Пінкензон Абрам Володимирович

Абрам Володимирович (Муся) Пінкензон (5 грудня 1930, Бєльці, Бессарабія, Румунія — листопад 1942, Усть-Лабінська, Краснодарський край, СРСР) — піонер-герой, розстріляний німцями.

Пінкензон Абрам Володимирович
Народився	5 грудня 1930(1930-12-05) Бєльці, Бессарабія, Румунія
Помер	листопад 1942 (11 років) Усть-Лабінська, Краснодарський край, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	піонери-герой, розстріляний німцями, музикант
Учасник	німецько-радянська війна
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пінкензон.

Пам'ятник у місті Усть-Лабінськ

Життєпис

Син лікаря-хірурга Володимира Борисовича (Вольфа Берковича) Пінкензона (1900—1942) та його дружини Фейги Мойсеївни (Ушер-Мойшевни) Стопудіс (1904—1942), уродженки Кишинева. Його пращур Яків Львович Пінкензон, один із засновників медичної династії Пінкензонів, був найпершим лікарем Бєльцької земської лікарні з моменту її створення у 1882 році. Прадід, Шая Вігдорович Стопудіс, був кишинівським купцем першої гільдії, лісозаготівельником та орендарем, якому належали тютюнова фабрика, прибуткові будинки в Кишиневі та вотчини в Ізмаїльському повіті.

З дитинства вчився грати на скрипці, і коли йому було п'ять років, місцева газета вже писала про нього як про скрипача-вундеркінда.

У 1941 році Володимир Пінкензон отримав направлення у військовий госпіталь у станиці Усть-Лабінській. Влітку 1942 року станицю зайняли німецькі війська, до того ж настільки стрімко, що госпіталь не встигли евакуювати. Незабаром сім'ю Пінкензонів заарештували як євреїв. Разом з іншими засудженими на смерть їх вивели на берег Кубані, куди зігнали мешканців з усієї станиці. Солдати розставляли засуджених уздовж залізної огорожі перед глибоким ровом. Перед розстрілом Муся заграв на скрипці «Інтернаціонал» і одразу був убитий.

Після німецько-радянської війни подвиг Мусі Пінкензона став широко відомий спочатку через статті у центральній пресі та радіопередачі. Зокрема, в 1945 році інформація про його вчинок та загибель була опублікована в газеті «Правда». А потім вона була підхоплена не тільки в багатьох куточках СРСР, а й у Європі та Америці. На місці розстрілу скрипаля було встановлено обеліск, який наприкінці 1970-х років було замінено на бетонну пам'ятку.

Увічнення пам'яті

• Ім'я Мусі Пінкензона носила піонерська дружина школи № 1 міста Усть-Лабінська, в ній діє експозиція про відважного уродженця Бессрарабії. На школі встановлена меморіальна дошка пам'яті Мусі з написом: «У цій школі навчався герой-піонер Муся Пінкензон. Розстріляний гітлерівськими фашистами у січні 1943 року».
• Письменник Саул Іцкович (1934—1988) написав про нього книги «Муся Пінкензон» (видавництво Малюк, 1967) з серії « Піонери-герої» (згодом ця книга була перекладена декількома мовами) та «Розстріляна скрипка».
• За мотивами подвигу Мусі Пінкензона в СРСР було поставлено мультфільм « Скрипка піонера» (Союзмультфільм, 1971, режисер Борис Степанцев, автор сценарію Юрій Яковлєв, оператор Михайло Друян. 8 хв.).
• Колишній провулок Пушкіна в молдавському місті Бєльці з 2007 року носить його ім'я, а на нещодавно збудованому общинному будинку «Хесед Яаків» розміщено меморіальну дошку.
• У провулку на вулиці Руставелі у місті Тбілісі (Грузія) близько 34-го будинку встановлено пам'ятник Мусі Пінкензону.

Примітки

Коментарі

1. До 1944 року «Інтернаціонал» був гімном СРСР.

Джерела

1. Каменкович, 1975, с. 78.
2. Свидетельские показания племянника в музее Яд-Вашем (Иерусалим). Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
3. Владимир Бровко «Дети войны». Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
4. Особняк с вензелем. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
5. Доходный дом братьев Стопудисов. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 16 лютого 2023.
6. Каменкович, 1986.
7. Жертвы ненависти. Холокост в СССР, 1941—1945 гг. — М. : Фонд «Ковчег», 2002. — С. 315. — (Анатомия Холокоста) — 2000 прим. — .
8. Кононенко, 1945.
9. Первоначальный вид обелиска Мусе Пинкензону. Архів оригіналу за 4 січня 2014. {{}}: Недійсний |deadurl=1 ()
10. в 2000-х сама школа была названа в честь А. В. Суворова
11. Каменкович, 1975, с. 76.
12. Инесса, 2003
13. Стенографический отчет, Volume 6. — Советский писатель, 1976. — С.334-335
14. Виктория Воронцова (30 липня 2015). В память о маленьком скрипаче-герое - переулок М. Пинкензона. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 28 липня 2020.

Література

• Гершон Шапіро . Нариси єврейського героїзму. -Київська єврейська міська громада, 1994. - ISBN 978-5-7707-6643-1. — С. 397
• Виховання школярів, Volumes 7-8. — Вид-во Просвітництво, 1972.
• Григорьева И. Жизнь и смерть семьи Пинкензон. — Сельская новь. — 2014. — 21 червня.
• Расстрелянная скрипка : Повесть : [Для мл. шк. возраста] / Саул Ицкович; Пер. с рус. Г. Блэнару; [Худож. Э. Майденберг]. — Кишинёв : Лит. артистикэ, 1986. — 61 с.
• Ицкович С. Н. Муся Пинкензон. — М. : Малыш, 1969. — 32 с. — (Пионеры-герои).
• Ицкович С. Н. Муся Пинкензон. — М. : Малыш, 1980. — 26 с. — (Пионеры-герои). — 150 000 екз.
• Каменкович И. И. Ночь плачущих детей. — Издание второе, дополненное. — Азербайджанское государственное издательство, 1970. — С. 75—79.
• Каменкович И. И. Жить воспрещается : рассказы, очерки и повесть. — Гянджлик, 1975. — 184 с.
• Каменкович И. И. Жить воспрещается : рассказы, очерки и повесть. — Гянджлик, 1986.
• Кононенко Е. Слава советским детям!. — Правда. — 1945. — № 121 (9892) (21 травня). — С. 3.
• Сидорчик А. Музыка как оружие. Последний концерт Муси Пинкензона. — Аргументы и факты. — 2014. — 31 березня.

Посилання

	Про Мусю Пінкензона. Свідчення очевидців на YouTube

• MEMORIA. Расстрелянная скрипка. Еврейский новостной портал Молдовы DORLEDOR.INFO. 15 травня 2004. Архів оригіналу за 4 березня 2016. {{}}: Недійсний |deadurl=1 ()
• Елена Замура.; Комментарий: Илья Марьяш. (21 грудня 2007). Прочитано в СМИ. Судьба пионера-героя. Еврейский новостной портал Молдовы DORLEDOR.INFO. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.

́