Андрій Іванович Ратов 2 вересня 1893 30 червня 1978 радянський військовий Учасник Німецько радянської війни Герой Радянс

Андрій Іванович Ратов (2 вересня 1893 — 30 червня 1978) — радянський військовий. Учасник Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1943). Гвардії генерал-майор.

Ратов Андрій Іванович
Народився	2 вересня 1893(1893-09-02) ^d, Вятська губернія, Російська імперія
Помер	30 червня 1978(1978-06-30) (84 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання	Другий християнський цвинтар
Діяльність	педагог
Учасник	Перша світова війна, Битва на озері Хасан, Громадянська війна в Росії, радянсько-фінська війна, вторгнення СРСР до Польщі (1939) і німецько-радянська війна
Військове звання	Радянська гвардія і генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 вересня 1893 року в селі Чирикова нині Уржумского району Кіровської області в селянській родині. З дитинства жив у місті Одесі. Закінчив 8 класів. До призову на військову службу працював шевцем.

В армії А. І. Ратов з 1918 року. Учасник 1-ї світової і громадянської воєн. У 1925 році закінчив артилерійську школу. Брав участь у збройному конфлікті біля озера Хасан, вторгненні в Польщу і Радянсько-фінській війні.

На фронтах Німецько-радянської війни з червня 1941 року. Командир 4-го гвардійського гарматного артилерійського полку 9-ї артилерійської дивізії 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту гвардії полковник А. І. Ратов в період оборонних боїв на річці Міус в лютому 1943 року вміло керував вогнем свого полку, чим сприяв утриманню зайнятих позицій.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1943 року.

З квітня 1943 року й до кінця війни полковник Ратов — командир 9-ї артилерійської дивізії прориву Резерву Головного Командування на Південно-Західному і 3-му Українському фронтах. Учасник ІзюмБарвінківської, Донбаської, Запорізької, Никопольсько-Криворізької, Березнеговато-Снігурівської, Одеської, Ясько-Кишинівської, Бухарестсько-Арадської, Белградської, Будапештської наступальних і Балатонської оборонної, Віденської наступальної операцій. До Перемоги його дивізія іменувалася Запорізька Червонопрапорна ордена Суворова 9-а артилерійська дивізія прориву РГК, 15 раз вона називалася в наказах Верховного Головнокомандувача.

У 1946 генерал-майор артилерії А. І. Ратов закінчив Вищі артилерійські курси при Військовій . Служив на командних посадах в Радянській армії. В запас звільнився в 1953 році з посади заступника командувача артилерією Таврійського військового округу. З 1955 року генерал-майор А. І. Ратов у відставці. Жив в Одесі. Помер 30 червня 1978 року. Похований в Одесі на 2-му Християнському кладовищі.

Нагороди

Медаль «Золота Зірка»
три ордени Леніна
чотири ордени Червоного Прапора
орден Суворова 2-го ступеня
орден Кутузова 2-го ступеня
орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня
медалі

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза полковнику Ратову А. И.» от 7 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 6 марта (№ 10 (216)). — С. 1

Посилання

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза полковнику Ратову А. И.» от 7 марта 1943 года [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 6 марта (№ 10 (216)). — С. 1