Південна полярна шапка область розташована на південному полюсі Марса що характеризується наявністю гігантських кількост

Південна полярна шапка — область, розташована на південному полюсі Марса, що характеризується наявністю гігантських кількостей діоксиду вуглецю в твердій фазі з домішкою льоду, води і пилу. Знаходиться на південному плато. Схильна до сезонних змін. У розпал весни полярна шапка має поперечник близько 400 кілометрів.

Структура

Північна залишкова шапка Марса в даний час набагато більша (близько 1000 км в поперечнику) свого південного аналога (близько 300 км), оскільки південна півкуля в літній період знаходиться в перигелії, тобто помітно ближче до Сонця. Також цьому могло сприяти більш низьке положення поверхні північної півкулі. Тут розташовані великі низовини, в яких протягом мільйонів років могли накопичуватися потужні товщі тонкозернистого матеріалу, що зноситься з материкових височин південної півкулі. Такі осадові відкладення в умовах суворого клімату Марса і могли стати найбільшим потенційним резервуаром для накопичення льоду.

Полярні шапки Марса складаються з двох шарів. Нижній, основний шар, з товщиною, оцінюваною в сотні метрів, утворений звичайним водяним льодом, змішаним з пилом, який зберігається і в літній період. Це постійні шапки. Спостережувані сезонні зміни полярних шапок відбуваються за рахунок верхнього шару товщиною менше 1 метра, що складається з твердої вуглекислоти, так званого «сухого льоду». Площа, що покривається цим шаром швидко росте в зимовий період, досягаючи паралелі 50 градусів, а іноді переходячи цю межу. Навесні з підвищенням температури цей шар випаровується і залишається тільки стала шапка.

Вивчення

Групи вчених під керівництвом Марії Зубер вдалося визначити склад південної полярної шапки, використовуючи дані про її топографію і гравітаційні потенціали, зібрані апаратами Mars Global Surveyor і Mars Reconnaissance Orbiter. Вони вирахували товщину і масу південного крижаного щита і визначили його середню щільність, яка виявилася дорівнює 1220 кг/м³.

Великі дослідження південної полярної шапки Марса передбачалося провести за допомогою Mars Polar Lander — спускаємого апарату НАСА, запущеного в січні 1999 року. У вересні того ж року апарат досяг Марса, але після входу в марсіанську атмосферу зв'язок з ним перервався.

Цікаві факти

Крижане «озеро» на Південному полюсі Марса настільки велике, що якщо розтопити весь лід, то поверхня планети покриється 11-метровим шаром води.

Див. також

Північна полярна шапка Марса — північний аналог Південної полярної шапки.

Примітки

Darling, David. Mars, polar caps. Encyclopedia of Astrobiology, Astronomy, and Spaceflight. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2007.
За іншим припущенням блискучі поверхні на полюсах можуть бути озерами замороженої глини, зокрема, водного силікату алюмінію або мінералів смектиту.

[darling_marspoles-1] Darling, David. Mars, polar caps. Encyclopedia of Astrobiology, Astronomy, and Spaceflight. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2007.

[2] За іншим припущенням блискучі поверхні на полюсах можуть бути озерами замороженої глини, зокрема, водного силікату алюмінію або мінералів смектиту.