«Ракета» — марка годинників, що випускається Петродворцовим годинниковим заводом, найстарішим заводом Росії, який займався у ті часи точною обробкою каменів. Підприємство входило в число 13 найбільших годинникових заводів Радянського Союзу, де з 1949 року було налагоджено масове виробництво годинників для персонального використання на основі привезених після війни з Німеччини креслень, устаткування. Годинники «Ракета», вироблені в Петродворці, експортувалися більше ніж в 30 країн світу.
Тип | торговельна марка |
---|---|
Галузь | Виготовлення наручних годинників |
Засновано | 1861 |
Засновник(и) | СРСР |
Штаб-квартира | Петергоф |
Ключові особи | Жак фон Польє |
Продукція | годинники |
Власник(и) | Петродворцовий годинниковий завод |
Холдингова компанія | Петродворцовий годинниковий завод |
raketa.com | |
Ракета у Вікісховищі |
Походження назви
Перша партія годинників марки «Ракета» вийшла у світ в 1961 році. Назву годинників продиктувала епоха — 12 квітня 1961 року на кораблі Восток-1 Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства політ в космічний простір. Ця подія і мала відображати назву «Ракета». Проте в країнах Західної Європи та Америки ця назва сприймалася негативно. У розпал холодної війни вона більше викликала асоціації з ракетою нового покоління Р-16, яка в тому ж 1962 році була прийнята в СРСР на озброєння.
Походження марки
Петродворцовому годинниковому заводу вже було більш ніж 200 років, коли він розпочав випуск годинників. До виробництва годинникових механізмів завод займався технічною обробкою каменів. У 1949 році була випущена перша партія наручних годинників марок «Перемога» 15 каменів з готових механізмів, що були привезені з першого Московського годинникового заводу ім. Кірова. Довгий час ззавод виготовляв лише лише циферблати, на яких стояло клеймо "ТТК", що означало завод точних технічних каменів. Лише в 50х роках завод почав працювати під маркою ПЧЗ(Петродвірцевий годинниковий завод). Однак працювати на чужих шаблонах завод не збирався і активно працював над власною оригінальною моделлю. Першою массовою моделлю вланого виробництва став годинник "Россія" - 2609. на 16 каменях. (Вважається що він перевершив модель годинника "Кіровські", але через циферблат з крупними фасками, на ньому неможливо було змонтувати календар, за що механізм прозвали "горбатою Россією", і зняли з виробництва). Пізніше (в 60х роках) на заводі створюється єдиний механізм для всіх моделей годинників «Ракета — 2609Н» і вже з 1964 року у заводу з'являється власна оригінальна марка годинників «Ракета» (Треба сказати що ракетою називалися годинники з кінця 50х років, після першого запуску ракети в космос. Але це була просто назва годинника, а не маркою продукції ПЧЗ. Причому найчастіше маркувалися так годинники калібру 2603, з боковою секундною стрілкою). Базовий механізм Петродворцового заводу «Ракета — 2609Н» та «Ракета — 2609НА» став одним з найкращих в країні. (Деякі спеціалісти вважають що він перевершив механізм "Россія" - 2609. До речі «Ракета — 2609НА» у виробництві називався також Россією, але "плоскою Россією", щоб відрізнити від "горбатої") На його основі випускаються більше двох десятків модифікацій годинників «Ракета»: з автоматичним заведенням, з календарем, з 24-годинний шкалою для полярників, антимагнітні, для сліпих. До 1980 року завод випускав 4600000 годинників на рік.
Перші моделі годинників «Ракета»
Першими годинниками під маркою «Ракета» стали моделі «Росія», «Рекорд», «Петродворець». Годинники «Рекорд» були другою оригінальною конструкцією. Досі вони залишаються найбільш плоскими з усіх, створених в СРСР. Їх висота — 2,7 міліметра, що не більше двох радянських п'ятикопійчаних монет, покладених одна на одну. У 1965 році «Рекорд» отримав золоту медаль міжнародної Лейпцігського ярмарку.
Нагороди
- Золота медаль на Всесвітньому за годинник «Рекорд» (1965);
- Золота медаль на Всесвітньому Лейпцигзькому ярмарку (1966);
- Гран-прі Всесвітня виставка Експо-67 у Монреалі (1967);
- Орден Трудового Червоного Прапора (1971).
Сучасні моделі
- Петродворцовий Класик
- Вічний Календар
- Льотчик, годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
- Спорт-Академічні
- Полярний годинник з визначенням часу в 24 часових поясах
- Полярні на 12:00
- Балерина
- годинник для осіб, які працюють у складних метеорологічних умовах
Нова сторінка в історії заводу
У 2009 році був створений інвестиційний фонд, до якого увійшли як російські, так і іноземні інвестори. Серед тих, хто відкрито називає свої імена, — суцільно аристократичні прізвища. Найбільшим акціонером «Ракети» став граф Сергій Пален, чий предок був ініціатором змови проти імператора Павла I. До ради директорів входить і князь Ростислав Романов, прапрадідусем якого був цар Микола I Сьогодні Петродворцовий годинниковий завод виробляє власні годинникові механізми від «А» до «Я». Цим можуть похвалитися далеко не всі світові годинникові бренди, навіть у Швейцарії їх виготовляють близько 5 часових мануфактур. Петродворцовий Годинниковий Завод «Ракета» — один з останніх годинникових заводів, розташованих в своєму історичному будинку, там же, де його заснував Петро I, і випускають як власні годинникові механізми, так і годинник «Ракета».
У 2010 році до реклами «Ракети» приєдналася модель Наталія Водянова. Це перший російський бренд, з яким вона працює.
Швейцарські фахівці
У 2009 році до заводу були запрошені годинникові інженери зі Швейцарії, які в різний час працювали з Rolex, Breguet, Hautlence та ін. Зокрема Дамьен Суріс, який брав участь у розробці механізмів memoire 1 Maurice Lacroix і OPUS 12 і Ліонель Рой.
Ракета на Baselworld 2011
2011 року «Ракета» була представлена на виставці Baselworld 2011.
Див. також
Література
- Сухорукова А. Е. Годинникових справ майстри: Розповідь про один заводі. Л.: Дитяча література, 1983. — 108 с.
- Тютенкова А. Г. Звіряючи час. Л.: Ленвидат, 1986. — 181 с.
- Ферсман А. Е., Влодавец Н. І. Державна Петергофська гранувальна фабрика в її минулому теперішньому й майбутньому. — Пг., 1922. — С.29.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Raketa Raketa marka godinnikiv sho vipuskayetsya Petrodvorcovim godinnikovim zavodom najstarishim zavodom Rosiyi yakij zajmavsya u ti chasi tochnoyu obrobkoyu kameniv Pidpriyemstvo vhodilo v chislo 13 najbilshih godinnikovih zavodiv Radyanskogo Soyuzu de z 1949 roku bulo nalagodzheno masove virobnictvo godinnikiv dlya personalnogo vikoristannya na osnovi privezenih pislya vijni z Nimechchini kreslen ustatkuvannya Godinniki Raketa virobleni v Petrodvorci eksportuvalisya bilshe nizh v 30 krayin svitu RaketaTiptorgovelna markaGaluzVigotovlennya naruchnih godinnikivZasnovano1861Zasnovnik i SRSRShtab kvartiraPetergofKlyuchovi osobiZhak fon PolyeProdukciyagodinnikiVlasnik i Petrodvorcovij godinnikovij zavodHoldingova kompaniyaPetrodvorcovij godinnikovij zavodraketa com Raketa u Vikishovishi godinnik Raketa 1985 godinnik Raketa 1978Pohodzhennya nazviPersha partiya godinnikiv marki Raketa vijshla u svit v 1961 roci Nazvu godinnikiv prodiktuvala epoha 12 kvitnya 1961 roku na korabli Vostok 1 Yurij Gagarin zdijsniv pershij v istoriyi lyudstva polit v kosmichnij prostir Cya podiya i mala vidobrazhati nazvu Raketa Prote v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta Ameriki cya nazva sprijmalasya negativno U rozpal holodnoyi vijni vona bilshe viklikala asociaciyi z raketoyu novogo pokolinnya R 16 yaka v tomu zh 1962 roci bula prijnyata v SRSR na ozbroyennya Pohodzhennya markiPetrodvorcovomu godinnikovomu zavodu vzhe bulo bilsh nizh 200 rokiv koli vin rozpochav vipusk godinnikiv Do virobnictva godinnikovih mehanizmiv zavod zajmavsya tehnichnoyu obrobkoyu kameniv U 1949 roci bula vipushena persha partiya naruchnih godinnikiv marok Peremoga 15 kameniv z gotovih mehanizmiv sho buli privezeni z pershogo Moskovskogo godinnikovogo zavodu im Kirova Dovgij chas zzavod vigotovlyav lishe lishe ciferblati na yakih stoyalo klejmo TTK sho oznachalo zavod tochnih tehnichnih kameniv Lishe v 50h rokah zavod pochav pracyuvati pid markoyu PChZ Petrodvircevij godinnikovij zavod Odnak pracyuvati na chuzhih shablonah zavod ne zbiravsya i aktivno pracyuvav nad vlasnoyu originalnoyu modellyu Pershoyu massovoyu modellyu vlanogo virobnictva stav godinnik Rossiya 2609 na 16 kamenyah Vvazhayetsya sho vin perevershiv model godinnika Kirovski ale cherez ciferblat z krupnimi faskami na nomu nemozhlivo bulo zmontuvati kalendar za sho mehanizm prozvali gorbatoyu Rossiyeyu i znyali z virobnictva Piznishe v 60h rokah na zavodi stvoryuyetsya yedinij mehanizm dlya vsih modelej godinnikiv Raketa 2609N i vzhe z 1964 roku u zavodu z yavlyayetsya vlasna originalna marka godinnikiv Raketa Treba skazati sho raketoyu nazivalisya godinniki z kincya 50h rokiv pislya pershogo zapusku raketi v kosmos Ale ce bula prosto nazva godinnika a ne markoyu produkciyi PChZ Prichomu najchastishe markuvalisya tak godinniki kalibru 2603 z bokovoyu sekundnoyu strilkoyu Bazovij mehanizm Petrodvorcovogo zavodu Raketa 2609N ta Raketa 2609NA stav odnim z najkrashih v krayini Deyaki specialisti vvazhayut sho vin perevershiv mehanizm Rossiya 2609 Do rechi Raketa 2609NA u virobnictvi nazivavsya takozh Rossiyeyu ale ploskoyu Rossiyeyu shob vidrizniti vid gorbatoyi Na jogo osnovi vipuskayutsya bilshe dvoh desyatkiv modifikacij godinnikiv Raketa z avtomatichnim zavedennyam z kalendarem z 24 godinnij shkaloyu dlya polyarnikiv antimagnitni dlya slipih Do 1980 roku zavod vipuskav 4600000 godinnikiv na rik Pershi modeli godinnikiv Raketa Pershimi godinnikami pid markoyu Raketa stali modeli Rosiya Rekord Petrodvorec Godinniki Rekord buli drugoyu originalnoyu konstrukciyeyu Dosi voni zalishayutsya najbilsh ploskimi z usih stvorenih v SRSR Yih visota 2 7 milimetra sho ne bilshe dvoh radyanskih p yatikopijchanih monet pokladenih odna na odnu U 1965 roci Rekord otrimav zolotu medal mizhnarodnoyi Lejpcigskogo yarmarku NagorodiZolota medal na Vsesvitnomu za godinnik Rekord 1965 Zolota medal na Vsesvitnomu Lejpcigzkomu yarmarku 1966 Gran pri Vsesvitnya vistavka Ekspo 67 u Monreali 1967 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 Suchasni modeliPetrodvorcovij Klasik Vichnij Kalendar Lotchik godinnik z viznachennyam chasu v 24 chasovih poyasah Sport Akademichni Polyarnij godinnik z viznachennyam chasu v 24 chasovih poyasah Polyarni na 12 00 Balerina godinnik dlya osib yaki pracyuyut u skladnih meteorologichnih umovahNova storinka v istoriyi zavoduU 2009 roci buv stvorenij investicijnij fond do yakogo uvijshli yak rosijski tak i inozemni investori Sered tih hto vidkrito nazivaye svoyi imena sucilno aristokratichni prizvisha Najbilshim akcionerom Raketi stav graf Sergij Palen chij predok buv iniciatorom zmovi proti imperatora Pavla I Do radi direktoriv vhodit i knyaz Rostislav Romanov prapradidusem yakogo buv car Mikola I Sogodni Petrodvorcovij godinnikovij zavod viroblyaye vlasni godinnikovi mehanizmi vid A do Ya Cim mozhut pohvalitisya daleko ne vsi svitovi godinnikovi brendi navit u Shvejcariyi yih vigotovlyayut blizko 5 chasovih manufaktur Petrodvorcovij Godinnikovij Zavod Raketa odin z ostannih godinnikovih zavodiv roztashovanih v svoyemu istorichnomu budinku tam zhe de jogo zasnuvav Petro I i vipuskayut yak vlasni godinnikovi mehanizmi tak i godinnik Raketa U 2010 roci do reklami Raketi priyednalasya model Nataliya Vodyanova Ce pershij rosijskij brend z yakim vona pracyuye Shvejcarski fahivciU 2009 roci do zavodu buli zaprosheni godinnikovi inzheneri zi Shvejcariyi yaki v riznij chas pracyuvali z Rolex Breguet Hautlence ta in Zokrema Damen Suris yakij brav uchast u rozrobci mehanizmiv memoire 1 Maurice Lacroix i OPUS 12 i Lionel Roj Raketa na Baselworld 20112011 roku Raketa bula predstavlena na vistavci Baselworld 2011 Div takozhZhak fon PolyeLiteraturaSuhorukova A E Godinnikovih sprav majstri Rozpovid pro odin zavodi L Dityacha literatura 1983 108 s Tyutenkova A G Zviryayuchi chas L Lenvidat 1986 181 s Fersman A E Vlodavec N I Derzhavna Petergofska granuvalna fabrika v yiyi minulomu teperishnomu j majbutnomu Pg 1922 S 29