Пізно

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

«Пізно» — оповідання Лесі Українки.

Пізно
Жанр	оповідання
Автор	Леся Українка
Мова	українська
Опубліковано	1928

Історія публікацій

Вперше надруковано у виданні: Література. Зб. 1. К., 1928, стор. 187 — 188.

Історія написання

Недатований автограф має кілька авторських скорочень і виправлень, зберігається в Центральній науковій бібліотеці АНУРСР (далі: ЦНБ АН УРСР) у відділі рукописів (І, 8906). Закреслено перше речення «Вже пізно». У реченні «Тільки все ж не могла вона привикнути до того тону, з яким її чоловік, багато молодший від неї», говорить перед гостями: «Як би ви думали, чий се портрет?» — і, натішившись ваганням гостей, вимовляв: «Се моя жінка! ха-ха!». Слова: «багато молодший від неї» зняті. Речення «Одного разу жінка попросила чоловіка сказати, які книжки треба читати для того, щоб набути відомостей по політ[ичній] економії…» спочатку починалося словами: «Був навіть такий час, коли…».

Датується орієнтовно 1893 р. на підставі спогадів сучасників письменниці.

Примітки

1. Спогади про Лесю Українку. К., «Дніпро», 1971, стор. 90, 324

Література

• Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К. : Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 102 — 104.

Посилання

• Леся Українка «Пізно»^{[недоступне посилання з липня 2019]}