Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Піпа звичайна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Піпа звичайна | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pipa pipa Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Rana pipa Pipa surinamensis | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Піпа звичайна (Pipa pipa) — вид земноводних з роду Піпа родини Піпові. Інша назва суринамська піпа.
Опис
Загальна довжина досягає 15—20 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиця більша за самця. Голова, широка, зливається із тулубом. Морда загострена. Очі малі і повернені догори. Має майже чотирикутне тіло, добре розвинені легені. Передні лапи тонкі з довгими чотирироздільними на кінцях пальцями, що не з'єднані плавальною перетинкою. Задні кінцівки товстіші, досить довгі і мають плавальну перетинку. Шкіра, особливо у старих тварин, ороговіла та зморшкувата. Від кутів рота і попереду очей звисають шкірні клапті.
Забарвлення спини жовтувате, що переходить іноді у чорнувато-буре. Нижня сторона тіла світліше, іноді з білими плямами або ж прикрашена чорною смугою, що йде уздовж черева.
Спосіб життя
Полюбляє тропічні ліси, трапляється зрошувальних каналах на плантаціях, під час посухи тримається в майже висохлих калюжах, у період дощів, коли зливи затоплюють всі лісисті місця, ця піпа, не покидаючи води, бродить по всьому лісу. Веде водний спосіб життя. Зустрічається на висоті до 400 м над рівнем моря. Живиться ракоподібними, рибою.
Статева зрілість настає у 6 років. Розмноження припадає на період дощів. Голос самця нагадує цокання годинника. При паруванні, яке триває добу, самець тримає самицю над задніми лапами. Клоака самиці у вигляді великої торби являє собою своєрідний яйцеклад, який самиця, що парується, просуває під самцем до себе на спину. Самець натискає на яйцеклад і поодинці видавлює з нього яйця. Таким чином вони майже рівномірно розподіляються по спині самки і потрапляють в розташовані на ній «комірки» завглибшки 10—15 мм, які незабаром після потрапляння в неї яйця приймають шестигранну форму. Зверху вони вкриті шкірястою кришечкою діаметром 5—6 мм, що утворюється з яйцевих оболонок. Перегородки, що розділяють комірки, дуже тонкі і багаті кровоносними судинами. Яйця багаті жовтком і досягають розмірів 6—7 мм в діаметрі. У початковій стадії розвитку вони важать 2,95 г, а до кінця — 3,37 г. Вони отримують воду і поживні речовини з організму матері. Кількість яєць у кладці коливається від 40 до 114. Розвиток триває 82 дні. Молода піпа, цілком сформована, розриває клітинку та залишає її. Самиця стирає залишки «комірок» об каміння чи рослини і після линяння вкривається новою шкірою.
Розповсюдження
Мешкає у Бразилії, Гаяні, Гвіані, Суринамі, Болівії, Колумбії, Еквадорі, Перу, Венесуелі, на о. Тринідад.
Джерела
- Capula, M. (1989). Simon & Schulter's Guide to Reptiles and Amphibians of the World. Simon & Schulter Inc., New York.
- Harry Parsons The Nature of Frogs — Amphibians with an Attitude, Greystone Books, 2000, Pagina 78 .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pipa zvichajna Pipa zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Anura Pidryad Mesobatrachia Rodina Pipovi Rid Pipa Vid Pipa zvichajna Binomialna nazva Pipa pipa Linnaeus 1758 Sinonimi Rana pipa Pipa surinamensis Posilannya Vikishovishe Pipa pipa Vikividi Pipa pipa EOL 332922 ITIS 207437 MSOP 58163 NCBI 251750 Pipa zvichajna Pipa pipa vid zemnovodnih z rodu Pipa rodini Pipovi Insha nazva surinamska pipa OpisZagalna dovzhina dosyagaye 15 20 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm samicya bilsha za samcya Golova shiroka zlivayetsya iz tulubom Morda zagostrena Ochi mali i poverneni dogori Maye majzhe chotirikutne tilo dobre rozvineni legeni Peredni lapi tonki z dovgimi chotirirozdilnimi na kincyah palcyami sho ne z yednani plavalnoyu peretinkoyu Zadni kincivki tovstishi dosit dovgi i mayut plavalnu peretinku Shkira osoblivo u starih tvarin orogovila ta zmorshkuvata Vid kutiv rota i poperedu ochej zvisayut shkirni klapti Zabarvlennya spini zhovtuvate sho perehodit inodi u chornuvato bure Nizhnya storona tila svitlishe inodi z bilimi plyamami abo zh prikrashena chornoyu smugoyu sho jde uzdovzh chereva Sposib zhittyaPolyublyaye tropichni lisi traplyayetsya zroshuvalnih kanalah na plantaciyah pid chas posuhi trimayetsya v majzhe visohlih kalyuzhah u period doshiv koli zlivi zatoplyuyut vsi lisisti miscya cya pipa ne pokidayuchi vodi brodit po vsomu lisu Vede vodnij sposib zhittya Zustrichayetsya na visoti do 400 m nad rivnem morya Zhivitsya rakopodibnimi riboyu Stateva zrilist nastaye u 6 rokiv Rozmnozhennya pripadaye na period doshiv Golos samcya nagaduye cokannya godinnika Pri paruvanni yake trivaye dobu samec trimaye samicyu nad zadnimi lapami Kloaka samici u viglyadi velikoyi torbi yavlyaye soboyu svoyeridnij yajceklad yakij samicya sho paruyetsya prosuvaye pid samcem do sebe na spinu Samec natiskaye na yajceklad i poodinci vidavlyuye z nogo yajcya Takim chinom voni majzhe rivnomirno rozpodilyayutsya po spini samki i potraplyayut v roztashovani na nij komirki zavglibshki 10 15 mm yaki nezabarom pislya potraplyannya v neyi yajcya prijmayut shestigrannu formu Zverhu voni vkriti shkiryastoyu krishechkoyu diametrom 5 6 mm sho utvoryuyetsya z yajcevih obolonok Peregorodki sho rozdilyayut komirki duzhe tonki i bagati krovonosnimi sudinami Yajcya bagati zhovtkom i dosyagayut rozmiriv 6 7 mm v diametri U pochatkovij stadiyi rozvitku voni vazhat 2 95 g a do kincya 3 37 g Voni otrimuyut vodu i pozhivni rechovini z organizmu materi Kilkist yayec u kladci kolivayetsya vid 40 do 114 Rozvitok trivaye 82 dni Moloda pipa cilkom sformovana rozrivaye klitinku ta zalishaye yiyi Samicya stiraye zalishki komirok ob kaminnya chi roslini i pislya linyannya vkrivayetsya novoyu shkiroyu RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Braziliyi Gayani Gviani Surinami Boliviyi Kolumbiyi Ekvadori Peru Venesueli na o Trinidad DzherelaCapula M 1989 Simon amp Schulter s Guide to Reptiles and Amphibians of the World Simon amp Schulter Inc New York Harry Parsons The Nature of Frogs Amphibians with an Attitude Greystone Books 2000 Pagina 78 ISBN 1 55054 761 5