Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільям Рандал Крімер (англ. William Randal Cremer, 18 березня 1828 — 22 липня 1908) — англійський пацифіст і лейбористський лідер, лауреат Нобелівської премії миру (1903).
| Вільям Рандал Крімер | |
|---|---|
| англ. William Randal Cremer | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. William Randal Cremer |
| Народився | 18 березня 1828 Фейрхем, Англія |
| Помер | 22 липня 1908 (80 років) Лондон ·пневмонія |
| Поховання | d |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | миротворець |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Перший Інтернаціонал |
| Посада | Член 28-го парламенту Сполученого Королівства[d], Член 27-го парламенту Сполученого Королівства[d][1], Член 25-го парламенту Сполученого Королівства[d][1], Член 24-го парламенту Сполученого Королівства[d][1] і Член 23-го парламенту Сполученого Королівства[d][1] |
| Партія | Ліберальна партія |
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1903) |
| |
Біографія
Крімер народився у Фейрхемі на півдні Англії 13 березня 1828 в сім'ї вчителя. Батько залишив хлопчика з сестрами. Мати заробляла гроші, навчаючи сільських дітей грамоті, це не давало можливості навіть пристойно харчуватися. Провчившись деякий час в парафіяльній школі, Вільям пішов працювати на верфі, а потім став підмайстром у свого дядька, лондонського теслі.
Незважаючи на зайнятість і втому, після роботи юнак почав відвідувати школу для робітників, тоді ж він включився до профспілкового руху.
Проблеми миру зацікавили Крімера після того, як він послухав відомого оратора з Лондонського мирного суспільства, який закликав народи покінчити з війнами і вирішувати всі суперечки через переговори. Але все-таки Крімер протягом найближчих 20 років зосередився на питаннях роботи. Його зацікавила профспілкова діяльність, і він як обдарований оратор був введений до складу комітету, який очолив боротьбу за скорочення робочого дня від 12 до 9 годин. Господарі підприємств, спробувавши придушити рух за допомогою локауту в 1859 р. (70 тис. осіб в результаті чого позбулися роботи), трохи згодом повинні були поступитися. У 1860 році Крімер взяв участь у створенні Об'єднаного суспільства теслів і столярів і вийшов в лідери профспілкового руху.
1864 Крімер брав активну участь у створенні Міжнародної асоціації робітників і був обраний секретарем її британської секції. На женевській конференції асоціації в 1866 р. він і інші члени британської делегації виступали за поступові і помірні реформи в протилежність нагальної революції, прихильниками якого виступали радикали (і в першу чергу Карл Маркс).
У 1870 р. розгорілася франко-прусська війна. З ініціативи Крімера була заснована Робоча асоціація миру, щоб перешкодити британському втручанню в конфлікт. Секретарем асоціації був призначений Крімер, і цю посаду він обіймав до кінця свого віку.
Асоціація виступала проти британського втручання в російсько-турецьку війну, британської анексії Трансвааля, окупації Єгипту, а також бурської війни. Крімер сприяв поширенню ідей арбітражу, внаслідок чого в 1875 р. асоціацію було перейменовано на Лігу міжнародного арбітражу. Потім Крімер був обраний секретарем новоствореного Міжпарламентського союзу від Британії, на цій посаді він залишався довічно.
Крімер був нагороджений Нобелівською премією миру 1903 р. за ознаменування зусиль щодо досягнення миру і злагоди шляхом арбітражу. Лауреат не був присутній на церемонії нагородження, проте через два роки представив Нобелівську лекцію. У ній він охарактеризував успіхи мирного руху, перелічив країни, які вже підписали договори про арбітраж, і зазначив, що «величезна робота чекає на нас, як і раніше, проте захисників миру вже не вважають порожніми мрійниками».
Крімер помер у Лондоні 22 липня 1908 від запалення легенів.
Примітки
- Hansard 1803–2005
Джерела
- Біографія Вільяма Крімера на сайті biographera.net
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilyam Randal Krimer angl William Randal Cremer 18 bereznya 1828 22 lipnya 1908 anglijskij pacifist i lejboristskij lider laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1903 Vilyam Randal Krimerangl William Randal CremerIm ya pri narodzhenniangl William Randal CremerNarodivsya18 bereznya 1828 1828 03 18 Fejrhem AngliyaPomer22 lipnya 1908 1908 07 22 80 rokiv London pnevmoniyaPohovannyadKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmirotvorecZnannya movanglijskaChlenstvoPershij InternacionalPosadaChlen 28 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d Chlen 27 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 1 Chlen 25 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 1 Chlen 24 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 1 i Chlen 23 go parlamentu Spoluchenogo Korolivstva d 1 PartiyaLiberalna partiyaNagorodiNobelivska premiya miru 1903 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKrimer narodivsya u Fejrhemi na pivdni Angliyi 13 bereznya 1828 v sim yi vchitelya Batko zalishiv hlopchika z sestrami Mati zaroblyala groshi navchayuchi silskih ditej gramoti ce ne davalo mozhlivosti navit pristojno harchuvatisya Provchivshis deyakij chas v parafiyalnij shkoli Vilyam pishov pracyuvati na verfi a potim stav pidmajstrom u svogo dyadka londonskogo tesli Nezvazhayuchi na zajnyatist i vtomu pislya roboti yunak pochav vidviduvati shkolu dlya robitnikiv todi zh vin vklyuchivsya do profspilkovogo ruhu Problemi miru zacikavili Krimera pislya togo yak vin posluhav vidomogo oratora z Londonskogo mirnogo suspilstva yakij zaklikav narodi pokinchiti z vijnami i virishuvati vsi superechki cherez peregovori Ale vse taki Krimer protyagom najblizhchih 20 rokiv zoseredivsya na pitannyah roboti Jogo zacikavila profspilkova diyalnist i vin yak obdarovanij orator buv vvedenij do skladu komitetu yakij ocholiv borotbu za skorochennya robochogo dnya vid 12 do 9 godin Gospodari pidpriyemstv sprobuvavshi pridushiti ruh za dopomogoyu lokautu v 1859 r 70 tis osib v rezultati chogo pozbulisya roboti trohi zgodom povinni buli postupitisya U 1860 roci Krimer vzyav uchast u stvorenni Ob yednanogo suspilstva tesliv i stolyariv i vijshov v lideri profspilkovogo ruhu 1864 Krimer brav aktivnu uchast u stvorenni Mizhnarodnoyi asociaciyi robitnikiv i buv obranij sekretarem yiyi britanskoyi sekciyi Na zhenevskij konferenciyi asociaciyi v 1866 r vin i inshi chleni britanskoyi delegaciyi vistupali za postupovi i pomirni reformi v protilezhnist nagalnoyi revolyuciyi prihilnikami yakogo vistupali radikali i v pershu chergu Karl Marks U 1870 r rozgorilasya franko prusska vijna Z iniciativi Krimera bula zasnovana Robocha asociaciya miru shob pereshkoditi britanskomu vtruchannyu v konflikt Sekretarem asociaciyi buv priznachenij Krimer i cyu posadu vin obijmav do kincya svogo viku Asociaciya vistupala proti britanskogo vtruchannya v rosijsko turecku vijnu britanskoyi aneksiyi Transvaalya okupaciyi Yegiptu a takozh burskoyi vijni Krimer spriyav poshirennyu idej arbitrazhu vnaslidok chogo v 1875 r asociaciyu bulo perejmenovano na Ligu mizhnarodnogo arbitrazhu Potim Krimer buv obranij sekretarem novostvorenogo Mizhparlamentskogo soyuzu vid Britaniyi na cij posadi vin zalishavsya dovichno Krimer buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu miru 1903 r za oznamenuvannya zusil shodo dosyagnennya miru i zlagodi shlyahom arbitrazhu Laureat ne buv prisutnij na ceremoniyi nagorodzhennya prote cherez dva roki predstaviv Nobelivsku lekciyu U nij vin oharakterizuvav uspihi mirnogo ruhu perelichiv krayini yaki vzhe pidpisali dogovori pro arbitrazh i zaznachiv sho velichezna robota chekaye na nas yak i ranishe prote zahisnikiv miru vzhe ne vvazhayut porozhnimi mrijnikami Krimer pomer u Londoni 22 lipnya 1908 vid zapalennya legeniv PrimitkiHansard 1803 2005 d Track Q19204319DzherelaBiografiya Vilyama Krimera na sajti biographera net