Південноамериканські копитні

†Меридіунгуляти
Астрапотерій (Astrapotherium)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Ссавці (Mammalia) Підклас: Звірі (Theria) Інфраклас: Плацентарні (Eutheria) Лавразіотерії (Laurasiatheria) Унгуляти (Ungulata) Mesaxonia Надряд: †Меридіунгуляти (Meridiungulata) , 1975
Ряди
†Pyrotheria (disputed) †Astrapotheria (disputed) †Notoungulata †Litopterna †Xenungulata
Посилання
Вікісховище: Meridiungulata Віківиди: Meridiungulata EOL: 42411540 Fossilworks: 80763

Меридіунгуляти або Південноамериканські копитні (Meridiungulata) — група викопних ссавців, що належать до когорти Лавразіотерії (Laurasiatheria) та були ендеміками Південної Америки. Через географічну ізоляцію Південної Америки в період кайнозою, серед південноамериканських копитних відбулося істотне розшарування їх представників і заняття різних екологічних ніш. Існували види, що нагадували внаслідок конвергентної еволюції сучасних коней, верблюдів і носорогів, не будучи їх родичами. Загальними ознаками південноамериканських копитних залишалася будова зубів і наявність копит. Як правило, ці тварини були рослиноїдними й живилися, залежно від середовища проживання, різними видами рослин.

З'явилися перші меридіунгуляти у палеоцені та вимерли у плейстоцені. Найбільшим рядом групи були нотоунгуляти, що об'єднують понад 100 видів тварин, розмірами від зайця до бегемота. Далі, в міру зменшення видового складу, слідують ряди , астрапотерії і піротерії, найнезвичайніші тварини з групи. Їх знайшли в міоценових відкладеннях Аргентини.

Череп токсодона (Toxodon platensis) з Лондонського Музею природної історії був знайдений в плейстоценових відкладеннях біля Монтевідео, Уругвай. Чарлз Дарвін, здійснюючи подорож углиб континенту, почув про дивну знахідку і врятував її для науки, викупивши у місцевих хлопчаків, що жбурляли в неї камінням.

Зовні ці тварини до деякої міри нагадують представників фауни інших континентів, що, безсумнівно, пов'язано з подібними умовами проживання: жителі рівнин зазвичай мають довгі легкі кінцівки зі скороченим числом пальців; зуби рослиноїдних тварин мають високі коронки, що пов'язано з необхідністю перетирати їжу. І хоча сьогодні, реконструюючи древніх копитних, дослідники виходять з адаптаційних особливостей, які спостерігаються у сучасних оленів, антилоп, коней, носорогів, всі південноамериканські нотоунгуляти анатомічно значно відрізнялися від цих тварин. У відкладеннях раннього еоцену у Вайомінгу, (США), та Монголії було знайдено кілька дрібних нотоунгулят, але вони не залишили після себе нащадків. Можливо, вони не витримали конкуренції з іншими ссавцями. А ось в Південній Америці нотоунгуляти процвітали й зуміли протриматися аж до плейстоцену. Найвідомішим представником цієї групи є токсодон (Toxodon platensis), розміром з гіпопотама. Залишки цієї тварини виявив Чарльз Дарвін під час знаменитої експедиції на корабля «Бігль».

Класифікація

• †Meridiungulata
  • (?)
  • Ряд †Notoungulata
    • Підряд †Notioprogonia
      • †Henricosborniidae
      • †Notostylopidae
    • Підряд †Toxodontia
      • †Isotemnidae
      • †Notohippidae
      • †Leontiniidae
      • †Toxodontidae
      • †Homalodotheriidae
    • Підряд Typotheria
      • †Oldfieldthomasiidae
      • †Interatheriidae
      • †Archaeopithecidae
      • †Mesotheriidae
      • †Campanorcidae
    • Підряд (Typotheria?)
      • †Archaeohyracidae
      • †Hegetotheriidae
  • Ряд †Litopterna ()
    • †
    • † (?)
    • †
    • †
    • †
  • Ряд †Astrapotheria
    • †
    • † (?)
    • †Astrapotheriidae
  • Ряд †Pyrotheria
    • †
    • †
  • Ряд †Xenungulata
    • †

Посилання

• T. S. Kemp: The Origin & Evolution of Mammals. Oxford University Press, Oxford 2005.