Радкевича-Портянки дипломатична місія 1669 — посольство до турецького султана Мегмеда IV. Андрусівський договір (перемир'я) 1667 та безрезультативність спроб домогтися рівноправного договору між правобічною Гетьманщиною і Московською державою або з Річчю Посполитою змусили гетьмана Петра Дорошенка шукати союзу з Османською імперією. Це рішення було прийняте на Корсунській раді (березень 1669). Після цього П.Дорошенко відправив до турецького султана Мегмеда IV велике посольство на чолі із , хорунжим Прилуцького полку, та Михайлом Радкевичем (Раткевичем, Радченком), обозним Миргородського полку 1655—69. Крім найближчого оточення послів (дві особи, у тому числі уманський полковник Григорій Білогруд), до Стамбула було послано численну делегацію від 10-ти правобічних і 8-ми лівобічних полків (по 3 особи від кожного полку). Разом із ними вирушили турецькі посли, які були присутні на Корсунській раді (візир Махмуд і Делавер-паша). За дорученням гетьмана П.Дорошенка та митрополита Йосифа (Нелюбовича-Тукальського) посольство мало домагатися від султана Мегмеда IV усунення кримського хана Аділь-Гірея «Чобана» (див. Аділ-Гірей) та військової допомоги для гетьмана. Посли мали вирішити ці важливі питання при зустрічі з константинопольським патріархом Мефодієм III. 1 червня 1669 посольство було прийняте султаном Мегмедом IV, який вимагав таких умов для України, на яких в Османській імперії перебували Молдавія та Валахія, але посольство добилося від нього згоди на укладення союзу і отримало «санджаки» (клейноди), а саме бунчук і прапор. С.Портянка був затриманий на певний час у Туреччині. Клейноди, із султанською грамотою від 1 травня 1669, повезли П.Дорошенку Г.Білогруд та новий турецький посол в Україну. Була привезена також благословенна грамота патріарха Мефодія III, якою підтверджувався вибір Йосифа (Нелюбовича-Тукальського) київським митрополитом. Успішна місія Радкевича-Портянки до певної міри посилила авторитет П.Дорошенка і прихильників орієнтації на Османську імперію.
Джерела та література
- Мицик Ю. А. Радкевича-Портянки дипломатична місія 1669 [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 113. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radkevicha Portyanki diplomatichna misiya 1669 posolstvo do tureckogo sultana Megmeda IV Andrusivskij dogovir peremir ya 1667 ta bezrezultativnist sprob domogtisya rivnopravnogo dogovoru mizh pravobichnoyu Getmanshinoyu i Moskovskoyu derzhavoyu abo z Richchyu Pospolitoyu zmusili getmana Petra Doroshenka shukati soyuzu z Osmanskoyu imperiyeyu Ce rishennya bulo prijnyate na Korsunskij radi berezen 1669 Pislya cogo P Doroshenko vidpraviv do tureckogo sultana Megmeda IV velike posolstvo na choli iz horunzhim Priluckogo polku ta Mihajlom Radkevichem Ratkevichem Radchenkom oboznim Mirgorodskogo polku 1655 69 Krim najblizhchogo otochennya posliv dvi osobi u tomu chisli umanskij polkovnik Grigorij Bilogrud do Stambula bulo poslano chislennu delegaciyu vid 10 ti pravobichnih i 8 mi livobichnih polkiv po 3 osobi vid kozhnogo polku Razom iz nimi virushili turecki posli yaki buli prisutni na Korsunskij radi vizir Mahmud i Delaver pasha Za doruchennyam getmana P Doroshenka ta mitropolita Josifa Nelyubovicha Tukalskogo posolstvo malo domagatisya vid sultana Megmeda IV usunennya krimskogo hana Adil Gireya Chobana div Adil Girej ta vijskovoyi dopomogi dlya getmana Posli mali virishiti ci vazhlivi pitannya pri zustrichi z konstantinopolskim patriarhom Mefodiyem III 1 chervnya 1669 posolstvo bulo prijnyate sultanom Megmedom IV yakij vimagav takih umov dlya Ukrayini na yakih v Osmanskij imperiyi perebuvali Moldaviya ta Valahiya ale posolstvo dobilosya vid nogo zgodi na ukladennya soyuzu i otrimalo sandzhaki klejnodi a same bunchuk i prapor S Portyanka buv zatrimanij na pevnij chas u Turechchini Klejnodi iz sultanskoyu gramotoyu vid 1 travnya 1669 povezli P Doroshenku G Bilogrud ta novij tureckij posol v Ukrayinu Bula privezena takozh blagoslovenna gramota patriarha Mefodiya III yakoyu pidtverdzhuvavsya vibir Josifa Nelyubovicha Tukalskogo kiyivskim mitropolitom Uspishna misiya Radkevicha Portyanki do pevnoyi miri posilila avtoritet P Doroshenka i prihilnikiv oriyentaciyi na Osmansku imperiyu Dzherela ta literaturaMicik Yu A Radkevicha Portyanki diplomatichna misiya 1669 27 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 113 ISBN 978 966 00 1290 5