Південно-Якутський вугільний басейн — розташований в РФ в межах , виконаних континентальними відкладами юри і ниж. крейди. Підрозділяється на чотири вугленосних райони: Усмунський, Алдано-Сульманський, Гонамський і Токінський.
Південно-Якутський вугільний басейн | |
Тип | вугільний басейн |
---|
Розташований в Нерюнгринському улусі Якутії. Геологічні запаси в більшій частині високоякісного коксівного вугілля оцінені в 57,5 млрд тонн.
За Н. Д. Русьяновою ресурси вугілля — 44 млрд т, придатних для промислового використання — 39,5 млрд т, з них для коксування — 26,6 млрд т.
Історія
Станом на 2010 рік, з усіх відомих родовищ басейну активній розробці піддається тільки Нерюнгринське родовище вугілля (відкритий видобуток). У найближчій перспективі планується освоєння найбільшого в Росії [ru].
Характеристика
Площа розвитку вугленосних відкладів становить близько 25 тис. км². У складі басейну виділяють чотири вугленосних райони (із заходу на схід): Усмунський, Алдано-Сульманський, Гоманський і Токінський. Мезозойські відклади басейну, як правило, приурочені до понижень рельєфу по відношенню до навколишнього гірського підняття, складеного кристалічними породами раннього кембрію. Юрсько-крейдові відклади басейну розділяються на ряд світ (знизу вгору): юхтинську (нижня юра), дурайську (середня юра), кабактинську, беркакитську, нерюнгріканську (верхня юра) і нижньокрейдові холодніканську (в східних районах аналог — ундитканська) і нагорнінську світи. Загальна потужність відкладів вугленосної формації близько 4000 м. Загалом вугілля басейну малосірчисте, малофосфористе, з високою спікливістю і коксівністю. Мінеральні домішки представлені карбонатами, глинистими мінералами, кварцом і уламковими зернами інших мінералів, іноді сульфідами заліза. У вугіллі, особливо в східній частині басейну, присутній вулканогенний матеріал, який тісно зростається з органічною частиною. Якісні показники вугілля, за даними геологорозвідувальних робіт, складають: W[t]{r} — 0,33-3,4 %; А{d} — 7,8-35 %; V{daf} — 11-37 %; Qs[s]{daf} — 31,5-36,8 МДж/кг; С[daf] — 78-93 %; Н{daf} — 3,9-6 %; S{d} — 0,1-0,6 %; Р{d} — 0,002-0,01 %; Y — 9-35 мм. Загальні ресурси вугілля басейну оцінюються в 44-57,3 млрд т.
Технологія розробки
Особливо цінне жирне вугілля Ельгінського родовища, що має високий вміст вітриніту, низьку сірчистість і високу спікливість. Шари потужні, придатні для видобутку 3 млрд т вугілля. Для відкритого видобутку придатне також коксівне вугілля Нерюнгрінського родовища. Вугілля басейну використовуються в основному для цілей енергетики, невелика кількість — коксування. Басейн має дуже значну зону окиснення.
Примітки
- Южная Якутия — краткий экскурс.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenno Yakutskij vugilnij basejn roztashovanij v RF v mezhah vikonanih kontinentalnimi vidkladami yuri i nizh krejdi Pidrozdilyayetsya na chotiri vuglenosnih rajoni Usmunskij Aldano Sulmanskij Gonamskij i Tokinskij Pivdenno Yakutskij vugilnij basejnTip vugilnij basejn Roztashovanij v Neryungrinskomu ulusi Yakutiyi Geologichni zapasi v bilshij chastini visokoyakisnogo koksivnogo vugillya ocineni v 57 5 mlrd tonn Za N D Rusyanovoyu resursi vugillya 44 mlrd t pridatnih dlya promislovogo vikoristannya 39 5 mlrd t z nih dlya koksuvannya 26 6 mlrd t IstoriyaStanom na 2010 rik z usih vidomih rodovish basejnu aktivnij rozrobci piddayetsya tilki Neryungrinske rodovishe vugillya vidkritij vidobutok U najblizhchij perspektivi planuyetsya osvoyennya najbilshogo v Rosiyi ru HarakteristikaPlosha rozvitku vuglenosnih vidkladiv stanovit blizko 25 tis km U skladi basejnu vidilyayut chotiri vuglenosnih rajoni iz zahodu na shid Usmunskij Aldano Sulmanskij Gomanskij i Tokinskij Mezozojski vidkladi basejnu yak pravilo priurocheni do ponizhen relyefu po vidnoshennyu do navkolishnogo girskogo pidnyattya skladenogo kristalichnimi porodami rannogo kembriyu Yursko krejdovi vidkladi basejnu rozdilyayutsya na ryad svit znizu vgoru yuhtinsku nizhnya yura durajsku serednya yura kabaktinsku berkakitsku neryungrikansku verhnya yura i nizhnokrejdovi holodnikansku v shidnih rajonah analog unditkanska i nagorninsku sviti Zagalna potuzhnist vidkladiv vuglenosnoyi formaciyi blizko 4000 m Zagalom vugillya basejnu malosirchiste malofosforiste z visokoyu spiklivistyu i koksivnistyu Mineralni domishki predstavleni karbonatami glinistimi mineralami kvarcom i ulamkovimi zernami inshih mineraliv inodi sulfidami zaliza U vugilli osoblivo v shidnij chastini basejnu prisutnij vulkanogennij material yakij tisno zrostayetsya z organichnoyu chastinoyu Yakisni pokazniki vugillya za danimi geologorozviduvalnih robit skladayut W t r 0 33 3 4 A d 7 8 35 V daf 11 37 Qs s daf 31 5 36 8 MDzh kg S daf 78 93 N daf 3 9 6 S d 0 1 0 6 R d 0 002 0 01 Y 9 35 mm Zagalni resursi vugillya basejnu ocinyuyutsya v 44 57 3 mlrd t Tehnologiya rozrobkiOsoblivo cinne zhirne vugillya Elginskogo rodovisha sho maye visokij vmist vitrinitu nizku sirchistist i visoku spiklivist Shari potuzhni pridatni dlya vidobutku 3 mlrd t vugillya Dlya vidkritogo vidobutku pridatne takozh koksivne vugillya Neryungrinskogo rodovisha Vugillya basejnu vikoristovuyutsya v osnovnomu dlya cilej energetiki nevelika kilkist koksuvannya Basejn maye duzhe znachnu zonu okisnennya PrimitkiYuzhnaya Yakutiya kratkij ekskurs DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi