Пітер Сіллетт англ Peter Sillett 1 лютого 1933 Саутгемптон 13 березня 1998 Ешфорд англійський футболіст що грав на позиц

Пітер Сіллетт (англ. Peter Sillett, 1 лютого 1933, Саутгемптон — 13 березня 1998, Ешфорд) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Пітер Сіллетт

Особисті дані

Повне ім'я

Річард Пітер Тюдор Сіллетт

Народження

1 лютого 1933

Саутгемптон, Велика Британія

Смерть

13 березня 1998 (65 років)

Ешфорд^[d], Кент^[d], Кент, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія

Громадянство

Англія

Позиція

захисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1951–1953	«Саутгемптон»	50	(4)
1953–1962	«Челсі»	260	(29)
1962–1965		?	(?)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1955	Англія U-23	3	(0)
1957	Англія Б	1	(0)
1955	Англія	3	(0)
1955	Велика Британія	1	(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Челсі», з яким став чемпіоном Англії та володарем Суперкубка країни, а також національну збірну Англії.

Клубна кар'єра

Професіональна кар'єра Пітера Сіллета розпочалася в червні 1950 року у команді Другого дивізіону «Саутгемптон». Протягом сезону 1951/52 високий захисник завоював там регулярне місце і у наступному сезоні 1952/53 він вже був одним з ключових гравців. Після вильоту команди в Третій дивізіон «святі» вирішили з фінансових причин передати 20-річний талант столичному «Челсі» за 12 000 фунтів стерлінгів He joined the Saints in January 1949 and soon afterwards gained England Youth recognition.. Загалом у своїй першій команді Сіллетт провів два сезони, взявши участь у 65 матчах в усіх турнірах і забивши 4 голи.

Тренером «Челсі» був Тед Дрейк, який грав з батьком Сіллетта в «Саутгемптоні». Протягом першого року новачок зіграв лише у десяти іграх Першої ліги, але з середини наступного сезону 1954/55 він поступово здобув регулярне місце. Здебільшого він грав праворуч у захисті, але через свою універсальність міг вийти і на інших позиціях. У команді з Роєм Бентлі та Роном Грінвудом він виграв чемпіонат Англії в 1955 році. Гра проти головного конкурента за трофей, «Вулвергемптон Вондерерз» яка пройшла у великодню суботу 9 квітня 1955 року перед 75 тис. вболівальників, стала знаковою для Сіллетта. В кінцівці гри лондонці за рахунку 0:0 отримали право на пробиття пенальті. П'ять попередніх промахів ^[en] та Роя Бентлі призвели до того, що право на пробиття отримав Сіллетт, який реалізував 11-метровий удар і приніс своїй команді перемогу, що фактично означала здобуття чемпіонського титулу, яку команда офіційно завоювала у наступній домашній грі проти «Шеффілд Венсдей».

Граючи в «Челсі», Пітер був включений до збірної Лондона на Кубку ярмарків 1955/58 разом із партнерами по команді Кеном Армстронгом, ^[en] і Джимом Льюїсом, дійшовши до фіналу, в якому лондонці програли «Барселоні».

До кінця сезону 1960/61 Сіллет залишався основним гравцем «Челсі», за винятком перерви, пов'язаної з травмою на початку сезону 1956/57 (в результаті операції на коліні). Крім своїх оборонних обов'язків, Пітер відзначався сильними дальніми ударами. Особливо вражаючим виявився його гол у вересні 1959 року з більш ніж 35 метрів у матчі проти «Манчестер Юнайтед». Загалом же Сіллетт був найкращим бомбардиром серед захисників в історії «Челсі», забивши за клуб 34 м'ячі і лише у ХХІ столітті його зумів обійти за цим показником Джон Террі. Сіллет був лише одним з небагатьох гравців, якому Дрейк продовжував довіряти після виграшу чемпіонату, коли почав будувати нову команду. Сіллетт відіграв ключову роль у розвитку нового покоління, включаючи його майбутнього наступника ^[en], а в 1959 році після завершення кар'єри капітана Дерека Сондерса Сіллетт став наступним капітаном «Челсі».

У третьому турі сезону 1961/62 Сіллетт зламав ногу і пропустив тривалий час. Хоча йому вдалося відновитись до кінця сезону, стало очевидно, що наступник Дрейка, Томмі Дохерті, вже не розраховував на Сіллетта.

Хоча Пітеру було лише 29 років, Сіллет вирішив відхилити існуючі пропозиції від інших професіональних клубів і замість цього вирішив закінчити кар'єру в аматорському клубі . Після цього з 1965 по 1973 рік був граючим тренером аматорського і у сезоні 1972/73 під його керівництвом грав майбутній тренер збірної Англії Рой Годжсон. В подальшому працював тренером у ряді аматорських команд.

Виступи за збірну

15 травня 1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти Франції (0:1), після чого того ж місяця зіграв ще у двох товариських матчах.

В подальшому за збірну більше не грав, хоча і поїхав у її складі на чемпіонат світу 1958 року у Швеції.

Також грав за збірну до 23 років та другу збірну Англії, а 13 серпня 1955 року також за збірну Великої Британії проти команди решти Європи, щоб відсвяткувати 75-річчя Ірландської футбольної асоціації на «Віндзор Парк» у Белфасті.

Особисте життя

Пітер Сіллет походив із сім'ї футболістів. Його батько ^[en], який загинув в кінці Другої світової війни, був капітаном «Саутгемптона», а брат ^[en], який був молодшим за три роки, був товаришем по команді Пітера в «Челсі» в середині 1950-х років.

Помер Пітер Сіллетт 13 березня 1998 року на 66-му році життя у місті Ешфорд від ускладнень від раку.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Англія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
15-5-1955	Коломб	Франція	1 – 0	Англія	товариський матч	-
18-5-1955	Мадрид	Іспанія	1 – 1	Англія	товариський матч	-
22-5-1955	Порту	Португалія	3 – 1	Англія	товариський матч	-
Усього		Матчів	3		Голів	0

Титули і досягнення

Чемпіон Англії (1):

«Челсі»: 1954–1955

Володар Суперкубку Англії (1):

«Челсі»: 1955

Примітки

Holley, Duncan; Chalk, Gary (2003). In That Number – A post-war chronicle of Southampton FC. Hagiology Publishing. ISBN .
Holley, Duncan; Chalk, Gary (1992). The Alphabet of the Saints. ACL & Polar Publishing. с. 309. ISBN .
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2020.
http://www.neilbrown.newcastlefans.com/player/petersillett.html
Ponting, Ivan (16 березня 1998). Obituary: Peter Sillett. The Independent. Процитовано 10 лютого 2013.
„England - U-23 International Results- Details“ (RSSSF)
„England - International Results B-Team - Details“ (RSSSF)
England Player Honours – International Representative Teams. England Football Online, 14 February 2005. Retrieved on 5 July 2006.
Matches of Supranational Representative Teams 1937-1970, RSSSF

Джерела

Player by Player — Peter Lovering — Guinness Publishing 1993
Stamford Bridge Legends — David Lane — Legends Publishing 2003
Lovering, Peter: Chelsea Player by Player. Hamlyn, London 1998, , S. 10.
Hayes, Dean P.: England! England! The Complete Who’s Who of Players since 1946. Sutton Publishing, 2004, , S. 91.

Посилання

Пітер Сіллетт на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Пітер Сіллетт на сайті Eu-football.info (англ.)
Профіль на englandfootballonline.com

[ITN-1] Holley, Duncan; Chalk, Gary (2003). In That Number – A post-war chronicle of Southampton FC. Hagiology Publishing. ISBN .

[ABC-2] Holley, Duncan; Chalk, Gary (1992). The Alphabet of the Saints. ACL & Polar Publishing. с. 309. ISBN .

[3] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2020.

[4] ttp://www.neilbrown.newcastlefans.com/player/petersillett.html

[IND-5] Ponting, Ivan (16 березня 1998). Obituary: Peter Sillett. The Independent. Процитовано 10 лютого 2013.

[6] „England - U-23 International Results- Details“ (RSSSF)

[7] „England - International Results B-Team - Details“ (RSSSF)

[EnglandFootballOnline-8] England Player Honours – International Representative Teams. England Football Online, 14 February 2005. Retrieved on 5 July 2006.

[rsssf-9] Matches of Supranational Representative Teams 1937-1970, RSSSF