Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Міклош Радноті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Radnóti Miklós | ||||
 1939 | ||||
| Ім'я при народженні | Міклош Гла́ттер | |||
| Народився | 5 травня 1909 Будапешт | |||
| Помер | 10 листопада 1944 (35 років) біля селища , західна Угорщина ·вогнепальне поранення | |||
| Поховання | Керепеші, Будапешт | |||
| Країна |  Угорщина[1] | |||
| Національність | угорець | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Сфера роботи | d[2] і d[2] | |||
| Alma mater | Університет Сегеда (1934) | |||
| Заклад | d | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Роки активності | 1928—1944 | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Міклош Радноті у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Міклош Радноті (угор. Radnóti Miklós); Міклош Гла́ттер (угор. Glatter Miklós; 5 травня 1909, Будапешт, Австро-Угорщина — 10 листопада 1944, біля селища Абда, західна Угорщина) — угорський поет, один із найбільших ліриків XX століття, перекладач.
Біографія
Народився в забезпеченій єврейській родині. Його мати, Ілона Гросс, і брат-близнюк померли при його пологах. У віці 12 років втратив батька Якоба Глеттера, виховувався родичами.
Закінчивши у 1927 році школу, провів один рік у текстильному училищі Лідерце в Чехословаччині. У 1928 році спільно з друзями видав два номери власного літературного журналу, у якому надрукував два своїх твори — «Крик чайки» (Sirálysikoly) і «Поезія бідності і ненависті» (Szegénység és gyűlölet verse). У виданій у наступному році антології вже налічувалося 12 віршів Міклоша Радноті. У 1930—1934 роках навчався на філологічному факультеті Сегедського університету ім. Ференца Йожефа на спеціальності «угорська і французька мови». У 1935 і 1938 роках двічі з місячними візитами відвідував Париж. У середині 1930-х зблизився із соціалістичними силами, глибоко пережив Громадянську війну в Іспанії, загибель Федеріко Гарсіа Лорки, відгукнувся на неї віршами.
З початком Другої світової війни був в червні 1940-го і червні 1942 року спрямований на примусові роботи. 18 травня знову був мобілізований в угорську армію, але як єврей приписаний до частин, де не носили зброю і відправлений на Український фронт. У травні 1943 року звернувся до католицизму, охрестившись в базиліці святого Іштвана. Після окупації Угорщини німецькими військами в ході операції «Маргарита» почалася кампанія по відправці півмільйона угорських євреїв до таборів смерті пронацистським урядом Деме Стояї; Радноті був депортований 2 червня 1944 року на територію Югославії, в трудовий табір поблизу сербського містечка Бора. Звідти 3200 інтернованих гітлерівцями євреїв були відправлені в Гайденау, один з концентраційних таборів в системі Флоссельбургського табору, пішим маршем через територію Югославії та Угорщини. По дорозі Радноті був по-звірячому побитий конвоїром, а потім застрелений і похований у спільній могилі. За 18 місяців при ексгумації його тіло було опізнане по записнику з віршами останніх місяців життя. Рештки перепоховали на Будапештському кладовищі.
Твори
- Pogány köszönto / «Язичницька здравиця» (1930)
- Újmódi pásztorok éneke/ «Пісні нових пастухів» (1931, конфіскована церковною цензурою, автор підданий тижневому тюремному ув'язненню)
- Lábadozó szél/ «Піднімається вітер» (1933)
- Újhold/ «Молодик» (1935)
- Járkálj csak, halálraítélt!/ А ти ходи, засуджений до смерті! (1937, премія Ф. Ф. Баумгартена)
- Meredek út/ «Крута дорога» (1938)
- Ikrek hava/ «Під знаком Близнюків» (1940, автобіографічна проза)
- Naptár/ «Календар» (1942)
- Karunga, a holtak ura/ «Карунга, повелитель мерців» (1944, переклади негритянських народних казок)
Радноті перекладав вірші Вергилія, Жана Лафонтена, Рембо, Малларме, Аполлінера, Поля Елюара, Блеза Сандрара, переклади видані в кн.: Orpheus nyomában / «Слідом за Орфеєм» (1942).
Публікації в СРСР
- Стихи разных лет. Предисловие Антала Гидаша // Новый мир, 1968, № 2.
- Стихи. — М.: Художественная литература, 1968.
- Избранное. / Редактор-составитель Е. Малыхина. — Будапешт: Корвина, 1985.
- Крутая дорога. Составление и предисловие Е. Малыхина. — М.: Художественная литература, 1988.
Література про поета
- George E.E. The poetry of Miklós Radnóti: a comparative study. — New York: Karz-Cohl, 1986. (англ.)
- Cinanni M.T. Testimoni di voci sommerse: l'esperienza del nazismo in alcuni scrittori ebrei europei: Joseph Roth, Primo Levi, Jean Améry, Miklós Radnóti. — Cosenza: Periferia, 1997. (італ.)
- Gömöri G., Wilmer С. The life and poetry of Miklós Radnóti: essays. — Boulder: East European Monographs, 1999. (англ.)
- Ozsváth Z. In the footsteps of Orpheus: the life and times of Miklós Radnóti. — Bloomington: Indiana University Press, 2000. (англ.)
Примітки
- LIBRIS — 2018.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Miklosh RadnotiRadnoti Miklos1939Im ya pri narodzhenniMiklosh Gla tterNarodivsya5 travnya 1909 1909 05 05 BudapeshtPomer10 listopada 1944 1944 11 10 35 rokiv bilya selisha zahidna Ugorshina vognepalne poranennyaPohovannyaKerepeshi BudapeshtKrayina Ugorshina 1 NacionalnistugorecDiyalnistpoet perekladachSfera robotid 2 i d 2 Alma materUniversitet Segeda 1934 ZakladdMova tvorivugorskaRoki aktivnosti1928 1944U shlyubi zdNagorodid 1937 d 2001 Miklosh Radnoti u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Miklosh Radnoti ugor Radnoti Miklos Miklosh Gla tter ugor Glatter Miklos 5 travnya 1909 Budapesht Avstro Ugorshina 10 listopada 1944 bilya selisha Abda zahidna Ugorshina ugorskij poet odin iz najbilshih lirikiv XX stolittya perekladach BiografiyaPam yatnik u Budapeshti Narodivsya v zabezpechenij yevrejskij rodini Jogo mati Ilona Gross i brat bliznyuk pomerli pri jogo pologah U vici 12 rokiv vtrativ batka Yakoba Glettera vihovuvavsya rodichami Zakinchivshi u 1927 roci shkolu proviv odin rik u tekstilnomu uchilishi Liderce v Chehoslovachchini U 1928 roci spilno z druzyami vidav dva nomeri vlasnogo literaturnogo zhurnalu u yakomu nadrukuvav dva svoyih tvori Krik chajki Siralysikoly i Poeziya bidnosti i nenavisti Szegenyseg es gyulolet verse U vidanij u nastupnomu roci antologiyi vzhe nalichuvalosya 12 virshiv Miklosha Radnoti U 1930 1934 rokah navchavsya na filologichnomu fakulteti Segedskogo universitetu im Ferenca Jozhefa na specialnosti ugorska i francuzka movi U 1935 i 1938 rokah dvichi z misyachnimi vizitami vidviduvav Parizh U seredini 1930 h zblizivsya iz socialistichnimi silami gliboko perezhiv Gromadyansku vijnu v Ispaniyi zagibel Federiko Garsia Lorki vidguknuvsya na neyi virshami Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni buv v chervni 1940 go i chervni 1942 roku spryamovanij na primusovi roboti 18 travnya znovu buv mobilizovanij v ugorsku armiyu ale yak yevrej pripisanij do chastin de ne nosili zbroyu i vidpravlenij na Ukrayinskij front U travni 1943 roku zvernuvsya do katolicizmu ohrestivshis v bazilici svyatogo Ishtvana Pislya okupaciyi Ugorshini nimeckimi vijskami v hodi operaciyi Margarita pochalasya kampaniya po vidpravci pivmiljona ugorskih yevreyiv do taboriv smerti pronacistskim uryadom Deme Stoyayi Radnoti buv deportovanij 2 chervnya 1944 roku na teritoriyu Yugoslaviyi v trudovij tabir poblizu serbskogo mistechka Bora Zvidti 3200 internovanih gitlerivcyami yevreyiv buli vidpravleni v Gajdenau odin z koncentracijnih taboriv v sistemi Flosselburgskogo taboru pishim marshem cherez teritoriyu Yugoslaviyi ta Ugorshini Po dorozi Radnoti buv po zviryachomu pobitij konvoyirom a potim zastrelenij i pohovanij u spilnij mogili Za 18 misyaciv pri eksgumaciyi jogo tilo bulo opiznane po zapisniku z virshami ostannih misyaciv zhittya Reshtki perepohovali na Budapeshtskomu kladovishi TvoriPogany koszonto Yazichnicka zdravicya 1930 Ujmodi pasztorok eneke Pisni novih pastuhiv 1931 konfiskovana cerkovnoyu cenzuroyu avtor piddanij tizhnevomu tyuremnomu uv yaznennyu Labadozo szel Pidnimayetsya viter 1933 Ujhold Molodik 1935 Jarkalj csak halalraitelt A ti hodi zasudzhenij do smerti 1937 premiya F F Baumgartena Meredek ut Kruta doroga 1938 Ikrek hava Pid znakom Bliznyukiv 1940 avtobiografichna proza Naptar Kalendar 1942 Karunga a holtak ura Karunga povelitel merciv 1944 perekladi negrityanskih narodnih kazok Radnoti perekladav virshi Vergiliya Zhana Lafontena Rembo Mallarme Apollinera Polya Elyuara Bleza Sandrara perekladi vidani v kn Orpheus nyomaban Slidom za Orfeyem 1942 Publikaciyi v SRSRStihi raznyh let Predislovie Antala Gidasha Novyj mir 1968 2 Stihi M Hudozhestvennaya literatura 1968 Izbrannoe Redaktor sostavitel E Malyhina Budapesht Korvina 1985 Krutaya doroga Sostavlenie i predislovie E Malyhina M Hudozhestvennaya literatura 1988 Literatura pro poetaGeorge E E The poetry of Miklos Radnoti a comparative study New York Karz Cohl 1986 angl Cinanni M T Testimoni di voci sommerse l esperienza del nazismo in alcuni scrittori ebrei europei Joseph Roth Primo Levi Jean Amery Miklos Radnoti Cosenza Periferia 1997 ital Gomori G Wilmer S The life and poetry of Miklos Radnoti essays Boulder East European Monographs 1999 angl Ozsvath Z In the footsteps of Orpheus the life and times of Miklos Radnoti Bloomington Indiana University Press 2000 angl PrimitkiLIBRIS 2018 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563