Під яркі в село в Україні у Львівському районі Львівської області Населення становить 470 осіб Орган місцевого самовряду

49°44′02″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 24.36139° сх. д.Координати: 49°44′02″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. / 49.73389° пн. ш. 24.36139° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

278 м

Місцева влада

Адреса ради

81213, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Романів

Карта

Під'ярків

Під'ярків

Мапа

Під'ярків у Вікісховищі

Історія

Найдавніша письмова згадка про село походить з 1368 року — тоді власником села був Станіслав Дров'ята з Борку.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського.

В 1552 році село Під'ярків перебувало у власності трьох панів Миколая Гербурта Одновського , пана Фірлея та Ванька. В 1711 році власником села був Адам Сенявський , краківський каштелян.

В 1870 році в селі проживало ( разом з хутором Ваньківці) 826 осіб . Село та хутір розпоряджалися 1122 моргами ( морг =0,56 га) орної землі. 383 морги було занято під городами та луками. Худобу випасали на 226 моргах пасовищ. У власності пана Потоцького в селі Під'яркі́в було 15 моргів лісу. ttps://wwwpbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/11914/edition/10927/conten.t?ref=desc

В жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації , яку проводила польська влада. Польські солдати жорстоко побили майже 100 осіб [1]

Боротьба ОУН -УПА

29 серпня 1944 року в селі перебувла сотня УПА "Сроманці".В селі у цей час перебувало 10-20 червоноармійців. "Сіроманці їх роззброїли ( забрано кілька крісів , кулемет, ПТР).З червоноармійцями проведено виховну роботу та відпущено. Після короткого перепочинку сотня перейшла в ліс неподалік с. Селиська

13–19.ІХ.44 р.НКВС проводив в селі облаву, заарештовано 15 чоловіків.

24–27.ІХ.44 р. проведено повторну облаву в с. Під’яркові, заарештовано синів і жінку "Довбуша" і вбито 3 старих мужчин та одного 30- тилітнього.

2.Х.44 р. більшовики в числі 80 осіб зі сторони Романова напали на с. Під’ярківз метою пошуку повстанців . В цій облаві вбили повстанця "Лиса" та оточили одне господарство, якомузнаходився "Павук" – Стеців Василь з с. Дуліб. Він, щоб не здатись більшовикам в руки, власноручно застрілився. Крім того,зловлено 4 хлопців і одну дівчину, яких комуністи забрали зі собою.

Церква

храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (УГКЦ)

Пам'ятки

Читальня збудована у 20-30 рр. ХХ ст. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2895-М.

Відомі люди

Бойко Богдан Федорович — голова «Народного руху України за єдність» , народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликання.
Толопко Дмитро Костянтинович — вчений, педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук, який протягом всього життя працював у Львівській Політехніці.
Шкамбара Осип Михайло Петрович — обласний провідник ОУН Львівської області (1942—1944).

Джерела

Погода в селі Під'ярків

Посилання

. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 13 жовтня 2013.
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 334.
Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ-Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 242.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 13 жовтня 2013.

[2] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.

[3] Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 334.

[4] Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ-Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 242.