Расторгуєв Олексій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Расторгуєв.

Олексій Іванович Расторгуєв (17 грудня 1930, Лісхімстрой, Луганська область — пом. 13 грудня 2002, Сєвєродонецьк, Луганська область) — радянський футболіст, захисник, по завершенні кар'єри — радянський та український тренер. Заслужений тренер Української РСР.

Олексій Расторгуєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олексій Іванович Расторгуєв
Народження	17 грудня 1930(1930-12-17)
	Лісхімстрой
Смерть	13 квітня 2002(2002-04-13) (71 рік)
	Сєвєродонецьк
Зріст	174 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1957 «Трудові резерви» (В) 1 (0) 1960—1964 «Хімік» (С) 31+ (2+)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1968—1971 1975—1981 1982—1984 1985—1986 1988	«Хімік» (С) «Зірка» (Кр) «Металург» (Дндз) «Стахановець» (Ст) «Шахтар» (Г)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру розпочав у 1950 році в дніпродзержинському «Металурзі». Потім проходив військову службу, а в 1954 році дебютував у складі сєверодонецького «Хіміка». У 1957 році перейшов у ворошиловградські «Трудові Резерви», проте провів за команду всього одну гру. Так і не закріпившись в складі, повернувся в рідний «Хімік», за який виступав до 1964 року, був капітаном команди. У 1964 році завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

По завершенні виступів приступив до роботи в тренерському штабі «Хіміка». У 1968 році став головним тренером сєвєродонецької команди. Під його керівництвом в 1970 році Хімік став чемпіоном класу «Б», вигравши фінал УРСР і отримав право на підвищення в класі. У 1972 році став начальником команди, пропрацювавши на цій посаді 2 роки.

З 1975 року — старший тренер кіровоградської «Зірки». У тому ж році очолювана ним команда виграла Кубок Української РСР. Працював у «Зірці» до кінця 1981 року, після чого перейшов в дніпродзержинський «Металург», а в 1985 році став головним тренером стахановського «Стахановця». З 1987 року — тренер у горлівському «Шахтарі». На цій посаді працював до 1989 року, у 1988 році деякий час був головним тренером команди. Після цього повернувся в рідний «Хімік», спочатку на посаду тренера, а згодом — начальника команди. Пропрацював в сєверодонецькому клубі до 1997 року. Помер 13 квітня 2002 року у віці 70 років

З 2003 року в Сєвєродонецьку проводиться футбольний турнір пам'яті заслуженого тренера України Олексія Расторгуєва.

Досягнення

Як тренера

«Хімік» (Сєвєродонецьк)

• Клас «Б» (2 група, УРСР)
  • Чемпіон (2): 1967, 1970

• Чемпіонат УРСР
  • Чемпіон (1): 1970
  • Срібний призер (1): 1967

«Зірка» (Кропивницький)

• Кубок УРСР
  • Володар (1): 1975

Індивідуальні

• Заслужений тренер Української РСР

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2015.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
• Профіль тренера [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Український футбол»
• Профіль [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Луганський футбол»
• Профіль на сайті footbook.ru
• торінки історії «Зірки»: Кубок України 1975 року (частина 3) [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)