Воєвода Підляський — найвища посадова особа в Підляському воєводстві Великого князівства Литовського Рускього та Речі Посполитої. Посада існувала з 1513 по 1795 роки.
Підляське воєводство створене 1513 року на основі етнічних українських земель Підляшшя та Берестейщини, що входили до складу Троцького воєводства Великого князівства Литовського і Руського. 1566 року розділене на власне Підляське та окреме Берестейське воєводства. До того в Бересті керували старости. Воєводу призначав король і він зазвичай обіймав посаду довічно. До його компетенції входили адміністративні, військові та судові питання. За Люблінською унією 1569 року Підляський воєвода засідав у Сенаті Речі Посполитої. У 1795 році Підляське воєводство ліквідували, а його територію окупувала Російська імперія.
Воєводи Підляські і Берестейські
- Іван Сапіга 1513—1517
- Іван Станькович Костевич 1520—1527
- Іван Богданович Сапіга 1529—1541
- Микола Юрійович Пац 1543—1551
- Микола Нарбут 1551—1555
- Павло Іванович Сапіга 1555—1558
- Василь Тишкевич 1558—1569, потім воєвода Смоленський.
Воєводи Підляські
- Микола Кішка 1569—1587
- Станіслав Радзиминський 1588—1591
- Януш Заславський 1591—1604, потім воєвода Волинський
- Томаш Гостомський 1605—1605, потім воєвода Мазовецький
- Ян Збігнев Оссолінський 1605—1613, потім воєвода Сандомирський
- Іван Водинський 1613—1616
- Станіслав Варшицький 1616—1617
- Войцех Немиря 1617—1625
- Андрій Чадзинський 1625—1631
- Павло Щавинський 1633—1634
- Станіслав Немиря 1634—1648
- Павло Варшицький 1649—1652
- Прокоп Леснівольський 1652—1653
- Іван Петро Опалинський 1653—1661
- Збігнев Оссолинський 1661
- Войцех Емерик Млечко 1665—1673
- Вацлав Лещинський 1673—1688
- Марцин Оборський 1688—1698
- Степан Микола Браницький 1699—1709
- Станіслав Матеуш Жевуський 1710—1728, потім Гетьман польський коронний
- Михайло Йосип Сапіга 1728—1738
- Кароль Юзеф Седльницький 1738—1745, потім Підскарбій Великий коронний
- Михайло Антоній Сапіга 1746—1752, потім Підканцлер Литовський
- Михайло Юзеф Жевуський 1752—1762
- Бернард Станіслав Гоздзький 1762—1771
- Антоній Мянчинський(ur. 1691, zm. 1774) 1771—1774
- Йосип Салезій Оссолінський 1774—1790
- Томаш Александрович 1790—1794.
Джерела
- Polski Słownik Biograficzny. Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. T. І—XII
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Voyevoda Pidlyaskij najvisha posadova osoba v Pidlyaskomu voyevodstvi Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Rechi Pospolitoyi Posada isnuvala z 1513 po 1795 roki Gerb Pidlyaskogo voyevodstva Pidlyaske voyevodstvo stvorene 1513 roku na osnovi etnichnih ukrayinskih zemel Pidlyashshya ta Berestejshini sho vhodili do skladu Trockogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo 1566 roku rozdilene na vlasne Pidlyaske ta okreme Berestejske voyevodstva Do togo v Beresti keruvali starosti Voyevodu priznachav korol i vin zazvichaj obijmav posadu dovichno Do jogo kompetenciyi vhodili administrativni vijskovi ta sudovi pitannya Za Lyublinskoyu uniyeyu 1569 roku Pidlyaskij voyevoda zasidav u Senati Rechi Pospolitoyi U 1795 roci Pidlyaske voyevodstvo likviduvali a jogo teritoriyu okupuvala Rosijska imperiya Voyevodi Pidlyaski i BerestejskiIvan Sapiga 1513 1517 Ivan Stankovich Kostevich 1520 1527 Ivan Bogdanovich Sapiga 1529 1541 Mikola Yurijovich Pac 1543 1551 Mikola Narbut 1551 1555 Pavlo Ivanovich Sapiga 1555 1558 Vasil Tishkevich 1558 1569 potim voyevoda Smolenskij Voyevodi PidlyaskiMikola Kishka 1569 1587 Stanislav Radziminskij 1588 1591 Yanush Zaslavskij 1591 1604 potim voyevoda Volinskij Tomash Gostomskij 1605 1605 potim voyevoda Mazoveckij Yan Zbignev Ossolinskij 1605 1613 potim voyevoda Sandomirskij Ivan Vodinskij 1613 1616 Stanislav Varshickij 1616 1617 Vojceh Nemirya 1617 1625 Andrij Chadzinskij 1625 1631 Pavlo Shavinskij 1633 1634 Stanislav Nemirya 1634 1648 Pavlo Varshickij 1649 1652 Prokop Lesnivolskij 1652 1653 Ivan Petro Opalinskij 1653 1661 Zbignev Ossolinskij 1661 Vojceh Emerik Mlechko 1665 1673 Vaclav Leshinskij 1673 1688 Marcin Oborskij 1688 1698 Stepan Mikola Branickij 1699 1709 Stanislav Mateush Zhevuskij 1710 1728 potim Getman polskij koronnij Mihajlo Josip Sapiga 1728 1738 Karol Yuzef Sedlnickij 1738 1745 potim Pidskarbij Velikij koronnij Mihajlo Antonij Sapiga 1746 1752 potim Pidkancler Litovskij Mihajlo Yuzef Zhevuskij 1752 1762 Bernard Stanislav Gozdzkij 1762 1771 Antonij Myanchinskij ur 1691 zm 1774 1771 1774 Josip Salezij Ossolinskij 1774 1790 Tomash Aleksandrovich 1790 1794 DzherelaPolski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1966 1967 T I XII