Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Іва́нович Радауца́н (17 червня 1926, Кишинів, Румунське королівство — 6 березня 1998, Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський і молдавський фізик і державний діяч. Академік Академії наук Молдавської РСР (1972), голова Верховної Ради Молдавської РСР (1967—1971).
| Радауцан Сергій Іванович | |
|---|---|
| рум. Sergiu Rădăuțanu | |
 | |
| Народився | 17 червня 1926 Кишинів, Румунське королівство |
| Помер | 6 березня 1998 (71 рік) Санкт-Петербург, Росія |
| Країна |  СРСР Молдова |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Державний університет Молдови |
| Галузь | фізик |
| Членство | Академія наук Молдови |
| Нагороди |   |
| Особ. сторінка | radautan.info |
Біографія
Народився 1926 року в сім'ї представників молдавської інтелігенції: батько був викладачем французької мови, мати — випускницею консерваторії. Молодший брат Іван Радауцан був льотчиком випробувачем на заводі Антонова.
У 1955 р. з відзнакою закінчив фізичний факультет Кишинівського державного університету .
З 1959 р. був завідувачем лабораторії напівпровідникових матеріалів Інституту прикладної фізики Академії наук Молдовської РСР. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію до Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе у Санкт-Петербурзі, а 1966 р. — Докторську дисертацію в Ленінградському політехнічному інституті .
Член КПРС із 1962 р.
У 1964—1973 рр. — організатор та перший ректор Кишинівського політехнічного інституту. У 1967 р. йому було надано наукове звання професора.
У 1967—1971 рр. — голова Верховної Ради Молдавської РСР.
У грудні 1972 був обраний дійсним членом Академії наук Молдавської РСР. У 1974 р. був обраний її віцепрезидентом, залишаючись завідувачем лабораторії Інституту прикладної фізики та президентом Науково-технічного союзу Молдови.
Член Комітету з науки, технології та виробництва (1995). Член Ради зі стійкої науки та розвитку людини (1996).
Роботи з фізики напівпровідників. Виконав комплексні дослідження фізичних та фізико-хімічних властивостей напівпровідникових сполук A III B V, A II B VI, дефектних тетраедричних фаз та твердих розчинів на їх основі.
Розробив методи вирощування монокристалів складних напівпровідникових фаз. Відкрив та вивчив упорядкування та явище політіпізму в деяких потрійних напівпровідниках. Досліджував ряд нових потрійних сплавів, що мають виражені фотоелектричні та люмінесцентні властивості.
Підготував 64 доктори та кандидати фізико-математичних наук. Автор близько 1000 наукових публікацій, зокрема 30 монографій. Перебував у редакційних колегіях низки профільних наукових видань Молдови. Читав лекції в університетах Франції, Німеччини, США, Великої Британії, Південної Кореї, Угорщини, Індії, Японії та інших країн.
У 1993 р. виступив одним із організаторів Міжнародного конгресу румуно-американської академії «Молдова: культурні та наукові відкриття на Заході» у Кишиневі. Брав активну участь у розробці програм науково-технічного співробітництва між Румунією та Республікою Молдова як член Міжміністерського урядового комітету.
Сергія Івановича у своїх колах називали «SIR». Це були одночасно як його ініціали, так і натяк на англійське звернення до королів та лицарів. Він вселяв повагу.
Був президентом Товариства «D. Cantemir» та президентом Фонду «D. Gusti».
Пам'ять
- У Кишиневі встановлено меморіальні дошки на честь Сергія Радауцана.
- У 2002 році було випущено поштову марку Молдови, присвячену вченому.
Нагороди та звання
- Нагороджений орденом Республіки Молдова .
- Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора.
- Двічі лауреат Державної премії Молдови (1983 та 1998).
Почесний член Російської інженерної академії (1992). Почесний професор Технічного університету Молдови (1995).
Примітки
Література
- Храмов Ю. А. Радауцан Сергей Иванович // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 226. — 400 с. — 200 000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Iva novich Radauca n 17 chervnya 1926 Kishiniv Rumunske korolivstvo 6 bereznya 1998 Sankt Peterburg Rosijska Federaciya radyanskij i moldavskij fizik i derzhavnij diyach Akademik Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR 1972 golova Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR 1967 1971 Radaucan Sergij Ivanovichrum Sergiu RădăuțanuNarodivsya17 chervnya 1926 1926 06 17 Kishiniv Rumunske korolivstvoPomer6 bereznya 1998 1998 03 06 71 rik Sankt Peterburg RosiyaKrayina SRSR MoldovaDiyalnistfizikAlma materDerzhavnij universitet MoldoviGaluzfizikChlenstvoAkademiya nauk MoldoviNagorodiOsob storinkaradautan infoBiografiyaNarodivsya 1926 roku v sim yi predstavnikiv moldavskoyi inteligenciyi batko buv vikladachem francuzkoyi movi mati vipuskniceyu konservatoriyi Molodshij brat Ivan Radaucan buv lotchikom viprobuvachem na zavodi Antonova U 1955 r z vidznakoyu zakinchiv fizichnij fakultet Kishinivskogo derzhavnogo universitetu Z 1959 r buv zaviduvachem laboratoriyi napivprovidnikovih materialiv Institutu prikladnoyi fiziki Akademiyi nauk Moldovskoyi RSR U tomu zh roci zahistiv kandidatsku disertaciyu do Fiziko tehnichnogo institutu imeni A F Joffe u Sankt Peterburzi a 1966 r Doktorsku disertaciyu v Leningradskomu politehnichnomu instituti Chlen KPRS iz 1962 r U 1964 1973 rr organizator ta pershij rektor Kishinivskogo politehnichnogo institutu U 1967 r jomu bulo nadano naukove zvannya profesora U 1967 1971 rr golova Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR U grudni 1972 buv obranij dijsnim chlenom Akademiyi nauk Moldavskoyi RSR U 1974 r buv obranij yiyi viceprezidentom zalishayuchis zaviduvachem laboratoriyi Institutu prikladnoyi fiziki ta prezidentom Naukovo tehnichnogo soyuzu Moldovi Chlen Komitetu z nauki tehnologiyi ta virobnictva 1995 Chlen Radi zi stijkoyi nauki ta rozvitku lyudini 1996 Roboti z fiziki napivprovidnikiv Vikonav kompleksni doslidzhennya fizichnih ta fiziko himichnih vlastivostej napivprovidnikovih spoluk A III B V A II B VI defektnih tetraedrichnih faz ta tverdih rozchiniv na yih osnovi Rozrobiv metodi viroshuvannya monokristaliv skladnih napivprovidnikovih faz Vidkriv ta vivchiv uporyadkuvannya ta yavishe politipizmu v deyakih potrijnih napivprovidnikah Doslidzhuvav ryad novih potrijnih splaviv sho mayut virazheni fotoelektrichni ta lyuminescentni vlastivosti Pidgotuvav 64 doktori ta kandidati fiziko matematichnih nauk Avtor blizko 1000 naukovih publikacij zokrema 30 monografij Perebuvav u redakcijnih kolegiyah nizki profilnih naukovih vidan Moldovi Chitav lekciyi v universitetah Franciyi Nimechchini SShA Velikoyi Britaniyi Pivdennoyi Koreyi Ugorshini Indiyi Yaponiyi ta inshih krayin U 1993 r vistupiv odnim iz organizatoriv Mizhnarodnogo kongresu rumuno amerikanskoyi akademiyi Moldova kulturni ta naukovi vidkrittya na Zahodi u Kishinevi Brav aktivnu uchast u rozrobci program naukovo tehnichnogo spivrobitnictva mizh Rumuniyeyu ta Respublikoyu Moldova yak chlen Mizhministerskogo uryadovogo komitetu Sergiya Ivanovicha u svoyih kolah nazivali SIR Ce buli odnochasno yak jogo iniciali tak i natyak na anglijske zvernennya do koroliv ta licariv Vin vselyav povagu Buv prezidentom Tovaristva D Cantemir ta prezidentom Fondu D Gusti Pam yatU Kishinevi vstanovleno memorialni doshki na chest Sergiya Radaucana U 2002 roci bulo vipusheno poshtovu marku Moldovi prisvyachenu vchenomu Nagorodi ta zvannyaNagorodzhenij ordenom Respubliki Moldova Nagorodzhenij dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Moldovi 1983 ta 1998 Pochesnij chlen Rosijskoyi inzhenernoyi akademiyi 1992 Pochesnij profesor Tehnichnogo universitetu Moldovi 1995 PrimitkiLiteraturaHramov Yu A Radaucan Sergej Ivanovich Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dop M Nauka 1983 S 226 400 s 200 000 ekz