Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реймонд Едвард Прістлі (англ. Raymond Edward Priestley; 1886—1974) — вчений, геолог, дослідник, учасник двох антарктичних експедицій під керівництвом Ернеста Шеклтона (1907—1909) і Роберта Скотта (1910—1913), один із співзасновників Інституту полярних досліджень імені Скотта, президент Королівського географічного товариства (1961—1963).
| Реймонд Прістлі | |
|---|---|
| англ. Raymond Priestley | |
 | |
| Народився | 20 липня 1886[1] d, Глостершир[d], Глостершир, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 24 червня 1974[1] (87 років) Челтнем, Глостершир[d], Глостершир, Англія, Велика Британія |
| Країна |  Велика Британія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, геолог, географ |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | геологія |
| Заклад | Кембриджський університет d |
| Членство | Королівське географічне товариство |
| Війна | Перша світова війна |
| Військове звання | майор |
| Відомий завдяки: | дослідженням в Антарктиді |
| Нагороди | |
 Реймонд Прістлі у Вікісховищі | |
Ранні роки життя
Реймонд Прістлі народився 20 липня 1886 року в місті Тьюксбері в родині директора школи класичної граматики Джозефа Едварда Прістлі і його дружини Генрієтти Райс. Другий з восьми дітей в сім'ї. Початкову освіту здобув у школі батька, а після її закінчення вступив до Університетський коледж Брістоля на геологічний факультет. Під час навчання був капітаном університетської хокейної команди і команди з крикету.
Антарктичні експедиції
1907—1909
Після закінчення другого курсу Прістлі став учасником Першої експедиції Шеклтона в Антарктиду (1907—1909), під час якої працював геологом разом з відомими вченими університету Сіднея Еджуортом Девідом і Дугласом Моусон зі збору геологічних зразків на острові Росса і на захід від протоки Мак-Мердо. Після закінчення експедиції Прістлі чотири місяці провів у Англії, підготувавши есе по геології для книги Шеклтона «У серці Антарктики». У жовтні 1909 року виїхав до Сідней, де разом з Еджуортом Девідом працював над геологічними звітом експедиції, який був опублікований в 1914 році.
1910—1913
У 1910 році Реймонд Прістлі став учасником Британської антарктичної експедиції 1910—1913 під керівництвом Роберта Скотта. На посаді геолога-гляціолога входив до складу «Північної партії» під керівництвом лейтенанта Віктора Кемпбелла, чиїм завданням було самостійне проведення геологічних, геодезичних та інших наукових досліджень на північ і захід від протоки Мак-Мердо на землі Вікторії (первісна програма передбачала проведення наукових робіт на землі Едуарда VII, але там в цей час перебувала норвезька антарктична експедиція Амундсена, через що програма була змінена). Крім Кемпбелла і Прістлі до складу партії входили військовий лікар Мюррей Левик (зоолог, фотограф), унтер-офіцер Джордж Аббот, унтер-офіцер Френк Браунінг і матрос Гаррі Дікасон.
У перший сезон партія організувала базу на мисі Адер і працювала на північ і захід від неї. На початку другого сезону (8 січня 1912 року) партія була доставлена на кораблі «Терра-Нова» на 200 миль на південь в притулок Еванс в затоці Терра-Нова, звідки за планом повинна була бути евакуйована «Терра-Новою» в кінці лютого — початку березня 1912 року в Нову Зеландію. Але через складну льодову обстановку «Терра-Нова» не змогла евакуювати «Північну партію», і їй, оснащеної продовольством і спорядженням для роботи лише протягом короткого антарктичного літа, довелося провести вимушену зимівлю в сніговій печері в притулку Еванс, після чого навесні 1912 року (вересень-листопад) самостійно добиратися до бази Скотта на острові Росса. Мужність і героїзм полярників «Північної партії» виявилися, в тіні трагедії самого капітана Скотта і його полюсной групи. Через роки Прістлі описав пригоди полярників в своїй книзі «Антарктична одіссея. Північна партія експедиції Р. Скотта».
За свій внесок в роботу антарктичних експедицій Шеклтона і Скотта Прістлі був нагороджений «Полярною медаллю» з двома планками.
Наступні роки життя
Після повернення до Англії Прістлі був зарахований в Коледж Христа (Кембридж). Під час Першої світової війни був пртзваний в армію і служив ад'ютантом у навчальному центрі радіозв'язку, а потім у Франції. За заслуги був нагороджений Військовим хрестом. Після закінчення війни став автором ряду офіційних звітів британського військового відомства про діяльність інженерних військ: «Діяльність інженерних військ в 1914—1919 роках», «The Signal Service» (1921), «Прорив лінії Гінденбурга» (1919).
Ще під час війни, 10 квітня 1915 року Реймонд Прістлі одружився з Мері Бойд — сестрою Чарльза Райта (фізика експедиції Скотта, зі свого боку, з рідною сестрою Прістлі одружився Томас Тейлор — геолог експедиції, що поріднило Прістлі зі своїми друзями-полярниками).
У 1920 році на кошти від громадських пожертв з приводу трагедії капітана Скотта Реймонд Прістлі, Френк Дебенхем і Джеймс Уорд заснували Інститут полярних досліджень імені Скотта як сховище наукових, дослідницьких та інших матеріалів з тематики полярних досліджень на благо майбутніх мандрівників (на сьогоднішній день це найбільша в світі бібліотека і архів, де зберігаються унікальні зібрання рукописних і опублікованих матеріалів і звітів про науково-дослідні і геологорозвідувальні роботи, пов'язані з полярними регіонами).
У 1922 році Прістлі з співавторстві з Чарльзом Райтом за результатами роботи експедиції «Терра-Нови» опублікував роботу «Гляціологія», що стала класикою ранніх досліджень в цій науці. За цю роботу йому було присвоєно науковий ступінь бакалавр.
З 1924 по 1934 роки Прістлі працював в Кембріджському університеті (Клер-коледжу) — переважно на адміністративних посадах. У 1935 році йому була запропонована посада заступника ректора Університету Мельбурна, на якій він пропрацював до 1938 року, виконавши колосальну роботу щодо реформування. Він зумів організувати фінансування капітального ремонту будівлі університету, поліпшити навчальні програми, умови праці та заробітну плату персоналу. Величезний внесок Прістлі вніс у становлення університетського Студентського союзу (UMSU) — інтелектуального і соціального центру студентського життя.
З 1938 по 1952 рік Прістлі працював на посаді заступника ректора Бірмінгемського університету, на якій багато уваги приділив студентським об'єднанням і спорту. У його честь був названий «Спортивний центр Реймонда Прістлі» Бірмінгемського університету. В цей же час Прістлі брав активну участь у становленні Університетського коледжу Вест-Індії (Тринідад), в якому з 1949 по 1953 роки був президентом Коледжу тропічного сільського господарства.
За заслуги перед Вітчизною в 1949 році був зведений в звання лицаря.
У 1953 році Реймонд Прістлі вийшов на пенсію. Він часто читав лекції про свій полярний досвіді перед студентами Кембриджа і багатьма іншими. У 1956-му і 1959-му ще раз побував в Антарктиці. З 1961 по 1963 роки очолював Королівське географічне товариство.
Реймонд Прістлі помер у віці 87 років 24 червня 1974 року в будинку для літніх людей в Челтнемі, переживши і дружину (1961), і обох своїх дочок.
Примітки
- SNAC — 2010.
Посилання
- Біографія Реймонда Прістлі(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pristli Rejmond Edvard Pristli angl Raymond Edward Priestley 1886 1974 vchenij geolog doslidnik uchasnik dvoh antarktichnih ekspedicij pid kerivnictvom Ernesta Shekltona 1907 1909 i Roberta Skotta 1910 1913 odin iz spivzasnovnikiv Institutu polyarnih doslidzhen imeni Skotta prezident Korolivskogo geografichnogo tovaristva 1961 1963 Rejmond Pristliangl Raymond PriestleyNarodivsya20 lipnya 1886 1886 07 20 1 d Glostershir d Glostershir Angliya Spoluchene KorolivstvoPomer24 chervnya 1974 1974 06 24 1 87 rokiv Cheltnem Glostershir d Glostershir Angliya Velika BritaniyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik geolog geografAlma materKembridzhskij universitetGaluzgeologiyaZakladKembridzhskij universitet dChlenstvoKorolivske geografichne tovaristvoVijnaPersha svitova vijnaVijskove zvannyamajorVidomij zavdyaki doslidzhennyam v AntarktidiNagorodid 1959 Rejmond Pristli u VikishovishiRanni roki zhittyaRejmond Pristli narodivsya 20 lipnya 1886 roku v misti Tyuksberi v rodini direktora shkoli klasichnoyi gramatiki Dzhozefa Edvarda Pristli i jogo druzhini Genriyetti Rajs Drugij z vosmi ditej v sim yi Pochatkovu osvitu zdobuv u shkoli batka a pislya yiyi zakinchennya vstupiv do Universitetskij koledzh Bristolya na geologichnij fakultet Pid chas navchannya buv kapitanom universitetskoyi hokejnoyi komandi i komandi z kriketu Antarktichni ekspediciyi1907 1909 Pislya zakinchennya drugogo kursu Pristli stav uchasnikom Pershoyi ekspediciyi Shekltona v Antarktidu 1907 1909 pid chas yakoyi pracyuvav geologom razom z vidomimi vchenimi universitetu Sidneya Edzhuortom Devidom i Duglasom Mouson zi zboru geologichnih zrazkiv na ostrovi Rossa i na zahid vid protoki Mak Merdo Pislya zakinchennya ekspediciyi Pristli chotiri misyaci proviv u Angliyi pidgotuvavshi ese po geologiyi dlya knigi Shekltona U serci Antarktiki U zhovtni 1909 roku viyihav do Sidnej de razom z Edzhuortom Devidom pracyuvav nad geologichnimi zvitom ekspediciyi yakij buv opublikovanij v 1914 roci 1910 1913 U 1910 roci Rejmond Pristli stav uchasnikom Britanskoyi antarktichnoyi ekspediciyi 1910 1913 pid kerivnictvom Roberta Skotta Na posadi geologa glyaciologa vhodiv do skladu Pivnichnoyi partiyi pid kerivnictvom lejtenanta Viktora Kempbella chiyim zavdannyam bulo samostijne provedennya geologichnih geodezichnih ta inshih naukovih doslidzhen na pivnich i zahid vid protoki Mak Merdo na zemli Viktoriyi pervisna programa peredbachala provedennya naukovih robit na zemli Eduarda VII ale tam v cej chas perebuvala norvezka antarktichna ekspediciya Amundsena cherez sho programa bula zminena Krim Kempbella i Pristli do skladu partiyi vhodili vijskovij likar Myurrej Levik zoolog fotograf unter oficer Dzhordzh Abbot unter oficer Frenk Brauning i matros Garri Dikason U pershij sezon partiya organizuvala bazu na misi Ader i pracyuvala na pivnich i zahid vid neyi Na pochatku drugogo sezonu 8 sichnya 1912 roku partiya bula dostavlena na korabli Terra Nova na 200 mil na pivden v pritulok Evans v zatoci Terra Nova zvidki za planom povinna bula buti evakujovana Terra Novoyu v kinci lyutogo pochatku bereznya 1912 roku v Novu Zelandiyu Ale cherez skladnu lodovu obstanovku Terra Nova ne zmogla evakuyuvati Pivnichnu partiyu i yij osnashenoyi prodovolstvom i sporyadzhennyam dlya roboti lishe protyagom korotkogo antarktichnogo lita dovelosya provesti vimushenu zimivlyu v snigovij pecheri v pritulku Evans pislya chogo navesni 1912 roku veresen listopad samostijno dobiratisya do bazi Skotta na ostrovi Rossa Muzhnist i geroyizm polyarnikiv Pivnichnoyi partiyi viyavilisya v tini tragediyi samogo kapitana Skotta i jogo polyusnoj grupi Cherez roki Pristli opisav prigodi polyarnikiv v svoyij knizi Antarktichna odisseya Pivnichna partiya ekspediciyi R Skotta Za svij vnesok v robotu antarktichnih ekspedicij Shekltona i Skotta Pristli buv nagorodzhenij Polyarnoyu medallyu z dvoma plankami Nastupni roki zhittyaPislya povernennya do Angliyi Pristli buv zarahovanij v Koledzh Hrista Kembridzh Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv prtzvanij v armiyu i sluzhiv ad yutantom u navchalnomu centri radiozv yazku a potim u Franciyi Za zaslugi buv nagorodzhenij Vijskovim hrestom Pislya zakinchennya vijni stav avtorom ryadu oficijnih zvitiv britanskogo vijskovogo vidomstva pro diyalnist inzhenernih vijsk Diyalnist inzhenernih vijsk v 1914 1919 rokah The Signal Service 1921 Proriv liniyi Gindenburga 1919 She pid chas vijni 10 kvitnya 1915 roku Rejmond Pristli odruzhivsya z Meri Bojd sestroyu Charlza Rajta fizika ekspediciyi Skotta zi svogo boku z ridnoyu sestroyu Pristli odruzhivsya Tomas Tejlor geolog ekspediciyi sho poridnilo Pristli zi svoyimi druzyami polyarnikami U 1920 roci na koshti vid gromadskih pozhertv z privodu tragediyi kapitana Skotta Rejmond Pristli Frenk Debenhem i Dzhejms Uord zasnuvali Institut polyarnih doslidzhen imeni Skotta yak shovishe naukovih doslidnickih ta inshih materialiv z tematiki polyarnih doslidzhen na blago majbutnih mandrivnikiv na sogodnishnij den ce najbilsha v sviti biblioteka i arhiv de zberigayutsya unikalni zibrannya rukopisnih i opublikovanih materialiv i zvitiv pro naukovo doslidni i geologorozviduvalni roboti pov yazani z polyarnimi regionami U 1922 roci Pristli z spivavtorstvi z Charlzom Rajtom za rezultatami roboti ekspediciyi Terra Novi opublikuvav robotu Glyaciologiya sho stala klasikoyu rannih doslidzhen v cij nauci Za cyu robotu jomu bulo prisvoyeno naukovij stupin bakalavr Z 1924 po 1934 roki Pristli pracyuvav v Kembridzhskomu universiteti Kler koledzhu perevazhno na administrativnih posadah U 1935 roci jomu bula zaproponovana posada zastupnika rektora Universitetu Melburna na yakij vin propracyuvav do 1938 roku vikonavshi kolosalnu robotu shodo reformuvannya Vin zumiv organizuvati finansuvannya kapitalnogo remontu budivli universitetu polipshiti navchalni programi umovi praci ta zarobitnu platu personalu Velicheznij vnesok Pristli vnis u stanovlennya universitetskogo Studentskogo soyuzu UMSU intelektualnogo i socialnogo centru studentskogo zhittya Z 1938 po 1952 rik Pristli pracyuvav na posadi zastupnika rektora Birmingemskogo universitetu na yakij bagato uvagi pridiliv studentskim ob yednannyam i sportu U jogo chest buv nazvanij Sportivnij centr Rejmonda Pristli Birmingemskogo universitetu V cej zhe chas Pristli brav aktivnu uchast u stanovlenni Universitetskogo koledzhu Vest Indiyi Trinidad v yakomu z 1949 po 1953 roki buv prezidentom Koledzhu tropichnogo silskogo gospodarstva Za zaslugi pered Vitchiznoyu v 1949 roci buv zvedenij v zvannya licarya U 1953 roci Rejmond Pristli vijshov na pensiyu Vin chasto chitav lekciyi pro svij polyarnij dosvidi pered studentami Kembridzha i bagatma inshimi U 1956 mu i 1959 mu she raz pobuvav v Antarktici Z 1961 po 1963 roki ocholyuvav Korolivske geografichne tovaristvo Rejmond Pristli pomer u vici 87 rokiv 24 chervnya 1974 roku v budinku dlya litnih lyudej v Cheltnemi perezhivshi i druzhinu 1961 i oboh svoyih dochok PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311PosilannyaBiografiya Rejmonda Pristli angl