Пілюшин Йосип Йосипович (рос. Иосиф Иосифович Пилюшин; 1903, Двінський повіт, Російська імперія (тепер Верхньодвінський район, Вітебська область,Білорусь) — 2 березня 1979[?]) — білоруський радянський снайпер, учасник Другої Світової війни. Знищив близько 112 солдатів та офіцерів Вермахту (за деякими іншими даними 86).
Йосип Йосипович Пілюшин | |
---|---|
Иосиф Иосифович Пилюшин | |
Єдина фотографія Й. Й. Пілюшина, яка збереглася | |
Народження | 1903 Двінський повіт, Російська імперія (тепер Верхньодвінський район, Вітебська область,Білорусь) |
Смерть | 2 березня 1979 |
Країна | СРСР |
Приналежність | 14-й стрілецький Червонопрапорний полк |
Рід військ | Піхота |
Звання | Старшина |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в білоруському селі Урбаново, Двінського повіту. Нині це село Міорського району сучасної Вітебської області.
У 1926 році призваний до лав Червоної армії. Пізніше працював електрозварником на відомому тоді заводі «Арсенал», в місті Ленінграді. Паралельно з роботою навчався в школі, а потім у вечірньому інституті. Мав дружину та двоє дітей. У 1939 році став майстром стрілецького спорту. Пізніше вміння гарно стріляти не раз будуть рятувати Йосипа, проте зараз він про це ще не знав.
У 1941 році розпочалася війна, Пілюшин пішов добровольцем на фронт, де був призначений снайпером. Восени того ж року в Ленінграді від бомбардування загинула його дружина Віра та старший син Віктор. У Йосипа залишився лише молодший син Володя.
Разом зі своєю напарницею, снайпером Зінаїдою Строєвою, Пілюшин навідував свого сина в госпіталі. Хлопчик називав Зіну своєю мамою.
Невдовзі, під час одного з боїв, Пілюшина було поранено осколком, від чого він втратив праве око. Коли йому вставили скляний протез він відразу ж повертається на фронт. Пілюшин стає інструктором зі снайперських курсів, де підготував та навчив понад 400 молодих бійців.
22 жовтня 1943 року загинув його син Володя, а в січні 1944 була смертельно поранена Зінаїда Строєва.
Війна закінчилася для Пілюшина в 1944 р., після того як його було сильно поранено. Лікарі врятували його, проте воювати він вже не міг.
Після війни Йосип Йосипович повернувся працювати на завод «Арсенал». У 1950-х роках втратив зір. У 1958 році видав книгу своїх спогадів про Блокаду Ленінграда — «Під стінами Ленінграда».
Джерела
- Иосиф Пилюшин «У стен Ленинграда» («Снайпер Великой Отечественной»)
- Иосиф Иосифович (также Осип Осипович) Пилюшин [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- «У стен Ленинграда» [ 8 червня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pilyushin Josip Josipovich ros Iosif Iosifovich Pilyushin 1903 Dvinskij povit Rosijska imperiya teper Verhnodvinskij rajon Vitebska oblast Bilorus 2 bereznya 1979 biloruskij radyanskij snajper uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni Znishiv blizko 112 soldativ ta oficeriv Vermahtu za deyakimi inshimi danimi 86 Josip Josipovich PilyushinIosif Iosifovich PilyushinYedina fotografiya J J Pilyushina yaka zbereglasyaNarodzhennya1903 1903 Dvinskij povit Rosijska imperiya teper Verhnodvinskij rajon Vitebska oblast Bilorus Smert2 bereznya 1979 1979 03 02 Krayina SRSRPrinalezhnist14 j strileckij Chervonoprapornij polkRid vijskPihotaZvannyaStarshinaVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v biloruskomu seli Urbanovo Dvinskogo povitu Nini ce selo Miorskogo rajonu suchasnoyi Vitebskoyi oblasti U 1926 roci prizvanij do lav Chervonoyi armiyi Piznishe pracyuvav elektrozvarnikom na vidomomu todi zavodi Arsenal v misti Leningradi Paralelno z robotoyu navchavsya v shkoli a potim u vechirnomu instituti Mav druzhinu ta dvoye ditej U 1939 roci stav majstrom strileckogo sportu Piznishe vminnya garno strilyati ne raz budut ryatuvati Josipa prote zaraz vin pro ce she ne znav U 1941 roci rozpochalasya vijna Pilyushin pishov dobrovolcem na front de buv priznachenij snajperom Voseni togo zh roku v Leningradi vid bombarduvannya zaginula jogo druzhina Vira ta starshij sin Viktor U Josipa zalishivsya lishe molodshij sin Volodya Razom zi svoyeyu naparniceyu snajperom Zinayidoyu Stroyevoyu Pilyushin naviduvav svogo sina v gospitali Hlopchik nazivav Zinu svoyeyu mamoyu Nevdovzi pid chas odnogo z boyiv Pilyushina bulo poraneno oskolkom vid chogo vin vtrativ prave oko Koli jomu vstavili sklyanij protez vin vidrazu zh povertayetsya na front Pilyushin staye instruktorom zi snajperskih kursiv de pidgotuvav ta navchiv ponad 400 molodih bijciv 22 zhovtnya 1943 roku zaginuv jogo sin Volodya a v sichni 1944 bula smertelno poranena Zinayida Stroyeva Vijna zakinchilasya dlya Pilyushina v 1944 r pislya togo yak jogo bulo silno poraneno Likari vryatuvali jogo prote voyuvati vin vzhe ne mig Pislya vijni Josip Josipovich povernuvsya pracyuvati na zavod Arsenal U 1950 h rokah vtrativ zir U 1958 roci vidav knigu svoyih spogadiv pro Blokadu Leningrada Pid stinami Leningrada DzherelaIosif Pilyushin U sten Leningrada Snajper Velikoj Otechestvennoj Iosif Iosifovich takzhe Osip Osipovich Pilyushin 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine U sten Leningrada 8 chervnya 2010 u Wayback Machine