Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейхштадтська угода — секретна угода між Росією та Австро-Угорщиною з балканського питання, укладена 26 червня під час зустрічі імператора Олександра ІІ та міністра закордонних справ князя О. М. Горчакова з австрійським імператором Францем Йосифом та міністром закордонних справ Д. Андраші у Рейхштадтському замку.
| Рейхштадтська угода | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 8 липня 1876 року |
| Місце | Рейхштадтський замок |
| Сторони | Олександр II, Горчаков Олександр Михайлович, Франц Йосиф I і Дюла Андраші (старший) |
Угода, підготовлена бароном Жоміні, не зафіксована офіційним документом. За дорученням Горчакова і Андраші було зроблено лише записи переговорів, причому російський і австрійський текст дещо відрізняються один від одного. Відповідно до досягнутих домовленостей сторони обіцяли не втручатися у війну Сербії та Чорногорії проти Туреччини та закрити австрійські порти Клек та Каттаро, через які сторони (переважно Туреччина) отримували зброю та боєприпаси.
У разі перемоги Османської імперії у війні сторони збиралися домагатися відновлення довоєнного статус-кво та проведення адміністративної реформи у Боснії і Герцеговині. У разі поразки турків згідно з російським текстом Сербія мала отримати Герцеговину і порт Спіца на Адріатичному морі, Чорногорія — частину старої Сербії та Боснії, а Австро-Угорщина — турецьку Хорватію та прикордонні райони Боснії. Згідно з австрійським записом у разі поразки турків Сербія та Чорногорія отримали б лише прикордонні райони Боснії та Герцеговини, а більша їх частина переходила б під контроль Австро-Угорщини. При цьому Росія повертала б собі Південно-Західну Бессарабію, відторгнуту у неї за Паризьким мирним договором 1856 і Батум.
У разі «повного розгрому» Туреччини передбачалося, згідно з російським записом, утворення незалежних князівств Болгарії та Румелії, а відповідно до австрійської — надання їм та Албанії автономії у складі Османської імперії. Обидві сторони погоджувалися на розширення Греції. Згідно з російською версією вона мала отримати Фессалію та Епір, а згідно з австрійською — Кріт. Обидві держави визнавали за можливе перетворення Константинополя на «вільне місто».
Під час Константинопольської конференції та у зв'язку з подальшим загостренням становища на Балканах угоду було доповнено .
Примітки
- ЖОМИНИ • Большая российская энциклопедия — электронная версия. оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejhshtadtska ugoda sekretna ugoda mizh Rosiyeyu ta Avstro Ugorshinoyu z balkanskogo pitannya ukladena 26 chervnya pid chas zustrichi imperatora Oleksandra II ta ministra zakordonnih sprav knyazya O M Gorchakova z avstrijskim imperatorom Francem Josifom ta ministrom zakordonnih sprav D Andrashi u Rejhshtadtskomu zamku Rejhshtadtska ugodaTipmizhnarodnij dogovirPidpisano8 lipnya 1876 rokuMisceRejhshtadtskij zamokStoroniOleksandr II Gorchakov Oleksandr Mihajlovich Franc Josif I i Dyula Andrashi starshij Ugoda pidgotovlena baronom Zhomini ne zafiksovana oficijnim dokumentom Za doruchennyam Gorchakova i Andrashi bulo zrobleno lishe zapisi peregovoriv prichomu rosijskij i avstrijskij tekst desho vidriznyayutsya odin vid odnogo Vidpovidno do dosyagnutih domovlenostej storoni obicyali ne vtruchatisya u vijnu Serbiyi ta Chornogoriyi proti Turechchini ta zakriti avstrijski porti Klek ta Kattaro cherez yaki storoni perevazhno Turechchina otrimuvali zbroyu ta boyepripasi U razi peremogi Osmanskoyi imperiyi u vijni storoni zbiralisya domagatisya vidnovlennya dovoyennogo status kvo ta provedennya administrativnoyi reformi u Bosniyi i Gercegovini U razi porazki turkiv zgidno z rosijskim tekstom Serbiya mala otrimati Gercegovinu i port Spica na Adriatichnomu mori Chornogoriya chastinu staroyi Serbiyi ta Bosniyi a Avstro Ugorshina turecku Horvatiyu ta prikordonni rajoni Bosniyi Zgidno z avstrijskim zapisom u razi porazki turkiv Serbiya ta Chornogoriya otrimali b lishe prikordonni rajoni Bosniyi ta Gercegovini a bilsha yih chastina perehodila b pid kontrol Avstro Ugorshini Pri comu Rosiya povertala b sobi Pivdenno Zahidnu Bessarabiyu vidtorgnutu u neyi za Parizkim mirnim dogovorom 1856 i Batum U razi povnogo rozgromu Turechchini peredbachalosya zgidno z rosijskim zapisom utvorennya nezalezhnih knyazivstv Bolgariyi ta Rumeliyi a vidpovidno do avstrijskoyi nadannya yim ta Albaniyi avtonomiyi u skladi Osmanskoyi imperiyi Obidvi storoni pogodzhuvalisya na rozshirennya Greciyi Zgidno z rosijskoyu versiyeyu vona mala otrimati Fessaliyu ta Epir a zgidno z avstrijskoyu Krit Obidvi derzhavi viznavali za mozhlive peretvorennya Konstantinopolya na vilne misto Pid chas Konstantinopolskoyi konferenciyi ta u zv yazku z podalshim zagostrennyam stanovisha na Balkanah ugodu bulo dopovneno PrimitkiZhOMINI Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya originalu za 7 sichnya 2021 Procitovano 4 sichnya 2021