Ра́йнгард Ка́йзер (нім. Reinhard Keiser) (9 січня 1674, Тойхерн — 12 вересня 1739, Гамбург) — німецький оперний композитор і постановник. Творив переважно в Гамбурзі. Створив понад 100 опер. Після смерті його творчість була здебільшого забута на багато десятиліть.
Райнгард Кайзер | |
---|---|
нім. Reinhard Keiser | |
Основна інформація | |
Дата народження | 9 січня 1674[1][2] |
Місце народження | Тойхерн, Саксонія |
Дата смерті | 12 вересня 1739[3][1][…] (65 років) |
Місце смерті | Гамбург, Священна Римська імперія |
Громадянство | Німеччина |
Професії | композитор |
Освіта | Школа Святого Томи (Лейпциг) |
Вчителі | d і d |
Жанри | опера і класична музика |
reinhard-keiser-verein.de | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Родина та освіта
Райнгард Кайзер народився в Тойхерн (сучасна Саксонія-Ангальт), в родині органіста та вчителя Ґотфріда Кайзера й Агнес Доротеї, (уродженої фон Етцдорф), доньки збіднілого юнкера. Навчався в інших органістів міста, а з одинадцяти років у Лейпцизькій школі Св. Томи, де отримав ґрунтовну музичну освіту.
Музична діяльність
1693 року в новому оперному театрі на площі Гагенмаркт у Брауншвейгу відбулася вистава врогідно першої опери Кайзера «Basilius in Arkadien». 1694 року Кайзер став придворним композитором герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля.
1697 року він переїхав до Гамбурга, де поселився на стало. Там він згодом змінив композитора й диригента Йогана Куссера на посаді музичного керівника оперного театру Oper am Gänsemarkt, задебютувавши двома операми «Mahumet II» і «Der geliebte Adonis». 1704 року Кайзер виїзджав до Брауншвейгу, а згодом до Вайсенфельса, щоб відновити музичні зв'язки. Зрештою, у Вайсенфельсі в липні він поставив оперу-зингшпіль «Альміра».
У період від 1703 до 1709 року, коли був директором «Oper am Gänsemarkt», перетворив театр із громадської установи на комерційне підприємство з двома-трьома виставами щотижня для середнього класу, на відміну від інших оперних театрів, призначених для знаті. Сприяв переходу опери від середнього до пізньогобароко. Це був плідний період для нього. У Гамбурзі написав більшість своїх сценічних творів. На замовлення магістрату Гамбурга він створював опери, кантати, великі ораторії, серенади, церковну музику та музику на різні події.
Проте, під час його керівництва почалися фінансові проблеми «Oper am Gänsemarkt». Так, зокрема, через це та творчий конфлікт з Райнгардом Кайзером змушений був покинути гамбурзьку оперу Гендель, який вибрав нове музичне середовище — Італію.
А коли 1718 року гамбурзька опера занепала, то й Кайзер покинув місто в пошуках роботи. З літа 1719 по листопад 1720 року він перебував у Штутгарті, де брав участь у численних музичних заходах. Але сталої роботи він там не зміг знайти, оскільки при вюртемберзькому дворі віддавали перевагу італійським музикантам. З цього періоду збереглися три рукописи скрипкових сонат. Влітку 1721 року він знову повернувся в Гамбург, але залишався там лише кілька тижнів, бо раптово разом театральною трупою виїхав до Данії. Причиною від'їзду могло стати посилення в «Oper am Gänsemarkt» статусу Георга Філіпа Телемана, якого запросила ратуша керувати театром під час відсутності Кайзера.
У Копенгагені вистави його гамбурзької трупи проходили з успіхом. Між 1721 і 1727 роками Кайзер постійно подорожував між Гамбургом і Копенгагеном. Після розпуску трупи у серпні 1721 року Кайзер на короткий час відвідав Гамбург. Наприкінці року він знову повернувся до Копенгагена, де датський король надав йому звання королівського капельмейстера, магістра Королівської датської опери, у якій він поставив свою оперу «Ulysses». 1723 року остаточно осів у Гамбурзі, проте фінансова ситуація для нього ускладнилася. З новим директором «Oper am Gänsemarkt» Георгом Філіпом Телеманом у Кайзера зберігалися добрі стосунки, й театр виставляв його опери, які він писав для театру. Збереглися три його опери з періоду між 1722 і 1734 роками.
1728 року Кайзер став регентом хору, органістом й композитором катедрального собору Святої Марії в Гамбургу й до самої смерті в 1739 році писав переважно церковну музику.
Сімейне життя
3 січня 1712 році Рейнхард Кейзер одружився з відомою співачкою Барбарою Ольденбург, донькою Ієроніма Ольденбурга, міського музиканта з Гамбурга. У них було двоє дітей; 1712 року народилася Софія Доротея Луїза, а 1718 року — син Вільгельм Фрідріх.
Музичний стиль
Райнгард Кайзер вважається одним із найвизначніших німецьких оперних композиторів епохи бароко. Під час його роботи в Гамбурзі місто стало центром ранньої німецької оперної культури, який приваблював численних любителів мистецтва. Композитори, які працювали тут, такі як Йоган Куссер, Райнгард Кайзер, Йоганн Маттезон окрім культивування місцевої музичної традиції уважно спостерігали за розвитком опери в Італії та Франції. Лібретисти Гамбурзької опери, серед яких особливо виділялися Крістіан Генріх Постель, Лукас фон Бостель і Йоганн Ульріх фон Кеніг, любили використовувати вдалі італійські лібрето як зразки, а при їх перекладі та адаптації часто залишали деякі куплети арії італійською мовою. Зрідка в міфологічні та історичні сюжети вкраплювалися алюзії на поточні події в Гамбурзі. Іноді матеріал також брався з місцевої історії. У сценічному трактуванні часом використовували різкий реалізм, що істотно відрізнявся від манери італійської та французької опер, регламентованих придворними церемоніалами.
Покладаючи свої багатомовні тексти на музику, Кайзер використовував музичну мову, яка поєднувала іноземні впливи з місцевими традиціями. Італійські впливи особливо помітні в оформленні вокальних партій, у яких Кайзер надає перевагу мелодійним фантазіям. Діапазон форм вираження коливається від вишуканих вокальних арій до віртуозних бравурних арій із довгою та складною колоратурою, яку навряд чи могли б освоїти співаки-аматори, які виступали на сцені з початку існування Гамбурзької опери. Його музику характеризувало складне інструментальне мистецтво з численними інноваційними звуковими винаходами.
Вибрані твори
Опери
- Der königliche Schäfer oder Basilius in Arkadien (вірогідно Брауншвейг, 1693)
- Cephalus und Procris (Брауншвейг, 1694)
- Der geliebte Adonis (Гамбург, 1697)
- Der bei dem allgemeinen Welt-Frieden von dem Großen Augustus geschlossene Tempel des Janus (Гамбург 1698)
- Die wunderbar errettete Iphigenia (Гамбург, 1699)
- Die Verbindung des großen Herkules mit der schönen Hebe (Гамбург, 1699)
- La forza della virtù oder Die Macht der Tugend (Гамбург, 1700)
- Störtebeker und Jödge Michels (Гамбург, 1701)
- Die sterbende Eurydice oder Orpheus (Гамбург, 1702)
- Die verdammte Staat-Sucht, oder Der verführte Claudius (Гамбург, 1703)
- Der gestürzte und wieder erhöhte Nebukadnezar, König zu Babylon (Гамбург, 1704)
- Die römische Unruhe oder Die edelmütige Octavia (Гамбург, 1705)
- Die kleinmütige Selbst-Mörderin Lucretia oder Die Staats-Torheit des Brutus (Гамбург, 1705)
- Die neapolitanische Fischer-Empörung oder Masaniello furioso (Гамбург, 1706)
- Der angenehme Betrug oder Der Carneval von Venedig (Гамбург, 1707)
- La forza dell'amore oder Die von Paris entführte Helena (Гамбург, 1709)
- Desiderius, König der Langobarden (Гамбург, 1709)
- Der durch den Fall des großen Pompejus erhöhete Julius Caesar (Гамбург, 1710)
- Der hochmütige, gestürzte und wieder erhabene Croesus (Гамбург, 1711)
- L'inganno fedele oder Der getreue Betrug (Гамбург, 1714)
- Fredegunda (Гамбург, 1715)
- L'Amore verso la patria oder Der sterbende Cato (Гамбург, 1715)
- Das zerstörte Troja oder Der durch den Tod Helenens versöhnte Achilles (Гамбург, 1716)
- Die großmütige Tomyris (Гамбург, 1717)
- Jobates und Bellerophon (Гамбург, 1717)
- Ulysses (Копенгаген, 1722)
- Bretislaus oder Die siegende Beständigkeit (Гамбург, 1725)
- Der lächerliche Printz Jodelet (Гамбург, 1726)
- Lucius Verus oder Die siegende Treue (Гамбург, 1728)
Ораторії
- Der blutige und sterbende Jesus (Гамбург, 1704)
- Thränen unter dem Kreutze Jesu (Гамбург, 1711)
- Brockespassion (Гамбург, 1712)
- Lukas-Passion Wir gingen all in der Irre (Гамбург, 1715)
- Der siegende David (Гамбург, 1717)
- Oratorium Passionale 1729: Der blutige und sterbende Jesus (Гамбург, 1729)
Серенади
- Triumph des Friedens, 1715
- Das verewigte und triumphirende Ertz-Hauß Oesterreich, 1716
- Das wegen Verbannung der Landplagen am Geburthstage Herrn Friedrich IV. zu Dennemark etc. Jauchzende Cimbrien, 1724
- Das frohlockende Groß-Britannien, 1724
- Prologus beim Geburths-Feste Friderici Ludovici von Hannover, 1726
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Arno Lücker. Reinhard Keisers Orpheus-Opern – Anmerkungen zu den Libretti // Frankfurter Zeitschrift für Musikwissenschaft. — 2004. — Т. 7 (7 липня). — С. 69–92. — ISSN 1438-857X.
- Friedrich Albert Voigt. Reinhard Keiser. — Vierteljahrschrift für Musikwissenschaft. — Leipzig : Breitkopf und Härte, 1890.
- R. D. Golianek, P. Urbański. Händel, Haydn i idea uniwersalizmu muzyki. // Piotr Napierała. Reinhard Keiser (1674-1739) a Hamburg - uniwersalny twórca w europejskiej metropolii. — Poznań : Rhytmos, 2010. — P. 191–203. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ra jngard Ka jzer nim Reinhard Keiser 9 sichnya 1674 Tojhern 12 veresnya 1739 Gamburg nimeckij opernij kompozitor i postanovnik Tvoriv perevazhno v Gamburzi Stvoriv ponad 100 oper Pislya smerti jogo tvorchist bula zdebilshogo zabuta na bagato desyatilit Rajngard Kajzernim Reinhard KeiserOsnovna informaciyaData narodzhennya9 sichnya 1674 1674 01 09 1 2 Misce narodzhennyaTojhern SaksoniyaData smerti12 veresnya 1739 1739 09 12 3 1 65 rokiv Misce smertiGamburg Svyashenna Rimska imperiyaGromadyanstvoNimechchinaProfesiyikompozitorOsvitaShkola Svyatogo Tomi Lejpcig Vchitelid i dZhanriopera i klasichna muzikareinhard keiser verein de Fajli u VikishovishiZhittyepisRodina ta osvita Rajngard Kajzer narodivsya v Tojhern suchasna Saksoniya Angalt v rodini organista ta vchitelya Gotfrida Kajzera j Agnes Doroteyi urodzhenoyi fon Etcdorf donki zbidnilogo yunkera Navchavsya v inshih organistiv mista a z odinadcyati rokiv u Lejpcizkij shkoli Sv Tomi de otrimav gruntovnu muzichnu osvitu Muzichna diyalnist 1693 roku v novomu opernomu teatri na ploshi Gagenmarkt u Braunshvejgu vidbulasya vistava vrogidno pershoyi operi Kajzera Basilius in Arkadien 1694 roku Kajzer stav pridvornim kompozitorom gercoga Braunshvejg Volfenbyuttelya 1697 roku vin pereyihav do Gamburga de poselivsya na stalo Tam vin zgodom zminiv kompozitora j dirigenta Jogana Kussera na posadi muzichnogo kerivnika opernogo teatru Oper am Gansemarkt zadebyutuvavshi dvoma operami Mahumet II i Der geliebte Adonis 1704 roku Kajzer viyizdzhav do Braunshvejgu a zgodom do Vajsenfelsa shob vidnoviti muzichni zv yazki Zreshtoyu u Vajsenfelsi v lipni vin postaviv operu zingshpil Almira Inter yer teatru Oper am Gansemarkt udekorovanij do festivalyu na chest Georga I Partitura ariyi Secilindi z operi Der angenehme Betrug oder Der Carneval von Venedig Rajngarda Kajzera 1708 roku U period vid 1703 do 1709 roku koli buv direktorom Oper am Gansemarkt peretvoriv teatr iz gromadskoyi ustanovi na komercijne pidpriyemstvo z dvoma troma vistavami shotizhnya dlya serednogo klasu na vidminu vid inshih opernih teatriv priznachenih dlya znati Spriyav perehodu operi vid serednogo do piznogobaroko Ce buv plidnij period dlya nogo U Gamburzi napisav bilshist svoyih scenichnih tvoriv Na zamovlennya magistratu Gamburga vin stvoryuvav operi kantati veliki oratoriyi serenadi cerkovnu muziku ta muziku na rizni podiyi Prote pid chas jogo kerivnictva pochalisya finansovi problemi Oper am Gansemarkt Tak zokrema cherez ce ta tvorchij konflikt z Rajngardom Kajzerom zmushenij buv pokinuti gamburzku operu Gendel yakij vibrav nove muzichne seredovishe Italiyu A koli 1718 roku gamburzka opera zanepala to j Kajzer pokinuv misto v poshukah roboti Z lita 1719 po listopad 1720 roku vin perebuvav u Shtutgarti de brav uchast u chislennih muzichnih zahodah Ale staloyi roboti vin tam ne zmig znajti oskilki pri vyurtemberzkomu dvori viddavali perevagu italijskim muzikantam Z cogo periodu zbereglisya tri rukopisi skripkovih sonat Vlitku 1721 roku vin znovu povernuvsya v Gamburg ale zalishavsya tam lishe kilka tizhniv bo raptovo razom teatralnoyu trupoyu viyihav do Daniyi Prichinoyu vid yizdu moglo stati posilennya v Oper am Gansemarkt statusu Georga Filipa Telemana yakogo zaprosila ratusha keruvati teatrom pid chas vidsutnosti Kajzera U Kopengageni vistavi jogo gamburzkoyi trupi prohodili z uspihom Mizh 1721 i 1727 rokami Kajzer postijno podorozhuvav mizh Gamburgom i Kopengagenom Pislya rozpusku trupi u serpni 1721 roku Kajzer na korotkij chas vidvidav Gamburg Naprikinci roku vin znovu povernuvsya do Kopengagena de datskij korol nadav jomu zvannya korolivskogo kapelmejstera magistra Korolivskoyi datskoyi operi u yakij vin postaviv svoyu operu Ulysses 1723 roku ostatochno osiv u Gamburzi prote finansova situaciya dlya nogo uskladnilasya Z novim direktorom Oper am Gansemarkt Georgom Filipom Telemanom u Kajzera zberigalisya dobri stosunki j teatr vistavlyav jogo operi yaki vin pisav dlya teatru Zbereglisya tri jogo operi z periodu mizh 1722 i 1734 rokami 1728 roku Kajzer stav regentom horu organistom j kompozitorom katedralnogo soboru Svyatoyi Mariyi v Gamburgu j do samoyi smerti v 1739 roci pisav perevazhno cerkovnu muziku Simejne zhittya 3 sichnya 1712 roci Rejnhard Kejzer odruzhivsya z vidomoyu spivachkoyu Barbaroyu Oldenburg donkoyu Iyeronima Oldenburga miskogo muzikanta z Gamburga U nih bulo dvoye ditej 1712 roku narodilasya Sofiya Doroteya Luyiza a 1718 roku sin Vilgelm Fridrih Muzichnij stilRajngard Kajzer vvazhayetsya odnim iz najviznachnishih nimeckih opernih kompozitoriv epohi baroko Pid chas jogo roboti v Gamburzi misto stalo centrom rannoyi nimeckoyi opernoyi kulturi yakij privablyuvav chislennih lyubiteliv mistectva Kompozitori yaki pracyuvali tut taki yak Jogan Kusser Rajngard Kajzer Jogann Mattezon okrim kultivuvannya miscevoyi muzichnoyi tradiciyi uvazhno sposterigali za rozvitkom operi v Italiyi ta Franciyi Libretisti Gamburzkoyi operi sered yakih osoblivo vidilyalisya Kristian Genrih Postel Lukas fon Bostel i Jogann Ulrih fon Kenig lyubili vikoristovuvati vdali italijski libreto yak zrazki a pri yih perekladi ta adaptaciyi chasto zalishali deyaki kupleti ariyi italijskoyu movoyu Zridka v mifologichni ta istorichni syuzheti vkraplyuvalisya alyuziyi na potochni podiyi v Gamburzi Inodi material takozh bravsya z miscevoyi istoriyi U scenichnomu traktuvanni chasom vikoristovuvali rizkij realizm sho istotno vidriznyavsya vid maneri italijskoyi ta francuzkoyi oper reglamentovanih pridvornimi ceremonialami Pokladayuchi svoyi bagatomovni teksti na muziku Kajzer vikoristovuvav muzichnu movu yaka poyednuvala inozemni vplivi z miscevimi tradiciyami Italijski vplivi osoblivo pomitni v oformlenni vokalnih partij u yakih Kajzer nadaye perevagu melodijnim fantaziyam Diapazon form virazhennya kolivayetsya vid vishukanih vokalnih arij do virtuoznih bravurnih arij iz dovgoyu ta skladnoyu koloraturoyu yaku navryad chi mogli b osvoyiti spivaki amatori yaki vistupali na sceni z pochatku isnuvannya Gamburzkoyi operi Jogo muziku harakterizuvalo skladne instrumentalne mistectvo z chislennimi innovacijnimi zvukovimi vinahodami Vibrani tvoriOperi Der konigliche Schafer oder Basilius in Arkadien virogidno Braunshvejg 1693 Cephalus und Procris Braunshvejg 1694 Der geliebte Adonis Gamburg 1697 Der bei dem allgemeinen Welt Frieden von dem Grossen Augustus geschlossene Tempel des Janus Gamburg 1698 Die wunderbar errettete Iphigenia Gamburg 1699 Die Verbindung des grossen Herkules mit der schonen Hebe Gamburg 1699 La forza della virtu oder Die Macht der Tugend Gamburg 1700 Stortebeker und Jodge Michels Gamburg 1701 Die sterbende Eurydice oder Orpheus Gamburg 1702 Die verdammte Staat Sucht oder Der verfuhrte Claudius Gamburg 1703 Der gesturzte und wieder erhohte Nebukadnezar Konig zu Babylon Gamburg 1704 Die romische Unruhe oder Die edelmutige Octavia Gamburg 1705 Die kleinmutige Selbst Morderin Lucretia oder Die Staats Torheit des Brutus Gamburg 1705 Die neapolitanische Fischer Emporung oder Masaniello furioso Gamburg 1706 Der angenehme Betrug oder Der Carneval von Venedig Gamburg 1707 La forza dell amore oder Die von Paris entfuhrte Helena Gamburg 1709 Desiderius Konig der Langobarden Gamburg 1709 Der durch den Fall des grossen Pompejus erhohete Julius Caesar Gamburg 1710 Der hochmutige gesturzte und wieder erhabene Croesus Gamburg 1711 L inganno fedele oder Der getreue Betrug Gamburg 1714 Fredegunda Gamburg 1715 L Amore verso la patria oder Der sterbende Cato Gamburg 1715 Das zerstorte Troja oder Der durch den Tod Helenens versohnte Achilles Gamburg 1716 Die grossmutige Tomyris Gamburg 1717 Jobates und Bellerophon Gamburg 1717 Ulysses Kopengagen 1722 Bretislaus oder Die siegende Bestandigkeit Gamburg 1725 Der lacherliche Printz Jodelet Gamburg 1726 Lucius Verus oder Die siegende Treue Gamburg 1728 Oratoriyi Der blutige und sterbende Jesus Gamburg 1704 Thranen unter dem Kreutze Jesu Gamburg 1711 Brockespassion Gamburg 1712 Lukas Passion Wir gingen all in der Irre Gamburg 1715 Der siegende David Gamburg 1717 Oratorium Passionale 1729 Der blutige und sterbende Jesus Gamburg 1729 Serenadi Triumph des Friedens 1715 Das verewigte und triumphirende Ertz Hauss Oesterreich 1716 Das wegen Verbannung der Landplagen am Geburthstage Herrn Friedrich IV zu Dennemark etc Jauchzende Cimbrien 1724 Das frohlockende Gross Britannien 1724 Prologus beim Geburths Feste Friderici Ludovici von Hannover 1726PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaArno Lucker Reinhard Keisers Orpheus Opern Anmerkungen zu den Libretti Frankfurter Zeitschrift fur Musikwissenschaft 2004 T 7 7 lipnya S 69 92 ISSN 1438 857X Friedrich Albert Voigt Reinhard Keiser Vierteljahrschrift fur Musikwissenschaft Leipzig Breitkopf und Harte 1890 R D Golianek P Urbanski Handel Haydn i idea uniwersalizmu muzyki Piotr Napierala Reinhard Keiser 1674 1739 a Hamburg uniwersalny tworca w europejskiej metropolii Poznan Rhytmos 2010 P 191 203 ISBN 978 83 60593 12 7