Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рельєф і геологічна будова Північного льодовитого океану
Для Північного льодовитого океану характерні дуже широкі шельфи (глибиною до 500 м), які займають 55% його площі. Ширина найбільшого в світі Арктичного шельфу Євразії змінюється від 450-800 км (Лаптєво-Чукотський шельф) до 1200 км (Баренцево-Карський шельф).
У Ґренландсько-Американському секторі, Норвезько-Ґренландському і Баффіновому басейнах шельфи відносно вузькі, від 50-100 до 300 км. Баренцево-Карський шельф обривається до глибоководних басейнів континентальними схилами з найбільшими перепадами глибин (до 2500). Найменш чітко виражений континентальний схил на північ від Новосибірських о-вів. Біля континентального схилу Норвегії розташоване обширне крайове плато (аваншельф) Вьорінґ.
З Атлантичного в Північний льодовитий океан зигзагоподібно простягається Серединно-Арктичний хребет, який трансформними розломами розділяється на окремі ланки – хр. Кольбейнсей, Мона, Кніповича і Гаккеля. Загальна довжина Серединно-Арктич. хр. бл. 4500 км, ширина – дек. сотень км, відносні висоти від 1,0-1,5 до 3,0-3,5 км (хр. Гаккеля). По обидві сторони Серединно-Арктич. хр. розташовуються глибоководні Ґренландська, Норвезька і Лофотенськая (глиб. 2200 3500 м) улоговини Норвезько-Ґренландського бас. і улоговини Амундсена і Нансена (3500-4500 м) Євразійського суббасейну. Амеразійський суббасейн включає Трансарктичну систему позитивних та негативних морфоструктур різного походження – поріг Ломоносова (400-1500 м), плоскогір'я Менделеєва – Альфа і Чукотське підняття (300 -1000 м), улоговини Макарова і “СП" (2500-3000 м) і обширну Канадську (3200-3900 м). У межах П.л.о. виділяються платформні блоки, складчасті зони і океанічні структури. Плити древніх платформ утворюють півн.-сх. частини Баренцево-Карського і Лаптєво-Чукотського шельфів. Морське продовження епібайкальської і епіпалеозойської плит утворюють півд. частину Баренцево-Карського шельфу, епімезозойських плит – Лаптєво-Чукотського шельфу. Шельфи П.л.о. обрамовуються і місцями перетинаються фанерозойськими складчастими системами, які виступають на узбережжі і о-вах.
Каледонські складчасті системи простягаються вздовж узбережжя Ґренландії, Норвегії і складають зах. частину архіпелагу Шпіцберґен (Свальбард). Півн. частина Канадського Арктич. архіпелагу утворена ранньогерцинською Іннуїтською складчастою системою, на яку накладена велика западина з потужною товщею відкладів верхнього палеозою і мезозою, прорваних соляними куполами. Зах. продовження цієї системи підстилається платформним чохлом півн. узбережжя Аляски (мис Барроу). Від мису Лісберн (Аляска) до о. Врангеля простягається підводне продовження мезозойської складчастої системи хр. Брукса. Зах. частина Новосибірських о-вів і півн. узбережжя Сх.-Сибірського і Чукотського морів також належить мезозойській складчастій системі, Чукотський п-ів і п-ів Сьюард (Аляска) представляють древній масив з докембрійським фундаментом. Архіпелаги Півн. Землі і північ п-ова Таймир належать до області байкальскої складчатости з деякими древніми масивами (Карське узбережжя, район мису Челюскін). Кряж Пай-Хой, о. Вайгач і архіпелаг Нова Земля лежать на продовженні герцинської складчастої системи Уралу. Від п-ова Канін і далі вздовж узбережжя Кольського п-ова до о. Ведмежий через Баренцеве м. тягнеться байкальська складчаста система. На зах. Шпіцберґена і в півн.-зах. периферії Канадського Арктич. архіпелагу є вияви кайнозойских дислокацій. Жолоби Баренцево-Карського шельфу (Франц-Вікторія, Св. Анна) відповідають молодим, можливо, частково відродженим рифтам, виявленим також в м. Лаптєвих.
У межах шельфів П.л.о. розвинена земна кора континентального типу макс. потужністю до 40 км. У окр. частинах Баренцево-Карського шельфу земна кора тонша, “гранітний" шар відсутній і різко збільшується потужність осадового чохла. Поріг Ломоносова, Чукотське підняття і зони континентального схилу представлені субконтинентальною земною корою потужністю до 20-25 км. Субокеанічна і океанічна земна кора (5-15 км) з базитовим фундаментом властива Євразійському суббасейну, Норвезько-Ґренландському бас. і Канадській улоговині. Потужність верх. шару земної кори, представленого неконсолідованими і слабкоущільненими осадами, змінюється від 1 до 4 км. Найбільш древня з глибоководних басейнів П.л.о. з корою океанського типу Канадська улоговина (пізня юра - початок крейди). Улоговини Макарова, “СП" і Баффінової затоки утворилися в кінці крейди, а Норвезько-Ґренландський бас. і Євразійський суббасейн в кінці палеоцену - на початку еоцену. Підняття Альфа, можливо, є аналогом внутрішньоплитних вулканічних піднять.
Донні осади П.л.о. мають перев. теригенне походження. На шельфах це в осн. алевритові, рідше глинисті мули. У глибоководних басейнах на хребтах і відносному піднятті рельєфу розвинені піщані мули, а в улоговинах – глинисті мули. Біля континентального підніжжя поширені турбідіти.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Relyef i geologichna budova Pivnichnogo lodovitogo okeanu Relyef dna Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Dlya Pivnichnogo lodovitogo okeanu harakterni duzhe shiroki shelfi glibinoyu do 500 m yaki zajmayut 55 jogo ploshi Shirina najbilshogo v sviti Arktichnogo shelfu Yevraziyi zminyuyetsya vid 450 800 km Laptyevo Chukotskij shelf do 1200 km Barencevo Karskij shelf U Grenlandsko Amerikanskomu sektori Norvezko Grenlandskomu i Baffinovomu basejnah shelfi vidnosno vuzki vid 50 100 do 300 km Barencevo Karskij shelf obrivayetsya do glibokovodnih basejniv kontinentalnimi shilami z najbilshimi perepadami glibin do 2500 Najmensh chitko virazhenij kontinentalnij shil na pivnich vid Novosibirskih o viv Bilya kontinentalnogo shilu Norvegiyi roztashovane obshirne krajove plato avanshelf Voring Z Atlantichnogo v Pivnichnij lodovitij okean zigzagopodibno prostyagayetsya Seredinno Arktichnij hrebet yakij transformnimi rozlomami rozdilyayetsya na okremi lanki hr Kolbejnsej Mona Knipovicha i Gakkelya Zagalna dovzhina Seredinno Arktich hr bl 4500 km shirina dek soten km vidnosni visoti vid 1 0 1 5 do 3 0 3 5 km hr Gakkelya Po obidvi storoni Seredinno Arktich hr roztashovuyutsya glibokovodni Grenlandska Norvezka i Lofotenskaya glib 2200 3500 m ulogovini Norvezko Grenlandskogo bas i ulogovini Amundsena i Nansena 3500 4500 m Yevrazijskogo subbasejnu Amerazijskij subbasejn vklyuchaye Transarktichnu sistemu pozitivnih ta negativnih morfostruktur riznogo pohodzhennya porig Lomonosova 400 1500 m ploskogir ya Mendeleyeva Alfa i Chukotske pidnyattya 300 1000 m ulogovini Makarova i SP 2500 3000 m i obshirnu Kanadsku 3200 3900 m U mezhah P l o vidilyayutsya platformni bloki skladchasti zoni i okeanichni strukturi Pliti drevnih platform utvoryuyut pivn sh chastini Barencevo Karskogo i Laptyevo Chukotskogo shelfiv Morske prodovzhennya epibajkalskoyi i epipaleozojskoyi plit utvoryuyut pivd chastinu Barencevo Karskogo shelfu epimezozojskih plit Laptyevo Chukotskogo shelfu Shelfi P l o obramovuyutsya i miscyami peretinayutsya fanerozojskimi skladchastimi sistemami yaki vistupayut na uzberezhzhi i o vah Kaledonski skladchasti sistemi prostyagayutsya vzdovzh uzberezhzhya Grenlandiyi Norvegiyi i skladayut zah chastinu arhipelagu Shpicbergen Svalbard Pivn chastina Kanadskogo Arktich arhipelagu utvorena rannogercinskoyu Innuyitskoyu skladchastoyu sistemoyu na yaku nakladena velika zapadina z potuzhnoyu tovsheyu vidkladiv verhnogo paleozoyu i mezozoyu prorvanih solyanimi kupolami Zah prodovzhennya ciyeyi sistemi pidstilayetsya platformnim chohlom pivn uzberezhzhya Alyaski mis Barrou Vid misu Lisbern Alyaska do o Vrangelya prostyagayetsya pidvodne prodovzhennya mezozojskoyi skladchastoyi sistemi hr Bruksa Zah chastina Novosibirskih o viv i pivn uzberezhzhya Sh Sibirskogo i Chukotskogo moriv takozh nalezhit mezozojskij skladchastij sistemi Chukotskij p iv i p iv Syuard Alyaska predstavlyayut drevnij masiv z dokembrijskim fundamentom Arhipelagi Pivn Zemli i pivnich p ova Tajmir nalezhat do oblasti bajkalskoyi skladchatosti z deyakimi drevnimi masivami Karske uzberezhzhya rajon misu Chelyuskin Kryazh Paj Hoj o Vajgach i arhipelag Nova Zemlya lezhat na prodovzhenni gercinskoyi skladchastoyi sistemi Uralu Vid p ova Kanin i dali vzdovzh uzberezhzhya Kolskogo p ova do o Vedmezhij cherez Barenceve m tyagnetsya bajkalska skladchasta sistema Na zah Shpicbergena i v pivn zah periferiyi Kanadskogo Arktich arhipelagu ye viyavi kajnozojskih dislokacij Zholobi Barencevo Karskogo shelfu Franc Viktoriya Sv Anna vidpovidayut molodim mozhlivo chastkovo vidrodzhenim riftam viyavlenim takozh v m Laptyevih U mezhah shelfiv P l o rozvinena zemna kora kontinentalnogo tipu maks potuzhnistyu do 40 km U okr chastinah Barencevo Karskogo shelfu zemna kora tonsha granitnij shar vidsutnij i rizko zbilshuyetsya potuzhnist osadovogo chohla Porig Lomonosova Chukotske pidnyattya i zoni kontinentalnogo shilu predstavleni subkontinentalnoyu zemnoyu koroyu potuzhnistyu do 20 25 km Subokeanichna i okeanichna zemna kora 5 15 km z bazitovim fundamentom vlastiva Yevrazijskomu subbasejnu Norvezko Grenlandskomu bas i Kanadskij ulogovini Potuzhnist verh sharu zemnoyi kori predstavlenogo nekonsolidovanimi i slabkoushilnenimi osadami zminyuyetsya vid 1 do 4 km Najbilsh drevnya z glibokovodnih basejniv P l o z koroyu okeanskogo tipu Kanadska ulogovina piznya yura pochatok krejdi Ulogovini Makarova SP i Baffinovoyi zatoki utvorilisya v kinci krejdi a Norvezko Grenlandskij bas i Yevrazijskij subbasejn v kinci paleocenu na pochatku eocenu Pidnyattya Alfa mozhlivo ye analogom vnutrishnoplitnih vulkanichnih pidnyat Donni osadi P l o mayut perev terigenne pohodzhennya Na shelfah ce v osn alevritovi ridshe glinisti muli U glibokovodnih basejnah na hrebtah i vidnosnomu pidnyatti relyefu rozvineni pishani muli a v ulogovinah glinisti muli Bilya kontinentalnogo pidnizhzhya poshireni turbiditi Div takozhMineralni resursi Pivnichnogo Lodovitogo okeanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2016