Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ракетний завод — державне підприємство військового типу, що діяло в Миколаєві з 1871 по 1910 рр і спеціалізувалося на випуску бойових та сигнальних ракет для армії та освітлювальних й рятувальних для флоту.
| Тип | Завод |
|---|---|
| Засновано | 1871 |
| Засновник(и) | Константинов К.І. |
| Закриття (ліквідація) | 1910 |
| Штаб-квартира | Миколаїв, Україна |
| Продукція | Бойові та освітлювальні ракети, сигнальні і рятувальні |
Історія створення
Вперше питання про необхідність створення нового ракетного закладу на півдні Російської імперії було поставлено ще в середині 50-х рр. XIX сторіччя. Суттєвим недоліком Петербурзького ракетного закладу була дуже велика залежність від кліматичних умов — вимушена необхідність на тривалий період переривати роботи взимку. Тому природним було прагнення перенести заклад в південні області, де в силу більш теплого клімату можна було б проводити як виготовлення ракет, так і їх випробування протягом усього року.
Командир Петербурзького заводу, генерал-лейтенант Константинов Костянтин Іванович тим часом розробив проект нового ракетного заводу. Однак, перед тим, як приступити до його реалізації, Констянтинов вважав за необхідне познайомитися з удосконаленнями в області технології виробництва ракет, зробленими до того часу у Франції. З цією метою він у 1857 році був відряджений за кордон, де пробув близько двох років. Одночасно весь цей час тривали пошуки найбільш гідного місця для будівництва нового ракетного закладу. Зрештою вибір припав на місто Миколаїв, околиці якого, на думку Артилерійського управління, найбільше підходили для обладнання ракетного закладу та будівництва полігону для дослідної стрілянини ракетами.
І 24 листопада 1862 року імператор Олександр ІІ дозволив відкрити новий ракетний заклад у Миколаєві. Але, тоді ще повітове містечко в Херсонській губернії було розміщено далеко від залізниць, торгових шляхів, тобто, воно не було пов'язане з містами. З'явилися перші складнощі хоча б з доставкою будівельних матеріалів. Трудовому населенню теж не було де жити та чим харчуватися.
Керівництво розташували по центральних вулицях. Завідувач виготовленням бойових ракет оселився в будинку № 18 по Купецькій Вулиці (нині Потьомкінська вулиця), а канцелярія і тимчасове управління завідувача розмістилося в будівлі на розі вулиць Спаської та Артилерійській (зараз вул. Артилерійська, д. № 11). Команді ж пощастило менше, її радо помістили в напівзруйнованому будинку місцевого купця під прізвищем Соловйов. Виправдовуючись тим, що це досить зручно, оскільки руїна знаходиться в мовляв вдалому місці.
У 1869 році будівництво заводу повільно підкрадалося до завершення. В цьому ж році практично було зведено будівлю головного корпусу довжиною в 150 сажнів, корпуси багатьох майстерень і складів. Навколо 35 будівель і забудов майбутнього закладу зведена кам'яна огорожа. Робітникам, нарешті, підшукали більш гідне житло. Будівництво об'єкту було розрахована на 4 роки, але продовжилося майже 9 років. Це було перше на території всієї Російської імперії промислове підприємство, де вироблялися бойові ракети.
Діяльність
З відновленням виробництва бойових ракет перед керівниками Миколаївського ракетного закладу постало питання, якою має бути ракетна зброя у найближчому майбутньому. Константинов рекомендував зупинитися на дводюймових ракетах колишньої конструкції, запропонувавши лише внести деякі не дуже суттєві зміни.
Порівняно високий рівень механізації закладу повинен був дати можливість значно розширити обсяг виробництва. Константинов припускав, що Миколаївський ракетний заклад буде виготовляти щорічно 6 тисяч ракет і вказував, що випуск може бути доведений до 18 тисяч ракет на рік. Однак на практиці керівники закладу зіткнулися зі значними труднощами. Довгий час був відсутній паровий двигун, в силу чого доводилося приводити в рух машини і механізми вручну. Крім того, з'ясувалося, що гідравлічні преси для набивання ракет, виготовлені ще 1861 року, малопродуктивні, мають низку недоліків і загалом не задовольняють вимогам, котрі до них висувалися. Тому в перші роки доводилося виготовляти ракети приблизно так само, як і в Петербурзькому ракетному закладі, і максимальний випуск не перевищував 4 тисячі ракет на рік. І, можливо б, в Миколаєві могли народитися ще дуже багато відкриттів, якби не раптова смерть великого винахідника Констянтинова в ніч на 12 січня 1871.
Невдовзі постало питання про доцільність існування Миколаївського ракетного закладу. Тут зіграло велику роль загальне зниження інтересу до бойових ракет. У 1875 р. Військова Рада, констатувавши, що бойові ракети потрібні в дуже обмеженій кількості, до того ж тільки для азійських військових округів, і підкресливши, що потреба в них при безперервно зростаючому рівні артилерійської техніки з кожним роком зменшується, запропонував Головному артилерійському управлінню розглянути питання, чи є доцільним взагалі існування спеціального ракетного закладу і чи не варто використовувати його для виробництва деяких видів артилерійського озброєння. Питання це обговорювалося протягом декількох місяців, причому висувалися такі пропозиції, як перетворення Миколаївського ракетного закладу в пороховий завод, патронний завод, в арсенально-збройові майстерні і навіть такі, як здача заводу в оренду або продаж його приватним особам. Але заклад поряд з виробництвом бойових ракет почав виготовляти рятувальні, освітлювальні та інші типи ракет, які стали незабаром основним видом продукції, яку випускав завод. До 1876 були успішно виконані випробування і Миколаївський завод (як він нерідко називався до цього часу) приступив до виготовлення рятувальних та освітлювальних ракет для армії і флоту.
Миколаївський ракетний завод надалі став передовим механізованим підприємством. Після смерті Константинова керувати заводом став його найближчий учень Нечаєв.
В цей же час з його ініціативи почалися досліди з фугасними ракетами, спорядженими такою вибуховою речовиною як піроксилін. Пізніше Нечаєв вказував, що «в Ракетному заводі понад 20 років існувала думка застосувати викид сильно вибухових речовин ракетами, але недосконалі знання про речовини не дозволяли зробити це застосування». Однак, в міру поступового вдосконалення вибухових речовин пропозиція ця ставала все більш реальною. У 1876 р, переконавшись на підставі дослідів Морського відомства в сильній дії піроксиліну, Нечаєв запропонував виготовити піроксилінові ракети, які, на його думку, з успіхом могли застосовуватися при обстрілі не тільки будівель, артилерійських батарей, військових підрозділів, а й броненосців супротивника.
Перший досвід застосування піроксилінових ракет був все ж в цілому розцінений як позитивний, і в 1878 р Миколаївському ракетному заводу був виданий новий наряд, цього разу на 800 піроксилінових ракет.
Всього за період 1877–1879 рр. на Миколаївському ракетному заводі було виготовлено 22 930 ракет, у тому числі:
- 2-дюймових бойових −12100
- 3-дюймових освітлювальних — 8000
- 3-дюймових піроксілнновик — 1280
- 4 дюймових запалювальних — 450
- 2-дюймових запалювальних — 400
- 3-дюймових рятувальних — 100
Але, зрештою, у зв'язку зі скороченням замовлень Миколаївський завод у 1910 році був закритий, і виробництво єдиного зразка тридюймових ракет переведено до Шостки. У 1911 році в будівлях заводу розмістилася радіостанція, яка обслуговувала російські війська під час Першої світової війни. З 1920-х років будівлі поступово руйнувалися, деякі з них були відремонтовані і перетворені в житлові будинки.
Ракетна роща
Місту Костянтинов залишив не лише завод, але й так зване Ракетне Урочище — передмістя Миколаєва, Жарке літо 1869 окур було жахливим. П'ятдесят градусів спеки приневолили 25 працівників підхопити . Адже бідолахам мало того, що не було що пити, їм навіть нікуди було елементарно сховатися від спеки, а протяги абсолютно не входили в положення городян. Константинов був у жаху. Саме дивлячись на всю цю ситуацію, великий винахідник вирішив на території ракетного закладу розсадити газони з деревами, хоча б для зменшення пилу. І після закриття Миколаївського ракетного заводу більша частина постарілих будівель була знесена, а на цьому місці остаточно розмістився житловий масив — Ракетне урочище.
Див. також
Посилання
- До 140-річчя створення ракетного заводу у Миколаєві
Джерела
- Сокольський В. Н. /Ракети на твердому топливі в Росії — с. 101–107
- Константинов Костянтин Іванович // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона — Т. 16 (31). — СПб., 1895.
- Мазінг Г. Ю. Качур П. І. Костянтин Іванович Константинов /Г. Ю. Мазінг П. І. Качур — М., 1987.
- Качур П. Головний ракетник Російської імперії / П. Качур // Новини космонавтики — 2007 — № 5.
- Не дожив до відкриття: Винахідник Константинов його дітище у Миколаєві - imykolayivchanyn.com (укр.). 26 жовтня 2022. Процитовано 31 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Raketnij zavod derzhavne pidpriyemstvo vijskovogo tipu sho diyalo v Mikolayevi z 1871 po 1910 rr i specializuvalosya na vipusku bojovih ta signalnih raket dlya armiyi ta osvitlyuvalnih j ryatuvalnih dlya flotu Raketnij zavodTipZavodZasnovano1871Zasnovnik i Konstantinov K I Zakrittya likvidaciya 1910Shtab kvartiraMikolayiv UkrayinaProdukciyaBojovi ta osvitlyuvalni raketi signalni i ryatuvalni Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Diyalnist 3 Raketna rosha 4 Div takozh 5 Posilannya 6 DzherelaIstoriya stvorennyared nbsp Konstyantinov K I Vpershe pitannya pro neobhidnist stvorennya novogo raketnogo zakladu na pivdni Rosijskoyi imperiyi bulo postavleno she v seredini 50 h rr XIX storichchya Suttyevim nedolikom Peterburzkogo raketnogo zakladu bula duzhe velika zalezhnist vid klimatichnih umov vimushena neobhidnist na trivalij period pererivati roboti vzimku Tomu prirodnim bulo pragnennya perenesti zaklad v pivdenni oblasti de v silu bilsh teplogo klimatu mozhna bulo b provoditi yak vigotovlennya raket tak i yih viprobuvannya protyagom usogo roku Komandir Peterburzkogo zavodu general lejtenant Konstantinov Kostyantin Ivanovich tim chasom rozrobiv proekt novogo raketnogo zavodu Odnak pered tim yak pristupiti do jogo realizaciyi Konstyantinov vvazhav za neobhidne poznajomitisya z udoskonalennyami v oblasti tehnologiyi virobnictva raket zroblenimi do togo chasu u Franciyi Z ciyeyu metoyu vin u 1857 roci buv vidryadzhenij za kordon de probuv blizko dvoh rokiv Odnochasno ves cej chas trivali poshuki najbilsh gidnogo miscya dlya budivnictva novogo raketnogo zakladu Zreshtoyu vibir pripav na misto Mikolayiv okolici yakogo na dumku Artilerijskogo upravlinnya najbilshe pidhodili dlya obladnannya raketnogo zakladu ta budivnictva poligonu dlya doslidnoyi strilyanini raketami I 24 listopada 1862 roku imperator Oleksandr II dozvoliv vidkriti novij raketnij zaklad u Mikolayevi Ale todi she povitove mistechko v Hersonskij guberniyi bulo rozmisheno daleko vid zaliznic torgovih shlyahiv tobto vono ne bulo pov yazane z mistami Z yavilisya pershi skladnoshi hocha b z dostavkoyu budivelnih materialiv Trudovomu naselennyu tezh ne bulo de zhiti ta chim harchuvatisya nbsp Budinok v yakomu meshkav K I Konstantinov Mikolayiv vul Artilerijska 11 Kerivnictvo roztashuvali po centralnih vulicyah Zaviduvach vigotovlennyam bojovih raket oselivsya v budinku 18 po Kupeckij Vulici nini Potomkinska vulicya a kancelyariya i timchasove upravlinnya zaviduvacha rozmistilosya v budivli na rozi vulic Spaskoyi ta Artilerijskij zaraz vul Artilerijska d 11 Komandi zh poshastilo menshe yiyi rado pomistili v napivzrujnovanomu budinku miscevogo kupcya pid prizvishem Solovjov Vipravdovuyuchis tim sho ce dosit zruchno oskilki ruyina znahoditsya v movlyav vdalomu misci U 1869 roci budivnictvo zavodu povilno pidkradalosya do zavershennya V comu zh roci praktichno bulo zvedeno budivlyu golovnogo korpusu dovzhinoyu v 150 sazhniv korpusi bagatoh majsteren i skladiv Navkolo 35 budivel i zabudov majbutnogo zakladu zvedena kam yana ogorozha Robitnikam nareshti pidshukali bilsh gidne zhitlo Budivnictvo ob yektu bulo rozrahovana na 4 roki ale prodovzhilosya majzhe 9 rokiv Ce bulo pershe na teritoriyi vsiyeyi Rosijskoyi imperiyi promislove pidpriyemstvo de viroblyalisya bojovi raketi 1 Diyalnistred Z vidnovlennyam virobnictva bojovih raket pered kerivnikami Mikolayivskogo raketnogo zakladu postalo pitannya yakoyu maye buti raketna zbroya u najblizhchomu majbutnomu Konstantinov rekomenduvav zupinitisya na dvodyujmovih raketah kolishnoyi konstrukciyi zaproponuvavshi lishe vnesti deyaki ne duzhe suttyevi zmini Porivnyano visokij riven mehanizaciyi zakladu povinen buv dati mozhlivist znachno rozshiriti obsyag virobnictva Konstantinov pripuskav sho Mikolayivskij raketnij zaklad bude vigotovlyati shorichno 6 tisyach raket i vkazuvav sho vipusk mozhe buti dovedenij do 18 tisyach raket na rik Odnak na praktici kerivniki zakladu zitknulisya zi znachnimi trudnoshami Dovgij chas buv vidsutnij parovij dvigun v silu chogo dovodilosya privoditi v ruh mashini i mehanizmi vruchnu Krim togo z yasuvalosya sho gidravlichni presi dlya nabivannya raket vigotovleni she 1861 roku maloproduktivni mayut nizku nedolikiv i zagalom ne zadovolnyayut vimogam kotri do nih visuvalisya Tomu v pershi roki dovodilosya vigotovlyati raketi priblizno tak samo yak i v Peterburzkomu raketnomu zakladi i maksimalnij vipusk ne perevishuvav 4 tisyachi raket na rik I mozhlivo b v Mikolayevi mogli naroditisya she duzhe bagato vidkrittiv yakbi ne raptova smert velikogo vinahidnika Konstyantinova v nich na 12 sichnya 1871 Nevdovzi postalo pitannya pro docilnist isnuvannya Mikolayivskogo raketnogo zakladu Tut zigralo veliku rol zagalne znizhennya interesu do bojovih raket U 1875 r Vijskova Rada konstatuvavshi sho bojovi raketi potribni v duzhe obmezhenij kilkosti do togo zh tilki dlya azijskih vijskovih okrugiv i pidkreslivshi sho potreba v nih pri bezperervno zrostayuchomu rivni artilerijskoyi tehniki z kozhnim rokom zmenshuyetsya zaproponuvav Golovnomu artilerijskomu upravlinnyu rozglyanuti pitannya chi ye docilnim vzagali isnuvannya specialnogo raketnogo zakladu i chi ne varto vikoristovuvati jogo dlya virobnictva deyakih vidiv artilerijskogo ozbroyennya Pitannya ce obgovoryuvalosya protyagom dekilkoh misyaciv prichomu visuvalisya taki propoziciyi yak peretvorennya Mikolayivskogo raketnogo zakladu v porohovij zavod patronnij zavod v arsenalno zbrojovi majsterni i navit taki yak zdacha zavodu v orendu abo prodazh jogo privatnim osobam Ale zaklad poryad z virobnictvom bojovih raket pochav vigotovlyati ryatuvalni osvitlyuvalni ta inshi tipi raket yaki stali nezabarom osnovnim vidom produkciyi yaku vipuskav zavod Do 1876 buli uspishno vikonani viprobuvannya i Mikolayivskij zavod yak vin neridko nazivavsya do cogo chasu pristupiv do vigotovlennya ryatuvalnih ta osvitlyuvalnih raket dlya armiyi i flotu Mikolayivskij raketnij zavod nadali stav peredovim mehanizovanim pidpriyemstvom Pislya smerti Konstantinova keruvati zavodom stav jogo najblizhchij uchen Nechayev V cej zhe chas z jogo iniciativi pochalisya doslidi z fugasnimi raketami sporyadzhenimi takoyu vibuhovoyu rechovinoyu yak piroksilin Piznishe Nechayev vkazuvav sho v Raketnomu zavodi ponad 20 rokiv isnuvala dumka zastosuvati vikid silno vibuhovih rechovin raketami ale nedoskonali znannya pro rechovini ne dozvolyali zrobiti ce zastosuvannya Odnak v miru postupovogo vdoskonalennya vibuhovih rechovin propoziciya cya stavala vse bilsh realnoyu U 1876 r perekonavshis na pidstavi doslidiv Morskogo vidomstva v silnij diyi piroksilinu Nechayev zaproponuvav vigotoviti piroksilinovi raketi yaki na jogo dumku z uspihom mogli zastosovuvatisya pri obstrili ne tilki budivel artilerijskih batarej vijskovih pidrozdiliv a j bronenosciv suprotivnika nbsp Raketnij elektrobalistichnij mayatnik K I Konstantinova yakij dozvolyav shvidko i prosto vimiryati tyagu raketnogo dviguna Pershij dosvid zastosuvannya piroksilinovih raket buv vse zh v cilomu rozcinenij yak pozitivnij i v 1878 r Mikolayivskomu raketnomu zavodu buv vidanij novij naryad cogo razu na 800 piroksilinovih raket Vsogo za period 1877 1879 rr na Mikolayivskomu raketnomu zavodi bulo vigotovleno 22 930 raket u tomu chisli 2 dyujmovih bojovih 12100 3 dyujmovih osvitlyuvalnih 8000 3 dyujmovih piroksilnnovik 1280 4 dyujmovih zapalyuvalnih 450 2 dyujmovih zapalyuvalnih 400 3 dyujmovih ryatuvalnih 100 Ale zreshtoyu u zv yazku zi skorochennyam zamovlen Mikolayivskij zavod u 1910 roci buv zakritij i virobnictvo yedinogo zrazka tridyujmovih raket perevedeno do Shostki U 1911 roci v budivlyah zavodu rozmistilasya radiostanciya yaka obslugovuvala rosijski vijska pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Z 1920 h rokiv budivli postupovo rujnuvalisya deyaki z nih buli vidremontovani i peretvoreni v zhitlovi budinki Raketna roshared Mistu Kostyantinov zalishiv ne lishe zavod ale j tak zvane Raketne Urochishe peredmistya Mikolayeva Zharke lito 1869 okur bulo zhahlivim P yatdesyat gradusiv speki prinevolili 25 pracivnikiv pidhopiti tropichnu lihomanku Adzhe bidolaham malo togo sho ne bulo sho piti yim navit nikudi bulo elementarno shovatisya vid speki a protyagi absolyutno ne vhodili v polozhennya gorodyan Konstantinov buv u zhahu Same divlyachis na vsyu cyu situaciyu velikij vinahidnik virishiv na teritoriyi raketnogo zakladu rozsaditi gazoni z derevami hocha b dlya zmenshennya pilu I pislya zakrittya Mikolayivskogo raketnogo zavodu bilsha chastina postarilih budivel bula znesena a na comu misci ostatochno rozmistivsya zhitlovij masiv Raketne urochishe nbsp Raketna rosha nbsp Raketna roshaDiv takozhred Konstantinov Kostyantin IvanovichPosilannyared Do 140 richchya stvorennya raketnogo zavodu u MikolayeviDzherelared Sokolskij V N Raketi na tverdomu toplivi v Rosiyi s 101 107 Konstantinov Kostyantin Ivanovich Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona T 16 31 SPb 1895 Mazing G Yu Kachur P I Kostyantin Ivanovich Konstantinov G Yu Mazing P I Kachur M 1987 Kachur P Golovnij raketnik Rosijskoyi imperiyi P Kachur Novini kosmonavtiki 2007 5 Ne dozhiv do vidkrittya Vinahidnik Konstantinov jogo ditishe u Mikolayevi imykolayivchanyn com ukr 26 zhovtnya 2022 Procitovano 31 zhovtnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Raketnij zavod Mikolayiv