Рекомбінація — процес, обернений до йонізації. Полягає в захопленні йоном вільного електрона. Рекомбінація приводить до зменшення заряду йона або перетворення йона на нейтральний атом чи молекулу. Можлива також рекомбінація електрона та нейтрального атома (молекули), що веде до утворення від'ємного йона, і в рідкісних випадках — рекомбінація від'ємного йона з утворенням дво- або триразово зарядженого від'ємного йона. Замість електрона в деяких випадках можуть виступати інші елементарні частинки, наприклад мезони, створюючи мезоатоми або мезомолекули. На ранніх етапах розвитку всесвіту відбувалася реакція рекомбінації водню — так звана епоха первинної рекомбінації.
Також рекомбінація — це процес, обернений до гомолітичного розриву хімічного зв'язку. Вона пов'язана з утворенням ординарного ковалентного зв'язку за рахунок усуспільнення неспарених електронів, які належать різним частинкам (атомам, вільним радикалам).
Приклади рекомбінації:
Реакція рекомбінації дуже екзотермічна, для неї характерна дуже мала або нульова енергія активації. Тому такі реакції протікають за участю третьої нейтральної частки, яка забирає енергію реакції:
Математичний опис
Рекомбінацію в середовищах із наявністю гетерополярних іонів описують такою формулою:
де — концентрація додатних іонів, — концентрація від'ємних іонів, — коефіцієнт рекомбінації. Коефіцієнт рекомбінації також називають коефіцієнтом Ланжевена, за ім'ям французького фізика Поля Ланжевена.
Виведення коефіцієнта рекомбінації за Ланжевеном
Розглянемо процес рекомбінації двох іонів. Для того, щоб відбувся акт рекомбінації, йони повинні зблизитися на відстань меншу від дебаївського радіуса. Після цього енергії теплової взаємодії недостатньо для подолання електричної сили, що виникає між іонами.
Розглянемо сферу з дебаївським радіусом, у центрі якої розташовано додатний іон. Тоді кількість від'ємних іонів, що надходять у цю сферу за одиницю часу, можна знайти за такою формулою:
Число йонів, що прорекомбінували, можна отримати, якщо врахувати, що всі йони, які потрапляють у сферу, рекомбінують із додатними йонами, тоді це запишеться так:
Порівнявши цей вираз із законом рекомбінації отримуємо значення для коефіцієнта Ланжевена:
де — рухливість.
Див. також
Примітки
Література
- Химический энциклопедический словарь / Гл. редактор И. Л. Кнунянц. — М. : Советская энциклопедия, 1983. — С. 504.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rekombinaciya proces obernenij do jonizaciyi Polyagaye v zahoplenni jonom vilnogo elektrona Rekombinaciya privodit do zmenshennya zaryadu jona abo peretvorennya jona na nejtralnij atom chi molekulu Mozhliva takozh rekombinaciya elektrona ta nejtralnogo atoma molekuli sho vede do utvorennya vid yemnogo jona i v ridkisnih vipadkah rekombinaciya vid yemnogo jona z utvorennyam dvo abo trirazovo zaryadzhenogo vid yemnogo jona Zamist elektrona v deyakih vipadkah mozhut vistupati inshi elementarni chastinki napriklad mezoni stvoryuyuchi mezoatomi abo mezomolekuli Na rannih etapah rozvitku vsesvitu vidbuvalasya reakciya rekombinaciyi vodnyu tak zvana epoha pervinnoyi rekombinaciyi Takozh rekombinaciya ce proces obernenij do gomolitichnogo rozrivu himichnogo zv yazku Vona pov yazana z utvorennyam ordinarnogo kovalentnogo zv yazku za rahunok ususpilnennya nesparenih elektroniv yaki nalezhat riznim chastinkam atomam vilnim radikalam Prikladi rekombinaciyi 2 H H 2 Q displaystyle mathsf 2H cdot rightarrow H 2 Q dd H C l H C l Q displaystyle mathsf H cdot Cl cdot rightarrow HCl Q dd C H 3 C H 3 C H 2 C H 3 C H 2 C H 3 Q displaystyle mathsf CH 3 cdot CH 3 CH 2 cdot rightarrow CH 3 CH 2 CH 3 Q dd Reakciya rekombinaciyi duzhe ekzotermichna dlya neyi harakterna duzhe mala abo nulova energiya aktivaciyi Tomu taki reakciyi protikayut za uchastyu tretoyi nejtralnoyi chastki yaka zabiraye energiyu reakciyi H C l M H C l M displaystyle mathsf H cdot Cl cdot M rightarrow HCl M dd Matematichnij opisRekombinaciyu v seredovishah iz nayavnistyu geteropolyarnih ioniv opisuyut takoyu formuloyu d n d t a n n displaystyle frac dn dt alpha n n dd de n displaystyle n koncentraciya dodatnih ioniv n displaystyle n koncentraciya vid yemnih ioniv a displaystyle alpha koeficiyent rekombinaciyi Koeficiyent rekombinaciyi a displaystyle alpha takozh nazivayut koeficiyentom Lanzhevena za im yam francuzkogo fizika Polya Lanzhevena Vivedennya koeficiyenta rekombinaciyi za LanzhevenomRozglyanemo proces rekombinaciyi dvoh ioniv Dlya togo shob vidbuvsya akt rekombinaciyi joni povinni zblizitisya na vidstan menshu vid debayivskogo radiusa Pislya cogo energiyi teplovoyi vzayemodiyi nedostatno dlya podolannya elektrichnoyi sili sho vinikaye mizh ionami Rozglyanemo sferu z debayivskim radiusom u centri yakoyi roztashovano dodatnij ion Todi kilkist vid yemnih ioniv sho nadhodyat u cyu sferu za odinicyu chasu mozhna znajti za takoyu formuloyu D n d S n v n D t d S n v n 4 p R D 2 D t n m e ϵ ϵ 0 D t displaystyle Delta n int limits delta S n v n Delta tdS n v n 4 pi R D 2 Delta t n frac mu e epsilon epsilon 0 Delta t dd Chislo joniv sho prorekombinuvali mozhna otrimati yaksho vrahuvati sho vsi joni yaki potraplyayut u sferu rekombinuyut iz dodatnimi jonami todi ce zapishetsya tak D n n D n n n m e ϵ ϵ 0 D t displaystyle Delta n n Delta n n n frac mu e epsilon epsilon 0 Delta t dd Porivnyavshi cej viraz iz zakonom rekombinaciyi otrimuyemo znachennya dlya koeficiyenta Lanzhevena a m e ϵ ϵ 0 displaystyle alpha frac mu e epsilon epsilon 0 dd de m displaystyle mu ruhlivist Div takozhHimichnij zv yazok Kovalentnij zv yazok Radikal himiya PrimitkiLiteraturaHimicheskij enciklopedicheskij slovar Gl redaktor I L Knunyanc M Sovetskaya enciklopediya 1983 S 504