Троя́ндова револю́ція (груз. ვარდების რევოლუცია, вардебіс революція) — період мирних протестів у Грузії, які тривали з листопада 2003 по січень 2004. Причиною початку протестів стали масові фальсифікації парламентських виборів. Проти тодійшнього президента Грузії Едуарда Шеварднадзе виступала політична позиція на чолі з Міхеілем Саакашвілі, Зубабом Жванією та Ніно Бурджанадзе та народ Грузії. Результатом стала відставка Шеварнадзе та прихід до влади Міхеіла Саакашвілі. Це призвело до падіння радянської системи правління в країни.
Трояндова революція | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тбілісі, Площа Свободи, 23 листопада 2003 | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Уряд Грузії Правоохоронні органи Грузії | Єдиний національний рух Кмара Народ Грузії | ||||||||
Лідери | |||||||||
Едуард Шеварднадзе | Михайло Саакашвілі Зураб Жванія Ніно Бурджанадзе |
Назва революції походить від троянд, які опозиція використовувала, щоб підкреслити ненасильницький характер демонстрацій та небажання силового вирішення конфлікту.
Революція троянд стала одним з прикладом кольорових революцій. Значну роль в цій революції відіграли неурядові організації та активісти-студенти.
Причини
Головною і найбільш загальною передумовою до революції стало невдоволення управлінням країною Едуардом Шеварднадзе, що заступив на пост у 1995 р. Обурення населення було викликано накопиченими претензіями до уряду, пов'язаними з важким економічним становищем в країні, корупцією серед державних службовців та ін.
Хід подій
До загострення внутрішньополітичної кризи країну підштовхнули парламентські вибори, які відбулися в Грузії 2 листопада 2003 року. 3 листопада телекомпанія «Руставі 2» оприлюднила дані екзит-полів, згідно з якими лідирував опозиційний блок Михайла Саакашвілі «Національний рух». ЦВК після підрахунку 50 % бюлетенів оголосила, що лідирує пропрезидентський блок «За нову Грузію».
Опозиція вимагала повного скасування результатів виборів, які, на її думку, були сфальсифіковані владою. Одразу після оголошення попередніх результатів в Грузії спалахнули масові акції протесту з вимогою перерахунку голосів і відставки президента Едуарда Шеварднадзе.
На заклик Саакашвілі і Ніно Бурджанадзе та Зураба Жванії, які очолювали опозиційний рух «Демократи», 4 листопада в Тбілісі почались масові демонстрації, підтримані рядом молодіжних організацій і непарламентських партій, котрі створили єдиний штаб протесту. Після того як Центральна виборча комісія (ЦВК) 7 листопада оголосила, що за підрахунком 95% голосів лідером парламентських виборів є блок «За нову Грузію» Шеварнадзе, партія Саакашвілі закликала до загальнонаціональних протестів. Щодня мітинги біля будівлі парламенту у Тбілісі збирали понад тисячу чоловік. Всього ж, за різними даними, в мітингах опозиції лише у Тбілісі брали участь до 10 тисяч чоловік. Масові демонстрації розпочалися і в інших містах та селищах Грузії. Пізніше на площі свободи в Тбілісі вібувся 20-тисячний мітинг. Попри народні протести, уряд визнав вибори дійсними та призначив перше засідання новообраного парламенту на 22 листопада.
Налагодити діалог між протиборчими сторонами не вдалося: 9 листопада безрезультатно завершилися переговори президента Едуарда Шеварднадзе з лідерами опозиції Ніно Бурджанадзе, Михайлом Саакашвілі та Зурабом Жванія. Зустріч, призначену на 11 листопада, було перенесено. 12 листопада в Грузії розпочався збір підписів за відставку Шеварднадзе.
13 листопада Михайло Саакашвілі заявив, що всі ресурси для діалогу з Шеварднадзе вичерпані і переговорів не буде і те що єдиним виходом із ситуації має бути відставка президента і закликав до акцій громадянської непокори До 17 листопада загальнодержавний страйк підтримали державні службовці, лікарі, студентство не лише в столиці, але й в інших містах. 14 листопада Шеварднадзе виступив з телевізійним зверненням до грузинського народу, в якому заявив, що в ситуації, яка склалася в країні, його відставка була б «безвідповідальним кроком».
«Це можливо лише конституційним шляхом, а не шляхом збору підписів. Якщо весь народ вимагатиме моєї відставки — я готовий», — заявив Шеварднадзе.
20 листопада ЦВК Грузії оголосила офіційні підсумки голосування. Правлячий пропрезидентський блок «За нову Грузію», лідером якого був президент Едуард Шеварднадзе, отримав найвищий відсоток голосів — 21,3 %. Опозиційна партія «Відродження» на чолі з Асланом Абашидзе набрала 18,84 %, радикальний опозиційний блок «Національний рух», очолюваний Михайлом Саакашвілі, — 18,3 %. Опозиційна Лейбористська партія отримала 12,04 % голосів, опозиційний блок «Бурджанадзе — демократи» під управлінням Ніно Бурджанадзе і Зураба Жванії — 8,79 %, помірно опозиційна партія «Нові праві» під керівництвом і отримала найменшу кількість голосів — 7,38 %.
21 листопада до Тбілісі почали прибувати автоколони з прихильниками опозиції. Протести опозиції досягли свого піку 22 листопада, в перший день засідання нового грузинського парламенту, легітимність якого була поставлена під сумнів. Того ж дня опозиціонери на чолі з Михайлом Саакашвілі з трояндами в руках (звідки і пішла назва революції) захопили будівлю парламенту, перервали виступ Шеварднадзе і змусили його залишити зал у супроводі охорони. Згодом президент запровадив в країні надзвичайний стан і закликав на допомогу війська та поліцію в районі своєї резиденції у . Однак елітні підрозділи поліції відмовилися його підтримати. Ввечері 23 листопада, в день Святого Георгія, Шеварднадзе провів зустріч з опозиційними лідерами Саакашвілі і Жванією та міністром закордонних справ Росії Ігорем Івановим. Після зустрічі Шеварднадзе оголосив про відставку з посади Президента Грузії. Це викликало справжню ейфорію на вулицях Тбілісі. Понад 100 тисяч мітингувальників відзначили перемогу феєрверками та рок-концертами.
Виконувачем обов'язків Президента Грузії стала спікер грузинського парламенту Ніно Бурджанадзе. 24 листопада Верховний суд Грузії анулював офіційні підсумки парламентських виборів. Наступного дня на позачерговому засіданні парламенту Грузії було прийнято рішення про призначення дострокових президентських виборів на 4 січня. Саакашвілі переміг на президентських виборах 4 січня 2004 року, а партія «Національний рух» отримала абсолютну більшість голосів на парламентських виборах 28 березня
Наслідки
4 січня 2004 року в Грузії були проведені президентські вибори, перемогу на яких здобув Михайло Саакашвілі. 25 січня Саакашвілі вступив на посаду Президента Грузії. 28 березня 2004 року були проведені й нові парламентські вибори, перемогу на яких здобула правляча партія «Нові демократи».
Троянда була обрана символом революції не випадково. Її шипи асоціюються з державною незалежністю Грузії, а сама троянда — з грузинським художником Ніко Піросмані. Він був закоханий в акторку і присвятив їй одну зі своїх найвідоміших картин. За легендою, художник подарував їй кілька арб, навантажених квітами, і цей сюжет ліг в основу знаменитого вірша Андрія Вознесенського «Мільйон червоних троянд».
Див. також
Джерела
- მიხეილ სააკაშვილი. Пробудження Сили (авдіокнига)(укр.)
- Революція «трояндова» //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
Посилання
- Помаранчева революція та революція троянд: подібність не лише в датах, відмінність — не лише в географії (Радіо Свобода, 23.11.2005)
- Шлях Сакартвело // Український тиждень, № 31, 30.07.2010
- Перезавантаження держмашини // Український тиждень, № 31, 30.07.2010
- Сергій Рахманін. Вони зробили це // Дзеркало тижня. Україна, № 20, 3.06.2011[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з історії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Troya ndova revolyu ciya gruz ვარდების რევოლუცია vardebis revolyuciya period mirnih protestiv u Gruziyi yaki trivali z listopada 2003 po sichen 2004 Prichinoyu pochatku protestiv stali masovi falsifikaciyi parlamentskih viboriv Proti todijshnogo prezidenta Gruziyi Eduarda Shevardnadze vistupala politichna poziciya na choli z Miheilem Saakashvili Zubabom Zhvaniyeyu ta Nino Burdzhanadze ta narod Gruziyi Rezultatom stala vidstavka Shevarnadze ta prihid do vladi Miheila Saakashvili Ce prizvelo do padinnya radyanskoyi sistemi pravlinnya v krayini Troyandova revolyuciya Tbilisi Plosha Svobodi 23 listopada 2003 Data 2 listopada 2003 4 sichnya 2004 Misce Gruziya Privid Nezadovolennya politikoyu prezidenta Eduarda Shevardnadze Falsifikaciya viboriv Politichna korupciya Bidnist Rezultat Do vladi prijshov Saakashvili Yedinij nacionalnij ruh Storoni Uryad Gruziyi Pravoohoronni organi Gruziyi Yedinij nacionalnij ruh Kmara Narod Gruziyi Lideri Eduard Shevardnadze Mihajlo Saakashvili Zurab Zhvaniya Nino Burdzhanadze Nazva revolyuciyi pohodit vid troyand yaki opoziciya vikoristovuvala shob pidkresliti nenasilnickij harakter demonstracij ta nebazhannya silovogo virishennya konfliktu Revolyuciya troyand stala odnim z prikladom kolorovih revolyucij Znachnu rol v cij revolyuciyi vidigrali neuryadovi organizaciyi ta aktivisti studenti Zmist 1 Prichini 2 Hid podij 3 Naslidki 4 Div takozh 5 Dzherela 6 PosilannyaPrichinired Golovnoyu i najbilsh zagalnoyu peredumovoyu do revolyuciyi stalo nevdovolennya upravlinnyam krayinoyu Eduardom Shevardnadze sho zastupiv na post u 1995 r Oburennya naselennya bulo viklikano nakopichenimi pretenziyami do uryadu pov yazanimi z vazhkim ekonomichnim stanovishem v krayini korupciyeyu sered derzhavnih sluzhbovciv ta in Hid podijred nbsp Lider opoziciyi Mihajlo Saakashvili Do zagostrennya vnutrishnopolitichnoyi krizi krayinu pidshtovhnuli parlamentski vibori yaki vidbulisya v Gruziyi 2 listopada 2003 roku 3 listopada telekompaniya Rustavi 2 oprilyudnila dani ekzit poliv zgidno z yakimi lidiruvav opozicijnij blok Mihajla Saakashvili Nacionalnij ruh CVK pislya pidrahunku 50 byuleteniv ogolosila sho lidiruye proprezidentskij blok Za novu Gruziyu Opoziciya vimagala povnogo skasuvannya rezultativ viboriv yaki na yiyi dumku buli sfalsifikovani vladoyu Odrazu pislya ogoloshennya poperednih rezultativ v Gruziyi spalahnuli masovi akciyi protestu z vimogoyu pererahunku golosiv i vidstavki prezidenta Eduarda Shevardnadze Na zaklik Saakashvili i Nino Burdzhanadze ta Zuraba Zhvaniyi yaki ocholyuvali opozicijnij ruh Demokrati 4 listopada v Tbilisi pochalis masovi demonstraciyi pidtrimani ryadom molodizhnih organizacij i neparlamentskih partij kotri stvorili yedinij shtab protestu Pislya togo yak Centralna viborcha komisiya CVK 7 listopada ogolosila sho za pidrahunkom 95 golosiv liderom parlamentskih viboriv ye blok Za novu Gruziyu Shevarnadze partiya Saakashvili zaklikala do zagalnonacionalnih protestiv Shodnya mitingi bilya budivli parlamentu u Tbilisi zbirali ponad tisyachu cholovik Vsogo zh za riznimi danimi v mitingah opoziciyi lishe u Tbilisi brali uchast do 10 tisyach cholovik Masovi demonstraciyi rozpochalisya i v inshih mistah ta selishah Gruziyi Piznishe na ploshi svobodi v Tbilisi vibuvsya 20 tisyachnij miting Popri narodni protesti uryad viznav vibori dijsnimi ta priznachiv pershe zasidannya novoobranogo parlamentu na 22 listopada Nalagoditi dialog mizh protiborchimi storonami ne vdalosya 9 listopada bezrezultatno zavershilisya peregovori prezidenta Eduarda Shevardnadze z liderami opoziciyi Nino Burdzhanadze Mihajlom Saakashvili ta Zurabom Zhvaniya Zustrich priznachenu na 11 listopada bulo pereneseno 12 listopada v Gruziyi rozpochavsya zbir pidpisiv za vidstavku Shevardnadze 13 listopada Mihajlo Saakashvili zayaviv sho vsi resursi dlya dialogu z Shevardnadze vicherpani i peregovoriv ne bude i te sho yedinim vihodom iz situaciyi maye buti vidstavka prezidenta i zaklikav do akcij gromadyanskoyi nepokori Do 17 listopada zagalnoderzhavnij strajk pidtrimali derzhavni sluzhbovci likari studentstvo ne lishe v stolici ale j v inshih mistah 14 listopada Shevardnadze vistupiv z televizijnim zvernennyam do gruzinskogo narodu v yakomu zayaviv sho v situaciyi yaka sklalasya v krayini jogo vidstavka bula b bezvidpovidalnim krokom Ce mozhlivo lishe konstitucijnim shlyahom a ne shlyahom zboru pidpisiv Yaksho ves narod vimagatime moyeyi vidstavki ya gotovij zayaviv Shevardnadze 20 listopada CVK Gruziyi ogolosila oficijni pidsumki golosuvannya Pravlyachij proprezidentskij blok Za novu Gruziyu liderom yakogo buv prezident Eduard Shevardnadze otrimav najvishij vidsotok golosiv 21 3 Opozicijna partiya Vidrodzhennya na choli z Aslanom Abashidze nabrala 18 84 radikalnij opozicijnij blok Nacionalnij ruh ocholyuvanij Mihajlom Saakashvili 18 3 Opozicijna Lejboristska partiya Shalvi Natelashvili otrimala 12 04 golosiv opozicijnij blok Burdzhanadze demokrati pid upravlinnyam Nino Burdzhanadze i Zuraba Zhvaniyi 8 79 pomirno opozicijna partiya Novi pravi pid kerivnictvom Levana Gachechiladze i Davida Gamkrelidze otrimala najmenshu kilkist golosiv 7 38 21 listopada do Tbilisi pochali pribuvati avtokoloni z prihilnikami opoziciyi Protesti opoziciyi dosyagli svogo piku 22 listopada v pershij den zasidannya novogo gruzinskogo parlamentu legitimnist yakogo bula postavlena pid sumniv Togo zh dnya opozicioneri na choli z Mihajlom Saakashvili z troyandami v rukah zvidki i pishla nazva revolyuciyi zahopili budivlyu parlamentu perervali vistup Shevardnadze i zmusili jogo zalishiti zal u suprovodi ohoroni Zgodom prezident zaprovadiv v krayini nadzvichajnij stan i zaklikav na dopomogu vijska ta policiyu v rajoni svoyeyi rezidenciyi u Krcanisi Odnak elitni pidrozdili policiyi vidmovilisya jogo pidtrimati Vvecheri 23 listopada v den Svyatogo Georgiya Shevardnadze proviv zustrich z opozicijnimi liderami Saakashvili i Zhvaniyeyu ta ministrom zakordonnih sprav Rosiyi Igorem Ivanovim Pislya zustrichi Shevardnadze ogolosiv pro vidstavku z posadi Prezidenta Gruziyi Ce viklikalo spravzhnyu ejforiyu na vulicyah Tbilisi Ponad 100 tisyach mitinguvalnikiv vidznachili peremogu feyerverkami ta rok koncertami Vikonuvachem obov yazkiv Prezidenta Gruziyi stala spiker gruzinskogo parlamentu Nino Burdzhanadze 24 listopada Verhovnij sud Gruziyi anulyuvav oficijni pidsumki parlamentskih viboriv Nastupnogo dnya na pozachergovomu zasidanni parlamentu Gruziyi bulo prijnyato rishennya pro priznachennya dostrokovih prezidentskih viboriv na 4 sichnya Saakashvili peremig na prezidentskih viborah 4 sichnya 2004 roku a partiya Nacionalnij ruh otrimala absolyutnu bilshist golosiv na parlamentskih viborah 28 bereznyaNaslidkired 4 sichnya 2004 roku v Gruziyi buli provedeni prezidentski vibori peremogu na yakih zdobuv Mihajlo Saakashvili 25 sichnya Saakashvili vstupiv na posadu Prezidenta Gruziyi 28 bereznya 2004 roku buli provedeni j novi parlamentski vibori peremogu na yakih zdobula pravlyacha partiya Novi demokrati Troyanda bula obrana simvolom revolyuciyi ne vipadkovo Yiyi shipi asociyuyutsya z derzhavnoyu nezalezhnistyu Gruziyi a sama troyanda z gruzinskim hudozhnikom Niko Pirosmani Vin buv zakohanij v aktorku Margaritu de Sevr i prisvyativ yij odnu zi svoyih najvidomishih kartin Za legendoyu hudozhnik podaruvav yij kilka arb navantazhenih kvitami i cej syuzhet lig v osnovu znamenitogo virsha Andriya Voznesenskogo Miljon chervonih troyand Div takozhred KmaraDzherelared მიხეილ სააკაშვილი Probudzhennya Sili avdiokniga ukr Revolyuciya troyandova Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015Posilannyared Pomarancheva revolyuciya ta revolyuciya troyand podibnist ne lishe v datah vidminnist ne lishe v geografiyi Radio Svoboda 23 11 2005 Shlyah Sakartvelo Ukrayinskij tizhden 31 30 07 2010 Perezavantazhennya derzhmashini Ukrayinskij tizhden 31 30 07 2010 Sergij Rahmanin Voni zrobili ce Dzerkalo tizhnya Ukrayina 20 3 06 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Troyandova revolyuciya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Troyandova revolyuciya amp oldid 42330244