Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Революційний Союз Неподлеглості і Вольності (РСНВ) — польська підпільна організація, що діяла на теренах Західної України в 1939–1940 рр., зробивши свій вклад у польський Рух Опору.
Формування
Незважаючи на жахливі обставини окупації, вже восени 1939 р. на території Польщі в умовах глибокого підпілля розгортається Рух Опору. Відбувається формування різних військових і цивільних конспіративних організацій як у місті, так і на селі. Мета даної статті полягає в тому, щоб на основі накових досліджень розкрити характерні особливості формування та діяльністі польської підпільної організації Революційний Союз Неподлеглості і Вольності в період окупації в 1939–1940 рр. Зазначимо, що на початковому етапі в силу військово-політичної ситуації, яка склалася в окупованій країні, жодна буржуазна або реформістська партія не була здатна організувати та очолити в масштабі країни народний опір.
Варто згадати, що серед усіх політичних партій Польщі, що створювали власні збройні формування на початковому етапі окупації, особливе місце займало Стронніцтво Людове (СЛ). Ще в передвоєнні роки воно мало великий ідеологічний та політичний вплив на польське село. І напередодні війни структури СЛ мали значний кадровий потенціал і в період окупації країни могли претендувати на лідируючі позиції в польському русі Опору.
Одним із провідних польських діячів і прихильників СЛ цього періоду Р. Тичинським було створено організацію Революційний Союз Вольності (РСВ). Відбулося це в перших днях жовтня 1939 р. До її складу входили: Р. Тичинський, Г. Бжуско, В. Возік, В. Подгурська, З. Димек, М. Войцеховський, С. Скочилас, В. Щерба, Л. Ліберсбах, Р. Ялоха-Ольбришський, Я. Ковальський. На першому етапі організація не мала конкретних програмних положень і розпочала розбудовувати свою структуру. Зазначимо, що гасла, які декларував Р. Тичинський були оцінені членами організації як ліворадикальні. Згодом, Р. Тичинський виїхав до Львова, де розгорнув діяльність по створенню аналогічної підпільної організації, під назвою Революційний Союз Неподлеглості і Вольності (РСН і В). Засновниками її були: соціалісти — Я. Щирек, С. Херхстал; молоді селяни — Ф. Вілк, Б. Заленський, М. Кленбіцький, Ч. Рачковський; члени демократичної партії — С. Ольшевський, Б. Зубжицький, Е. Кулеша, А. Хейда, А. Копач; синдикалісти — М. Ланг, Р. Загродський. В. Прочке; діячі «Сівби» — Р. Тичинський, Е. Сухорек; представники харцерства — Л. Чарнік, Я. Лех, а також Є. Лерський, діяч Польської Молоді Суспільно-Демократичної.
Мета діяльності
У своїй ідейній декларації Союз виголошував потребу боротьби з тоталітаризмом і імперіалізмом, однаково як і з фашистським, так і з комуністичним. Програма РСНВ декларувала, що післявоєнна незалежна Польща стала б членом федерації, яку мали утворити «вільні народи Чехословаччини, України, Білорусі і Литви». На думку учасника тих подій О. С. Чарніка, це угруповання можна окреслити як своєрідний «дискусійний і програмний форум, осередок ідейного натхнення».
Діяльність
Діяльність РСНВ координували щотижневі збори Відділу Крайового на території російської окупації. До цього відділу ввійшли: представник Польської Партії Соціалістичної (ППС), а також Класових Союзів Заводових Я. Щирек, представники СЛ, Союзу Молоді Сільської і Польської Академічної Молоді Людової Ф. Вілк, Є. Лерскі-Солтисік з Клубу Польської Суспільно-Демократичної Молоді, С. Ольшевський з Клубу Демократичного, Е. Сохорек з Центрального Союзу Сільської Молоді «Сівба», представник Союзу Професійних Комітетів М. Ланг-Бєлєцкій, представник єврейської інтелігенції С. Херсхтал з ППС, А. Копач із Стронніцтва Демократичного (СД), а також представник Союзу Харцерства Польського Л. Чарнік. Скарбником організації був А. Хейда, а секретарем М. Ланг.
Склад
Крайовий відділ
Крайовий Відділ РСНВ складався з дев'яти спеціалізованих відділів. Територіально організація обіймала кілька міст Східної Галичини, утворилися також представництва в Луцьку на Волині. Найсильніші комірки Союзу діяли у Львові в професійних осередках та в колах комунальних працівників.
Організаторами РСНВ в цих осередках були Ф. Рихлік і Б. Глодт. Як зазначалося у звітах, робітники охоче вступали до Союзу, бо: "швидко зорієнтувалися, що суспільне визволення оголошене прибулими є лише звиклою пропагандою російського імперіалізму і несе за собою гірший економічний визиск, ніж міг призвести дотеперішній капіталістичний устрій. Управління фабриками, що здійснювалося Робітничим Комітетом виявилося фікцією з хвилею запровадження на фабрики радянських директорів, котрі у відносинах з робітниками були більш безвідповідальні, ніж дотеперішні власники фабрик. Такі настрої сприяли творцям РСНВ, оскільки в лютому 1940 р. вже біля 350 робітників оголосило про свій вступ до організації .
У навчальних закладах
Союз мав свою структуру у вищих навчальних закладах. В Університеті Я. Казимира та у Політехнічному вузі. Керівництво над студентськими групами з обох закладів спочатку здійснював Є. Лерський, а пізніше керівництво прийняв Бориславський. В роботі РСНВ брало участь близько 50 студентів. Лерський і Бориславський також діяли серед учнів середніх шкіл. Основою роботи в осередках гімназійної молоді була організація кількаособових дискусійних груп. Згідно з повідомленням М. Ланга, в січні 1940 р. молодь, пов'язана з РСНВ брала активну участь в підготовці і проведенні протестів проти шкільної реформи та запровадження в школах радянської програми навчання.
Як і учасники інших конспіративних груп, члени РСНВ займалися нагромадженням і зберіганням зброї, а також підготовкою до майбутнього збройного виступу. Діячі Союзу видавали редагований Я. Лехом «Бюлетень Інформаційний». Також, в січні 1940 р. видруковано перший номер періодичного видання, адресованого до молоді. Організація мала дві радіостанції, у Львові — яку обслуговував Ч. Гатовського, і в Самборі обслуговувана С. Чвакелєм, Г. Двулітом і Вітошинським. В грудні 1939 р. за посередництвом одного з відділів Союзу Збройної Боротьби (СЗБ-2) з РСНВ вийшов на контакт посланець бази зв'язку в Бухаресті М. Комарський, котрий передав книжки з шифрами для налаштування радіозв'язку з цією базою. Однак радіостанція не отримала даних про сигнали виклику, про частотність і години трансляції. Вся їхня діяльність звелася лише до прослуховування французьких і британських радіостанцій. Отримана інформація пізніше друкувалася на шпальтах періодичної преси.
Фінансування
Організаційна діяльність фінансувалась з добровільних вкладів, що проводились, як у Львові, так і у всіх містах і селах всього воєводства. РСНВ отримав також пропозицію грошової допомоги зі сторони львівських єврейських фінансистів, однак вона використана не була. Як пояснював член керівництва Союзу Ф. Вілк: «Побоювання певної провокації, можливо і було нерозумним. Але треба визнати, що єврейська плутократія і інтелігенція Львова віднеслася дещо вороже до нових господарів тих земель, вболівала і гостро засуджувала єврейський пролетаріат Львову, котрий пішов на поклик більшовицької демагогії і вислуговувався перед москалями, в чому тільки міг».
Відділ розвідки
В даній організації був сформований відділ розвідки, який займався в основному вирахуванням сил Червоної Армії, а також шпигувала за особливими суспільними групами і національними меншинами. Із зізнань керівника відділу Є. Єгляжа «Штурма» видно, що військова розвідка знаходилась на високому рівні: «праця Адамського швидко дала дуже добрі результати. Він здобув ряд цінних матеріалів про дислокацію Червоної Армії у Львові, про аеродроми, казарми і склади пального». Підрозділи розвідки дістали дані про перебування радянських військ вздовж кордонів з Угорщиною і Румунією, плани львівських казарм і аеродромів, план казарм Уланів Язловецьких, а також інформацію про транспортацію нафти до Німеччини.
Цивільна розвідка окрім дослідження настроїв серед населення, намагалася, наприклад, встановити особові дані всіх німців, що жили в Східній Галичині. Цікавим є те, що були спроби встановити можливість співпраці з ОУН. За дорученням Л. Чарніка Є. Єгляж наказав Р. Загродському налагодження контактів з ОУН з метою «спільної боротьби з радянською владою». На початку січня 1940 р. надійшло повідомлення про українське суспільство «воно характеризувалося антирадянськими настроями і добрим відношенням до поляків. Окрім цього Загродський передав прізвища двох його знайомих українських націоналістів з ОУН… Б. Комарніцького і Б. Лісковіча і охарактеризував їх як шанованих серед українців людей, з якими можна порозумітися в справі зв'язків з нашою організацією». Подальші контакти проводив Л. Чарнік. Через деякий час він проінформував Є. Єгляжа, що «нинішнє порозуміння з українцями ще не дозріло і на даний момент вже не актуальне». Є. Єгляж намагався отримати аудієнцію у греко-католицького митрополита А. Шептицького. Хотів поговорити з ним на тему порозуміння поляків і українців в період радянської окупації, однак патріарх не дав згоди.
Зв'язки з іншими організаціями
Члени РСНВ з самого початку підтримували зв'язки з обома відділами Союзу Збройної Боротьби (СЗБ). З СЗБ-2 зустрічався З. Дума, з СЗБ-1 Чарнік і Ланг-Бєлєцкій. В кінці січня 1940 р. Жебровський взяв участь у кількох засіданнях Крайового відділу РСНВ, під час яких намагався схилити керівництво до входження в СЗБ-1. На думку останнього на чолі об'єднаної організації мав бути комітет, в якому засідали б представники особливих конспіративних груп. Однак, на наступній зустрічі, Жебровський вимагав підпорядковуватися його наказам і з’ясував, що об'єднана організація повинна мати військовий характер, представники РСНВ відмовили входженню до СЗБ-1. До кінця лютого 1940 р. до об'єднання із жодним з відділів СЗБ так і не дійшло. РСНВ співпрацював з підрозділоми Добровольського і Жебровського. Надалі організація розпадається, а її члени вступають до інших новоутворених конспіративних формувань.
Таким чином, з жовтня 1939 р. до березня 1940 р. на теренах Західної України діяла польська підпільна організація, яка за досить короткий час змогла розбудувати свою структуру, висунула програмні положення та зробила свій вклад у польський Рух Опору.
Примітки
- Matusak P. Ruch Oporu w Polsce 1939–1945. — S. 303.
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/16908/СТРОННИЦТВО
- Носкова А. Ф. Крестьянское политическое движение в Польше, сентябрь 1939 – весна 1948 гг.. — С. 34.
- Pietras S. Polska organizacja zbrojna Siew. — S. 15.
- Hillebrandt W. Konspiracijne organizacje młodzieżowe w Polske. 1939-1945.. — S. 378.
- Garlinski J. Polskie państwo podziemne (1939–1945). — S. 34.
- Wnuk R. “Za pierwszego sowieta” Polska konspiracja na Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej. — S. 79-80.
- Wojtas A. Działalność polityczna ludowców w okresie drugiej wojny światowej. — S. 118.
- Matusak P. Polskie formacje nieregularne w okresie II wojny światowej. — S. 411.
- Суспільні і політичні передумови утворення селянською партією власних збройних формувань під час гітлерівської окупації Польщі. — С. 148.
- Bonusiak A. Polska podczas Drugiej wojny swiatowej. — S. 319.
- Duraczyński E. Wojna i okupacja, wrzesień 1939. — S. 93.
- Czarnik O.S. Leszek Czarnik — jeden z «Argonautów» Z dziejów konspiracji na ziemiach wschodnich, 1939–1941. — S. 175–181.
- Garliński J. Polska w drugiej wojnie światowej. — S. 123.
Література
- Matusak P. Ruch Oporu w Polsce 1939–1945. — Katowiece:Wyd-wo Wyzszej Skoly Pedagogicznej, 1988. — 412 s
- Носкова А. Ф. «Крестьянское политическое движение в Польше, сентябрь 1939 — весна 1948 гг.» / Отв. ред. Г. П. Мурашко; АН СССР, Ин-т славяноведения и балканістики. — М.: Наука, 1987. — 313 с.
- Pietras S. Polska organizacja zbrojna Siew — Raclawice — POZ — AK. — Warszawa, 2003. — 340 s.
- Hillebrandt W. Konspiracijne organizacje młodzieżowe w Polske. 1939–1945. — Warszawa: Kziażka i wiedza, 1973. — 448 s
- Garlinski J. Polskie państwo podziemne (1939–1945). Biblioteka «Kultury». T. 248. Oficyna Wydawnicza Pomost. — Warszawa:MON, 1978 — S. 20-80.
- Wnuk R. «Za pierwszego sowieta» Polska konspiracja na Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej (wrzesień 1939 — czerwiec 1941). — Warszawa, 2007. S. 460.
- Wojtas A. Działalność polityczna ludowców w okresie drugiej wojny światowej. Cz. I–II. — Warszawa, 1979–1988.
- Matusak P. Polskie formacje nieregularne w okresie II wojny światowej // Zeszyty naukowe UI, 1988. — S. 407–423.
- Суспільні і політичні передумови утворення селянською партією власних збройних формувань під час гітлерівської окупації Польщі // Вісник Київського увду: Історичні науки. — К.. Київський інститут, 1995. — Вип 33. — С. 146–152.
- Bonusiak A. Polska podczas Drugiej wojny swiatowej. — Rzeszow: Wydawnictwo Wyzizej Szkoly Pedagogicznej, 1999. — 459 s.
- Duraczyński E. Wojna i okupacja, wrzesień 1939 — kwiecień 1943. — Warszawa: Wiedza ponszecha, 1974. — 492 s.
- Czarnik O.S. Leszek Czarnik — jeden z «Argonautów» Z dziejów konspiracji na ziemiach wschodnich, 1939–1941. // Zeszyty Historyczne, 2002, nr 141, s. 185.
- Garliński J. Polska w drugiej wojnie światowej. — Warszawa: Bellone, 1994. — 388 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyucijnij Soyuz Nepodleglosti i Volnosti RSNV polska pidpilna organizaciya sho diyala na terenah Zahidnoyi Ukrayini v 1939 1940 rr zrobivshi svij vklad u polskij Ruh Oporu FormuvannyaNezvazhayuchi na zhahlivi obstavini okupaciyi vzhe voseni 1939 r na teritoriyi Polshi v umovah glibokogo pidpillya rozgortayetsya Ruh Oporu Vidbuvayetsya formuvannya riznih vijskovih i civilnih konspirativnih organizacij yak u misti tak i na seli Meta danoyi statti polyagaye v tomu shob na osnovi nakovih doslidzhen rozkriti harakterni osoblivosti formuvannya ta diyalnisti polskoyi pidpilnoyi organizaciyi Revolyucijnij Soyuz Nepodleglosti i Volnosti v period okupaciyi v 1939 1940 rr Zaznachimo sho na pochatkovomu etapi v silu vijskovo politichnoyi situaciyi yaka sklalasya v okupovanij krayini zhodna burzhuazna abo reformistska partiya ne bula zdatna organizuvati ta ocholiti v masshtabi krayini narodnij opir Borolisya za vilnu i nezalezhnu Polshu Varto zgadati sho sered usih politichnih partij Polshi sho stvoryuvali vlasni zbrojni formuvannya na pochatkovomu etapi okupaciyi osoblive misce zajmalo Stronnictvo Lyudove SL She v peredvoyenni roki vono malo velikij ideologichnij ta politichnij vpliv na polske selo I naperedodni vijni strukturi SL mali znachnij kadrovij potencial i v period okupaciyi krayini mogli pretenduvati na lidiruyuchi poziciyi v polskomu rusi Oporu Odnim iz providnih polskih diyachiv i prihilnikiv SL cogo periodu R Tichinskim bulo stvoreno organizaciyu Revolyucijnij Soyuz Volnosti RSV Vidbulosya ce v pershih dnyah zhovtnya 1939 r Do yiyi skladu vhodili R Tichinskij G Bzhusko V Vozik V Podgurska Z Dimek M Vojcehovskij S Skochilas V Sherba L Libersbah R Yaloha Olbrishskij Ya Kovalskij Na pershomu etapi organizaciya ne mala konkretnih programnih polozhen i rozpochala rozbudovuvati svoyu strukturu Zaznachimo sho gasla yaki deklaruvav R Tichinskij buli ocineni chlenami organizaciyi yak livoradikalni Zgodom R Tichinskij viyihav do Lvova de rozgornuv diyalnist po stvorennyu analogichnoyi pidpilnoyi organizaciyi pid nazvoyu Revolyucijnij Soyuz Nepodleglosti i Volnosti RSN i V Zasnovnikami yiyi buli socialisti Ya Shirek S Herhstal molodi selyani F Vilk B Zalenskij M Klenbickij Ch Rachkovskij chleni demokratichnoyi partiyi S Olshevskij B Zubzhickij E Kulesha A Hejda A Kopach sindikalisti M Lang R Zagrodskij V Prochke diyachi Sivbi R Tichinskij E Suhorek predstavniki harcerstva L Charnik Ya Leh a takozh Ye Lerskij diyach Polskoyi Molodi Suspilno Demokratichnoyi Meta diyalnostiU svoyij idejnij deklaraciyi Soyuz vigoloshuvav potrebu borotbi z totalitarizmom i imperializmom odnakovo yak i z fashistskim tak i z komunistichnim Programa RSNV deklaruvala sho pislyavoyenna nezalezhna Polsha stala b chlenom federaciyi yaku mali utvoriti vilni narodi Chehoslovachchini Ukrayini Bilorusi i Litvi Na dumku uchasnika tih podij O S Charnika ce ugrupovannya mozhna okresliti yak svoyeridnij diskusijnij i programnij forum oseredok idejnogo nathnennya DiyalnistDiyalnist RSNV koordinuvali shotizhnevi zbori Viddilu Krajovogo na teritoriyi rosijskoyi okupaciyi Do cogo viddilu vvijshli predstavnik Polskoyi Partiyi Socialistichnoyi PPS a takozh Klasovih Soyuziv Zavodovih Ya Shirek predstavniki SL Soyuzu Molodi Silskoyi i Polskoyi Akademichnoyi Molodi Lyudovoyi F Vilk Ye Lerski Soltisik z Klubu Polskoyi Suspilno Demokratichnoyi Molodi S Olshevskij z Klubu Demokratichnogo E Sohorek z Centralnogo Soyuzu Silskoyi Molodi Sivba predstavnik Soyuzu Profesijnih Komitetiv M Lang Byelyeckij predstavnik yevrejskoyi inteligenciyi S Hershtal z PPS A Kopach iz Stronnictva Demokratichnogo SD a takozh predstavnik Soyuzu Harcerstva Polskogo L Charnik Skarbnikom organizaciyi buv A Hejda a sekretarem M Lang SkladKrajovij viddil Krajovij Viddil RSNV skladavsya z dev yati specializovanih viddiliv Teritorialno organizaciya obijmala kilka mist Shidnoyi Galichini utvorilisya takozh predstavnictva v Lucku na Volini Najsilnishi komirki Soyuzu diyali u Lvovi v profesijnih oseredkah ta v kolah komunalnih pracivnikiv Organizatorami RSNV v cih oseredkah buli F Rihlik i B Glodt Yak zaznachalosya u zvitah robitniki ohoche vstupali do Soyuzu bo shvidko zoriyentuvalisya sho suspilne vizvolennya ogoloshene pribulimi ye lishe zvikloyu propagandoyu rosijskogo imperializmu i nese za soboyu girshij ekonomichnij vizisk nizh mig prizvesti doteperishnij kapitalistichnij ustrij Upravlinnya fabrikami sho zdijsnyuvalosya Robitnichim Komitetom viyavilosya fikciyeyu z hvileyu zaprovadzhennya na fabriki radyanskih direktoriv kotri u vidnosinah z robitnikami buli bilsh bezvidpovidalni nizh doteperishni vlasniki fabrik Taki nastroyi spriyali tvorcyam RSNV oskilki v lyutomu 1940 r vzhe bilya 350 robitnikiv ogolosilo pro svij vstup do organizaciyi U navchalnih zakladah Soyuz mav svoyu strukturu u vishih navchalnih zakladah V Universiteti Ya Kazimira ta u Politehnichnomu vuzi Kerivnictvo nad studentskimi grupami z oboh zakladiv spochatku zdijsnyuvav Ye Lerskij a piznishe kerivnictvo prijnyav Borislavskij V roboti RSNV bralo uchast blizko 50 studentiv Lerskij i Borislavskij takozh diyali sered uchniv serednih shkil Osnovoyu roboti v oseredkah gimnazijnoyi molodi bula organizaciya kilkaosobovih diskusijnih grup Zgidno z povidomlennyam M Langa v sichni 1940 r molod pov yazana z RSNV brala aktivnu uchast v pidgotovci i provedenni protestiv proti shkilnoyi reformi ta zaprovadzhennya v shkolah radyanskoyi programi navchannya Yak i uchasniki inshih konspirativnih grup chleni RSNV zajmalisya nagromadzhennyam i zberigannyam zbroyi a takozh pidgotovkoyu do majbutnogo zbrojnogo vistupu Diyachi Soyuzu vidavali redagovanij Ya Lehom Byuleten Informacijnij Takozh v sichni 1940 r vidrukovano pershij nomer periodichnogo vidannya adresovanogo do molodi Organizaciya mala dvi radiostanciyi u Lvovi yaku obslugovuvav Ch Gatovskogo i v Sambori obslugovuvana S Chvakelyem G Dvulitom i Vitoshinskim V grudni 1939 r za poserednictvom odnogo z viddiliv Soyuzu Zbrojnoyi Borotbi SZB 2 z RSNV vijshov na kontakt poslanec bazi zv yazku v Buharesti M Komarskij kotrij peredav knizhki z shiframi dlya nalashtuvannya radiozv yazku z ciyeyu bazoyu Odnak radiostanciya ne otrimala danih pro signali vikliku pro chastotnist i godini translyaciyi Vsya yihnya diyalnist zvelasya lishe do prosluhovuvannya francuzkih i britanskih radiostancij Otrimana informaciya piznishe drukuvalasya na shpaltah periodichnoyi presi Finansuvannya Organizacijna diyalnist finansuvalas z dobrovilnih vkladiv sho provodilis yak u Lvovi tak i u vsih mistah i selah vsogo voyevodstva RSNV otrimav takozh propoziciyu groshovoyi dopomogi zi storoni lvivskih yevrejskih finansistiv odnak vona vikoristana ne bula Yak poyasnyuvav chlen kerivnictva Soyuzu F Vilk Poboyuvannya pevnoyi provokaciyi mozhlivo i bulo nerozumnim Ale treba viznati sho yevrejska plutokratiya i inteligenciya Lvova vidneslasya desho vorozhe do novih gospodariv tih zemel vbolivala i gostro zasudzhuvala yevrejskij proletariat Lvovu kotrij pishov na poklik bilshovickoyi demagogiyi i vislugovuvavsya pered moskalyami v chomu tilki mig Viddil rozvidki V danij organizaciyi buv sformovanij viddil rozvidki yakij zajmavsya v osnovnomu virahuvannyam sil Chervonoyi Armiyi a takozh shpiguvala za osoblivimi suspilnimi grupami i nacionalnimi menshinami Iz ziznan kerivnika viddilu Ye Yeglyazha Shturma vidno sho vijskova rozvidka znahodilas na visokomu rivni pracya Adamskogo shvidko dala duzhe dobri rezultati Vin zdobuv ryad cinnih materialiv pro dislokaciyu Chervonoyi Armiyi u Lvovi pro aerodromi kazarmi i skladi palnogo Pidrozdili rozvidki distali dani pro perebuvannya radyanskih vijsk vzdovzh kordoniv z Ugorshinoyu i Rumuniyeyu plani lvivskih kazarm i aerodromiv plan kazarm Ulaniv Yazloveckih a takozh informaciyu pro transportaciyu nafti do Nimechchini Civilna rozvidka okrim doslidzhennya nastroyiv sered naselennya namagalasya napriklad vstanoviti osobovi dani vsih nimciv sho zhili v Shidnij Galichini Cikavim ye te sho buli sprobi vstanoviti mozhlivist spivpraci z OUN Za doruchennyam L Charnika Ye Yeglyazh nakazav R Zagrodskomu nalagodzhennya kontaktiv z OUN z metoyu spilnoyi borotbi z radyanskoyu vladoyu Na pochatku sichnya 1940 r nadijshlo povidomlennya pro ukrayinske suspilstvo vono harakterizuvalosya antiradyanskimi nastroyami i dobrim vidnoshennyam do polyakiv Okrim cogo Zagrodskij peredav prizvisha dvoh jogo znajomih ukrayinskih nacionalistiv z OUN B Komarnickogo i B Liskovicha i oharakterizuvav yih yak shanovanih sered ukrayinciv lyudej z yakimi mozhna porozumitisya v spravi zv yazkiv z nashoyu organizaciyeyu Podalshi kontakti provodiv L Charnik Cherez deyakij chas vin proinformuvav Ye Yeglyazha sho ninishnye porozuminnya z ukrayincyami she ne dozrilo i na danij moment vzhe ne aktualne Ye Yeglyazh namagavsya otrimati audiyenciyu u greko katolickogo mitropolita A Sheptickogo Hotiv pogovoriti z nim na temu porozuminnya polyakiv i ukrayinciv v period radyanskoyi okupaciyi odnak patriarh ne dav zgodi Zv yazki z inshimi organizaciyamiChleni RSNV z samogo pochatku pidtrimuvali zv yazki z oboma viddilami Soyuzu Zbrojnoyi Borotbi SZB Z SZB 2 zustrichavsya Z Duma z SZB 1 Charnik i Lang Byelyeckij V kinci sichnya 1940 r Zhebrovskij vzyav uchast u kilkoh zasidannyah Krajovogo viddilu RSNV pid chas yakih namagavsya shiliti kerivnictvo do vhodzhennya v SZB 1 Na dumku ostannogo na choli ob yednanoyi organizaciyi mav buti komitet v yakomu zasidali b predstavniki osoblivih konspirativnih grup Odnak na nastupnij zustrichi Zhebrovskij vimagav pidporyadkovuvatisya jogo nakazam i z yasuvav sho ob yednana organizaciya povinna mati vijskovij harakter predstavniki RSNV vidmovili vhodzhennyu do SZB 1 Do kincya lyutogo 1940 r do ob yednannya iz zhodnim z viddiliv SZB tak i ne dijshlo RSNV spivpracyuvav z pidrozdilomi Dobrovolskogo i Zhebrovskogo Nadali organizaciya rozpadayetsya a yiyi chleni vstupayut do inshih novoutvorenih konspirativnih formuvan Takim chinom z zhovtnya 1939 r do bereznya 1940 r na terenah Zahidnoyi Ukrayini diyala polska pidpilna organizaciya yaka za dosit korotkij chas zmogla rozbuduvati svoyu strukturu visunula programni polozhennya ta zrobila svij vklad u polskij Ruh Oporu PrimitkiMatusak P Ruch Oporu w Polsce 1939 1945 S 303 http dic academic ru dic nsf sie 16908 STRONNICTVO Noskova A F Krestyanskoe politicheskoe dvizhenie v Polshe sentyabr 1939 vesna 1948 gg S 34 Pietras S Polska organizacja zbrojna Siew S 15 Hillebrandt W Konspiracijne organizacje mlodziezowe w Polske 1939 1945 S 378 Garlinski J Polskie panstwo podziemne 1939 1945 S 34 Wnuk R Za pierwszego sowieta Polska konspiracja na Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej S 79 80 Wojtas A Dzialalnosc polityczna ludowcow w okresie drugiej wojny swiatowej S 118 Matusak P Polskie formacje nieregularne w okresie II wojny swiatowej S 411 Suspilni i politichni peredumovi utvorennya selyanskoyu partiyeyu vlasnih zbrojnih formuvan pid chas gitlerivskoyi okupaciyi Polshi S 148 Bonusiak A Polska podczas Drugiej wojny swiatowej S 319 Duraczynski E Wojna i okupacja wrzesien 1939 S 93 Czarnik O S Leszek Czarnik jeden z Argonautow Z dziejow konspiracji na ziemiach wschodnich 1939 1941 S 175 181 Garlinski J Polska w drugiej wojnie swiatowej S 123 LiteraturaMatusak P Ruch Oporu w Polsce 1939 1945 Katowiece Wyd wo Wyzszej Skoly Pedagogicznej 1988 412 s Noskova A F Krestyanskoe politicheskoe dvizhenie v Polshe sentyabr 1939 vesna 1948 gg Otv red G P Murashko AN SSSR In t slavyanovedeniya i balkanistiki M Nauka 1987 313 s Pietras S Polska organizacja zbrojna Siew Raclawice POZ AK Warszawa 2003 340 s Hillebrandt W Konspiracijne organizacje mlodziezowe w Polske 1939 1945 Warszawa Kziazka i wiedza 1973 448 s Garlinski J Polskie panstwo podziemne 1939 1945 Biblioteka Kultury T 248 Oficyna Wydawnicza Pomost Warszawa MON 1978 S 20 80 Wnuk R Za pierwszego sowieta Polska konspiracja na Kresach Wschodnich II Rzeczypospolitej wrzesien 1939 czerwiec 1941 Warszawa 2007 S 460 Wojtas A Dzialalnosc polityczna ludowcow w okresie drugiej wojny swiatowej Cz I II Warszawa 1979 1988 Matusak P Polskie formacje nieregularne w okresie II wojny swiatowej Zeszyty naukowe UI 1988 S 407 423 Suspilni i politichni peredumovi utvorennya selyanskoyu partiyeyu vlasnih zbrojnih formuvan pid chas gitlerivskoyi okupaciyi Polshi Visnik Kiyivskogo uvdu Istorichni nauki K Kiyivskij institut 1995 Vip 33 S 146 152 Bonusiak A Polska podczas Drugiej wojny swiatowej Rzeszow Wydawnictwo Wyzizej Szkoly Pedagogicznej 1999 459 s Duraczynski E Wojna i okupacja wrzesien 1939 kwiecien 1943 Warszawa Wiedza ponszecha 1974 492 s Czarnik O S Leszek Czarnik jeden z Argonautow Z dziejow konspiracji na ziemiach wschodnich 1939 1941 Zeszyty Historyczne 2002 nr 141 s 185 Garlinski J Polska w drugiej wojnie swiatowej Warszawa Bellone 1994 388 s