Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підземна розробка кам'яної солі
Спорудження перших соляних шахт було пов'язане з вичерпанням соляних розсолів у джерелах та колодязях. Поглиблення колодязів часом приводило до улучання на поклади кам'яної солі, що започаткувало її розробку підземним способом. Іншим, доволі розповсюдженим способом випадкового відкриття соляних родовищ були гірничі роботи в рудниках та пошуки рудних тіл. Саме тому найдавніші підземні розробки солі часто збігаються з районами традиційних гірничих промислів. Найдавніші матеріальні свідоцтва розробки кам'яної солі, що були виявлені на Південному Кавказі (Нахічевань) та в австрійських Альпах (Гальштат), походять з III тис. до н. е..
Загалом, поклади солі доволі широко розповсюджені на теренах багатьох країн світу, але історичне значення мали найпотужніші родовища, які суттєво вплинули на розвиток середньовічного гірництва. В Європі до таких належать соляні райони в Західній Австрії (Зальцкамергут, Гальштат, Зальцбергверк, Галлейн), Центральній і Північній Німеччині (Ганновер, Гарц, Тюрингія, Галле-на-Залле, Унструт-Залле, Райхенгалл), Південно-Східній Польщі (Бохня, Величка), Румунії (Мармарош, Прахова, Альба Юлія, Вацау). Значні соляні багатства були зосереджені на землях України (Передкарпаття — Стара Сіль, Дрогобич, Колпка, Модричі, Котов, Ясениця Зворицька тощо; Закарпаття — Солотвино; Східний регіон — Бахмутські та Торські промисли; Південний регіон — Кримські солончаки тощо).
Характерні технології та організаційні заходи середньовічного підземного видобутку кам'яної солі розглянемо на прикладі славнозвісної Королівської копальні солі у Величці (поблизу Кракова), яка перетворена сьогодні на всесвітньо відомий гірничий музей (серед дванадцяти найзначущих матеріальних пам'яток людства увійшла у перший перелік об'єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО). Це одна з небагатьох шахт, яка безперервно працювала протягом семи століть, починаючи з 1280 р. Варті уваги записані в 1647 р. слова французького мандрівника Ле Лабур'єра: «Соляні копальні велицькі не менш знамениті, ніж піраміди єгипетські, але більш корисні. Вони є похвальною пам'яткою працелюбності поляків».
Гірничі виробки Велички розташовані на 9 горизонтах і залягають на глибинах від 64 до 327 м. Загальна кількість виробок складає більше 3 тис., їх сумарна протяжність перевищує 300 км, а об'єм виробленого простору сягає фантастичної величини — понад 7,5 млн м³ (це пояснюється наявністю численних великорозмірних камер, утворених під час розробки гігантських соляних брил).
Протягом тривалого часу у Величці розміщувався потужний центр солеваріння, який називався Велика Сіль (Magnum Sal), що й утворило назву поселення Величка. Перший «Соляний привілей» для солеварів був затверджений польським князем Казимиром I 1044 р., а «Гірничий устав» шахти Величка — королем Казимиром Великим 1386 р. Початок підземного (механічного) видобутку кам'яної солі був пов'язаний з традиціями велицького солеваріння, причому в умовах копальні з'явилася можливість мати постійний штучний розчин і не залежати від мінливих природних соляних джерел. Воду подавали в копальню, розчиняли сіль і відкачували розсіл стовбуром Водяна Гора, додатково збагачували розсіл дрібною сіллю й виварювали в спеціальних посудинах. Як паливо використовували деревину, яка поступово зникала з прилеглих до промислу районів. З урахуванням потреб великої кількості палива та проблем з його постачанням і високою ціною, перевагу дістала механічна («суха») розробка соляних покладів, яка дозволила відразу отримувати високоякісну сіль, без процесу випарювання води.
Технологія розробки була тісно пов'язана з геологічними особливостями родовища. Велицьке родовище є частиною підкарпатської соленосної зони, яка виникла близько 20 млн років тому в міоцені. Родовище утворилося в результаті випару міоценського моря в умовах особливо сухого й жаркого клімату. Внаслідок пізніших тектонічних зсувів, пов'язаних з формуванням Карпат, первинні відклади переміщалися, що створило складну й неповторну будову соляного родовища. Характерною його особливістю є наявність двох різних частин: верхня — у вигляді величезних брил і блоків кам'яної солі, розміщених у зелених мулах. У цій частині, яка й розроблялася у середньовіччі, на невеликих глибинах (50–140 м) розміщувалися гігантські соляні брили, які здебільшого сягали об'єму понад 20 тис. м³ (окремі — до 100 тис. м³). Через зеленкуватий колір кристалів крупнозернистої будови цю сіль звали зеленою. Нижня частина родовища, яка експлуатувалася в нові часи (майже до кінця XX ст.), представлена пластовими покладами, які зберегли первинне чергування шарів. Вмісні породи — мулисті і мулисто-гіпсові відклади — ізолювали родовище від водоносних шарів.
Спосіб розкриття передбачав проведення стовбура, який мав улучити в соляну брилу. Її експлуатація велася зверху вниз і могла тривати десятки років. За допомогою дерев'яних або залізних клинів відділяли соляні блоки правильної форми, які потім поділяли на частини й обтісували в циліндри. Незважаючи на їхню значну вагу (від 300 до 2000 кг), соляні циліндри перекочували й піднімали на поверхню. Спочатку для піднімання використовували коловорот, який рухався м'язовою силою рук або топчійні колеса, а з XV ст. застосовували кінний рушій, який розміщували як на поверхні, так і в шахті. Використання коней у шахті значно полегшило процеси транспортування та підйому, сприяло зростанню солевидобутку. Руйнування соляного масиву виключно ручними знаряддями тривало до середини XVIII ст., а з 1743 р. у Величці почали застосовувати підривні (порохові) роботи.
Для забезпечення стійкості унікальних великорозмірних камер їх контуром залишали охоронний шар солі, який був своєрідною тримальною оболонкою, що перешкоджала зміщенню й обвалу гірських порід. В окремих випадках облаштовували додаткові опорні конструкції у вигляді дерев'яних кострів, соляних стовпів, органного кріплення. Добре відомі неповторні просторові конструкції дерев'яного кріплення, які підпирають покрівлю в камері «Михаловіце» (відпрацьована у 1717–1761 рр.). Ця камера — одна з найбільших (об'єм близько 20 тис. м³), її висота становить 36 м.
На початку кожна велика брила розроблялася окремою шахтою. Починаючи з XV ст., стовбури й камери почали поєднувати між собою штреками, проте до XVIII ст. проведення виробок було здебільшого безсистемним. Це пояснюється частими замінами орендарів і підрядників, відсутністю координації гірничих робіт між численними власниками й гірничими артілями. Свідченням хаотичного характеру гірничих виробок є перша карта (план) велицьких розробок, створений М. Германсом у 1645 р. Він дістав красномовну назву «Нитка Аріадни в лабіринті». Незважаючи на хаотичне нагромадження численних виробок і нерозвинений стан маркшейдерського мистецтва, у Величці була зроблена одна з перших масштабних гірничо-геометричних зйомок підземного простору величезної копальні.
Значний внесок в об'єднання та упорядкування системи гірничих виробок зробив талановитий гірничий інженер Я. Борлях, який 1718 р. очолив технічний нагляд велицької шахти. Він розробив ефективні плани гірничих робіт, поглибив стовбури до нового рівня, удосконалив гірничий статут. Крім того, Борлях створив мальовничий «ідеальний переріз» шахти, в якому відобразив основні технологічні операції видобутку солі, а також сприяв художньому оформленню камер (соляні барельєфи, скульптури) та утворенню в них підземних каплиць та церков.
Дивосвіт підземелля, краса «геологічного декору» і соляної скульптури, велич підземних камер, а також складність інженерних завдань і гірничих машин здавна притягували до Велички монархів, аристократів, священиків, учених. Небагато є у світі місць, що «бачили» таке гроно видатних особистостей. На рубежі XVIII—XIX ст. тут почала діяти підземна туристична траса, яка відкрила доступ для огляду шахти широкому колу шанувальників гірництва. У цей час уявлення про гірничу справу були невід'ємним елементом культурних знань кожної освіченої людини, що сприяло припливу численних відвідувачів з усієї Європи.
Особливе зацікавлення викликали підземні церкви та каплиці, збудовані у виробках Велички. Християнська традиція, така розвинена в середовищі гірників, знайшла відображення в каплиці Святого Хреста, де відбувалися молебні шахтарів перед початком робіт, Святого Антонія, покровителя велицьких солекопів, Благословенної Кінги, що стала окрасою шахти-музею та ін. Образ княгині Кінги, легендарної засновниці велицької шахти, гірники розміщували зазвичай поблизу шахтного підйому, де молилися після закінчення робочої зміни. Давнє гірниче вітання «Бог поміч» можна почути сьогодні у Величці багатьма мовами світу. Старовинний символ велицької шахти — срібний ріг солекопів готовий (як і кілька сторіч тому), подати сигнал до початку гірничих робіт.
Підсумовуючи етапи розвитку солевидобутку, відзначимо, що він відбувався у двох напрямках — колодязним і свердловинним добуванням розсолу (з наступним його випарюванням) та підземною розробкою родовищ кам'яної солі. Видобуток кам'яної солі шахтним способом був освоєний кельтами вже в давньому світі й довго співіснував із технологією видобутку розсолу. Широке використання деревини як палива для випарювання солі в часи пізнього середньовіччя спричинило масове винищення лісів і стимулювало пошук альтернативного палива, яким згодом стає вугілля. Освоєння значних родовищ кам'яної солі підземним способом сприяло появі потужних шахт, особливістю яких стають виробки (камери) величезних розмірів, що суттєво вплинуло на розвиток гірничих технологій. Видобуток солі, як і видобуток руд металів, стає засадничою складовою середньовічного гірництва.
Див. також
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Ілюстрована історія гірництва (Монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 456 с. Формат А4.
- Геннадій Гайко, Володимир Білецький. Гірництво в історії цивілізації. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016. — 488 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidzemna rozrobka kam yanoyi soli Sporudzhennya pershih solyanih shaht bulo pov yazane z vicherpannyam solyanih rozsoliv u dzherelah ta kolodyazyah Pogliblennya kolodyaziv chasom privodilo do uluchannya na pokladi kam yanoyi soli sho zapochatkuvalo yiyi rozrobku pidzemnim sposobom Inshim dovoli rozpovsyudzhenim sposobom vipadkovogo vidkrittya solyanih rodovish buli girnichi roboti v rudnikah ta poshuki rudnih til Same tomu najdavnishi pidzemni rozrobki soli chasto zbigayutsya z rajonami tradicijnih girnichih promisliv Najdavnishi materialni svidoctva rozrobki kam yanoyi soli sho buli viyavleni na Pivdennomu Kavkazi Nahichevan ta v avstrijskih Alpah Galshtat pohodyat z III tis do n e Zagalom pokladi soli dovoli shiroko rozpovsyudzheni na terenah bagatoh krayin svitu ale istorichne znachennya mali najpotuzhnishi rodovisha yaki suttyevo vplinuli na rozvitok serednovichnogo girnictva V Yevropi do takih nalezhat solyani rajoni v Zahidnij Avstriyi Zalckamergut Galshtat Zalcbergverk Gallejn Centralnij i Pivnichnij Nimechchini Gannover Garc Tyuringiya Galle na Zalle Unstrut Zalle Rajhengall Pivdenno Shidnij Polshi Bohnya Velichka Rumuniyi Marmarosh Prahova Alba Yuliya Vacau Znachni solyani bagatstva buli zoseredzheni na zemlyah Ukrayini Peredkarpattya Stara Sil Drogobich Kolpka Modrichi Kotov Yasenicya Zvoricka tosho Zakarpattya Solotvino Shidnij region Bahmutski ta Torski promisli Pivdennij region Krimski solonchaki tosho Harakterni tehnologiyi ta organizacijni zahodi serednovichnogo pidzemnogo vidobutku kam yanoyi soli rozglyanemo na prikladi slavnozvisnoyi Korolivskoyi kopalni soli u Velichci poblizu Krakova yaka peretvorena sogodni na vsesvitno vidomij girnichij muzej sered dvanadcyati najznachushih materialnih pam yatok lyudstva uvijshla u pershij perelik ob yektiv Svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Ce odna z nebagatoh shaht yaka bezperervno pracyuvala protyagom semi stolit pochinayuchi z 1280 r Varti uvagi zapisani v 1647 r slova francuzkogo mandrivnika Le Labur yera Solyani kopalni velicki ne mensh znameniti nizh piramidi yegipetski ale bilsh korisni Voni ye pohvalnoyu pam yatkoyu pracelyubnosti polyakiv Girnichi virobki Velichki roztashovani na 9 gorizontah i zalyagayut na glibinah vid 64 do 327 m Zagalna kilkist virobok skladaye bilshe 3 tis yih sumarna protyazhnist perevishuye 300 km a ob yem viroblenogo prostoru syagaye fantastichnoyi velichini ponad 7 5 mln m ce poyasnyuyetsya nayavnistyu chislennih velikorozmirnih kamer utvorenih pid chas rozrobki gigantskih solyanih bril Protyagom trivalogo chasu u Velichci rozmishuvavsya potuzhnij centr solevarinnya yakij nazivavsya Velika Sil Magnum Sal sho j utvorilo nazvu poselennya Velichka Pershij Solyanij privilej dlya solevariv buv zatverdzhenij polskim knyazem Kazimirom I 1044 r a Girnichij ustav shahti Velichka korolem Kazimirom Velikim 1386 r Pochatok pidzemnogo mehanichnogo vidobutku kam yanoyi soli buv pov yazanij z tradiciyami velickogo solevarinnya prichomu v umovah kopalni z yavilasya mozhlivist mati postijnij shtuchnij rozchin i ne zalezhati vid minlivih prirodnih solyanih dzherel Vodu podavali v kopalnyu rozchinyali sil i vidkachuvali rozsil stovburom Vodyana Gora dodatkovo zbagachuvali rozsil dribnoyu sillyu j vivaryuvali v specialnih posudinah Yak palivo vikoristovuvali derevinu yaka postupovo znikala z prileglih do promislu rajoniv Z urahuvannyam potreb velikoyi kilkosti paliva ta problem z jogo postachannyam i visokoyu cinoyu perevagu distala mehanichna suha rozrobka solyanih pokladiv yaka dozvolila vidrazu otrimuvati visokoyakisnu sil bez procesu viparyuvannya vodi Tehnologiya rozrobki bula tisno pov yazana z geologichnimi osoblivostyami rodovisha Velicke rodovishe ye chastinoyu pidkarpatskoyi solenosnoyi zoni yaka vinikla blizko 20 mln rokiv tomu v mioceni Rodovishe utvorilosya v rezultati viparu miocenskogo morya v umovah osoblivo suhogo j zharkogo klimatu Vnaslidok piznishih tektonichnih zsuviv pov yazanih z formuvannyam Karpat pervinni vidkladi peremishalisya sho stvorilo skladnu j nepovtornu budovu solyanogo rodovisha Harakternoyu jogo osoblivistyu ye nayavnist dvoh riznih chastin verhnya u viglyadi velicheznih bril i blokiv kam yanoyi soli rozmishenih u zelenih mulah U cij chastini yaka j rozroblyalasya u serednovichchi na nevelikih glibinah 50 140 m rozmishuvalisya gigantski solyani brili yaki zdebilshogo syagali ob yemu ponad 20 tis m okremi do 100 tis m Cherez zelenkuvatij kolir kristaliv krupnozernistoyi budovi cyu sil zvali zelenoyu Nizhnya chastina rodovisha yaka ekspluatuvalasya v novi chasi majzhe do kincya XX st predstavlena plastovimi pokladami yaki zberegli pervinne cherguvannya shariv Vmisni porodi mulisti i mulisto gipsovi vidkladi izolyuvali rodovishe vid vodonosnih shariv Sposib rozkrittya peredbachav provedennya stovbura yakij mav uluchiti v solyanu brilu Yiyi ekspluataciya velasya zverhu vniz i mogla trivati desyatki rokiv Za dopomogoyu derev yanih abo zaliznih kliniv viddilyali solyani bloki pravilnoyi formi yaki potim podilyali na chastini j obtisuvali v cilindri Nezvazhayuchi na yihnyu znachnu vagu vid 300 do 2000 kg solyani cilindri perekochuvali j pidnimali na poverhnyu Spochatku dlya pidnimannya vikoristovuvali kolovorot yakij ruhavsya m yazovoyu siloyu ruk abo topchijni kolesa a z XV st zastosovuvali kinnij rushij yakij rozmishuvali yak na poverhni tak i v shahti Vikoristannya konej u shahti znachno polegshilo procesi transportuvannya ta pidjomu spriyalo zrostannyu solevidobutku Rujnuvannya solyanogo masivu viklyuchno ruchnimi znaryaddyami trivalo do seredini XVIII st a z 1743 r u Velichci pochali zastosovuvati pidrivni porohovi roboti Dlya zabezpechennya stijkosti unikalnih velikorozmirnih kamer yih konturom zalishali ohoronnij shar soli yakij buv svoyeridnoyu trimalnoyu obolonkoyu sho pereshkodzhala zmishennyu j obvalu girskih porid V okremih vipadkah oblashtovuvali dodatkovi oporni konstrukciyi u viglyadi derev yanih kostriv solyanih stovpiv organnogo kriplennya Dobre vidomi nepovtorni prostorovi konstrukciyi derev yanogo kriplennya yaki pidpirayut pokrivlyu v kameri Mihalovice vidpracovana u 1717 1761 rr Cya kamera odna z najbilshih ob yem blizko 20 tis m yiyi visota stanovit 36 m Na pochatku kozhna velika brila rozroblyalasya okremoyu shahtoyu Pochinayuchi z XV st stovburi j kameri pochali poyednuvati mizh soboyu shtrekami prote do XVIII st provedennya virobok bulo zdebilshogo bezsistemnim Ce poyasnyuyetsya chastimi zaminami orendariv i pidryadnikiv vidsutnistyu koordinaciyi girnichih robit mizh chislennimi vlasnikami j girnichimi artilyami Svidchennyam haotichnogo harakteru girnichih virobok ye persha karta plan velickih rozrobok stvorenij M Germansom u 1645 r Vin distav krasnomovnu nazvu Nitka Ariadni v labirinti Nezvazhayuchi na haotichne nagromadzhennya chislennih virobok i nerozvinenij stan markshejderskogo mistectva u Velichci bula zroblena odna z pershih masshtabnih girnicho geometrichnih zjomok pidzemnogo prostoru velicheznoyi kopalni Znachnij vnesok v ob yednannya ta uporyadkuvannya sistemi girnichih virobok zrobiv talanovitij girnichij inzhener Ya Borlyah yakij 1718 r ocholiv tehnichnij naglyad velickoyi shahti Vin rozrobiv efektivni plani girnichih robit poglibiv stovburi do novogo rivnya udoskonaliv girnichij statut Krim togo Borlyah stvoriv malovnichij idealnij pereriz shahti v yakomu vidobraziv osnovni tehnologichni operaciyi vidobutku soli a takozh spriyav hudozhnomu oformlennyu kamer solyani barelyefi skulpturi ta utvorennyu v nih pidzemnih kaplic ta cerkov Divosvit pidzemellya krasa geologichnogo dekoru i solyanoyi skulpturi velich pidzemnih kamer a takozh skladnist inzhenernih zavdan i girnichih mashin zdavna prityaguvali do Velichki monarhiv aristokrativ svyashenikiv uchenih Nebagato ye u sviti misc sho bachili take grono vidatnih osobistostej Na rubezhi XVIII XIX st tut pochala diyati pidzemna turistichna trasa yaka vidkrila dostup dlya oglyadu shahti shirokomu kolu shanuvalnikiv girnictva U cej chas uyavlennya pro girnichu spravu buli nevid yemnim elementom kulturnih znan kozhnoyi osvichenoyi lyudini sho spriyalo priplivu chislennih vidviduvachiv z usiyeyi Yevropi Osoblive zacikavlennya viklikali pidzemni cerkvi ta kaplici zbudovani u virobkah Velichki Hristiyanska tradiciya taka rozvinena v seredovishi girnikiv znajshla vidobrazhennya v kaplici Svyatogo Hresta de vidbuvalisya molebni shahtariv pered pochatkom robit Svyatogo Antoniya pokrovitelya velickih solekopiv Blagoslovennoyi Kingi sho stala okrasoyu shahti muzeyu ta in Obraz knyagini Kingi legendarnoyi zasnovnici velickoyi shahti girniki rozmishuvali zazvichaj poblizu shahtnogo pidjomu de molilisya pislya zakinchennya robochoyi zmini Davnye girniche vitannya Bog pomich mozhna pochuti sogodni u Velichci bagatma movami svitu Starovinnij simvol velickoyi shahti sribnij rig solekopiv gotovij yak i kilka storich tomu podati signal do pochatku girnichih robit Pidsumovuyuchi etapi rozvitku solevidobutku vidznachimo sho vin vidbuvavsya u dvoh napryamkah kolodyaznim i sverdlovinnim dobuvannyam rozsolu z nastupnim jogo viparyuvannyam ta pidzemnoyu rozrobkoyu rodovish kam yanoyi soli Vidobutok kam yanoyi soli shahtnim sposobom buv osvoyenij keltami vzhe v davnomu sviti j dovgo spivisnuvav iz tehnologiyeyu vidobutku rozsolu Shiroke vikoristannya derevini yak paliva dlya viparyuvannya soli v chasi piznogo serednovichchya sprichinilo masove vinishennya lisiv i stimulyuvalo poshuk alternativnogo paliva yakim zgodom staye vugillya Osvoyennya znachnih rodovish kam yanoyi soli pidzemnim sposobom spriyalo poyavi potuzhnih shaht osoblivistyu yakih stayut virobki kameri velicheznih rozmiriv sho suttyevo vplinulo na rozvitok girnichih tehnologij Vidobutok soli yak i vidobutok rud metaliv staye zasadnichoyu skladovoyu serednovichnogo girnictva Div takozhIstoriya girnichoyi spravi Rozsil Hlorid natriyu Solyani promisli Solyana promislovist Vidobuvannya i vikoristannya rozsoluLiteraturaGajko G I Bileckij V S Ilyustrovana istoriya girnictva Monografiya Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 456 s Format A4 Gennadij Gajko Volodimir Bileckij Girnictvo v istoriyi civilizaciyi K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2016 488 s Primitki