni katolicki hrami Tozh Ren mav i mig tvoriti nanovo Bilshist dilyanok dlya cerkov buli nepravilnoyi formi tozh kozhnu z nih mali buduvati za specialnim planom Deyaki z cerkov vidriznyalisya barokovoyu pishnistyu napriklad Sent Stefan v Urlbruci cerkva Hrista na Nyugejt strit Sent Brajd na Flit strit Sent Dzhejms na Garli Hill Sent Vedast na Foster lejn Za vimogami obstavini Ren vikoristovuvav i piznogotichni elementi hoch i ne lyubiv vidhilyatisya vid upodobanogo nim baroko prikladami ye Sent Meri Oldermeri chi Krajst Choch koledzh v Oksfordi Bashta Toma Dlya perebudovi soboru svyatogo Pavla yaka trivala z 1675 po 1711 roki Ren zrobiv kilka proektiv za odnim z yakih zrobili velikij derev yanij maket Ostatochnij plan duzhe nagaduvav strukturu starogo serednovichnogo soboru ale u vnutrishnomu inter yeri arhitektoru vdalosya dosyagti prostorovoyi yednosti golovnogo nefu z seredohrestyam Velicheznij kupol visotoyu 111 metriv maye svoyeridnu konstrukciyu ta skladayetsya z troh obolonok Pri comu vin duzhe garmonijnij ta uzgodzhuyetsya z inshimi chastinami budivli Zagalna vartist budivnictva sklala 739 tisyach funtiv velichezna suma dlya togo chasu Okrim sporudzhennya cerkov Ren vikonuvav privatni zamovlennya odnim z yakih bulo stvorennya novoyi biblioteki Triniti koledzhu 1676 1684 v Kembridzhi U 1669 roci Rena bulo priznacheno golovnim naglyadachem korolivskih budivel Na cij posadi vin otrimav kilka vazhlivih derzhavnih zamovlen napriklad budivnictvo shpitaliv v rajonah Chelsi ta Grinvich ta kilkoh budivel sho uvijshli v palacovi kompleksi Kensingtonskogo ta Gempton Kort palaciv Ren vstig pobuvati na sluzhbi v p yati koroliv i zalishiv derzhavnu sluzhbu lishe 1718 roku Pomer 26 lyutogo 1723 roku v Hempto Korti Buv pohovanij u kripti soboru Svyatogo Pavla Nad jogo mogiloyu roztashovanij latinskij napis Yaksho shukayesh pam yatnik ozirnis navkolo Hocha u Drugu svitovu vijnu bagato pam yatnikiv ta primishen bulo zrujnovano ale sobor Svyatogo Pavla ne postrazhdav pri bombarduvannyah Ideyi Rena rozvivali arhitektori nastupnogo pokolinnya napriklad N Hoksmor ta Dzh Gibbs Dorobok majstra spraviv pomitnij vpliv na rozvitok cerkovnoyi arhitekturi v Yevropi ta SShA Kristofera Rena zobrazili na britanskij banknoti nominalom 50 funtiv Galereya arhitekturnih robitBiblioteka Triniti koledzhu Kembridzhskogo universitetu Teatr Sheldonian Oksfordskij universitet Bashta Toma Krajst Cherch Oksford Pivdennij fasad budinku Malboro London Gempton Kort pivdennij fasad palacu Kensingtonskij palac Korolivskij shpital u Chelsi pivdennij fasad Shpital u Grinvichi pivnichnij fasad Monument v pam yat pro Veliku londonsku pozhezhu Cerkva Sent Meri le Bou Inter yer cerkvi Sent Meri le Bou Inter yer Soboru Svyatogo PavlaDiv takozhAnglijske baroko 3062 Ren asteroyid yakij bulo nazvano na chest arhitektora PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11880796X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Past Fellows database d Track Q99485561 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Za inshimi danimi v 1681 1683 rokah Banknota nominalom 50 funtiv iz zobrazhennyam korolevi Yelizaveti ta Kristofera Rena 1 6 grudnya 2016 u Wayback Machine Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya