Південноамериканський театр військових дій Семирічної війни був периферійним по відношенню до інших ділянок військових д

Південноамериканський театр військових дій Семирічної війни був периферійним по відношенню до інших ділянок військових дій Семирічної війни.

Фактично в рамках війни тривало з'ясування іспано-португальських відносин.

Передумови

Спочатку Іспанія тримала нейтралітет, але все змінилося, коли іспанський король Фернандо VI помер 1759 року і престол успадкував його молодший брат Карл III, який підписав 25 серпня 1761 так звану «Сімейну угоду» з Францією.

4 січня 1762 року Велика Британія оголосила Іспанії війну. Іспанія погодилася на прохання Франції атакувати нейтральну Португалію, яка була економічним партнером Великої Британії.

Хід бойових дій

Відразу після проголошення війни Великою Британією до Буенос-Айреса відправили з Іспанії фрегат з наказом атакувати Колонію-дель-Сакраменто, засновану португальцями в 1680 році в зоні, яку іспанці вважали своєю. Губернатор Ріо-де-ла-Плати Педро Антоніо де Севальос зібравши необхідні війська і судна, у вересні 1762 року перетнув Ріо-де-ла-Плата, висадившись 14 вересня на північному березі. 1 жовтня до іспанців приєдналися 1200 індіанців, а 5 жовтня почалася облога португальської колонії. Португальці виявилися погано підготовленими до війни і 31 жовтня капітулювали.

Британська Ост-Індійська компанія вирішила організувати вторгнення в іспанські американські володіння і придбала у Адміралтейства два старих лінійних корабля. 30 серпня ця невелика ескадра під командуванням Роберта Макнамари вийшла з Лісабону і прибула до Ріо-де-Жанейро, де до неї приєдналися два португальських військових корабля і п'ять транспортів з 500 піхотинцями на борту. 2 листопада об'єднана англо-португальська ескадра вийшла з Ріо-де-Жанейро для атаки Буенос-Айреса і Монтевідео, але незабаром відмовилася від своїх намірів, оскільки виявилося, що іспанці добре підготувалися до бою.

6 січня 1763 року Макнамара вирішив відбити Колонію-дель-Сакраменто. До міста підійшли 60-гарматний британський «Лорд Клайв» (колишній «Кінгстон» 1697 року побудови) і 40-гарматний «Ембаскейд», а також португальська 38-гарматник «Глорія». Ставши на якір біля берега, вони почали обстріл, але несподівано отримали відсіч від іспанської берегової батареї. Після тригодинної перестрілки на «Лорді Клайва» спалахнула пожежа, швидко поширився по кораблю, в результаті якого той вибухнув і затонув. Серед 272 загиблих був і командир експедиції капітан Макнамара. Важко пошкоджені «Ембаскейд» і «Глорія» ретирувалися.

Навесні 1763 року Севальос вирушив зі своєю армією на схід, і 19 квітня взяв фортецю Санта-Тереза (біля сучасного міста Чуй на уругвайсько-бразильському кордоні). Потім їм були взята Санта-Текла і Сан-Мігель, і 24 квітня він прибув до Ріу-Гранді, де дізнався про укладення миру.

Підсумки і наслідки

Відповідно до умов Паризького мирного договору всі завоювання Севальоса були повернуті Португалії в обмін на повернення Великою Британією іспанських володінь у ?Центральній Америці.

Джерела

Marley, David (1998). Wars of the Americas: a chronology of armed conflict in the New World, 1492 to the present. Santa Barbara, USA: ABC-CLIO. ISBN .
Guerras entre España y Portugal en la cuenca del Río de la Plata (in Spanish)

Lavery, Brian (2003) The Ship of the Line — Volume 1: The development of the battlefleet 1650—1850. Conway Maritime Press. .
Kingston (60). Project SYW.
Anonymous, A Complete History of the Present War, from its Commencement in 1756, to the End of the Campaign, 1760, Лондон, 1761, pp. 202–205, 233—235
Michael Phillips. Kingston (60) (1740). Michael Phillips' Ships of the Old Navy.