Ра́ска — село в Україні, в Пісківській селищній територіальній громаді Бучанського району Київській області. Населення становить 176 осіб.
село Раска | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Бучанський район |
Громада | Пісківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32080230030067878 |
Основні дані | |
Засноване | XVIII ст. |
Населення | ▲176 |
Площа | 0,4 км² |
Густота населення | 380 осіб/км² |
Поштовий індекс | 07800 |
Телефонний код | +380 8–04477 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′34″ пн. ш. 29°35′50″ сх. д. / 50.75944° пн. ш. 29.59722° сх. д.Координати: 50°45′34″ пн. ш. 29°35′50″ сх. д. / 50.75944° пн. ш. 29.59722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 123 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 07820, Київська обл., Бучанський р-н, смт Пісківка, вул. Дачна, 66 |
Карта | |
Раска | |
Раска | |
Мапа | |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2023) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2024) |
Історія
Населення села становить 176 чоловік. Село було засноване селянами-переселенцями з Польщі ймовірно на початку XVIII ст., коли для освоєння малозаселених поліських земель Київщини, польська шляхта заохочувала селян із Центральної Польщі колонізувати наш край і на Бородянщині було засновано декілька польських сіл.
У 1900 р. про село було написано таке: хутір Ряска належить поміщику графу Йосипу Адамовичу Шембеку, у ньому дворів 30, жителів обох статей 238, із них чоловіків 125 та жінок 113. Головне заняття жителів — рубка дров у лісах та випалювання вугілля, і цей промисел дає прибутку — 600 руб. в рік. Жителі своєї землі не мають, а живуть на садибах, які орендують у поміщика.
18 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Раску проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
Село розросталось — за статистичними даними 1924 р. у селі на цей час налічувалось 50 дворів і мешкало 320 чоловік. У їхньому володінні було 44,62 дес. землі, із них присадибної — 20,7 дес. та орної — 23,92 дес.
Поруч із Раскою існував хутір Мар'янівка. За шкільними відомостями у 1926 р. у Расці налічувалось 164 дітей до 15 років, із них 149 — із селянських родин і 15 дітей — з сімей робітників. Всі діти були за національністю поляками. На хуторі Мар'янівка було 62 дитини, з них тільки двоє з українців, решта теж з поляків.
На території села до початку Великої Вітчизняної війни знаходився завод з видобування скла.
11 квітня 1943 року село було повністю спалене нацистами. Тоді загинуло 613 осіб, з яких 120 — діти. Каральною операцією керував Оскар Валлізер, на той момент комендант Бородянської ортскомендатури. Після закінчення війни, він постав перед судом взимку 1946 року та був страчений через повішення.
Примітки
Джерела
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Коваль Роман. Отаман Орлик. — Київ: Видавництво «Стікс», 2010.
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra ska selo v Ukrayini v Piskivskij selishnij teritorialnij gromadi Buchanskogo rajonu Kiyivskij oblasti Naselennya stanovit 176 osib selo Raska Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Buchanskij rajon Gromada Piskivska selishna gromada Kod KATOTTG UA32080230030067878 Osnovni dani Zasnovane XVIII st Naselennya 176 Plosha 0 4 km Gustota naselennya 380 osib km Poshtovij indeks 07800 Telefonnij kod 380 8 04477 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 34 pn sh 29 35 50 sh d 50 75944 pn sh 29 59722 sh d 50 75944 29 59722 Koordinati 50 45 34 pn sh 29 35 50 sh d 50 75944 pn sh 29 59722 sh d 50 75944 29 59722 Serednya visota nad rivnem morya 123 m Misceva vlada Adresa radi 07820 Kiyivska obl Buchanskij r n smt Piskivka vul Dachna 66 Karta Raska Raska Mapa Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2023 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2024 IstoriyaNaselennya sela stanovit 176 cholovik Selo bulo zasnovane selyanami pereselencyami z Polshi jmovirno na pochatku XVIII st koli dlya osvoyennya malozaselenih poliskih zemel Kiyivshini polska shlyahta zaohochuvala selyan iz Centralnoyi Polshi kolonizuvati nash kraj i na Borodyanshini bulo zasnovano dekilka polskih sil U 1900 r pro selo bulo napisano take hutir Ryaska nalezhit pomishiku grafu Josipu Adamovichu Shembeku u nomu dvoriv 30 zhiteliv oboh statej 238 iz nih cholovikiv 125 ta zhinok 113 Golovne zanyattya zhiteliv rubka drov u lisah ta vipalyuvannya vugillya i cej promisel daye pributku 600 rub v rik Zhiteli svoyeyi zemli ne mayut a zhivut na sadibah yaki orenduyut u pomishika 18 listopada 1921 roku pid chas Listopadovogo rejdu cherez Rasku prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Selo rozrostalos za statistichnimi danimi 1924 r u seli na cej chas nalichuvalos 50 dvoriv i meshkalo 320 cholovik U yihnomu volodinni bulo 44 62 des zemli iz nih prisadibnoyi 20 7 des ta ornoyi 23 92 des Poruch iz Raskoyu isnuvav hutir Mar yanivka Za shkilnimi vidomostyami u 1926 r u Rasci nalichuvalos 164 ditej do 15 rokiv iz nih 149 iz selyanskih rodin i 15 ditej z simej robitnikiv Vsi diti buli za nacionalnistyu polyakami Na hutori Mar yanivka bulo 62 ditini z nih tilki dvoye z ukrayinciv reshta tezh z polyakiv Na teritoriyi sela do pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni znahodivsya zavod z vidobuvannya skla 11 kvitnya 1943 roku selo bulo povnistyu spalene nacistami Todi zaginulo 613 osib z yakih 120 diti Karalnoyu operaciyeyu keruvav Oskar Vallizer na toj moment komendant Borodyanskoyi ortskomendaturi Pislya zakinchennya vijni vin postav pered sudom vzimku 1946 roku ta buv strachenij cherez povishennya PrimitkiDzherelaVeriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Koval Roman Otaman Orlik Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2010 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi