Рельєф давньоєгипетський — характерна область образотворчого мистецтва, не втрачає актуальності з початку династичного періоду і до кінця епохи еллінізму в Єгипті. Рельєфні зображення зустрічалися з найдавніших часів на побутових і культових предметах, поховальних стелах, але особливо часто — на стінах храмів і гробниць. При розбіжностях в сюжетах образотворчий принцип залишається єдиним і ґрунтується на вимогах давньоєгипетського канону. Рельєф, що прикрашав поверхню, не повинен був руйнувати її фактуру, в зв'язку з чим висота давньоєгипетського рельєфу дуже невелика, іноді менше одного міліметра. Перспектива і просторові плани відсутні, ракурси в зображенні фігур не використовуються. Групові сцени завжди розгортаються в одну лінію по типу фриза: таких поясів-фризів зазвичай буває кілька. Плоский силует малюнка підкреслюють узагальненим контуром, близьким до геометризованого. Розпис по рельєфу покриває рівним шаром його ділянки, при цьому традиція використання чистих контрастних кольорів на довгі століття залишається непорушною. Основний задум рельєфних композицій тієї чи іншої гробниці належав начальнику робіт; решта майстрів виконували окремі рельєфи або переносили на стіни вже готові епізоди, ґрунтуючись на ескізах меншого масштабу. На підготовлену стіну наносилися промальовування майбутньої композиції, після чого майстри вирізали контури і розписували рельєф пензлями, зробленими з трави.
Техніка рельєфу включала в себе три етапи: малюнок фарбою на підготовленій площині, вибірка рельєфу і остаточне розфарбування. У розписах використовувалися мінеральні фарби: вохра червона, вохра жовта, зелена — тертий малахіт, синя — лазурит, і чорна — сажа. Зміст розписів і рельєфів в похованнях Стародавнього царства строго кажучи можна розділити на два типи: по-перше — що прославляють фараона, описують його великі діяння, вчинені ним у земному житті, його підданих, а також рідше розписи, присвячені таємничості майбутнього життя, «життя вічного і вічного блаженства».
У мистецтві Стародавнього Єгипту застосовувалися два типи рельєфу — барельєф, на якому фон навколо фігур віддалявся, і рельєф en creux, з поглибленим контуром, але збереженим фоном. Усередині контуру малюнка майстер міг моделювати зображення. Однак на всіх етапах роботи він був пов'язаний цілою системою правил. Кожна фігура поєднує фрагменти зображень, даних у різному ракурсі, з різних точок зору: торс зображується в фас або в три чверті, голова і ноги — в профіль. Цей підхід до зображення, зумовлений канонічними правилами, надає особливий характер пластиці фігур і передачі руху в давньоєгипетському рельєфі. Дуже незначна міра варіювання поз і руху різних фігур на багатофігурних композиціях-фризах. Це надає рельєфу настрій неквапливості, спокійної послідовності. Крім того, така композиція особливо природно пов'язувалася з площиною стіни, підкреслюючи її строгу і гладку поверхню.
У художній історії Єгипту нерідко оповідальне зображення то наближалося до декоративного візерунку, то знаходило риси композиційної свободи і динаміки. Рельєф значно змінювався в залежності від еволюції архітектури та скульптури. Ранні зразки його відрізняє велика жорсткість і незграбність контурів, нерівномірність опрацювання всієї площини малюнка. Мистецтво Середнього Царства прагне до більшої легкості і природності пропорцій, саме в цю епоху рельєф стає дещо менш статичним, ніж в культурі Стародавнього Царства.
У найдавніших рельєфах (відомі рельєфи IV династії) фігура злегка виступає з фону; починаючи із XII династії прийом опуклих фігур зустрічається рідше, а з XVIII династії цей вид рельєфу майже зникає, і, як на , рельєфи робляться вже зазвичай заглибленими. Починаючи з XX династії користуються однаково обома видами рельєфу. Низький рельєф менш схильний до руйнування і краще протистоїть дії часу.
В даний час відомий ряд значно більш ранніх рельєфів, що передують мистецтву періоду IV династії. Так, наприклад, шиферна таблетка з рельєфним зображенням звірів () датується приблизно початком I династії. До тієї ж династії належить відомий рельєф Нармера Каїрського музею, там же рельєф Хеси-Ра — III династії та ін. Рельєфи техніки en creux зустрічаються вже в мистецтві періоду Стародавнього царства.
Єгипетські художники ніколи не забували про необхідність цілісності, органічності всього ансамблю, і завжди одне мистецтво як би виростало з іншого. Рельєф зазвичай розфарбовувався і на нього наносилися ієрогліфи. Це був синтез трьох мистецтв — архітектоніка організуюча простір не тільки стін, а й перед стіною, скульптурне моделювання обсягу, і живопис в розпису квітами реального світу.
Час розквіту давньоєгипетського рельєфу — епоха Нового Царства. У цей період змінюється естетичний ідеал у мистецтві Єгипту: на зміну великоваговій безпристрасній статичності приходять ліричні жанри у всіх видах мистецтва, на перший план висуваються критерії вишуканості, витонченості і більшої свободи виразності. Звичайними стають зображення фігур в різних поворотах, передача просторових планів. Шедевром свободи і емоційності в рельєфних зображеннях епохи є знаменита композиція «Плакальниці» з гробниці в Мемфісі. Витончений рельєф відрізняє рельєфи амарнського періоду. Надалі рельєф відчуває вплив тенденцій до посилення декоративності (рельєфи епохи Тутанхамона), академізму (зображення Сеті I). Повернення до суворих вимог канону після короткого часу стилістичного оновлення в амарнський період зажадало від майстрів видатного почуття міри і збалансованості між древніми і новими прийомами. Пізній період відзначений безліччю видатних творів. Але в мистецтві рельєфу досягнення часів Амарни перевершені не були.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 15 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
- Искусство Древнего Египта. Шуринова Р.: М., 1974—200с: ил.
- История архитектуры. О.Шуази: М: Изд-во Академии Архитектуры, 1937
- Искусство Древнего Мира. Н. А. Дмитриева, Н. А. Виноградова.:М. 1986
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Relyef davnoyegipetskij harakterna oblast obrazotvorchogo mistectva ne vtrachaye aktualnosti z pochatku dinastichnogo periodu i do kincya epohi ellinizmu v Yegipti Relyefni zobrazhennya zustrichalisya z najdavnishih chasiv na pobutovih i kultovih predmetah pohovalnih stelah ale osoblivo chasto na stinah hramiv i grobnic Pri rozbizhnostyah v syuzhetah obrazotvorchij princip zalishayetsya yedinim i gruntuyetsya na vimogah davnoyegipetskogo kanonu Relyef sho prikrashav poverhnyu ne povinen buv rujnuvati yiyi fakturu v zv yazku z chim visota davnoyegipetskogo relyefu duzhe nevelika inodi menshe odnogo milimetra Perspektiva i prostorovi plani vidsutni rakursi v zobrazhenni figur ne vikoristovuyutsya Grupovi sceni zavzhdi rozgortayutsya v odnu liniyu po tipu friza takih poyasiv friziv zazvichaj buvaye kilka Ploskij siluet malyunka pidkreslyuyut uzagalnenim konturom blizkim do geometrizovanogo Rozpis po relyefu pokrivaye rivnim sharom jogo dilyanki pri comu tradiciya vikoristannya chistih kontrastnih koloriv na dovgi stolittya zalishayetsya neporushnoyu Osnovnij zadum relyefnih kompozicij tiyeyi chi inshoyi grobnici nalezhav nachalniku robit reshta majstriv vikonuvali okremi relyefi abo perenosili na stini vzhe gotovi epizodi gruntuyuchis na eskizah menshogo masshtabu Na pidgotovlenu stinu nanosilisya promalovuvannya majbutnoyi kompoziciyi pislya chogo majstri virizali konturi i rozpisuvali relyef penzlyami zroblenimi z travi Ehnaton i jogo sim ya Stela Kayirskij muzej Yegipet Tehnika relyefu vklyuchala v sebe tri etapi malyunok farboyu na pidgotovlenij ploshini vibirka relyefu i ostatochne rozfarbuvannya U rozpisah vikoristovuvalisya mineralni farbi vohra chervona vohra zhovta zelena tertij malahit sinya lazurit i chorna sazha Zmist rozpisiv i relyefiv v pohovannyah Starodavnogo carstva strogo kazhuchi mozhna rozdiliti na dva tipi po pershe sho proslavlyayut faraona opisuyut jogo veliki diyannya vchineni nim u zemnomu zhitti jogo piddanih a takozh ridshe rozpisi prisvyacheni tayemnichosti majbutnogo zhittya zhittya vichnogo i vichnogo blazhenstva U mistectvi Starodavnogo Yegiptu zastosovuvalisya dva tipi relyefu barelyef na yakomu fon navkolo figur viddalyavsya i relyef en creux z pogliblenim konturom ale zberezhenim fonom Useredini konturu malyunka majster mig modelyuvati zobrazhennya Odnak na vsih etapah roboti vin buv pov yazanij ciloyu sistemoyu pravil Kozhna figura poyednuye fragmenti zobrazhen danih u riznomu rakursi z riznih tochok zoru tors zobrazhuyetsya v fas abo v tri chverti golova i nogi v profil Cej pidhid do zobrazhennya zumovlenij kanonichnimi pravilami nadaye osoblivij harakter plastici figur i peredachi ruhu v davnoyegipetskomu relyefi Duzhe neznachna mira variyuvannya poz i ruhu riznih figur na bagatofigurnih kompoziciyah frizah Ce nadaye relyefu nastrij nekvaplivosti spokijnoyi poslidovnosti Krim togo taka kompoziciya osoblivo prirodno pov yazuvalasya z ploshinoyu stini pidkreslyuyuchi yiyi strogu i gladku poverhnyu U hudozhnij istoriyi Yegiptu neridko opovidalne zobrazhennya to nablizhalosya do dekorativnogo vizerunku to znahodilo risi kompozicijnoyi svobodi i dinamiki Relyef znachno zminyuvavsya v zalezhnosti vid evolyuciyi arhitekturi ta skulpturi Ranni zrazki jogo vidriznyaye velika zhorstkist i nezgrabnist konturiv nerivnomirnist opracyuvannya vsiyeyi ploshini malyunka Mistectvo Serednogo Carstva pragne do bilshoyi legkosti i prirodnosti proporcij same v cyu epohu relyef staye desho mensh statichnim nizh v kulturi Starodavnogo Carstva U najdavnishih relyefah vidomi relyefi IV dinastiyi figura zlegka vistupaye z fonu pochinayuchi iz XII dinastiyi prijom opuklih figur zustrichayetsya ridshe a z XVIII dinastiyi cej vid relyefu majzhe znikaye i yak na relyefi roblyatsya vzhe zazvichaj zagliblenimi Pochinayuchi z XX dinastiyi koristuyutsya odnakovo oboma vidami relyefu Nizkij relyef mensh shilnij do rujnuvannya i krashe protistoyit diyi chasu V danij chas vidomij ryad znachno bilsh rannih relyefiv sho pereduyut mistectvu periodu IV dinastiyi Tak napriklad shiferna tabletka z relyefnim zobrazhennyam zviriv datuyetsya priblizno pochatkom I dinastiyi Do tiyeyi zh dinastiyi nalezhit vidomij relyef Narmera Kayirskogo muzeyu tam zhe relyef Hesi Ra III dinastiyi ta in Relyefi tehniki en creux zustrichayutsya vzhe v mistectvi periodu Starodavnogo carstva Yegipetski hudozhniki nikoli ne zabuvali pro neobhidnist cilisnosti organichnosti vsogo ansamblyu i zavzhdi odne mistectvo yak bi virostalo z inshogo Relyef zazvichaj rozfarbovuvavsya i na nogo nanosilisya iyeroglifi Ce buv sintez troh mistectv arhitektonika organizuyucha prostir ne tilki stin a j pered stinoyu skulpturne modelyuvannya obsyagu i zhivopis v rozpisu kvitami realnogo svitu Chas rozkvitu davnoyegipetskogo relyefu epoha Novogo Carstva U cej period zminyuyetsya estetichnij ideal u mistectvi Yegiptu na zminu velikovagovij bezpristrasnij statichnosti prihodyat lirichni zhanri u vsih vidah mistectva na pershij plan visuvayutsya kriteriyi vishukanosti vitonchenosti i bilshoyi svobodi viraznosti Zvichajnimi stayut zobrazhennya figur v riznih povorotah peredacha prostorovih planiv Shedevrom svobodi i emocijnosti v relyefnih zobrazhennyah epohi ye znamenita kompoziciya Plakalnici z grobnici v Memfisi Vitonchenij relyef vidriznyaye relyefi amarnskogo periodu Nadali relyef vidchuvaye vpliv tendencij do posilennya dekorativnosti relyefi epohi Tutanhamona akademizmu zobrazhennya Seti I Povernennya do suvorih vimog kanonu pislya korotkogo chasu stilistichnogo onovlennya v amarnskij period zazhadalo vid majstriv vidatnogo pochuttya miri i zbalansovanosti mizh drevnimi i novimi prijomami Piznij period vidznachenij bezlichchyu vidatnih tvoriv Ale v mistectvi relyefu dosyagnennya chasiv Amarni pereversheni ne buli Primitki Arhiv originalu za 29 veresnya 2010 Procitovano 15 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2014 Iskusstvo Drevnego Egipta Shurinova R M 1974 200s il Istoriya arhitektury O Shuazi M Izd vo Akademii Arhitektury 1937 Iskusstvo Drevnego Mira N A Dmitrieva N A Vinogradova M 1986