Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рада з їздів гірничопромисловців півдня Росії рос дореф Совет Съездов горнопромышленников Юга России постійний виконавчи

Рада з'їздів гірничопромисловців півдня Росії

Рада з'їздів гірничопромисловців півдня Росії

Рада з'їздів гірничопромисловців півдня Росії (рос. дореф. «Совет Съездов горнопромышленников Юга России») — постійний виконавчий орган (існував із 1877 до 1918) між з'їздами представників підприємств, синдикатів, представницьких організацій видобувної і важкої промисловості Півдня України (усього з 1874 відбулося 42 чергових і кілька екстрених з'їздів; див. З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії), який перебував у Харкові.

Рада з'їздів гірничопромисловців півдня Росії
Типбізнес
ЗасновникАуербах Олександр Андрійович
Засновано1877
Розпущено1918
Штаб-квартираХарків
image Рада з'їздів гірничопромисловців півдня Росії у Вікісховищі

Створена на І-му з'їзді вуглепромисловців у Таганрозі в 1874 році з ініціативи О. Ауербаха, О. Шеермана, П. Горлова, І. Іловайського та ін. власників великих донецьких копалень; далі мала осідок у Харкові. Активними її діячами були серед інших: О. Алчевський, Ян Ясюкович, Ф. Єнакієв, Г. Кольберґ. За статутом, Рада мала гол. завданням допомагати й дораджувати рос. урядові у оправах передбачень і планування продукції й збуту вугілля і металу на наступні 1-3 pp. залізницям, воєнним зав., містам, на експорт, тощо. Тому у Раді і на з'їздах мали право брати участь, крім промисловців, також представники уряду, залізниць, земств, вчених та техн. товариств і взагалі «споживачі» вугілля й металу. З часом, під впливом закордонного (франц., бельг. й цім.) капіталу, Рада перетворилася на представництво укр. територіяльних монополій, її представники відстоювали перед урядом інтереси великого чужого й укр. капіталу. Протягом 1870 — 80-х pp. Рада виступала за встановлення протекційних мит на імпорт вугілля і металу, проти чого було, зокрема, Моск. Товариство заводчиків і фабрикантів, яке воліло безмитно імпортувати через Балтику англ. вугілля. Переміг «Харківський парламент», як звала Раду реакційна моск. преса, бо уряд хотів розвивати власну індустрію в імперії.

На початку 1900-х pp. Рада сприяла утворенню українських територіяльних синдикатів «Продвугілля» і «Продамет» та під керівництвом цих останніх розпочала боротьбу за впливи в уряді й на ринках проти йому подібного «Совета съездов горнопромышленников Урала», який також з часом був переможений. З Радою тісно співпрацював Харківський Комітет для залізничих перевозок гірничозаводських вантажів, який зокрема боровся за вигідні для України зал. тарифи. У всеімперському «Совете сьездов представителей промышленности и торговли», що створився 1906 у Москві та об'єднував понад сто різних синдикатів і картелів, Рада здобула майже вирішальний вплив, коли її гол. Н. Авдаков очолив моск. «Совет». Під час найгостріших конфліктів з російським урядом у 1903-12 у Раді й на з'їздах її чл. виникла ідея відокремлення від Росії й створення «Чорноморської республіки» з столицею у Харкові або в Одесі. У 1917 р. Рада критикувала Тимчасовий уряд за його поступки роб. і соц. рухові, а у 1918 співпрацювала через «Протофіс» з гетьманським урядом України. Формально Рада ліквідована більшовиками у січні 1918, але у перші pp. НЕП на базі її адміністративно-техн. апарату постала Рада з'їздів промисловості, торгівлі й транспорту України, хоч незабаром і вона була ліквідована.

Впродовж 1900-05 Раду очолював М. Авдаков, 1905-18 — Н. фон Дітмар, його заступник О. І. Фенін. Від 1897 при Раді існувало Статистичне Бюро, що публікувало велику кількість кн.та ін. матеріалів наук. характеру про важку пром-сгь та ринки України. Періодичними органами Ради були газ. «Ґорнозаводской листок» (1888 — 1909), згодом журнал «Горнозаводское дело» (з 1910) та щорічні «Труды» з'їздів гірничопромисловців, у яких є багато першоджерельних матеріалів до історії капіталізму в Україні. Архів Ради не зберігся.

Див. також

    Джерела та література

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Rada z yizdiv girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi ros doref Sovet Sezdov gornopromyshlennikov Yuga Rossii postijnij vikonavchij organ isnuvav iz 1877 do 1918 mizh z yizdami predstavnikiv pidpriyemstv sindikativ predstavnickih organizacij vidobuvnoyi i vazhkoyi promislovosti Pivdnya Ukrayini usogo z 1874 vidbulosya 42 chergovih i kilka ekstrenih z yizdiv div Z yizdi girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi yakij perebuvav u Harkovi Rada z yizdiv girnichopromislovciv pivdnya RosiyiTipbiznesZasnovnikAuerbah Oleksandr AndrijovichZasnovano1877Rozpusheno1918Shtab kvartiraHarkiv Rada z yizdiv girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi u Vikishovishi Stvorena na I mu z yizdi vuglepromislovciv u Taganrozi v 1874 roci z iniciativi O Auerbaha O Sheermana P Gorlova I Ilovajskogo ta in vlasnikiv velikih doneckih kopalen dali mala osidok u Harkovi Aktivnimi yiyi diyachami buli sered inshih O Alchevskij Yan Yasyukovich F Yenakiyev G Kolberg Za statutom Rada mala gol zavdannyam dopomagati j doradzhuvati ros uryadovi u opravah peredbachen i planuvannya produkciyi j zbutu vugillya i metalu na nastupni 1 3 pp zaliznicyam voyennim zav mistam na eksport tosho Tomu u Radi i na z yizdah mali pravo brati uchast krim promislovciv takozh predstavniki uryadu zaliznic zemstv vchenih ta tehn tovaristv i vzagali spozhivachi vugillya j metalu Z chasom pid vplivom zakordonnogo franc belg j cim kapitalu Rada peretvorilasya na predstavnictvo ukr teritoriyalnih monopolij yiyi predstavniki vidstoyuvali pered uryadom interesi velikogo chuzhogo j ukr kapitalu Protyagom 1870 80 h pp Rada vistupala za vstanovlennya protekcijnih mit na import vugillya i metalu proti chogo bulo zokrema Mosk Tovaristvo zavodchikiv i fabrikantiv yake volilo bezmitno importuvati cherez Baltiku angl vugillya Peremig Harkivskij parlament yak zvala Radu reakcijna mosk presa bo uryad hotiv rozvivati vlasnu industriyu v imperiyi Na pochatku 1900 h pp Rada spriyala utvorennyu ukrayinskih teritoriyalnih sindikativ Prodvugillya i Prodamet ta pid kerivnictvom cih ostannih rozpochala borotbu za vplivi v uryadi j na rinkah proti jomu podibnogo Soveta sezdov gornopromyshlennikov Urala yakij takozh z chasom buv peremozhenij Z Radoyu tisno spivpracyuvav Harkivskij Komitet dlya zaliznichih perevozok girnichozavodskih vantazhiv yakij zokrema borovsya za vigidni dlya Ukrayini zal tarifi U vseimperskomu Sovete sezdov predstavitelej promyshlennosti i torgovli sho stvorivsya 1906 u Moskvi ta ob yednuvav ponad sto riznih sindikativ i karteliv Rada zdobula majzhe virishalnij vpliv koli yiyi gol N Avdakov ocholiv mosk Sovet Pid chas najgostrishih konfliktiv z rosijskim uryadom u 1903 12 u Radi j na z yizdah yiyi chl vinikla ideya vidokremlennya vid Rosiyi j stvorennya Chornomorskoyi respubliki z stoliceyu u Harkovi abo v Odesi U 1917 r Rada kritikuvala Timchasovij uryad za jogo postupki rob i soc ruhovi a u 1918 spivpracyuvala cherez Protofis z getmanskim uryadom Ukrayini Formalno Rada likvidovana bilshovikami u sichni 1918 ale u pershi pp NEP na bazi yiyi administrativno tehn aparatu postala Rada z yizdiv promislovosti torgivli j transportu Ukrayini hoch nezabarom i vona bula likvidovana Vprodovzh 1900 05 Radu ocholyuvav M Avdakov 1905 18 N fon Ditmar jogo zastupnik O I Fenin Vid 1897 pri Radi isnuvalo Statistichne Byuro sho publikuvalo veliku kilkist kn ta in materialiv nauk harakteru pro vazhku prom sg ta rinki Ukrayini Periodichnimi organami Radi buli gaz Gornozavodskoj listok 1888 1909 zgodom zhurnal Gornozavodskoe delo z 1910 ta shorichni Trudy z yizdiv girnichopromislovciv u yakih ye bagato pershodzherelnih materialiv do istoriyi kapitalizmu v Ukrayini Arhiv Radi ne zberigsya Div takozhDzherela ta literaturaDonik O M Rada z yizdu girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3

    Дата публікації:
    Топ